Страница 13: НПАОП 05.1-1.03-07. Правила охорони праці для працівників морських рибних портів (32447)

двома запобіжними (захисними) поясами з вірьовками, перевіреними на придатність згідно з інструкцією;

двома ізолюючими протигазами із шлангами довжиною на 2 м більше глибини камери, колодязя, але загальною довжиною не більше 12 м; замінювати ізолюючий протигаз фільтруючим категорично не дозволяється;

двома акумуляторними лампами у вибухобезпечному виконанні, газоаналізатором;

акумуляторним ліхтарем напругою не більше 12 В; вентилятором;

захисними переносними знаками встановленого зразка; гаками і ломами для відкривання кришок колодязів.

1. До робіт, пов’язаних із спусканням у камеру чи колодязь, допускається бригада у складі не менше трьох чоловік: один - для роботи в камері, колодязі; другий - для роботи на поверхні; третій - спеціально для нагляду та надання необхідної допомоги у разі небезпеки, що загрожує працівнику в камері, колодязі.
2. Призначення бригади на роботу в колодязях і камерах, розташованих між залізничними коліями, дозволяється за умови попереднього узгодження з начальником дільниці, що експлуатує рухомий портовий залізничний транспорт.
3. Перед спусканням працівника в колодязь або камеру необхідно:

перевірити наявність скоб та міцність їх закріплення; переконатися у відсутності сторонніх предметів, змій; провести перевірку повітря на газ (метан, двоокис вуглецю тощо) газоаналізатором.

1. До повного видалення газу спускання працівника в колодязь або камеру не дозволяється. Повне видалення газу повинно бути встановлене повторною перевіркою.
2. Перевірка на газ киданням запаленого паперу або спусканням запаленої свічки чи ліхтаря не дозволяється.
3. Куріння біля відкритого колодязя, запалювання сірників, а також використання відкритого полум’я як у самому колодязі, так і над відкритим люком не дозволяється.
4. Використовувати випалювання газу з метою його видалення не дозволяється.
5. Спускання працівника в каналізаційний колодязь або камеру і робота в них без увімкненої лампи у вибухобезпечному виконанні, поставленої в отвір вхідної труби, не дозволяється.
6. Якщо газ із колодязя або камери не може бути повністю видалений, спускання працівника в нього дозволяється тільки в ізолюючому протигазі із шлангом, який виходить на 2 метри в бік від лазу. Нагляд у цьому випадку за працівником у колодязі, камері та за шлангом повинен здійснюватися безпосередньо бригадиром.
7. Не дозволяється доручати працівникам, які ведуть роботи в колодязі, не очищеному від газу, будь-які операції, що можуть викликати появу іскор.
8. Незалежно від результату перевірки на газ спускання працівника в колодязь або камеру без запобіжного пояса з вірьовкою на 2 м довшою глибини камери чи колодязя не дозволяється.
9. Під час робіт у колекторах бригада повинна складатися з 5 чоловік: один - у колекторі; по одному спостерігачу в колодязях, між якими проводиться робота; по одному працівнику на поверхні цих колодязів для підтримання зв’язку з працівником, який знаходиться в колекторі, та для подання йому допомоги у випадку небезпеки. Спостерігачі в колодязях повинні бути споряджені ізолюючими протигазами із шлангами, робочий у колекторі - кисневим приладом, акумуляторним ліхтарем напругою 12 В та лампою у вибухобезпечному виконанні.
10. Працівник, який працює у шланговому протигазі, повинен через кожні 20 хвилин виходити на поверхню для 20-хвилинного відпочинку.
11. Бригада працівників повинна бути забезпечена аптечкою з необхідним набором медикаментів.
12. Вимоги безпеки під час проведення вогневих робіт
13. Організація та виконання вогневих робіт повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.3.003-86*„ССБТ. Работы

электросварочные. Требования безопасности”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 19.12.88 № 4072 (із змінами та доповненнями), Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001№ 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції

України 23.06.2001 за№ 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01), та

НПАОП 0.00-1.30-01.

