Страница 3: ДCTУ-Н Б В.1.2-ХХ:201Х. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів визначення та використання класу наслідків (відповідальності) об'єктів будівництва (32452)

А.3 Якщо будівництво об’єкта передбачається у місцевості зі складними інженерно-геологічними умовами то категорія складності збільшується на одиницю.

У відповідності з ДБН В.2.1-10 та ДБН В.1.1-24 складні інженерно-геологічні умови ділянки будівництва обумовлюються наявністю особливих умов території та ґрунтів з особливими властивостями в основі будинків та споруд, а також діями на основи і фундаменти при особливих впливах, умовах та навантаженнях.

Ґрунти з особливими властивостями: просідаючи, набрякливі, елювіальні, засолені, насипні, намивні, здимальні, водонасичені біогенні ґрунти та мули.

Особливі умови території: підземні виробки, закарстовані, зсувонебезпечні, затоплювані та підтоплювані території, території, на яких відбуваються процеси ерозії та розмиву берегів водотоків і водойм, абразійні руйнування морських берегів, суфозії, селеві потоки, снігові лавини, обвали та їх поєднання.

А.4 Якщо будівництво передбачається у районі з сейсмічністю 7 балів та вище за ДБН В.1.1-12, то категорія складності збільшується на одиницю, а у випадках, коли ще мають місце складні інженерно-геологічні умови — на дві одиниці.

А.5 Особливості визначення категорії складності споруд різного функціонального призначення можуть бути регламентовані відповідними будівельними нормами та стандартами.

А.6 До затвердження проектної документації на будівництво розрахована категорія складності будинків, будівель та споруд може бути уточнена або підвищена для забезпечення підвищених вимог їх безпеки та надійності.

Додаток Б

(довідковий)

Приклади розрахунків КЛАСУ НАСЛІДКІВ (Відповідальності) та категорії складності

Б.1 У додатку приведені приклади визначення класу наслідків (відповідальності) і категорій складності різних по функціональному призначенню споруд.

Приклади не є еталонними розрахунками для того або іншого функціонального виду споруди, а розкривають можливий алгоритм визначення класів наслідків (відповідальності) і категорій складності.

Приклад Б.І. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності односекційного 16 поверхового 96 квартирного будинку

1. Приймаємо 6-квартирну секцію за формулою квартир поверху 1-1-2-2-3-3.
2. Визначаємо розрахункову кількість мешканців у залежності від площі квартири (за нормою на людину плюс на сім’ю)

Кількість людей, які постійно перебувають в будинку дорівнює 194. Відповідно до таблиці 1 об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

1. Кількість осіб, які перебувають поза об’єктом (для спального району), визначаємо за формулою:

N3 = α x N1 = 1,5 х 194 = 291 (осіб),

α приймається за табл. 2

Відповідно до таблиці 1 об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

1. Тимчасове перебування людей у житлових будинках не нормоване і в будь-якому випадку не буди перевищувати обмеження у 500 осіб.
2. Згідно з розрахунком кількість квадратних метрів в будинку дорівнює – 5072.

Розрахункова вартість приймається – 4821 грн. за м2 площі квартири.

Примітка. За основу взято опосередкований показник вартості житла у м. Києві відповідно до наказу Мінрегіонбуду № 56 від 04.02.2009. Зазначений показник вартості загальної площі враховує поза квартирні площі будинку, тому для розрахунку вартості будинку як місткість взята виключно загальна площа його квартир.

Розрахункова вартість будинку складає:

5072 х 4821 = 24452 (тис. грн.)

Прогнозовані збитки визначаються за формулою:

0,225 х 24452 = 5502 (тис. грн.) = 5502 / 0,950 = 5792 (м.р.з.п)

Відповідно до таблиці 1 ДБН В.1.2-14 об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.

1. Будинок не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.
2. Приймаємо, що відмова будинку не впливає на припинення роботи об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики.

Висновок: За критеріями таблиці 1, а також наведених розрахунків 16 поверховий 96 квартирний будинок відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

За критеріями таблиці А1, а також наведених розрахунків 16 поверховий 96 квартирний будинок відноситься до ІІІ категорії складності.

