НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в україні


7.10.6.6. Гасіння або охолодження вугілля водою безпосередньо

у штабелях не дозволяється. Вугілля, що загорілося, слід гасити

водою лише після вибирання із штабеля.

У разі загоряння торфу в шматках у штабелях необхідно

осередки залити водою з додаванням змочувача або закидати сирою

торфовою масою та здійснити розбирання ураженої частини штабеля.

Фрезерний торф, який загорівся, необхідно видаляти, а місце

вибирання заповнювати сирим торфом та утрамбовувати.

7.10.6.7. На складі повинен бути передбачений спеціальний

майданчик для гасіння палива, що самозагорілося, та його

охолодження після видалення із штабеля.

7.10.6.8. За ліквідованими осередками горіння має вестись

постійний контроль: на штабелях вугілля - протягом тижня, на

штабелях торфу - протягом двох тижнів.

7.10.6.9. Для виконання регламентних робіт із штабелями, а

також проїзду механізмів та пожежних машин відстань від підошви

штабелів до огороджуючого паркану та фундаменту підкранових шляхів

повинна бути не менше 3 м, а до зовнішнього краю головки рейки або

брівки автошляху - не менше 2 м.

7.10.6.10. Приміщення для зберігання вугілля та торфу,

влаштовувані у підвальному чи першому поверсі виробничих будівель,

повинні бути виділені протипожежними перешкодами.

При цьому має бути забезпечене природне провітрювання всього

простору над поверхнею складеного вугілля або торфу.

7.10.6.11. Під час укладання вугільних штабелів

у механізованих котельних висота штабелів не повинна

перевищувати 4 м, а в немеханізованих - 2,5 м.

7.10.6.12. Не дозволяється:

укладати вугілля та торф на ґрунті, що містить органічні

речовини, колчедани;

розміщувати під штабелями водостічні канали, дренажні

пристрої, джерела тепла (паропроводи, трубопроводи гарячої води,

канали нагрітого повітря тощо), окремі труби й кабелі, а також

теплофікаційні, кабельні та інші тунелі;

зберігати вивантажене паливо в безформених купах та навалом

більше 2 діб;

видобувати із штабеля осередки палива, що самозапалилося, під

час сильного вітру (більше 5 м/с);

знов укладати в штабелі вугілля, що самозапалилося, і торф

після охолодження або гасіння (вони підлягають відвантаженню й

витрачанню);

складувати вугілля свіжого видобутку на старі відвали

вугілля, які пролежали понад один місяць;

транспортувати вугілля або торф, що горить, транспортними

стрічками та відвантажувати його в залізничний транспорт;

приймати на склади вугілля і торф з явно вираженими

осередками самозапалення.

7.10.7. Архівосховища

7.10.7.1. Приміщення сховищ повинні відділятися від приміщень

іншого призначення протипожежними перегородками 1-го типу та

перекриттями 3-го типу або розміщуватися в окремих будівлях не

нижче II ступеня вогнестійкості.

7.10.7.2. Площа приміщення (відсіку) сховища між

протипожежними перегородками не повинна перевищувати 600 кв. м.

З кожного відсіку слід влаштовувати не менше двох виходів. Якщо

площа відсіку менше 70 кв. м, дозволяється мати один евакуаційний

вихід.

7.10.7.3. У приміщеннях сховищ, каталогів та описів двері

мають бути протипожежними 2-го типу.

7.10.7.4. За відсутності в приміщеннях архівосховищ вікон

необхідно влаштовувати в них спеціальні системи димовидалення.

7.10.7.5. Стелажі у сховищах повинні виготовлятися, як

правило, з негорючих матеріалів. В окремих випадках для невеликих

архівів, за погодженням з органами державного пожежного нагляду,

дозволяється влаштування дерев'яних стелажів.

7.10.7.6. Поздовжні проходи між стелажами, а також між

стелажем та стіною повинні бути не менше 0,8 м завширшки. Головний

прохід повинен бути не менше 1,2 м, а прохід між торцями стелажів

та стіною - не менше 0,45 м завширшки.

7.11. Будівлі (приміщення) для електронно-обчислювальних

машин. Обчислювальні центри

7.11.1. Над та під залами електронно-обчислювальних машин

(далі - ЕОМ), а також у суміжних з ними приміщеннях не

дозволяється розташування приміщень категорій А і Б за

вибухопожежною небезпекою. Приміщення категорії В повинні

відділятися від залів ЕОМ протипожежними стінами.

