1. Електричне освітлення у витяжних шафах повинно бути вибухозахищеним. Вимикачі ламп, а також штепсельні розетки повинні установлюватись за витяжною шафою.
  2. Робочі столи та витяжні шафи, що призначені для робіт з нагрівальними приладами, легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, повинні бути повністю покриті вогнетривким, а у разі виконання робіт з кислотами і лугами — антикорозійним матеріалом і мати бортики з вогнетривкого матеріалу.
  3. Газові та водяні крани на робочих столах і в шафах повинні бути розміщені біля їхніх передніх бортів (країв) і установлені так, щоб самочинне відкривання їх було неможливим.
  4. Під час проведення робіт, що пов’язані з виділенням шкідливих речовин, а також під час обслуговування приладів і установок дверці витяжних шаф повинні бути відчинені, а прозір внизу для тяги — достатнім.
  5. Місця відбирання проб повинні бути винесені у спеціальне закрите приміщення, що має вентиляцію, або безпосередньо в експрес-лабораторію.
  6. Відбирати проби пари і води дозволяється тільки після перевірки стану пробовідбірного пристрою (зонду) і холодильника.

У разі виявлення в них несправностей, що впливають на достовірність проби, що відбирається, або можуть бути небезпечними для працівника, який відбирає пробу, відбирати пробу заборонено.

Про виявлені дефекти слід повідомити начальника зміни відповідного цеху і зробити запис в журналі дефектів цього цеху.

  1. Температура проби, що відбирається, повинна бути не більше плюс 40° C. Якщо температура на пробовідбірній лінії більше 40° C, необхідно установити холодильники.
  2. Лінії відбирання проб пари і води необхідно обладнати двома послідовно розміщеними після пристрою для відбирання проби запірними вентилями, — одним — зразу після пробовідбірного пристрою або зонда, другим — перед холодильником, а також дросельним голчастим вентилем, установленим після холодильника безпосередньо біля місця відбирання проби.
  3. Проби пари та води слід відбирати тільки за умови сталих режимів роботи обладнання з відома оперативних працівників, які обслуговують це обладнання.

Під час гідроударів у пробовідбірних лініях або за температури проби понад плюс 45° C відбирати проби заборонено.

  1. Працівники хімічної лабораторії не мають права самостійно відкривати люки, лази тощо з метою відбирання проб.

Відбирати проби у таких місцях, де потрібно проводити підготовчі роботи (відкривання лазів, люків тощо), а також у місцях, небезпечних для працівників, які

відбирають проби (в золовідвалах, мастилобаках, трансформаторах, мастилосистемах, водоскидних пристроях, водоймах, паливоподачі, складах палива тощо), повинні два працівники: один з цеху, до якого належить обладнання, другий — з хімічного цеху.

  1. Відбирати проби твердого палива слід механізованим способом.

За відсутності механізованих пробовідбірників відбирати проби повинні працівники паливно-транспортного цеху з дотриманням вимог пункту 6.2.34 цих Правил.

  1. Проби пилу і золи повинні відбиратись у місцях, спеціально обладнаних для цієї мети.

Ці проби повинні відбирати працівники хімічної лабораторії у присутності працівника, який обслуговує котельні установки, з дотриманням таких умов: у місцях відбирання пилу і золи заглушки (пробки) слід відкривати повільно і після закінчення відбирання проб пробовідбірники необхідно закривати.

Проби золи дозволяється відбирати тільки через спеціальні золовідбірні циклончики. Перед відгвинчуванням стакана із золою пробовідбірний пристрій слід легенько обстукати.

  1. Проби повітря для аналізу необхідно відбирати переносними газоаналізаторами в присутності наглядача, призначеного начальником зміни відповідного цеху.

Під час відбирання проб повітря із резервуарів, колодязів, колекторів, каналів слід дотримуватись вимог підрозділу 4.10 цих Правил.

  1. Проби слід відбирати у посуд без гострих країв і граней, і для транспортування їх використовувати спеціальні ящики. Носити в руках скляні колби з пробами не дозволяється.
  2. Зберігати їжу та їсти в хімічних лабораторіях, а також палити на робочому місці заборонено.
  3. Розчини шкідливих речовин слід переливати тільки під витяжною вентиляцією з використанням ручного насоса, сифона або спеціальної лійки, що має повітровідвідну трубку і запобіжний щиток.
  4. Для приготування розчинів сірчаної кислоти необхідно використовувати посуд з термостійкого скла.

Кислоту слід доливати у воду тонкою цівкою, неперервно помішуючи, — оскільки розведення кислоти супроводжується виділенням тепла з подальшим розбризкуванням кислоти.

Лити воду в сірчану кислоту заборонено.

