Е.3.4 Кожне перекриття висотного будинку повинне бути розраховане на сприйняття ваги ділянки перекриття лежачого вище поверху (постійна й тривала навантаження з коефіцієнтом динамічності kf = 1,5) на площі .
Е.4 Конструктивні вимоги
Е.4.1 Стійкість висотного будинку проти прогресуючого обвалення слід забезпечувати найбільш економічними засобами:
Е.4.2 Ефективна робота в’язів які перешкоджають прогресуючому обваленню обумовлюється забезпеченням їх пластичності в граничному стані, с тим, щоб вони не виключались з роботи і допускали без руйнування розвиток необхідних деформацій. Для виконання цієї вимоги в’язі потрібно проектувати з пластичної листової або арматурної сталі, а міцність анкеровки арматури повинна бути більше зусилля, яке визиває її руйнування.
Е.4.3 У будинках слід віддавати перевагу монолітним й збірно-монолітним перекриттям, які повинні бути надійно з'єднані з вертикальними несучими конструкціями будинку.
Е.4.4 З'єднання збірних елементів з монолітними конструкціями, що перешкоджають прогресуючому обваленню будівель, повинні проектувати нерівноміцними, при цьому елемент, граничний стан якого забезпечує найбільші пластичні деформації з'єднання, повинен бути найменш міцним.
Для виконання цієї умови рекомендується розрахувати з'єднання на зусилля, яке в 1,5 рази перевищує несучу здатність елементів, що з’єднуються. Необхідно особливо стежити за фактично точним виконанням проектних рішень пластичних елементів.
Е.4.5 Для підвищення ефективності опору прогресуючому обваленню будинку рекомендується:
Е.4.6 Мінімальна площа перерізу як поздовжньої, так і поперечної арматури в залізобетонних перекриттях і покритті визначається розрахунком і повинна становити не менше 0,25% від площі перерізу бетону. При цьому зазначена арматура повинна бути безперервною й стикуватися відповідно до вимог діючих нормативних документів на проектування залізобетонних конструкцій.
Доповнення, зауваження та пропозиції:
Додаток Ж
(рекомендований)
ОСОБЛИВОСТІ ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ ДЛЯ ВРАХУВАННЯ
ПРИ ПРОЕКТУВАННІ І ВЛАШТУВАННІ ОСНОВ, ФУНДАМЕНТІВ
І ПІДЗЕМНИХ ЧАСТИН ВИСОТНИХ БУДИНКІВ
Ж.1 Інженерні вишукування для проектування та будівництва висотних будинків повинні забезпечувати комплексне вивчення природних і техногенних умов району будівництва, складання прогнозів взаємодії висотних об’єктів, що проектуються, із навколишнім середовищем та оточуючою забудовою, а також обґрунтування необхідних заходів їх інженерного захисту і безпечних умов проживання мешканців.
При виконанні інженерних вишукувань необхідно дотримуватися положень СНиП 1.02.07, а також враховувати вимоги інших нормативних документів.
Ж.2 Інженерні вишукування повинні виконуватися спеціалізованими проектно-вишукувальними організаціями, що мають ліцензію на виконання відповідних видів інженерних вишукувань на території України.
Ж.3 До складу інженерних вишукувань повинні входити наступні основні види робіт: інженерно-геодезичні, інженерно-геологічні, інженерно-гідрометеорологічні, інженерно-екологічні дослідження та дослідження джерел водопостачання з підземних вод.
Ж.4 До складу інженерних вишукувань повинні додатково входити наступні види робіт: геотехнічний контроль; обстеження основ і фундаментів існуючих будинків і споруд; оцінка небезпеки та ризику від природних і техногенних процесів; локальний моніторинг компонентів оточуючого середовища; геодезичні, геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні та інші супутні роботи та дослідження (спостереження) в процесі будівництва та експлуатації висотних об’єктів.
Ж.5 Технічне завдання на виконання інженерних вишукувань складається замовником, за участю, як правило, організації - виконавця вишукувань. При складних інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умовах ділянки забудови та оточуючого середовища для розробки технічного завдання можуть залучатися науково-дослідні та інші спеціалізовані організації.