7.11.2. Сховища інформації, приміщення для зберігання

перфокарт, перфострічок, магнітних стрічок та пакетів магнітних

дисків слід розміщати у відособлених приміщеннях, обладнаних

негорючими стелажами й шафами. Зберігати перфокарти, перфострічки

та магнітні стрічки на стелажах необхідно в металевих касетах.

7.11.3. Фальшпідлога у приміщеннях ЕОМ має бути з негорючих

матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2 з межею

вогнестійкості не менше 0,5 години. Простір під нею слід розділяти

негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв. м.

Діафрагми повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,75 год.

У місцях перетинання з діафрагмами комунікації слід прокладати у

спеціальних обоймах, а зазори зашпаровувати негорючими

матеріалами.

Звукопоглинаюче облицювання стін та стель цих приміщень слід

виготовляти з негорючих матеріалів або матеріалів груп

горючості Г1, Г2.

7.11.4. Для промивання деталей необхідно застосовувати

негорючі мийні препарати. Промивання чарунок та інших знімних

пристроїв горючими рідинами дозволяється лише у спеціальних

приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

У разі необхідності проведення дрібного ремонту або

технічного обслуговування ЕОМ безпосередньо в машинному залі та

неможливості застосування негорючих мийних речовин дозволяється

мати в залі не більше 0,5 л ЛЗР у тарі, що не б'ється та щільно

закривається.

7.11.5. Власники підприємств та орендарі або уповноважені

ними особи зобов'язані забезпечувати дотримання користувачами

персональних ЕОМ, що встановлені на їхніх підприємствах, та вимог

пожежної безпеки, зазначених у технічній документації

заводів-виробників персональних ЕОМ.

7.11.6. Персональні комп'ютери після закінчення роботи на них

повинні відключатися від мережі.

7.11.7. Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від

пилу агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами.

7.11.8. Не дозволяється:

розміщати машинні зали ЕОМ у підвалах;

проводити роботи з ремонту вузлів (блоків) ЕОМ безпосередньо

в машинному залі;

зберігати постійно в залах ЕОМ перфокарти, перфострічки,

магнітні стрічки, дискети, інші носії інформації, запасні блоки й

деталі (зберігатися там можуть лише носії інформації, необхідні

для поточної роботи);

залишати без нагляду ввімкнену в мережу електронну апаратуру,

яка використовується для випробування та контролю ЕОМ.

7.12. Автозаправні станції

7.12.1. Автозаправні станції (далі - АЗС) поділяються на

стаціонарні (далі - САЗС), пересувні (далі - ПАЗС) та контейнерні

(далі - КАЗС).

7.12.2. Відповідальними особами за забезпечення пожежної

безпеки АЗС є їх власники. До роботи на АЗС допускаються лише

особи, які пройшли навчання за програмою пожежно-технічного

мінімуму і мають про це відповідне посвідчення.

7.12.3. Протипожежні розриви від АЗС до прилеглих будівель,

споруд, відкритих майданчиків, лісових масивів, а також між

будівлями та устаткуванням на території станцій повинні

відповідати вимогам будівельних норм.

7.12.4. На АЗС дозволяється продаж масел, консистентних

мастил, запасних частин, приладдя для автомобілів та інших

транспортних засобів, приймання від власників індивідуального

транспорту відпрацьованих масел та дрібної тари з-під

нафтопродуктів, а також технічне обслуговування та миття

автомобілів.

Поза населеними пунктами в комплексі з АЗС допускається

розміщувати готелі, об'єкти роздрібної торгівлі та харчування й

інші будівлі сервісного обслуговування водіїв та пасажирів на

відстані не ближче 25 м від резервуарів і роздавальних

колонок АЗС, якщо будівельними нормами не встановлені інші вимоги.

7.12.5. Територія АЗС повинна бути спланована таким чином,

щоб виключити потрапляння розлитих нафтопродуктів (у тому числі в

разі аварії) за її межі, і утримуватися з урахуванням вимог,

викладених у розділі 4.1 цих Правил.

На в'їзді і виїзді з території АЗС необхідно влаштувати

пологі підвищення висотою не менше 0,2 м або дренажні лотки, які

відводять забруднені нафтопродуктами атмосферні опади в очисні

споруди АЗС.

Не допускається озеленення території АЗС кущами та деревами,

що виділяють при цвітінні волокнисті матеріали та пухнасте

насіння.

При розміщенні АЗС поблизу посадок сільськогосподарських

культур, лісових масивів, паркових насаджень тощо, на які можливе

поширення вогню, по периметру межі АЗС має передбачатись наземне

покриття, виконане з матеріалів, що не поширюють вогонь по своїй

поверхні, або зорана смуга землі шириною не менше 5 м.

