11 САНІТАРНО-ЗАХИСНА ЗОНА І СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
- Розмір санітарно-захисної зони (СЗЗ) полігона із захоронения токсичних відходів до населених пунктів і відкритих водойм, а також до об'єктів, що використовуються у культурно-оздоровчих цілях, установлюється з урахуванням конкретних місцевих умов, але не менше ніж 3000 м; від сільськогосподарських угідь та транзитних доріг - не менше ніж 200 м; від лісових масивів, лісосмуг, які не призначені для рекреаційної цілі, - не менше ніж 50 м.
- Режим санітарно-захисної зони повинен відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.7.029. При проектуванні ПТВ необхідно складати "Санітарно-технічний паспорт ПТВ", у якому вказати:
- фізико-хімічний склад відходів, які підлягають захоронению;
- хімічний склад ґрунту, ґрунтових вод і атмосферного повітря в районі розміщення полігона.
- Моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів є складовою частиною єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища згідно зі статтею 29 Закону України "Про відходи".
До переліку об'єктів і заходів моніторингу належать системи контролю за складом підземних і поверхневих вод, атмосферного повітря, ґрунту згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р. № 391, СанПиН №4630, ГОСТ 17.4.2.01, РД 52.04.186 [9], а також за експлуатаційною надійністю споруд, враховуючи житлові умови та стан здоров'я населення.
- Підставою розроблення системи моніторингу повинні бути матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС) відповідно до ДБН А 2.2-1, які є обов'язковими в складі проектної документації ПТВ.
- У проекті організації системи моніторингу мають бути зазначені види необхідного контролю, кількість та місця розташування пунктів нагляду.
- Для забезпечення контролю висоти залягання ґрунтових вод, їх фізико-хімічного і бактеріологічного складу на території полігона та в його санітарно-захисній зоні необхідно передбачити гідрогеологічні створи контрольних свердловин:
- на межі карт складування ТВ;
- на межі полігона;
- на межі санітарно-захисної зони;
- на середині полігона та СЗЗ;
- на межі водотоку з розвантаженням ґрунтових вод;
- на межі населеного пункту;
кущ свердловин складається з двох свердловин:
- на ґрунтові води у верхньому горизонті;
- на розташований нижче водоносний горизонт.
- При нахилі ґрунтового потоку менше ніж 0,1% створи повинні передбачатися по всіх чотирьох напрямках. При нахилі більше ніж 0,1% контрольні свердловини можуть розміщуватися по трьох напрямках, крім напрямку нагору за течією. При довжині сторін ділянки захоронения не більше ніж 200 м необхідно передбачити на кожну сторону по одному контрольному створу; при більший довжині сторін ділянки створи необхідно розміщати через 100-150 м.
- Відстань між контрольними свердловинами в створі повинна прийматися в межах від 50 м до 100 м. Одна свердловина створу повинна розміщатися на території ділянки захоронения, інша - у санітарно-захисній зоні. Наведені відстані можуть бути зменшені з урахуванням конкретних гідрогеологічних умов.
- Свердловини повинні бути заглиблені. Глибина буріння частини свердловин повинна бути:
- на територіях, складених пухкими та зв'язаними ґрунтами, на 3-5 м нижче рівня підземних вод, що залягають нижче шару регіонально розповсюджених водотривких порід;
- на територіях поширення скельових і напівскельових порід нижче зони слабко вираженої тріщинуватості, тобто до горизонту залягання монолітних порід на 1-2 м нижче цього шару.
- Аналогічний контроль необхідно передбачити для ставків-випаровувачів забруднених зливових і дренажних вод, розташованих поза ділянкою захоронения токсичних відходів.
- Місця відбору проб необхідно також передбачити в місцях скидання води з кільцевого каналу.
- У зведеному кошторисно-фінансовому розрахунку на будівництво ПТВ мають бути передбачені витрати на спорудження всіх пунктів нагляду, оснащення їх необхідним обладнанням для проведення моніторингу ПТВ.
12 РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ ПІСЛЯ ЗАКРИТТЯ ПТВ
- Рекультивація земель після закриття ПТВ проводиться згідно з розробленим проектом.
- Рекультивація проводиться після завершення стабілізації закритого ПТВ - процесу зміцнення звалищного ґрунту, досягнення ним постійного стійкого стану. Строки процесу стабілізації наведені в таблиці 12.1
Таблиця 12.1 - Рекомендовані строки стабілізації закритих ПТВ для різних кліматичних зон
Вид рекультивації
|
Строки, років
|
|
Південний регіон
|
Північний регіон
|
Сівба багаторічних трав, створення ріллі для газонів
|
2
|
3
|
Висаджування чагарників
|
3
|
3
|
Висаджування дерев
|
3
|
3
|
- Проектом рекультивації земель після закриття ПТВ має бути передбачений лісогосподарський напрямок.