Ж.6 Технічне завдання на виконання інженерних вишукувань може надаватися як на весь комплекс інженерних вишукувань, або на окремі види інженерних вишукувань на передпроектній стадії та уточнюватися або доповнюватися на стадії „Проект” і „Робоча документація”
На основі технічного завдання замовника вишукувальна організація складає програму інженерних вишукувань. Передбачені в технічному завданні вимоги до повноти, точності і якості звітних матеріалів можуть уточнюватися виконавцем інженерних вишукувань при складанні програми робіт та у процесі виконання робіт за узгодженням із замовником.
Інженерно-геодезичні вишукування
Ж.7 Інженерно-геодезичні вишукування повинні забезпечувати одержання топографо-геодезичних матеріалів і даних про ситуацію і рельєф місцевості, що існує, будинки і споруди (наземні і підземні) та інші елементи планування (у цифровій, графічній, фотографічній та іншій формах), необхідних для комплексної оцінки природних і техногенних умов території будівництва й обґрунтування вимог до проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації об'єктів.
Ж.8 Основні вихідні дані, склад та обсяги робіт для виконання інженерно-геодезичних вишукувань, вимоги до точності робіт, надійності і вірогідності їх результатів, а також повноти топографо-геодезичних матеріалів, що представляються, та вимоги до даних технічного звіту повинні встановлюватися в технічному завданні замовника відповідно до вимог СНиП 1.02.07 і можуть уточнюватися й деталізуватися на різних стадіях проектування висотних будинків.
Ж.9 Межі й площі ділянок інженерно-геодезичних вишукувань повинні встановлюватися у технічному завданні з урахуванням необхідності забезпечення виконання інших видів інженерних вишукувань для будівництва та обґрунтування заходів інженерного захисту від небезпечних природних і техногенних процесів, а також моніторингу їхнього розвитку на досліджуваній території. При призначенні меж й площі ділянок інженерно-геодезичних вишукувань повинні враховуватися зони впливу висотних будинків, що проектуються, на існуючу забудову.
Ж.10 Опорна геодезична мережа повинна проектуватися з врахуванням її наступного використання при геодезичному забезпеченні будівництва й експлуатації висотного об'єкта з урахуванням складності рельєфу й щільності забудови території. Опорна мережа повинна забезпечувати спеціальні види спостережень за висотним будинком (коливань від дії вітрових навантажень, кренів, осідань різних частин висотного будинку).
Ж.11 Для висотних будинків необхідно виконувати моніторинг деформацій його несучих конструкцій (осідань, нерівномірності осідань та кренів). Вимірювання деформацій необхідно розпочинати з моменту влаштування грунтової основи та фундаментної плити до стабілізації параметрів. Методика проведення моніторингу деформаційного стану основних несучих конструкцій та елементів висотного будинку в процесі його будівництва та експлуатації приведена в додатку.
Інженерно-геологічні вишукування
Ж.12 Інженерно-геологічні вишукування повинні забезпечувати комплексне вивчення інженерно-геологічних умов району висотного будівництва, включаючи рельєф, геологічну будову, сейсмотектонічні, геоморфологічні й гідрогеологічні умови, склад, стан і властивості ґрунтів, геологічні й інженерно-геологічні процеси, складання прогнозу можливих змін інженерно-геологічних умов у сфері взаємодії висотних об'єктів, які проектуються з геологічним середовищем з метою одержання матеріалів для обґрунтування проекту будівництва, у тому числі заходів інженерного захисту об'єкта будівництва і охорони навколишнього середовища.
Ж.13 У технічному завданні на інженерно-геологічні вишукування при викладенні відомостей щодо основних характеристик висотного будинку, що проектується, для розробки прогнозу можливих змін інженерно-геологічних умов на досліджуваній території на додаток до вимог СНиП 1.02.07 необхідно приводити дані про техногенні навантаження на геологічне середовище. До складання технічного завдання і програми інженерно-геологічних вишукувань в складних природних умовах слід залучати (при необхідності) науково-дослідні або інші спеціалізовані організації, що мають досвід або беруть участь у складанні прогнозу змін геологічних умов на даному об'єкті.
