Страница 3: Дбн в. … :2008 (32544)

Торф під фундаментною плитою необхідно видаляти при відповідному обґрунтуванні або передбачати навантаження основи мінеральними ґрунтами завтовшки не менше 1м згідно з п.7 ДБН 360-92.

1. Основи повинні розраховуватися за двома групами граничних станів: першою – за несучою здатністю й другою – за деформаціями. При розрахунках основ необхідно враховувати дію силових факторів і несприятливих впливів зовнішнього середовища (наприклад, впливу поверхневих або підземних вод на фізико-механічні властивості ґрунтів).

Розрахунок основи висотних будинків по несучій спроможності слід виконувати згідно із СНиП 2.02.01 та СНиП2.02 на основне сполучення розрахункових навантажень, а при наявності особливих навантажень і впливів - на основне і особливе сполучення розрахункових навантажень.

Розрахунок основи по деформаціях необхідно виконувати на основне сполучення навантажень, при цьому міцнісні та деформаційні характеристики приймаються із коефіцієнтом умов роботи 0,9.

Всі коефіцієнти, що регламентовані в СНиП 2.02.01 при виборі і обґрунтуванні проектних рішень висотних будинків, в тому числі щодо додаткових осідань оточуючої забудови, можуть уточнятися в більш жорстку сторону.

1. При проектуванні основ і фундаментів необхідно передбачати проведення натурних вимірів деформацій основ. Для висотного будинку необхідно передбачати також проведення моніторингу окремих компонентів геологічного середовища і, у першу чергу, небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів і динаміки підземних вод.
2. 1. При проектуванні основи повинна враховуватись можливість зміни гідрогеологічних умов ділянки в процесі будівництва і експлуатації висотного будинку. Оцінка можливих змін рівня підземних вод на ділянці будівництва повинна виконуватися при інженерних вишукуваннях для висотних будинків на термін 25 років. Для спостереження за рівнем підземних вод та оперативного реагування на різкі зміни їх рівня в період будівництва та експлуатації висотного будинку необхідно передбачати влаштування мережі спостережних свердловин.
   2. У фундаментній плиті необхідно передбачати деформаційні (осадочні) шви між висотною і стилобатною частинами будинку, а також на ділянках примикання фундаменту до зовнішніх стін підземної частини висотного будинку. При високому рівні підземних вод у конструкції осадочних швів необхідно проектувати гідроізоляцію, що забезпечує водонепроникненість.
   3. Пальові фундаменти проектуються згідно вимог СНиП 2.02.03. Діаметр паль слід приймати не менше при довжині до , не менше при довжині понад . Для комбінованих пальово-плитних фундаментів діаметр паль необхідно прийняти не менше .
   4. Проектування та влаштування нових видів фундаментів типу барет для висотних будівель здійснюється за погодженням із Мінрегіонбудом України та при науково-технічному супроводі спеціалізованої організації;
   5. У випадку комбінованих плитно-пальових фундаментів слід виконувати обґрунтування величини навантаження, яку буде сприймати ґрунт під плитним ростверком, при цьому враховуються:

- неоднорідність ґрунтів в міжпальовому просторі по глибині та в плані, їх міцнісні та деформаційні характеристики;

- можливі зміни фізико-механічних властивостей ґрунтів в міжпальовому просторі та/або в основі паль при утворенні поверхневих або зміни рівня підземних вод;

- розущільнення ґрунту при влаштуванні котловану та при влаштуванні паль будівельними машинами;

- геометричні характеристики плитно-пальового фундаменту.

1. При проектуванні плитно-пальового фундаменту в робочих кресленнях необхідно передбачати заходи з підготовки шару ґрунту, що безпосередньо контактує з плитним ростверком.
2. 1. З метою оптимізації проектних рішень фундаментів висотного будинку та умов його роботи із ґрунтовою основою рекомендується розвивати підземну та стилобатну частину, а також зменшувати ексцентриситет навантажень на основу і фундамент висотного будинку.

Доповнення, зауваження та пропозиції:

Конструктивні рішення

1. Конструктивні рішення повинні забезпечити термін служби висотного будинку не менше 125 років з урахуванням належного обслуговування та можливого відновлення ресурсу будинку за допомогою капітальних ремонтів.
2. 1. Конструктивна система будинку повинна забезпечити міцність і стійкість несучих конструкцій та елементів висотного будинку під дією розрахункових навантажень та впливів, а також опір прогресуючому обваленню при виникненні надзвичайних ситуацій.
   2. Розрахунки несучих конструкцій висотних будинків слід виконувати як системи “ґрунтова основа – фундамент – надфундаментна будова”. Ці розрахунки необхідно виконувати два рази з використанням різних розрахункових моделей:

- перший розрахунок – фахівцями проектної організації;

- другий (перевірочний) розрахунок – фахівцями незалежної спеціалізованої організації.

