6.19 Непрозорі частини стін, що розташовані за світлопрозорим зовнішнім шаром, за показниками опору теплопередачі повинні відповідати вимогам п. 6.3 цих норм. При цьому повинне здійснюватися вентилювання прошарку між стіною та зовнішнім личкувальним шаром.

6.20 При розташуванні вікон вище слід застосовувати глухі стулки. Допускається застосування вікон з відкидними стулками при установці зовнішнього світлопрозорого личкувального шару (з вентиляційними отворами).

6.21 Надходження зовнішнього повітря в приміщення при його природному притіканні повинне здійснюватися через регульовані вентиляційні клапани та отвори, які розташовують у зовнішніх стінах та/або вікнах, при забезпеченні в приміщеннях допустимих рівнів шуму у відповідності з вимогами СНиП ІІ-12 та СаНПиН 30-77.

Доповнення, зауваження та пропозиції:

7 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ І ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ

  1. При розробленні завдання на проектування висотних будинків необхідно передбачати заходи, що забезпечують виконання санітарно-гігієнічних і екологічних вимог з охорони здоров'я людей і навколишнього природного середовища відповідно до законів України: «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»; «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»; «Про охорону атмосферного повітря»; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму».

Оцінку проектів щодо виконання санітарно-гігієнічних та екологічних вимог на відповідність законам України та іншим нормативним документам повинні проводити спеціалізовані лабораторії санітарно-гігієнічного профілю, які акредитовані МОЗ України.

  1. При розробленні завдання на проектування висотних житлових будинків на виділеній ділянці необхідно здійснювати оцінку рівня радіоактивного випромінювання відповідно до вимог, викладених в Нормах радіаційної безпеки України (НРБУ-97) ДГН 6.6.1.-6.5.001.

В залежності від історії використання і забруднення ділянки будівництва, необхідно здійснювати оцінку потенціальних джерел забруднення, які включають мікробіологічні і гельмінтологічні дослідження, та вивчення ґрунтів на предмет забруднення їх шкідливими хімічними речовинами, в т. ч. важкими металами.

  1. Відстань висотних будинків від джерел вібрації (траси метрополітену, залізниці, трас швидкісних видів транспорту) необхідно приймати відповідно до вимог ДержСанПіН 173 та ДБН 360-92.
    1. При розробленні завдання на проектування висотних будинків необхідно здійснювати оцінку вітрового режиму й аеродинамічних показників. При цьому варто забезпечити зниження вітрових потоків, що виникають біля перших поверхів висотного будинку і прилеглої забудови та пішохідної зони шляхом створення раціональних умов його аерації. Аерозольне забруднення при цьому від поверхонь не повинно перевищувати максимально разовий ГДРпилу (0,5 мг/м3) згідно з ДСП -201-97.
    2. Розрахунки викидів забруднюючих речовин від автостоянок і автономних джерел теплопостачання повинні здійснюватися відповідно до затвердженої нормативно-методичної документації, узгодженої з МОЗ України і технічних характеристик обладнання.
    3. Перелік і вимоги до вбудовано-прибудованих об’єктів, в тому числі до підземних, які дозволяється розміщувати у висотних житлових будинках, приведені у ДБН В.2.2-15, у висотних будинках громадського призначення приведені у ДБН В.2.2-9 і ДБН 2.2-10. При проектуванні висотних житлових будинків треба враховувати функціональне призначення вбудовано-прибудованих об’єктів, які за своїми об’ємно-планувальними та інженерними рішеннями відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. Допускається розширення переліку вбудовано-прибудованих об’єктів і перепрофілювання запроектованих чи існуючих об’єктів будівництва за умов відповідного обґрунтування і збереження санітарно-гігієнічних умов мешканців і працюючих та за узгодженням з органами Державної санітарно-епідеміологічної служби для конкретних проектних рішень.
    4. Розрахункові параметри внутрішнього повітря житлових та громадських приміщень необхідно приймати відповідно до вимог СН № 2295-81, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 та СНиП 2.04.05-91 У*.
    5. Для запобігання забруднення повітря у приміщеннях житлового та громадського призначення у висотних будинках необхідно передбачати установку примусової системи видалення повітря з припливом повітря через спеціальні пристрої (провітрювачі).
    6. Інсоляція приміщень повинна відповідати вимогам СанПиН 2605-82, ДержСанПіН 173-96, ДБН 360-92** та ДБН В.2.2-15. Зменшення тривалості інсоляції у висотних будинках складної конфігурації за рахунок використання світловідбиваючих поверхонь (пристроїв), використання штучних випромінювачів видимого світла та УФ-випромінювання потребує санітарно-гігієнічного обґрунтування за участю спеціалізованих лабораторій санітарно-гігієнічного профілю, які акредитовані МОЗ України.