Приклад Б.2. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності 12 поверхового 192 квартирного будинку

1. Економічно ефективною планувальною схемою такого будинку може бути 4 секційний будинок за формулою квартир поверху 1-2-2-3 (4 квартирна секція). Між кожною парою секцій передбачається деформаційний шов, який дозволяє розглядати тільки такі сценарії аварій, де очікується руйнування двох секцій.
2. Визначаємо розрахункову кількість мешканців у залежності від площі квартири (за нормою на людину плюс на сім’ю)

Кількість людей, які постійно перебувають в будинку дорівнює 183. Кількість осіб, які перебувають поза об’єктом (для спального району), визначаємо за формулою:

N3 = α x N1 = 1,3 х 183 = 238 (осіб),

α приймається за табл. 2

1. За показниками «Можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті» та «Можлива небезпека для життєдіяльності людей, які знаходяться зовні об'єкта» об’єкт будівництва відносить до категорії наслідків (відповідальності) СС2.

Тимчасове перебування людей у житлових будинках не нормоване і в будь-якому випадку не повинно перевищувати у двох секціях 500 осіб.

1. Згідно з розрахунком кількість квадратних метрів у двох секціях дорівнює – .

Розрахункова вартість приймається – 4821 грн. за м2 площі квартири.

Примітка. За основу взято опосередкований показник вартості житла у м. Києві відповідно до наказу Мінрегіонбуду № 56 від 04.02.2009. Зазначений показник вартості загальної площі враховує позаквартирні площі будинку, тому для розрахунку вартості будинку як місткість взята виключно загальна площа його квартир.

Розрахункова вартість складає:

5062 х 4821 = 24414 (тис. грн.)

Прогнозовані збитки визначаються за формулою:

0,225 х 24414 = 5493 (тис. грн.)

1. Визначена сума не перевищує обсяг припустимого економічного збитку для класу наслідків (відповідальності) СС2, яка дорівнює:

5493 000 (грн.) : 950 (грн.) = 5782 (м.р.з.п.)

1. Будинок не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.
2. Приймаємо, що відмова будинку не впливає на припинення роботи об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики.

Висновок: За критеріями таблиці 1, а також наведених розрахунків 12 поверховий 192 квартирний будинок відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

За критеріями таблиці А1, а також наведених розрахунків 12 поверховий 192 квартирний будинок відноситься до ІІІ категорії складності.

Приклад Б.3: Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності окремо розташованого резервуару

1. Циліндричний резервуар для дизельного пального має ємність і не є частиною резервуарного парку. Він належить до потенційно небезпечних об’єктів, що становлять екологічну небезпеку. Резервуар розташований у Вінницькій області поблизу сільськогосподарських угідь (пасовище).
2. Постійний обслуговуючий персонал складають три особи, крім того на майданчику періодично можуть перебувати до 10 осіб. Поблизу об’єкта не передбачається перебування сторонніх осіб, та відсутні будь які чинники, що можуть привести до появи людей поблизу майданчика.
3. Відмова резервуара може привести до таких негативних наслідків:

• збитки від руйнування самого резервуару (втрата основних фондів);
• збитки від втрати запасів нафтопродукту, що знаходиться у резервуарі;
• збитки від екологічних наслідків розливу нафтопродуктів.

Збитки оцінюються за Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, що затверджена [Постановою Кабінету Міністрів України 15.02.2002 № 175] (далі — Методика).

1. Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення розраховуються згідно п. 4.6 за формулою :

є

У випадку, що розглядається:

• кількість видів основних фондів n = 1;
• коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачаються с=0,45;
• встановлений термін експлуатації Tef = 40 років;
• коефіцієнт амортизаційних відрахувань Ка = 0,02;
• кошторисна вартість резервуара за даними проекту-аналога ставить = 7,5 млн. гр.;

Тоді маємо

1. Збитки від запасів нафтопродукту, що знаходиться у резервуарі при ціні дизельного пального 6,2 грн / л = 6200 грн / м3 дорівнюють 6200??5000 = 31000000 грн. Це ставить 32 000 / 0,950 = .р.з.п.
2. Збитки від порушення сільськогосподарських угідь згідно з методикою розраховуються на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим за формулою:

Рс/г = Н??П,

де

Н - норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (таблиця 3 Методики);

П - площа у гектарах сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування;

1. За таблицею 3 Методики для пасовищ розташованих у Вінницькій області Р= 228,3 тис. грн / гектар.