- Обов'язковою документацією проекту рекультивації земель після закриття ПТВ є:
- вихідний план ПТВ на початок рекультивації;
- генплан ПТВ після рекультивації;
- вертикальне планування;
- схема переміщення звалищного ґрунту;
- технологія проведення рекультивації;
- пояснювальна записка, в якій подано характеристику звалищного ґрунту на всю глибину, ґрунтів і порід, що завозяться для рекультивації;
- якісний і кількісний добір асортиментів рослин і добрив;
- кошториси на проведення робіт.
- Основними вихідними даними для виконання проекту рекультивації є:
- рік закриття ПТВ;
- рік відкриття ПТВ;
- вид відходів, що складувалися на ПТВ;
- відстань від ПТВ до найближчих містобудівних об'єктів, км;
- загальна площа відчуження, га;
- площа, зайнята безпосередньо відходами, га;
- загальний об'єм накопичення відходів, тис. м3;
- об'єм надходження відходів по роках експлуатації, тис. м3;
- висота шару відходів, у т.ч. над рівнем землі, м;
- верхній шар ізолюючого матеріалу (ґрунт, шлаки, будівельні відходи тощо);
- товщина верхнього шару ізоляції, м;
- місцевість, на якій розташований ПТВ (ліс, поле, яр, кар'єр);
- відомча належність прилеглих земель;
- передбачене використання даної території надалі;
- відстань від місця навантаження рослинного ґрунту до закритого ПТВ, км;
- самозаростання ПТВ, %;
- вид рослин, чагарників, дерев;
- густота травостою, %;
- вік дерев, років.
- Рекультивація закритого ПТВ проводиться за два етапи: технічний і біологічний.
- До процесів технічного етапу рекультивації відноситься стабілізація, виположування і терасування, створення рекультиваційного багатофункціонального покриття, передача ділянки для проведення біологічного етапу рекультивації.
Перелік обладнання, що використовується при проведенні технічного етапу, наведені у таблиці 12.2.
Таблиця 12.2 - Основне технологічне обладнання, що використовується при рекультивації ґрунтів після закриття полігона ТВ
Назва основних технологічних
|
Тип машин
|
Технічна характеристика
|
операцій
|
|
Продуктивність, м3/год
|
Ємність, м3
|
Виположування укосів відвалом
|
Бульдозер
|
33,8
|
-
|
Терасування укосів бульдозером (для висотних полігонів ТВ)
|
Бульдозер
|
33,8
|
-
|
Завантаження і доставка на
|
Бульдозер
|
36,1
|
-
|
рекультивовану територію родючих чи потенційно родючих
|
Екскаватор
|
-
|
0,65
|
ґрунтів, їх укладання і
|
Бульдозер
Автотранспорт*)
|
33,8
|
-
|
планування
|
|
32-26,51
|
5,5-8,3
|
*) Дальність транспортування від 1500 м до 2000 м
- Нормативний кут укосу полігона встановлюється залежно від цільового використання і має такі значення:
- для лугів - не більше ніж 5-7 градусів;
- для посадки лісу (чагарників і дерев) - не більше ніж 18 градусів.
- Ізолюючий шар поверхні ПТВ влаштовується для збирання і відведення поверхневої (чистої) води.
- Захисний (постійний) ізолюючий шар поверхні ПТВ влаштовується після його закриття і закінчення усадки тіла ПТВ, тобто досягнення ним стабільного стану.
- Ізолюючий шар влаштовується зверху технологічного екрана, який був влаштований при експлуатації ПТВ і, як правило, складається з таких шарів:
- рекультиваційний шар завтовшки не менше ніж 1 м, що має прошарок родючого ґрунту завтовшки від 30 см до 50 см відповідно до табл. 12.3;
- дренажний прошарок завтовшки не менше ніж 30 см;
- захисний ізолюючий прошарок завтовшки не менше ніж 20 см;
- прошарок синтетичної гідроізоляції завтовшки не менше ніж 3 мм, стійкий до хімічної і біологічної агресії, а також до ушкодження гризунами;
- мінеральний гідроізоляційний прошарок, що складається не менше ніж з двох шарів ущільненої глини, загальною товщиною 1 м. (Загальний коефіцієнт фільтрації гідроізоляційних шарів (синтетичного та мінерального) повинен бути не більше ніж 10-4 м/доб);
- вирівнюючий прошарок завтовшки не менше ніж 0,5 м.