  1. Використовувати сірчану кислоту в ексикаторах як водопоглинальний засіб заборонено.
  2. Тверді луги слід брати пінцетами або фарфоровими ложечками, а не руками.

Куски твердих лугів дозволяється розколювати тільки у спеціально відведеному для цього місці, загорнувши їх у папір. Цю роботу необхідно виконувати в захисних окулярах.

  1. На всіх склянках з реактивами повинні бути написи з назвою реактиву.

Зберігати у робочих приміщеннях будь-які невідомі речовини заборонено.

  1. Легколеткі та гігроскопічні речовини, що використовуються під час виконання робот в хімічних лабораторіях, повинні міститись у склянках з притертими пробками під витяжною вентиляцією.
  2. Для набирання рідини у піпетку слід користуватись грушею.
  3. Відпрацьовані кислоти, луги та інші шкідливі речовини слід збирати в керамічні банки, скляні бутлі або в інший спеціальний посуд і після нейтралізації їх зливати у каналізацію або у спеціально відведене для цього місце.
  4. Прибирати розлиті розчини шкідливих речовин дозволяється тільки після попередньої нейтралізації. Якщо виділяються шкідливі гази або пара, роботу слід виконувати у протигазі.
  5. Під час роботи з хромовою сумішшю слід уникати попадання її на шкіру, одяг та взуття. Працювати необхідно у гумових рукавицях, фартусі і захисних окулярах.
  6. Усі отруйні речовини (ціанисті солі, металева ртуть та її солі, солі миш’яку, барію, ванадію, бруцин, сірковуглець, сірчаний ефір та ін.) та їхні розчини необхідно зберігати в окремій шафі, що замикається на ключ, з написом «Отрута!».

Посудини з отруйними речовинами повинні бути щільно закриті і мати чіткі яскраві етикетки з назвою речовин і написом «Отрута!».

  1. У випадку використання в хімічній лабораторії отруйних речовин обов’язково повинна бути розроблена спеціальна інструкція щодо заходів безпеки під час роботи з цими речовинами.

Використовувати нові хімічні речовини без вивчення їхніх фізико-хімічних властивостей і дозволу на застосування їх місцевих органів державного санітарного нагляду заборонено.

  1. За зберіганням і використанням отруйних речовин на підприємстві необхідно призначити наказом відповідального працівника.
  2. Отримання і видавання отруйних речовин слід записувати в спеціальний журнал (довільної форми).

Працівник, який відповідає за використання отрут, повинен під час видавання їх провести інструктаж.

  1. Розчини отруйних речовин, необхідних для повсякденної роботи, слід зберігати в окремій шафі з написом «Отрута!».

Залишати отруйні речовини на робочому столі заборонено.

  1. У разі забруднення одягу отруйними речовинами його слід негайно замінити.

Отруйні речовини, розлиті на підлогу або обладнання, слід зібрати, а забруднене місце — промити.

У разі випадкового розлиття легколетких отруйних речовин, працівників необхідно вивести з приміщення лабораторії, а приміщення провентилювати — до повного випаровування розлитої речовини і видалення її пари.

  1. Роботи, пов’язані з нагріванням отруйних розчинів або з виділенням отруйних газів, необхідно обов’язково проводити у витяжних шафах на водяних банях; просувати голову у шафу під час проведення цих робіт заборонено; заборонено також нагрівати отруйні розчини на відкритому вогні.
  2. Під час вакуум-перегонок, що проводяться за допомогою лабораторних водоструминних насосів, необхідно перед насосом на лінії відсмоктування продуктів перегонки установлювати уловлювачі з хімічними речовинами, що забезпечують поглинання шкідливих газів і пари, що відсмоктуються.
  3. Під час роботи з металевою ртуттю та її сполуками слід дотримуватись вимог розділу 14 цих Правил.
  4. У разі попадання отруйної речовини на зовнішню частину склянки краплі цієї речовини необхідно зняти фільтрувальним папером (оберігаючи руки) і спалити його у витяжній шафі (під тягою).
  5. Зважувати отруйні речовини необхідно у витяжній шафі (під тягою).
  6. Під час роботи із скляним посудом (збирання приладів із скла, різання скляних трубок, надівання гумових трубок на скляні вироби тощо) необхідно надягати бавовняні рукавиці.

Краї скляних трубок слід змочувати водою, гліцерином або вазеліновим мастилом; гострі краї скляних деталей слід обплавляти або обпилювати.

У випадку заїдання притертих скляних пробок слід легенько постукати по шийці склянки дерев’яним предметом; якщо пробка не відкривається, слід намочити чисту ганчірку в гарячій воді і швидко обгорнути нею шийку склянки.