Ж.14 До складу інженерно-геологічних вишукувань включаються наступні види робіт: збір і аналіз матеріалів вишукувань і досліджень минулих років; прохідку гірничих виробок; геофізичні дослідження; польові та лабораторні дослідження ґрунтів на ділянці забудови; гідрогеологічні дослідження; стаціонарні спостереження (локальний моніторинг компонентів геологічного середовища); обстеження основ фундаментів існуючих будинків і споруд; складання прогнозу змін інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов; камеральну обробку матеріалів. Необхідність виконання окремих видів інженерно-геологічних робіт та їх обсяги встановлюються в програмі вишукувань.
Ж.15 Прохідка гірничих виробок здійснюється з метою встановлення або уточнення геологічного розрізу, умов залягання ґрунтів і рівня підземних вод; відбору зразків ґрунтів для визначення їхнього складу, стану й властивостей, а також проб підземних вод для хімічного аналізу; проведення польових досліджень властивостей ґрунтів, визначення гідрогеологічних параметрів водоносних горизонтів і зони аерації та проведення геофізичних досліджень; виконання стаціонарних спостережень (локального моніторингу компонентів геологічного середовища); виявлення і окреслення зон прояву інженерно-геологічних процесів.
Ж.16 Вибір виду гірничих виробок та способу прохідки необхідно робити виходячи із завдань і призначення виробок із урахуванням умов залягання, виду, складу і стану ґрунтів, міцності порід, наявності підземних вод і визначеної глибини вивчення геологічного середовища. Вибрані способи буріння свердловин повинні забезпечувати необхідну точність встановлення меж між шарами ґрунтів (відхилення не більше 0,25-0,50м), можливість визначення складу, стану й властивостей ґрунтів, їхніх текстурних особливостей і тріщинуватості скельних порід у природних умовах залягання.
Ж.17 Число гірничих виробок під фундамент висотної будівлі повинно бути не менше п’яти: чотири виробки рівномірно розподілені по контуру фундаменту будівлі, п’ята – в центрі фундаменту. Відстань між гірничими виробками повинна бути не більше 20м.
Ж.18 При вишукуваннях під плитний фундамент (ширина фундаменту понад 10м) глибина гірничих виробок в нескельних ґрунтах для висотних будинків до 100м встановлюється за розрахунком, але не менше ширини плити будинку і не менше 20м.
Глибина гірничих виробок в нескельних ґрунтах для пальових, комбінованих плитно-пальових фундаментів для висотних будинків до 100м встановлюється по розрахунку, але не менше ширини плитного ростверку і не менше 15м.
Ж.19 Для виявлення неоднорідності ґрунтів, їх міцнісних та деформаційних характеристик необхідно виконувати статичне та динамічне зондування в межах фундаменту висотної частини будинку. Число місць зондування приймається не менше 10, а середня відстань між точками зондування - 15м.
Ж.20 Геофізичні дослідження виконуються у поєднанні з іншими видами робіт з метою визначення складу й потужності нещільних четвертинних (і більш древніх) відкладень, виявлення літологічної будови масиву гірничих порід, тектонічних порушень і зон підвищеної тріщинуватості та зволоження; визначення глибини залягання підземних вод, водотривів і напрямку руху потоків підземних вод, гідрогеологічних параметрів ґрунтів і водоносних горизонтів; визначення складу, стану і властивостей ґрунтів у масиві; виявлення і вивчення геологічних й інженерно-геологічних процесів та їхніх змін; проведення моніторингу небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів і сейсмічного мікрорайонування території.
Ж.21 Польові дослідження ґрунтів необхідно проводити при вивченні масивів ґрунтів з метою розчленовування геологічного розрізу, окреслення лінз і прошарків слабких ґрунтів; визначення фізичних, деформаційних і міцнісних властивостей ґрунтів в умовах природного залягання; оцінки просторової мінливості властивостей ґрунтів; оцінки можливості занурення паль у ґрунти й несучої здатності паль; проведення стаціонарних спостережень за зміною в часі фізико-механічних властивостей намивних і насипних ґрунтів та визначення динамічної стійкості водонасичених ґрунтів.