В залежності від світлового клімату розташування висотного будинку, орієнтації та призначення приміщень, площі засклення та конструкції світлопрозорих фасадів в проекті слід передбачати захист приміщень від перегріву.

  1. Освітленість приміщень необхідно приймати відповідно до ДБН В.2.5.-28, ДБН В.2.2-15, ДБН 2.2-10 і ДБН В.2.2-9 та нормативних вимог залежно від функціонального призначення об'ємно-планувального елемента висотного будинку.

Коефіцієнт загального пропускання світла видимого діапазону для склопакетів не повинен бути менше 0,6. В разі використання в проектах сонцезахисних чи тонованих склопакетів і вітражів для житлових приміщень вони потребують санітарно-гігієнічної оцінки в спеціалізованих лабораторіях санітарно-гігієнічного профілю, які акредитовані МОЗ України.

  1. Вимоги до встановлення ліфтів, їх кількість визначається згідно ДБН В.2.2-15 та положень цих норм. При виборі швидкості ліфтів повинні враховуватись: висота будівлі, максимальний час транспортування пасажирів і час очікування ліфта. Прискорення ліфтів повинно відповідати психофізіологічним можливостям осіб похилого віку. При розміщенні у висотному будинку закладів громадського призначення, вони повинні бути забезпечені окремими від житлової частини входами (виходами) і ліфтами.
    1. Загальні вимоги до сміттєвидалення приведені ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 та в цих нормах. Сміттєпровід житлового будинку необхідно виготовляти з негорючих матеріалів, придатних для регулярного ефективного очищення і мати пристрої для промивки та дезінфекції стовбуру. При висоті будинку понад конструкція сміттєпроводу повинна передбачати пристрої для гальмування чи уловлювання падаючого сміття. Контейнерні майданчики для сміття й відходів необхідно розміщати в місцях, віддалених від дитячих майданчиків, зон відпочинку й масової присутності людей, забезпечуючи компактне й диференційоване складування різних видів сміття й відходів. За узгодженням з органами Держсанепіднагляду в конкретних проектних рішеннях допускається застосування альтернативних методів сміттєвидалення, де повинні бути визначені вимоги до організації процесу сміттєвидалення (збору, накопиченню, утилізації сміття) і санітарно-гігієнічні вимоги до застосування методів і умов праці обслуговуючого персоналу.
    2. Вимоги до технічних поверхів приведені у ДБН В.2.2-15. Розташування на технічних поверхах приміщень іншого призначення дозволяється при спеціальному обґрунтуванні та погодженні із відповідними органами державного контролю та нагляду. Для запобігання протікання рідини, псування житла, розповсюдження пліснявих грибів в разі непередбачених випадків, технічні поверхи необхідно робити з гідроізоляцією.
    3. Згідно ДБН 6.6.1.-6.5.001-98 (НРБУ-97), ДБН В.2.2-15 ефективна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах, які застосовуються у висотних житлових та громадських будинках, не повинна перевищувати 370 Бк/кг. Середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону-222 у повітрі приміщень житлових будинків не повинна перевищувати 50 Бк/м3. Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гамма випромінювання в приміщеннях житлових будинків не повинна перевищувати 73 пГр/с (30 мкР/год).
    4. Інфраструктура і щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до вимог ДБН-360-92** не більше 450 люд./га. При перевищенні нормованої щільності населення в зв’язку із будівництвом висотного будинку необхідно відповідне обґрунтування. З огляду на високу концентрацію людей у висотному будинку й значне антропогенне навантаження на навколишнє середовище, на передпроектній і проектній стадії в розділі проекту «Охорона навколишнього середовища й санітарно-гігієнічні вимоги» варто передбачати комплекс технічних рішень і заходів, що забезпечують виконання положень санітарного законодавства України, у тому числі забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини (організації придомової території і її озеленення; наявності дитячих, спортивних майданчиків; місць вигулу собак; достатності і оптимального співвідношення відкритих і закритих автостоянок і паркінгів; організації руху людей і автотранспорту по прибудинковій території, наявності достатньої кількості дошкільних закладів, шкіл, магазинів, розроблення заходів із відшкодування збитків навколишньому середовищу; оцінку впливу, будівництва й експлуатації висотного будинку на навколишнє середовище і інших).

Доповнення, зауваження та пропозиції:

8 ЗАХИСТ ВІД ШУМУ ТА ВІБРАЦІЇ

8.1 Проектна документація для будівництва висотних будинків повинна включати розділ «Захист від шуму», який містить розрахунки очікуваних рівнів звукових тисків (звуків) у приміщеннях від зовнішніх та внутрішніх джерел в тому числі, вбудованих та прибудованих об’єктів та дані стосовно звукоізолюючої спроможності огороджувальних конструкцій будинку. Проектна документація на висотний будинок повинна проходити державну санітарно-епідеміологічну експертизу в органах санітарно - епідеміологічної служби с залученням державних установ гігієнічного профілю, які мають у своєму складі відповідні акредитовані у даній галузі лабораторії.

8.2 Вибір ділянки під будівництво обґрунтовується акустичними розрахунками, які враховують існуючу та перспективну ситуацію стосовно зовнішніх джерел акустичної енергії (різноманітних транспортних потоків, промислових об'єктів, стоянок автотранспорту, паркінгів, джерел звуку сусідніх будинків, трансформаторних, бойлерних тощо).

8.3 При будівництві застосовуються будівельні матеріали та конструкції, які мають відповідні сертифікати і дозвіл на застосування в Україні.

8.4 Огороджувальні конструкції будинку (зовнішні стіни, перегородки, перекриття, вікна, двері) повинні мати звукоізоляційні характеристики, які забезпечують допустимі рівні звукових тисків та звуку у приміщеннях, які захищаються, або на прилеглій до будинку території.

8.5 Вікна повинні забезпечувати дотримання у приміщенні, яке захищається, допустимих рівнів звуку та звукових тисків від зовнішніх джерел в режимі забезпечення нормативного повітрообміну в цьому приміщенні.

8.6 Проектами повинно бути передбачено застосування сучасного обладнання з найкращими акустичними характеристиками. Обладнання будинку повинно мати відповідні сертифікати і дозвіл на застосування в Україні.

8.7 При проектуванні вбудованих (прибудованих) у висотний будинок об’єктів, які не входять в перелік дозволених ДБН В.2.2-15-2005, ці об’єкти узгоджується з органами санітарно-епідеміологічної служби.

8.8 При перепрофілюванні вбудованих (прибудованих) приміщень у висотному будинку необхідно нове узгодження проекту з органами санепідслужби, яке проводиться на підставі повторної державної санітарно-епідеміологічної експертизи з акустичними розрахунками очікуваних рівнів звуку та звукових тисків.

8.9 Поверхи нежитлового призначення з джерелами шуму та вібрації відокремлюються від житлових поверхів технічними поверхами.

8.10 Стаціонарне обладнання, яке є потенційним джерелом звуку та вібрації (трансформатори, вентилятори, насоси та інше.), встановлюється в окремих приміщеннях на ізольовані фундаменти, через амортизатори, які додаються фірмою-виробником до цього обладнання. Застосування інших амортизаторів з іншими технічними характеристиками обґрунтовується відповідними розрахунками.

8.11 Застосування додаткових звукозахисних заходів, таких як звукопоглинаюче обличкування в приміщеннях, де встановлено обладнання, екранів, «плаваючої підлоги», тощо обґрунтовується розрахунками.

8.12 Вентиляційні системи вбудованих та прибудованих нежитлових приміщень будинку, паркінгів та ТП повинні мати глушники звуку, акустична ефективність яких обґрунтовується розрахунками.

8.13 Повітропроводи приєднуються до вентиляторів через гнучкі вставки.

8.14 В місцях проходів повітропроводів через стіни та перекриття повітропроводи віброізолюються від огороджувальних конструкцій.

8.15 Місця кріплення повітроводів до огороджувальних конструкцій також ізолюються пружними прокладками.

8.16 В проектах необхідно передбачити простір для встановлення глушників звуку в вентиляційних системах.

8.17 Рівні звуків та звукових тисків від зовнішніх блоків кондиціонерів вбудовано-прибудованих об’єктів в найближчих житлових приміщеннях не повинні перевищувати допустимі рівні для нічного часу доби.

8.18 Пріоритетною слід вважати таку форму висотного будинку, яка має найменший аеродинамічний опір.

8.19 Фасадні елементи та обладнання на даху будинку чи на стінах не повинні утворювати турбулентні потоки повітря, які можуть бути додатковими джерелами звуку та вібрації.