1. Наказом по порту повинні бути визначені постійні місця проведення вогневих робіт.
2. У порту повинен бути розроблений перелік дільниць, об’єктів, на яких вогневі роботи повинні проводитися згідно з НПАОП 0.00-5.12-01. Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’ єктах допускаються у виняткових випадках, якщо ці роботи неможливо проводити у спеціально відведених для цієї мети постійних місцях, і проводяться з оформленням наряду-допуску на проведення цих робіт.
3. Під час зварювання та різання великих деталей, балок, ферм, станин тощо повинні вживатися заходи для запобігання падінню відрізаних частин на працівників. Різати листовий матеріал необхідно на столах розмірами не менше розміру матеріалу, що розрізається.
4. Проходи між зварювальнимитрансформаторами, генераторами, а також проходи з кожного боку стола або стелажа мають забезпечувати зручність транспортування виробів, виконання робіт, безпеку праці та бути не менше ніж 1 м.
5. Дільниці, де систематично проводять зварювання виробів масою понад 20 кг, необхідно обладнувати підіймально-транспортними механізмами відповідної вантажопідйомності.
6. Зварювальні роботи в ємностях належать до категорії робіт із підвищеною небезпекою, на які повинен видаватись наряд-допуск.
7. Перед зварюванням ємностей (цистерни, резервуари тощо), в яких знаходилися рідке паливо і легкозаймисті рідини, повинно бути проведено ретельне їх очищення, промивання гарячою водою і каустичною содою, пропарка, просушка та вентилювання з наступним лабораторним аналізом повітряного середовища. Зварювання повинно проводитися обов’язково в разі відкритих лазів, люків, пробок тощо.

Зварювання всередині замкнутих просторів без вентиляції не допускається.

1. Не дозволяється проводити зварювання трубопроводів і резервуарів, що знаходяться під тиском, незалежно від того, яким газом або рідиною вони заповнені.
2. На місцях електрозварювальних робіт повинна бути постійна (природна або штучна) вентиляція, в разі роботи в приміщенні - витяжна вентиляція для запобігання отруєнню шкідливими газами, що утворюються під час зварювання металів.
3. Перед приєднанням електрозварювальної установки необхідно провести її зовнішній огляд і переконатися у справності установки. Особливу увагу потрібно звернути на стан контактів та заземлювальних провідників, справність ізоляції робочих проводів, наявність і справність захисних засобів.

У разі виявлення будь-яких несправностей зварювальну установку включати не дозволяється.

1. Довжина проводів від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м. Ізоляція проводів повинна бути захищена від механічних пошкоджень.
2. Переміщувати електрозварювальну установку дозволяється тільки після від’єднання її від електромережі.
3. З’єднання зварювальних проводів слід виконувати гарячою пайкою, зварюванням або за допомогою гільз із гвинтовими затискачами. З’єднання скручуванням не дозволяється.
4. У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників повинні знаходитися штативи для укладання на них електродотримачів під час короткочасної перерви в роботі.
5. Щоб уникнути вибуху вентиль кисневого балона та кисневий редуктор необхідно ретельно оберігати від потрапляння на них нафтопродуктів. Працювати руками, забрудненими нафтопродуктами, або застосовувати промаслені ганчірки для обтирання кисневих балонів не дозволяється.
6. Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно використовувати флюси, електродний дріт, електродні покриття, захисні гази та зварювальні матеріали, що в процесі зварювання не виділяють шкідливих речовин або виділяють їх у кількості, що не перевищує граничнодопустиму, передбачену чинними санітарними нормами.
7. Метал у місцях зварювання повинен бути сухим, очищеним від бруду, мастил, окалини, іржі та фарби.
8. ВИМОГИ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ШУМУ ТА ВІБРАЦІЇ
9. 1. Рівні шуму на виробництвах портів повинні відповідати ГОСТ 12.1.003-83„ССБТ. Шум. Общие требования безопасности”,

затвердженому і введеному в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 06.06.83№ 2473 (із змінами та доповненнями), та

ДСН 3.3.6.037-99.