Кожен конструктивний елемент системи повинен бути запроектованим за найнесприятливішим варіантом розрахунку.

Перелік спеціалізованих організацій, які можуть виконувати перевірочні розрахунки висотних будинків, визначається Мінрегіонбудом України.

Загальна методика розрахунків висотних будинків наведена в додатку Д.

1. Розрахунки несучих конструкцій будинку – надземних та підземних, в тому числі фундаментів, необхідно виконувати як для закінченої споруди, так і на різних стадіях будівництва.
2. 1. Несучі конструкції слід розраховувати за першою та другою групами граничних станів з урахуванням найнесприятливішого сполучення навантажень згідно положень даного розділу.
   2. При визначенні зусиль в несучих елементах конструкцій та горизонтальних переміщень системи деформаційні (жорсткісні) характеристики залізобетонних елементів слід приймати на основі методів, які враховують нелінійну роботу матеріалів конструкцій.

При розрахунку будинку на перекидання і зсув його конструктивна система приймається як жорстке тіло, що не деформується.

1. Граничні горизонтальні переміщення верху висотних будинків fu з врахуванням крену фундаментів в залежності від їх висоти h не повинні перевищувати співвідношення 1/500.
2. 1. Для поліпшення умов роботи під навантаженням і зниження деформативності каркаса висотного будинку рекомендується проектувати із симетричним розташуванням мас і жорсткостей, рівномірним розподілом вертикальних навантажень на пілони каркасу, стіни-діафрагми, фундамент і основу та симетричним горизонтальним перерізом, що наближається до квадратного або круглого.

При прийнятті інших архітектурно-планувальних рішень в просторовому розрахунку необхідно враховувати найбільш несприятливі напрямки впливу горизонтальних навантажень (вітру, сейсмічних коливань), відмінні від напрямку головних осей будинку.

1. Товщина стін ядер жорсткості, а також несучих простінків, діафрагм жорсткості може прийматися змінною по висоті. Гнучкість колон та стін (відношення l0 / і, де - розрахункова довжина, і – радіус інерції поперечного перерізу) слід приймати не більше 60.
2. 1. Підвищення несучої спроможності вертикальних конструкцій з урахуванням поступового зростання навантаження від верхніх до нижніх поверхів доцільно забезпечувати:

а) збільшенням коефіцієнта поздовжнього армування;

б) підвищенням міцності бетону;

в) збільшенням товщини елементів з урахуванням планувальних обмежень;

г) використанням «жорсткої» арматури. В якості «жорсткої» арматури рекомендується використовувати прокатні стальні профілі (двотаври, в т.ч. широкополичкові, кутові елементи, швелери, листову сталь та труби).

1. В несучих залізобетонних конструкціях - ростверках, колонах, стінах та ядрах жорсткості – слід застосовувати важкі бетони, а в перекриттях – важкі і легкі бетони класів по міцності на стиск не менше В25.
2. 1. Перевірку міцності пілонів, стін та простінків в місцях сполучення із фундаментною плитою необхідно виконувати з урахуванням деформацій останньої.
   2. Мінімальні розміри перерізів конструкцій слід приймати з урахуванням їх вогнестійкості та протипожежних вимог.
   3. Перекриття слід виконувати у вигляді нерозрізної монолітної залізобетонної плити. При розмірах чарунки плити більше ніж 66 м товщину плити рекомендується приймати не менше . При відстанях між опорами плити більше плиту перекриття рекомендується підсилювати балками (ребрами). Не слід влаштовувати вентиляційні шахти та інші отвори у зонах умовних (арматурних) балок плоских перекриттів.
   4. Розрахунок конструкції плити має враховувати додаткові зусилля, які виникають в результаті різниці вертикальних деформацій в стінах і колонах (пілястрах) при їх розміщенні в безпосередній близькості і зусилля, які можуть виникнути у разі аварійної ситуації.

Міцність бетону плит слід призначити з урахуванням вимог міцності на продавлювання в місцях обпирання, як правило, без використання поперечного армування.

Деформативність (прогини) плит слід обмежувати згідно ДСТУ Б В.1.2–3 з урахуванням конструктивних, фізіологічних та естетико-психологічних вимог.

Для забезпечення міцності місць обпирання плит на крайні вертикальні несучі конструкції при скручуванні каркасу висотного будинку рекомендується в створі вертикальних несучих конструкцій по зовнішньому периметру влаштовувати ребра.

1. Відстані між температурно-усадочними швами у висотних будинках слід приймати згідно з „Пособием по проектированию бетонных и железобетонных конструкций из тяжелых и легких бетонов без предварительного напряжения арматуры» до СНиП 2.03.01 або на основі розрахунку, що враховує умови зведення висотного будинку. Границі температурно-усадочних елементів будинку слід виконувати, за можливістю, по протипожежних відсіках чи окремих секціях будинку.

Температурно-усадочні шви можуть розрізати на відсіки як весь будинок, включаючи фундаменти, так і тільки надземні частини будинку. При сполученні температурно-усадочних швів з осадочними швами розрізання будинку на всю висоту обов'язково.

Деформаційні шви (в разі необхідності їх улаштування) мають розрізати надземну, підземну, в тому числі фундаментну частину будинку.

1. При пласкому даху несучу частину покриття необхідно виконувати з бетону класу не нижче В25. Товщина плити визначається за розрахунком, який враховує навантаження від аварійно-рятувальної кабіни пожежного гелікоптера. В якості утеплювача необхідно застосовувати жорсткий негорючий матеріал, наприклад, жорстку мінераловатну плиту із базальтового волокна із коефіцієнтом теплопровідності і товщиною згідно з теплотехнічним розрахунком. По утеплювачу слід влаштовувати армовану стяжку, а по стяжці укладати гідроізоляційний килим.
2. 1. Надійність експлуатації (запобігання прогресуючому обваленню будинку) має бути забезпечена комплексом об’ємно-планувальних та конструктивних рішень у сполученні з врахуванням можливих навантажень і впливів при надзвичайних ситуаціях. Для запобігання прогресуючому обваленню необхідно приймати технічні рішення, які створюють необхідну нерозрізність конструктивної системи будинку, що приводить при локальних руйнуваннях до перерозподілу зусиль і можливій появі пластичних деформацій, але забезпечує загальну стійкість висотного будинку.
   2. При проектуванні необхідно виконувати розрахункову оцінку збереження від обвалення несучих конструкцій висотного будинку у разі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі або вибуху), яка може привести до локального руйнування в обсягах:

• руйнування (видалення) двох стін, що перетинаються, на ділянках від місця їх перетину (наприклад, від кута будинку) до найближчого отвору в кожній стіні, або до наступного вертикального перетину з стіною іншого напрямку на сумарній довжині не більше , що відповідає руйнуванню конструкцій в колі площею (площа локального руйнування) ;
• руйнування (видалення) окремої колони (пілону) або колони (пілону) з прилягаючими до них ділянками стін, розміщених на одному поверсі на площі локального руйнування;
• обвалення ділянки перекриття одного поверху на площі локального руйнування.
• 1. Для оцінки стійкості висотного будинку прогресуючому обваленню допускається розглядати лише найбільш небезпечні схеми локального руйнування.

При цьому розрахунки виконуються на аварійні сполучення навантажень.

1. При перевірці стійкості будинку прогресуючому обваленню розрахункові опори матеріалів (сталі, бетону і арматури) приймаються рівними їх нормативним значенням. Величина деформацій і ширина розкриття тріщин в конструкціях в даному випадку не регламентується.

Постійні і квазіпостійні значення навантажень при перевірці стійкості будинку прогресуючому обваленню слід приймати згідно ДБН В.1.2–2. При цьому коефіцієнти надійності по навантаженням приймаються рівним одиниці.

Методика розрахунку висотного будинку на опір прогресуючому обваленню наведена в додатку Е.

1. Зовнішні стіни висотного будинку, крім загальних вимог у відповідності з чинними нормативними документами, повинні:

- сприймати значні та змінні по висоті вітрові навантаження, в тому числі їх пульсаційну складову у відповідності з розділом 9 ДБН В.1.2-2;

- відповідати підвищеним вимогам щодо вогнестійкості зовнішніх огороджувальних конструкцій в висотних будинках;

- відповідати вимогам щодо рівня теплового захисту будинків в залежності від їх висоти згідно з розділом 6 цих норм;

- мати довговічність теплоізолюючого шару, рівну довговічності огороджувальних конструкцій. В іншому випадку конструкція зовнішнього огородження повинна забезпечувати проведення ремонту або заміну теплоізолюючого шару.