Таблиця Д.4 – Приклад визначення розрахункових навантажень жител 2-го виду із застосуванням повного електроопалення та гарячого водопостачання (середня площа квартири з електроплитою 10,5 кВт)
|
Групи споживачів електроенергії у житлі та коефіцієнти одночасності |
Питоме розрахункове навантаження, кВт/житло, та результуючий kодн за кількості жител |
||||||||||||||
|
|
1 |
3 |
6 |
9 |
12 |
15 |
18 |
24 |
40 |
60 |
100 |
200 |
400 |
600 |
1000 |
|
Електроопалення прямої дії (ЕОПД) |
|||||||||||||||
|
Житло 2-го виду за поз. 2.2 табл. 3.1 |
16,00 |
13,50 |
8,34 |
6,41 |
5,39 |
4,77 |
4,36 |
3,83 |
3,18 |
2,83 |
2,51 |
2,16 |
1,88 |
1,77 |
1,76 |
|
Закладений в цих Нормах kодн |
1,00 |
0,84 |
0,52 |
0,40 |
0,34 |
0,30 |
0,27 |
0,24 |
0,20 |
0,18 |
0,16 |
0,14 |
0,12 |
0,11 |
0,11 |
|
Проточний електроводонагрівач (ПЕВП) |
8,00 |
6,75 |
4,17 |
3,21 |
2,70 |
2,39 |
2,18 |
1,92 |
1,59 |
1,42 |
1,26 |
1,08 |
0,94 |
0,89 |
0,88 |
|
Разом з ПЕВП |
24,00 |
20,25 |
12,51 |
9,62 |
8,09 |
7,16 |
6,54 |
5,75 |
4,77 |
4,25 |
3,77 |
3,24 |
2,82 |
2,66 |
2,64 |
|
Електроопалення прямої дії (ЕОПД) |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
16,39 |
|
Разом з ЕОПД |
40,39 |
36,64 |
28,90 |
26,01 |
24,48 |
23,55 |
22,93 |
22,14 |
21,16 |
20,64 |
20,16 |
19,63 |
19,21 |
19,05 |
19,03 |
|
Результуючий kодн |
1,00 |
0,91 |
0,72 |
0,64 |
0,61 |
0,58 |
0,57 |
0,55 |
0,52 |
0,51 |
0,50 |
0,49 |
0,48 |
0,47 |
0,47 |
|
Електроопалення акумуляційне (ЕОА) – вечірній максимум |
|||||||||||||||
|
Житло 2-го виду за поз. 2.2 табл. 3.1 |
16,00 |
13,50 |
8,34 |
6,41 |
5,39 |
4,77 |
4,36 |
3,83 |
3,18 |
2,83 |
2,51 |
2,16 |
1,88 |
1,77 |
1,76 |
|
Закладений в цих Нормах kодн |
1,00 |
0,84 |
0,52 |
0,40 |
0,34 |
0,30 |
0,27 |
0,24 |
0,20 |
0,18 |
0,16 |
0,14 |
0,12 |
0,11 |
0,11 |
|
Проточний електроводонагрівач (ПЕВП) |
8,00 |
6,75 |
4,17 |
3,21 |
2,70 |
2,39 |
2,18 |
1,92 |
1,59 |
1,42 |
1,26 |
1,08 |
0,94 |
0,89 |
0,88 |
|
Разом з ПЕВП (вечірній режим) |
24,00 |
20,25 |
12,51 |
9,62 |
8,09 |
7,16 |
6,54 |
5,75 |
4,77 |
4,25 |
3,77 |
3,24 |
2,82 |
2,66 |
2,64 |
|
Результуючий kодн |
1,00 |
0,84 |
0,52 |
0,40 |
0,34 |
0,30 |
0,27 |
0,24 |
0,20 |
0,18 |
0,16 |
0,14 |
0,12 |
0,11 |
0,11 |
|
Електроопалення акумуляційне (ЕОА) – нічний максимум |
|||||||||||||||
|
Нічний максимум навантажень житла з kодн =0,15 (без ЕОА) |
3,60 |
3,04 |
1,88 |
1,44 |
1,21 |
1,07 |
0,98 |
0,86 |
0,72 |
0,64 |
0,56 |
0,49 |
0,42 |
0,40 |
0,40 |
|
Електроопалення акумуляційне |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
31,29 |
|
Разом з ЕОА (нічний режим) |
34,89 |
34,33 |
33,17 |
32,73 |
32,50 |
32,36 |
32,27 |
32,15 |
32.01 |
31,93 |
31,85 |
31,78 |
31,71 |
31,69 |
31,69 |
|
Результуючий kодн |
1,00 |
0,98 |
0,95 |
0,94 |
0,93 |
0,93 |
0,92 |
0,92 |
0,92 |
0,92 |
0,91 |
0,91 |
0,91 |
0,91 |
0,91 |
|
Електроопалення акумуляційне (ЕОА) – денний максимум |
|||||||||||||||
|
Денний максимум навантажень житла з kодн = 0,7 (без ЕОА) |
16,80 |
14,18 |
8,76 |
6,73 |
5,66 |
5,01 |
4,58 |
4,02 |
3,34 |
2,97 |
2,64 |
2,27 |
1,97 |
1,86 |
1,85 |
|
Електроопалення акумуляційне (денне доопалення) |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
10,53 |
|
Разом з ЕОА (денний режим) |
27,33 |
24,71 |
19,29 |
17,26 |
16,19 |
15,54 |
15,11 |
14,55 |
13,87 |
13,50 |
13,17 |
12,80 |
12,50 |
12,39 |
12,38 |
|
Результуючий kодн |
1,00 |
0,90 |
0,71 |
0,63 |
0,59 |
0,57 |
0,55 |
0,53 |
0,51 |
0,49 |
0,48 |
0,47 |
0,46 |
0,45 |
0,45 |
ДОДАТОК Е
(обов'язковий)
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗОН ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ У ВАННИХ ТА ДУШОВИХ ПРИМІЩЕННЯХ
Е.1 Ванні та душові приміщення розподіляють на чотири зони з наступними розмірами (рисунок Е.1):
а)зона 0 є внутрішнім об'ємом ванни або душового піддона;
б)зона 1 обмежується:
в)зона 2 обмежується:
г)зона 3 обмежується:
1)зовнішньою вертикальною площиною зони 2 та паралельною їй вертикальною площиною на відстані ;
2)підлогою та горизонтальною площиною над підлогою на відстані . Розміри вимірюються з урахуванням стін та стаціонарних перегородок.
1-а – ванна; 1-b – ванна зі стаціонарною перегородкою; 2-а – душ з піддоном; 2-b – душовий піддон зі стаціонарною перегородкою; 3-а – душ без піддона; 3-b піддона, але зі стаціонарною перегородкою; 0, 1, 2, 3 – зони; І – розбризкувач душа; II – стаціонарна стіна-перегородка
Рисунок Е.1 – Основні розміри зон ванних і душових приміщень
ДОДАТОК Ж
(обов'язковий)
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗОН ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ У ПРИМІЩЕННЯХ САУН З ЕЛЕКТРОНАГРІВАЛЬНИМИ ПРИЛАДАМИ
Ж.1 Приміщення саун розподіляють на чотири зони з наступними розмірами (рисунок Ж.1):
а)зона 1, в якій допускається розміщення тільки електронагрівальних приладів;
б)зона 2, для якої вимоги щодо теплостійкості для електрообладнання не встановлюються;
в)зона 3, в якій електрообладнання повинно витримувати температуру не нижче ніж 125 °С, а ізоляція проводів і кабелів – не нижче ніж 170 °С;
г)зона 4, в якій повинні установлюватися тільки пристрої керування приладами електронагрівання (термостати і обмежувачі температури) та електропроводка до них. Електропроводка повинна витримувати температуру не нижче ніж 170 °С.