1. Рівні вібрації на цих виробництвах повинні відповідати ГОСТ 12.1.012-90 „ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования”, затвердженому і введеному в дію постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 13.07.90 № 2190 (із змінами та доповненнями), та ДСН 3.3.6.039-99.
2. 1. Для послаблення шумів і вібрації, створюваних устаткуванням і механізмами, внутрішнім портовим транспортом, а також „корпусних” або „ударних” шумів, що поширюються у приміщення по конструкціях будівель, необхідно виконувати заходи, передбачені відповідними нормативними документами.
   2. У портах не рідше одного разу на рік повинен бути забезпечений контроль рівнів шуму і вібрації на робочих місцях.
3. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
4. 1. Згідно із Законом України „Про пожежну безпеку” і вимогами наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.02.2004 № 70 „Про затвердження Положення про добровільні пожежні дружини (команди) та Типового положення про пожежно-технічну комісію”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2004 за № 221/8820, у морських рибних портах повинні створюватися пожежно-технічні комісії (ПТК), добровільні пожежні дружини (ДПД) та команди (ДПК), метою створення яких є здійснення заходів щодо запобігання пожежам і посилення протипожежного захисту порту, проведення роз’яснювальної роботи серед працівників порту та здійснення громадського контролю за додержанням установлених законодавством вимог пожежної безпеки, сприяння і надання допомоги пожежно-рятувальним підрозділам.
   2. У морських рибних портах повинні виконуватися вимоги НАПБ А.01.001-2004, НПАОП 40.1-1.32-01, ДБН В.1.1-7-2002, ГОСТ 12.1.004-91 „ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 14.06.91 № 875 (із змінами та доповненнями), ГОСТ 12.1.010-76* „ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования”, затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 28.06.76 № 1581 (із змінами та доповненнями), ГОСТ 12.4.009-83* „ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 10.10.83 № 4882 (вид. 1989 р., із змінами та доповненнями), РД 34.21.122-87 та ПУЕ.
   3. Улаштування території порту за пожежною безпекою має відповідати вимогам ДБН В.2.5-28:2006, СНиП ІІ-89-80, СНиП 2.04.02-84 та СНиП 2.04.03-85.
   4. Пожежна безпека будівель і споруд виробництв порту повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-13-98, СНиП 2.03.13-88, СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.09.02-85*, наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 № 161 „Про затвердження Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за № 990/11270.
   5. Категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки будівель, споруд і приміщень морських рибних портів залежно від виконуваних технологічних процесів, видів робіт та властивостей речовин і матеріалів, що в них використовуються, необхідно визначати згідно з Переліком категорій і класів зон за вибухо-, вибухопожежо- та пожежонебезпечністю об’єктів рибного господарства, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 07.02.2001 № 17, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.09.2001 за № 821/6012 (НАПБ В.06.016-2001/400), та з урахуванням вимог НАПБ Б.07.005-86 „Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности”, затвердженого Міністерством внутрішніх справ СРСР 27.02.86. Визначену категорію приміщень, а також зовнішніх виробничих і складських дільниць необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення і на межах зон усередині приміщень та ззовні.
   6. Нафтобаза порту, приміщення та майданчики для зберігання легкозаймистих рідин повинні задовольняти вимогам ВБН В.2.2-58.1-94.
   7. Усі працівники порту під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки згідно з наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 № 368 „Про затвердження Переліку посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації і Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1147/8468.

24 САНІТАРНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Улаштування санітарно-побутових приміщень у рибних портах необхідно здійснювати з урахуванням складу працівників, режиму праці, щільності розміщення робочих місць у порту, санітарної характеристики виробничих процесів тощо.

Санітарно-побутові приміщення в зимовий час повинні опалюватися.

1. Норми площі приміщень на одного працівника, одиницю обладнання, розрахункове число працівників, які обслуговуються на одиницю обладнання в санітарно-побутових приміщеннях, повинні відповідати СНиП 2.09.04-87.
2. Не дозволяється розміщення душових, умивалень, убиралень тощо над харчовими блоками, службовими приміщеннями, пунктами охорони здоров’я.
3. Відстань від побутових приміщень до найбільш віддаленого причалу не повинна перевищувати 500 м, а вбиральні повинні знаходитися від робочих місць на відстані не більше 150 м.
4. Кількість місць для зберігання одягу в гардеробних визначається: