Страница 6: ДБН В.2.4-4:2010. Полігони зі знешкодження та захоронення токсичних відходів основні положення проектування (32381)

11 САНІТАРНО-ЗАХИСНА ЗОНА І СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ

1. Розмір санітарно-захисної зони (СЗЗ) полігона із захоронения токсичних відходів до населених пунктів і відкритих водойм, а також до об'єктів, що використовуються у культурно-оздоровчих цілях, установлюється з урахуванням конкретних місцевих умов, але не менше ніж 3000 м; від сільськогосподарських угідь та транзитних доріг - не менше ніж 200 м; від лісових масивів, лісосмуг, які не призначені для рекреаційної цілі, - не менше ніж 50 м.
2. Режим санітарно-захисної зони повинен відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.7.029. При проектуванні ПТВ необхідно складати "Санітарно-технічний паспорт ПТВ", у якому вказати:

• фізико-хімічний склад відходів, які підлягають захоронению;
• хімічний склад ґрунту, ґрунтових вод і атмосферного повітря в районі розміщення полігона.

1. Моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів є складовою частиною єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища згідно зі статтею 29 Закону України "Про відходи".

До переліку об'єктів і заходів моніторингу належать системи контролю за складом підземних і поверхневих вод, атмосферного повітря, ґрунту згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р. № 391, СанПиН №4630, ГОСТ 17.4.2.01, РД 52.04.186 [9], а також за експлуатаційною надійністю споруд, враховуючи житлові умови та стан здоров'я населення.

1. Підставою розроблення системи моніторингу повинні бути матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС) відповідно до ДБН А 2.2-1, які є обов'язковими в складі проектної документації ПТВ.
2. У проекті організації системи моніторингу мають бути зазначені види необхідного контролю, кількість та місця розташування пунктів нагляду.
3. Для забезпечення контролю висоти залягання ґрунтових вод, їх фізико-хімічного і бактеріологічного складу на території полігона та в його санітарно-захисній зоні необхідно передбачити гідрогеологічні створи контрольних свердловин:

• на межі карт складування ТВ;
• на межі полігона;
• на межі санітарно-захисної зони;
• на середині полігона та СЗЗ;
• на межі водотоку з розвантаженням ґрунтових вод;
• на межі населеного пункту;

кущ свердловин складається з двох свердловин:

• на ґрунтові води у верхньому горизонті;
• на розташований нижче водоносний горизонт.

1. При нахилі ґрунтового потоку менше ніж 0,1% створи повинні передбачатися по всіх чотирьох напрямках. При нахилі більше ніж 0,1% контрольні свердловини можуть розміщуватися по трьох напрямках, крім напрямку нагору за течією. При довжині сторін ділянки захоронения не більше ніж 200 м необхідно передбачити на кожну сторону по одному контрольному створу; при більший довжині сторін ділянки створи необхідно розміщати через 100-150 м.
2. Відстань між контрольними свердловинами в створі повинна прийматися в межах від 50 м до 100 м. Одна свердловина створу повинна розміщатися на території ділянки захоронения, інша - у санітарно-захисній зоні. Наведені відстані можуть бути зменшені з урахуванням конкретних гідрогеологічних умов.
3. Свердловини повинні бути заглиблені. Глибина буріння частини свердловин повинна бути:

• на територіях, складених пухкими та зв'язаними ґрунтами, на 3-5 м нижче рівня підземних вод, що залягають нижче шару регіонально розповсюджених водотривких порід;
• на територіях поширення скельових і напівскельових порід нижче зони слабко вираженої тріщинуватості, тобто до горизонту залягання монолітних порід на 1-2 м нижче цього шару.

1. Аналогічний контроль необхідно передбачити для ставків-випаровувачів забруднених зливових і дренажних вод, розташованих поза ділянкою захоронения токсичних відходів.
2. Місця відбору проб необхідно також передбачити в місцях скидання води з кільцевого каналу.
3. У зведеному кошторисно-фінансовому розрахунку на будівництво ПТВ мають бути передбачені витрати на спорудження всіх пунктів нагляду, оснащення їх необхідним обладнанням для проведення моніторингу ПТВ.

12 РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ ПІСЛЯ ЗАКРИТТЯ ПТВ

1. Рекультивація земель після закриття ПТВ проводиться згідно з розробленим проектом.
2. 1. Рекультивація проводиться після завершення стабілізації закритого ПТВ - процесу зміцнення звалищного ґрунту, досягнення ним постійного стійкого стану. Строки процесу стабілізації наведені в таблиці 12.1

Таблиця 12.1 - Рекомендовані строки стабілізації закритих ПТВ для різних кліматичних зон

1. Проектом рекультивації земель після закриття ПТВ має бути передбачений лісогосподарський напрямок.
2. 1. Обов'язковою документацією проекту рекультивації земель після закриття ПТВ є:

• вихідний план ПТВ на початок рекультивації;
• генплан ПТВ після рекультивації;
• вертикальне планування;
• схема переміщення звалищного ґрунту;
• технологія проведення рекультивації;
• пояснювальна записка, в якій подано характеристику звалищного ґрунту на всю глибину, ґрунтів і порід, що завозяться для рекультивації;
• якісний і кількісний добір асортиментів рослин і добрив;
• кошториси на проведення робіт.
• 1. Основними вихідними даними для виконання проекту рекультивації є:
• рік закриття ПТВ;
• рік відкриття ПТВ;
• вид відходів, що складувалися на ПТВ;
• відстань від ПТВ до найближчих містобудівних об'єктів, км;
• загальна площа відчуження, га;
• площа, зайнята безпосередньо відходами, га;
• загальний об'єм накопичення відходів, тис. м3;
• об'єм надходження відходів по роках експлуатації, тис. м3;
• висота шару відходів, у т.ч. над рівнем землі, м;
• верхній шар ізолюючого матеріалу (ґрунт, шлаки, будівельні відходи тощо);
• товщина верхнього шару ізоляції, м;
• місцевість, на якій розташований ПТВ (ліс, поле, яр, кар'єр);
• відомча належність прилеглих земель;
• передбачене використання даної території надалі;
• відстань від місця навантаження рослинного ґрунту до закритого ПТВ, км;
• самозаростання ПТВ, %;
• вид рослин, чагарників, дерев;
• густота травостою, %;
• вік дерев, років.
• 1. Рекультивація закритого ПТВ проводиться за два етапи: технічний і біологічний.
  2. До процесів технічного етапу рекультивації відноситься стабілізація, виположування і терасування, створення рекультиваційного багатофункціонального покриття, передача ділянки для проведення біологічного етапу рекультивації.

Перелік обладнання, що використовується при проведенні технічного етапу, наведені у таблиці 12.2.

Таблиця 12.2 - Основне технологічне обладнання, що використовується при рекультивації ґрунтів після закриття полігона ТВ

*) Дальність транспортування від 1500 м до 2000 м

1. Нормативний кут укосу полігона встановлюється залежно від цільового використання і має такі значення:

• для лугів - не більше ніж 5-7 градусів;
• для посадки лісу (чагарників і дерев) - не більше ніж 18 градусів.
• 1. Ізолюючий шар поверхні ПТВ влаштовується для збирання і відведення поверхневої (чистої) води.
  2. Захисний (постійний) ізолюючий шар поверхні ПТВ влаштовується після його закриття і закінчення усадки тіла ПТВ, тобто досягнення ним стабільного стану.
  3. Ізолюючий шар влаштовується зверху технологічного екрана, який був влаштований при експлуатації ПТВ і, як правило, складається з таких шарів:
• рекультиваційний шар завтовшки не менше ніж 1 м, що має прошарок родючого ґрунту завтовшки від 30 см до 50 см відповідно до табл. 12.3;
• дренажний прошарок завтовшки не менше ніж 30 см;
• захисний ізолюючий прошарок завтовшки не менше ніж 20 см;
• прошарок синтетичної гідроізоляції завтовшки не менше ніж 3 мм, стійкий до хімічної і біологічної агресії, а також до ушкодження гризунами;
• мінеральний гідроізоляційний прошарок, що складається не менше ніж з двох шарів ущільненої глини, загальною товщиною 1 м. (Загальний коефіцієнт фільтрації гідроізоляційних шарів (синтетичного та мінерального) повинен бути не більше ніж 10-4 м/доб);
• вирівнюючий прошарок завтовшки не менше ніж 0,5 м.

Таблиця 12.3 - Рекомендоване улаштування верхнього рекультиваційного шару

Примітка. У чисельнику - висота шару в посадовій ямі, у знаменнику - висота шару на рекультиваційній ділянці.

1. Родючі землі завозяться автотранспортом на закриті ПТВ із місць тимчасового складування ґрунту або інших можливих місць їх утворення. Планування поверхні до нормативного нахилу проводиться бульдозером.
2. 1. Після закінчення технічного етапу рекультивації ділянка передається для проведення біологічного етапу рекультивації земель, зайнятих під ПТВ. Цей етап триває чотири роки і включає такі роботи: добір асортименту багаторічних трав, підготування ґрунту, сівбу і догляд за посівами.

Використання цих територій для будь-яких інших потреб є неможливим, закриті ПТВ мають перебувати у стані контрольованих особливо небезпечних об'єктів.

1. Проектом передбачають можливість освітлення ділянок розвантаження ТВ (за умови проведення робіт у темний час доби), достатню для забезпечення нормальних умов виконання робіт (освітлення не менше ніж 5 люксів).
2. 1. Після закриття полігона устаткування та механізми знезаражуються і можуть бути використані на інших об'єктах. Споруди після знезаражування та демонтажу підлягають захоронению. Поводитися з утвореними будівельними відходами слід відповідно до визначеного класу небезпеки.

Основні зони полігона: І - виробнича зона; ІІ - господарська зона Рисунок А.1 - Приклад плану ПТВ

А.1 Перелік основних об'єктів та споруд, які проектуються на ПТВ

І ВИРОБНИЧА ЗОНА:

1. - карти для захоронения нерозчинних відходів І класу небезпеки і розчинних відходів ІІ і ІІІ класів небезпеки;
2. - карти для захоронения нерозчинних відходів ІІ і ІІІ класів небезпеки;
3. - карти для захоронения відходів ІУ класу небезпеки;
4. - залізобетонні сховища для захоронения розчинних відходів І класу небезпеки в контейнерах;
5. - майданчик знешкодження відходів;
6. - корпус для миття спецмашин;
7. - відстійник оборотної води корпуса мийки;
8. - грязевідстійник з нафтовловлювачами;
9. - контрольно-дезинфікуюча ділянка;
10. - контрольно-регулюючі ставки зливових вод з насосною станцією перекачування зливових вод;
11. - очисні споруди.
12. ГОСПОДАРСЬКА ЗОНА:
13. - адміністративно-господарський корпус із лабораторією;
14. - навіс для відстою спецтехніки і механізмів;
15. - ремонтна майстерня;
16. - котельня;
17. - автозаправний пункт зі складом палива і паливно-мастильних матеріалів;
18. - прохідна;
19. - автомобільні ваги;
20. - контрольні свердловини для контролю за станом підземних і поверхневих вод;
21. - кільцевий канал чистих зливових і талих вод (нагірна канава);
22. - смуга зелених насаджень;
23. - кільцева захисна дамба;
24. - внутрішньомайданчикові лотки забруднених зливових вод;
25. - кільцева дорога;
26. - огорожа;
27. - під'їзна дорога;
28. - ділянка для складування матеріалів, що використовуються для консервації карт;
29. - пожежні резервуари.

Рисунок А.2 - Приклад розрізу карти для захоронения відходів І-ІІІ класів небезпеки

Рисунок А.3 - Приклад розрізу карти для захоронения нерозчинних відходів IV класу небезпеки

Рисунок А.4 - Приклад поздовжнього розрізу карт 1-3

Рисунок А.5 - Приклад вузла сполучення карт захоронения ІІ-ІІІ класу небезпеки

5-5

Рисунок А.6 - Приклад улаштування захисних споруд навколо полігона ПТВ

1 - контрольні свердловини; 2 - інспекторська дорога; 3 - залізобетонна форшахта; 4 - протифільтраційна завіса; 5 - стічковий дренаж; 6 - крива депресії; 7 - карта захоронения токсичних відходів; 8 - ізолюючий шар; 9 - протифільтраційний екран; 10 - водопроникний ґрунт; 11 - водоупор; 12 - обвалування карти