Ці операції слід повторити кілька разів, і якщо й після цього вийняти пробку не вдається, шийку склянки слід обрізати або відмовитись від використання склянки.

Під час роботи із скляним посудом слід дотримуватись таких вимог:

  • не допускати нагрівання рідин у закритих колбах або приладах, що не мають сполучення з атмосферою;
  • під час нагрівання рідини у пробірці або колбочці слід тримати їх так, щоб отвір був спрямований у бік від себе та від працівників, які перебувають поруч;
  • для перенесення посудин з гарячою рідиною слід надягати бавовняні рукавиці або користуватись рушником; посудину у цьому разі слід тримати обома руками: однією — за дно, другою — за шийку;
  • великі хімічні стакани з рідиною слід піднімати тільки двома руками; у цьому разі відігнуті краї стакана повинні спиратись на вказівні пальці;
  • переносити бутлі з будь-якою рідиною дозволяється тільки у спеціально призначених для цього корзинах або латах;
  • розфасовувати рідину слід за допомогою сифонів, а їдку рідину — у довгому прогумованому фартусі, гумових чоботях, рукавицях і в захисній масці.
  1. В лабораторії слід користуватись тільки тим скляним посудом, що не має надколів, тріщин, гострих країв.
  2. Роботи, проведення яких може супроводжуватись бурхливим протіканням хімічного процесу, розбризкуванням гарячих або шкідливих речовин, а також роботи під вакуумом слід обов’язково виконувати у витяжних шафах на листах або піддонах, і під час проведення їх користуватись захисними щитками, гумовим фартухом та рукавицями.
  3. Працювати з полум’яфотометром слід під тягою.
  4. Посудини, призначені для роботи під вакуумом (колби Бунзена, табульовані ексикатори та ін.), необхідно попередньо випробувати під запобіжним сітчастим ковпаком за допомогою повітряного насоса.
  5. Прилади та апарати, що використовуються для одержання газів, повинні бути зібрані таким чином, щоб у разі припинення роботи приладу або апарата газ, що в ньому утворюється, міг виходити через газопромивники.

Для виявлення витікання газу слід користуватись мильним розчином; для цього не дозволяється використовувати відкритий вогонь.

У разі виявлення в приміщенні запаху газу слід негайно закрити газові крани, припинити користування електровимикачами (тумблерами), посилити вентиляцію і, у разі необхідності, викликати аварійну службу.

  1. Речовини, що легко розкладаються, та легколеткі рідини (перекис водню, перекис натрію і калію, ефіри, спирти, ацетон, сірковуглець, бензол та ін.) необхідно зберігати у темному холодному місці в невеликих кількостях.
  2. В робочих приміщеннях хімічної лабораторії дозволяється зберігати не більше 1 кг горючих речовин кожної назви і не більше 4 кг від їхньої загальної кількості. Ці речовини слід тримати в герметично закритому посуді в спеціальній шафі або металевому ящику із застережним знаком безпеки «Обережно! Легкозаймисті речовини».

Для контролю за безпечним зберіганням і використанням вибухонебезпечних і горючих речовин необхідно призначати наказом відповідального працівника.

  1. Користуватись відкритим вогнем під час переливання або перекачування горючих речовин, а також у разі екстрагування з використанням горючих речовин заборонено.

У разі необхідності для підігрівання горючих речовин слід використовувати водяні бані або електричні нагрівники закритого типу.

  1. Роботи, пов’язані з використанням органічних розчинників, слід проводити у витяжній шафі.
  2. Випадково розлиту горючу речовину необхідно засипати піском і прибрати дерев’яною лопаткою або пластмасовим совком. Використовувати для цієї мети сталеві лопатки (совки) заборонено.
  3. Заборонено гасити водою палаючі речовини, що не розчиняються у воді (бензин, скипидар, ефір, мастила та ін.).
  4. Ремонт і контроль ізоляції електрообладнання та електроприладів в хімічній лабораторії повинні виконувати працівники електричного цеху.
  5. Металеві корпуси електрообладнання та приладів (сушильні шафи, муфельні печі, кондуктометри, pH-метри тощо), що живляться від мережі напругою 220 В, повинні бути заземлені.

Користуватись електроплитками з відкритою спіраллю заборонено.

  1. Електронагрівальні прилади слід установлювати на відстані понад 300 мм від стін на столах, захищених сталевими листами і покритих теплоізоляційним матеріалом.
  2. Штепсельні вилки світильників напругою 12 і 42 В не повинні підходити до розеток електричної мережі напругою 127 і 220 В, а розетки напругою 12 і 42 В повинні відрізнятись від розеток мережі напругою 127 і 220 В. На всіх розетках повинні бути написи з вказівкою номінальної напруги.