Рисунок Ж.1
ДОДАТОК И
(довідковий)
РОЗРАХУНОК СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ ПРИМІЩЕНЬ СУХИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ
Температура навколишнього середовища трансформаторів визначається вимогами заводу-виробника та для більшості випадків не повинна перевищувати 40 °С.
Незалежно від того, охолоджується трансформатор природною вентиляцією (тип охолодження AN) чи примусово з використанням вентиляторів (тип охолодження AF), вентиляція трансформаторної камери повинна бути розрахована на максимально можливі тепловиділення. За цього найбільш ефективне охолодження досягається, коли холодне повітря подається до нижньої частини приміщення та викидається назовні з протилежного боку під стелею. За такого випадку якщо повітря, що подається, дуже забруднене, воно повинно бути очищене за допомогою фільтрів.
Інженерний розрахунок вентиляції трансформаторних камер включає в себе:
а)розрахунок тепловиділень від трансформаторів;
б)вибір типу тепловіддачі – природна чи примусова та розрахунок площі забірних.(витяжних) отворів чи продуктивності вентилятора.
И.1 Розрахунок тепловіддачі в приміщення
И.1.1 Втрати потужності в трансформаторі, що призводять до його нагрівання РТ, кВт, та тепловиділення в приміщення визначаються за формулою:
де Р0 – втрати потужності холостого ходу, кВт;
Рk – втрати потужності короткого замикання за температури 120 °С, кВт;
k3 = SР /Sном – коефіцієнт завантаження трансформатора;
SР – фактична розрахункова потужність трансформатора, кВּА;
Sном – номінальна потужність трансформатора, кВּА.
И.1.2 Загальна кількість тепла, що надходить в приміщення трансформаторної QV, кВт, є сумою тепловиділення всіх трансформаторів у приміщенні і визначається за формулою:
Примітка. Якщо в приміщенні трансформаторів також знаходиться обладнання РП-10 кВ, щит РП-10 кВ, щити РП-0,4 кВ або інше обладнання, їх тепловиділення також необхідно врахувати у формулі (И.2).
И.2 Розрахунок тепловіддачі в приміщення
У загальному випадку тепловіддача з приміщення трансформаторної QV, кВт, визначається за формулою:
де QV1 – тепловіддача за природної циркуляції повітря, кВт;
QV2 – тепловіддача через стіни та стелю, кВт;
QV3 – тепловіддача завдяки примусовій циркуляції повітря, кВт.
И.2.1 Природна вентиляція
Тепловиділення QV1, кВт, яке розсіюється природною циркуляцією (конвекцією), визначається за формулою:
де А1,2 – площа поперечного перерізу забірного (витяжного) отвору, м2;
Н – різниця висот між забірним та витяжним отворами, м;
ΔL = 1 – 2 – різниця температур повітря між забірним та витяжним отворами, °С.
Приклад
Дано: Sном = 1000 кВ ּ А; Р0= 2 кВт; РК = 11 кВт; k3 = 0,7; Н = .
Нехтуючи тепловіддачею через стіни та стелю (QV2 ≈ 0), визначаємо (рисунок И.1): QV1= РТ = 2 + 11 ּ 0,72 = 7,4 кВт; ΔL = 1 – 2 = 15 °С (значення 15°С можна прийняти як середнє для більшості випадків практичного застосування. Так, наприклад, згідно з даними заводу-виробника 1 приймається меншою від максимальної робочої температури трансформатора 40 – 1 = 39°С, a 2 визначається за СНиП 2.04.05 (додаток 8), яка для Києва в теплий період року становить 23,7°С, таким чином 1– 2 = 39 – 23,7 = 15,3°С).
Використовуючи номограму (рисунок И.2), проводимо першу пряму від QV1 = 7,4 кВт до ΔL = 15 К. Вона перетинає шкалу VL у значенні 0,45 м3/с – шукане значення швидкості потоку повітря. Це значить, що нам необхідно не менше 220 м3/год повітря на 1 кВт втрат тепла в трансформаторі за ΔL = 15°С.