Таблиця 12.3 - Рекомендоване улаштування верхнього рекультиваційного шару
Вид рекультивації
|
Висота рекультиваційного шару, см
|
|
Підстилаючий шар
|
Висота насипного шару родючої землі
|
Сівба багаторічних трав
|
70
|
30
|
Чагарники
|
70
|
30
|
Дерева
|
70
|
40 - 50
|
|
|
30
|
Примітка. У чисельнику - висота шару в посадовій ямі, у знаменнику - висота шару на рекультиваційній ділянці.
- Родючі землі завозяться автотранспортом на закриті ПТВ із місць тимчасового складування ґрунту або інших можливих місць їх утворення. Планування поверхні до нормативного нахилу проводиться бульдозером.
- Після закінчення технічного етапу рекультивації ділянка передається для проведення біологічного етапу рекультивації земель, зайнятих під ПТВ. Цей етап триває чотири роки і включає такі роботи: добір асортименту багаторічних трав, підготування ґрунту, сівбу і догляд за посівами.
Використання цих територій для будь-яких інших потреб є неможливим, закриті ПТВ мають перебувати у стані контрольованих особливо небезпечних об'єктів.
- Проектом передбачають можливість освітлення ділянок розвантаження ТВ (за умови проведення робіт у темний час доби), достатню для забезпечення нормальних умов виконання робіт (освітлення не менше ніж 5 люксів).
- Після закриття полігона устаткування та механізми знезаражуються і можуть бути використані на інших об'єктах. Споруди після знезаражування та демонтажу підлягають захоронению. Поводитися з утвореними будівельними відходами слід відповідно до визначеного класу небезпеки.
Основні зони полігона: І - виробнича зона; ІІ - господарська зона Рисунок А.1 - Приклад плану ПТВ
А.1 Перелік основних об'єктів та споруд, які проектуються на ПТВ
І ВИРОБНИЧА ЗОНА:
- - карти для захоронения нерозчинних відходів І класу небезпеки і розчинних відходів ІІ і ІІІ класів небезпеки;
- - карти для захоронения нерозчинних відходів ІІ і ІІІ класів небезпеки;
- - карти для захоронения відходів ІУ класу небезпеки;
- - залізобетонні сховища для захоронения розчинних відходів І класу небезпеки в контейнерах;
- - майданчик знешкодження відходів;
- - корпус для миття спецмашин;
- - відстійник оборотної води корпуса мийки;
- - грязевідстійник з нафтовловлювачами;
- - контрольно-дезинфікуюча ділянка;
- - контрольно-регулюючі ставки зливових вод з насосною станцією перекачування зливових вод;
- - очисні споруди.
- ГОСПОДАРСЬКА ЗОНА:
- - адміністративно-господарський корпус із лабораторією;
- - навіс для відстою спецтехніки і механізмів;
- - ремонтна майстерня;
- - котельня;
- - автозаправний пункт зі складом палива і паливно-мастильних матеріалів;
- - прохідна;
- - автомобільні ваги;
- - контрольні свердловини для контролю за станом підземних і поверхневих вод;
- - кільцевий канал чистих зливових і талих вод (нагірна канава);
- - смуга зелених насаджень;
- - кільцева захисна дамба;
- - внутрішньомайданчикові лотки забруднених зливових вод;
- - кільцева дорога;
- - огорожа;
- - під'їзна дорога;
- - ділянка для складування матеріалів, що використовуються для консервації карт;
- - пожежні резервуари.
Рисунок А.2 - Приклад розрізу карти для захоронения відходів І-ІІІ класів небезпеки
Рисунок А.3 - Приклад розрізу карти для захоронения нерозчинних відходів IV класу небезпеки
Рисунок А.4 - Приклад поздовжнього розрізу карт 1-3
Рисунок А.5 - Приклад вузла сполучення карт захоронения ІІ-ІІІ класу небезпеки
5-5
Рисунок А.6 - Приклад улаштування захисних споруд навколо полігона ПТВ
1 - контрольні свердловини; 2 - інспекторська дорога; 3 - залізобетонна форшахта; 4 - протифільтраційна завіса; 5 - стічковий дренаж; 6 - крива депресії; 7 - карта захоронения токсичних відходів; 8 - ізолюючий шар; 9 - протифільтраційний екран; 10 - водопроникний ґрунт; 11 - водоупор; 12 - обвалування карти