Автомобілі, що чекають черги для заправлення, повинні

знаходитися біля в'їзду на територію АЗС, поза зоною розміщення

паливних резервуарів і колонок.

7.12.6. Забороняється палити, проводити ремонтні та інші

роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню як у будівлі

АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території.

7.12.7. На АЗС мають бути вивішені на видних місцях плакати,

які містять обов'язки водія під час заправляння автотранспорту, а

також інструкції про заходи пожежної безпеки.

7.12.8. Місця заправлення та зливання нафтопродуктів повинні

бути освітлені в нічний час.

АЗС мають бути оснащені телефонним, гучномовним зв'язком та

підключені до системи цілодобового пожежного спостереження

Державної пожежної охорони.

7.12.9. Кришки зливних та замірних труб, люків оглядових та

зливних колодязів повинне утримуватися закритими.

Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах повинне

здійснюватися спеціально призначеними для цієї мети стандартними

вимірювальними приладами (пристроями).

7.12.10. Зливати нафтопродукти в підземні резервуари

необхідно закритим способом (трубопроводом або через шланг).

Перед зливанням нафтопродукту з автоцистерн у резервуар слід

заміряти рівень нафтопродукту в цьому резервуарі. Процес зливання

повинен контролюватися працівником АЗС та водієм автоцистерни.

Наконечники зливних шлангів повинні бути виготовлені з

матеріалу, що виключає можливість іскроутворення у разі ударів об

корпус резервуара, і заземленні.

7.12.11. Автоцистерни під час зливання повинні бути приєднані

до заземлювального пристрою. Гнучкий заземлювальний провідник має

бути постійно приєднаним до корпусу автоцистерни і мати на кінці

пристосування для приєднування до заземлювального пристрою

(струбцину, спеціальний наконечник тощо). Кожна цистерна

автопотяга повинна бути заземлена нарізно до повного зливання з

неї нафтопродуктів.

Для захисту від прямих ударів блискавки і заземлення високих

потенціалів усі металоконструкції та електропровідні неметалеві

частини технологічного обладнання (резервуари, трубопроводи,

паливороздавальні колонки тощо) мають бути приєднані до

заземлювального пристрою.

7.12.12. Кожне технічне обслуговування, ремонт, перевірка

роздавальних колонок повинне фіксуватися в журналі обліку ремонту

устаткування.

7.12.13. Очищення резервуарів повинне здійснюватися не рідше

одного разу на два роки відповідно до вимог ГОСТ 1510-84 "Нефть и

нефтепродукты. Маркировка, упаковка, транспортирование и

хранение", а також у разі заміни марки нафтопродукту.

7.12.14. За герметичністю фланцевих, різьбових та інших типів

з'єднань у колонках, роздавальних рукавах, трубопроводах та

арматурі повинен бути встановлений постійний нагляд, витікання, що

виникло, слід негайно усунути.

7.12.15. Кришки оглядових і приймальних колодязів, а також

колодязів очисних споруд повинні виконуватися з негорючих

матеріалів або матеріалів групи горючості Г1 та унеможливлювати

іскроутворення під час ударів. Їх дозволяється відкривати лише для

проведення технологічних операцій, профілактичних заходів, вимірів

і добору проб.

7.12.16. Для відкривання і закривання пробок металевої тари

та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах на АЗС повинен

бути набір інструменту з металу, що не утворює іскор.

7.12.17. Ефективність вентиляційних установок повинна

перевірятися щорічно спеціалізованими організаціями з відміткою в

журналі.

7.12.18. Під час заправлення на АЗС слід дотримуватися таких

вимог:

мотоцикли й моторолери подаються до бензоколонок з

непрацюючими двигунами, пуск та вимкнення яких мають здійснюватися

на відстані не менше 15 м від колонок, а автомобілі - своїм ходом,

з наступним вимкненням двигунів до початку процесу заправлення;

нафтопродукти відпускаються безпосередньо в бензобаки.

Допускається відпускати власникам індивідуального транспорту

нафтопродукти в спеціально призначені для цього каністри.

Забороняється відпускати паливо в іншу скляну тару та тару з

полімерних матеріалів;

облиті нафтопродуктами частини автомобілів, мотоциклів та

моторолерів до пуску двигунів водіями насухо протираються;

випадково розлиті на землю нафтопродукти необхідно засипати

піском, а просочений пісок і промаслені обтиральні матеріали