Розлив дизельного палива підрахуємо виходячи з товщини рідини у зоні розливу, яку можна умовно прийняти такою, що дорівнює . Тоді

П = 5000 / 0,01 = = .

Збитки дорівнюють Рс/г = 228,3??50 = 11415 (тис. грн) = 11415 / 0,950 = .р.з.п.

1. Загальні збитки ставлять

З = 2132 + 33664+12016 = .р.з.п.

Висновок. За критерієм «Обсяг можливого економічного збитку» резервуар необхідно віднести до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІV категорії складності.

Примітка. У випадку ідентифікації резервуару як об'єкту підвищеної небезпеки згідно із законодавством [Закон України від 18.01.2001 № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки»], його необхідно віднести до класу наслідків (відповідальності) СС3 та V категорії складності.

Приклад Б.4: Розрахунок класу відповідальності щоглової опори за табл. Г.1-3

1. Щоглова опора висотою розташована у с. Соколова балка Полтавської обл. на території підприємства «Полтавська нафтогазова компанія».
2. На підприємстві працює менше ніж 200 чоловік, тому категорія місцевості А2 (за табл. 3).
3. Опора має радіус огородження рівний ¾ її висоти. Це дозволяє за табл. 4 призначити їй категорію В2.

Висновок (першого наближення): За табл. Г.3 призначаємо клас відповідальності опори – СС1.

Примітка. Остаточно, при наявності повних даних, клас наслідків (відповідальності) щоглової опори слід уточнювати відповідно до характеристик Таблиці 1 з урахуванням положень до неї.

Категорія складності щоглової опори визначається відповідно до характеристик Таблиці А.1 з урахуванням положень до неї.

Приклад Б.5: Розрахунок класу відповідальності баштової опори за табл. Г. 1-3

1. Опора Полтавського ОРТПЦ висотою розташована у безпосередній близькості до одного з навчальних корпусів ПолтНТУ.
2. Радіус огородження опори менше ніж . Відповідно до табл. Г.1 місце розташування опори можна віднести до категорії А7.
3. За табл. Г.2 опорі можна присвоїти категорію В3 або В7. Враховуючи, що в навчальному корпусі постійно перебуває менше ніж 300 студентів, то він не відноситься до категорії відповідальності СС3. Таким чином, для опори приймається категорія В3.

Висновок (першого наближення): за табл. Г.3 встановлюємо клас відповідальності баштовоі опори – СС2.

Примітка. Остаточно, при наявності повних даних, клас наслідків (відповідальності) баштової опори слід уточнювати відповідно до характеристик Таблиці 1 з урахуванням положень до неї.

Категорія складності баштової опори визначається відповідно до характеристик Таблиці А.1 з урахуванням положень до неї.

Приклад Б.6. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності закритого спортивного залу з місцями для глядачів

1. Загальна характеристика споруди, що проектується: споруда критого універсального спортивного залу прямокутна в плані розмірами 30×48 м2, висота до верху відмітки несучих конструкцій покриття , площа забудови . Конструктивна схема: одноповерхова, однопролітна каркасна споруда з рамним сталевим каркасом та легкими огороджувальними стіновими конструкціями.
2. Відповідно до класифікації ДБН В.2.2-13 за функціональним призначенням та характером використання споруда відноситься до учбово-тренувальних.
3. Постійний обслуговуючий персонал становить 6 осіб. Кількість змін на добу – 3. Розрахункова кількість людей, що постійно перебувають на об’єкті, визначається використовуючи нормативні значення пропускної здатності відповідно до таблиці 2, 9 ДБН В.2.2-13. Відповідні дані наведені нижче у табличному вигляді.