4.2.6.6. Газоводопаропроводи в небезпечній зоні повинні бути захищені сталевими листами.
4.2.6.7. Підготовка та заряджання шпурів (рукавів, свердловин) для обвалювання охолоді та вогнетривкої футеровки, що спеклася, в разі розміщення прорізів вище 1,7 м рівня кільцевої площадки повинні виконуватись з спеціально обладнаних підмостів не менше 0,8 м в ширину та 1,5 м в довжину з поруччями.
4.2.7. Розпушування гарнісажу та руйнування кладки поду.
4.2.7.1. Якщо підривні роботи при розпушуванні гарнісажу проводять в фурменній зоні напроти фурменних вікон, що виходять на об’єкти, які потребують захисту, закріплюють металеві листи товщиною не менше 2 мм на відстані 0,8-1,0 м від вікон. Краї листів повинні перекривати вікна не менш чим на 0,5 м з кожного боку.
4.2.7.2. При розпушуванні гарнісажу в зоні скреперування захисні пристрої передбачаються проектом.
4.2.7.3. При виконанні підривних робіт в горні печі місце вибуху вкривають сталевими листами товщиною не менше 10 мм.
4.2.7.4. Запалювальні трубки приєднують до магістралі ДШ в місці, зручному для відходу підривників в укриття, а при роботі в зоні скреперування це місце повинно бути за межами горна.
4.2.7.5. Під час руйнування кладки поду підривні роботи повинні виконуватись послідовно в кожному із прорізів. Проведення підривних робіт одночасно в двох прорізах не допускається.
4.2.8. Розтинання металевого "козла".
4.2.8.1. Керівництво всім комплексом робіт по розтинанню "козла" повинно доручатися головному інженеру по ремонту доменної печі.
4.2.8.2. З метою попередження розсіювання навколо осколків металу і шлаку забороняється розпочинати розтинання "козла" до спорудження над ним надійних захисних укрить згідно проекту.
4.2.8.3. В разі товщини "козла" більше 1,5 м його необхідно розтинати прошарками.
4.2.8.4. Перед розтинанням "козла" його, при необхідності, слід оконтурити (оголити). Оконтурювання слід виконувати послідовно прошарками на глибину нижче прошарку, що підлягає розтинанню, на 0,3-0,5 м.
4.2.8.5. При розтинанні "козла" слід користуватися рукавами, глибина котрих не повинна перевищувати 0,9 товщини прошарку, що має підриватися.
4.2.8.6. Всі фурменні вікна, шлакові льотки повинні бути надійно затулені міцними металевими щитами товщиною не менше 10 мм.
4.2.8.7. Проходи до "козла", що підлягає розтинанню, повинні бути перерізом не менше 0,8 х 1,5 м. Проходи повинні бути незахаращеними. Входи та виходи для підривників з доменної печі повинні бути обладнані містками-східцями або трапами, що не допускають ковзання по них людей.
4.2.8.8. Допускається заряджати рукава насипом при умові охолодження їх до температури нижче 70 град.С. Довжина забійки повинна бути не менше 1/3 глибини рукава.
4.2.8.9. Загальна маса зарядів, що підривають одночасно, не повинна перевищувати 30 кг (по ВР).
4.2.8.10. Після вибуху і провітрювання, але не раніш як через 15 хвилин, керівником підривних робіт разом з керівником ремонтної організації проводиться огляд елементів печі, захисних укрить та місця вибуху. При виявленні невибухлого заряду повинно бути прийняте сумісне рішення щодо порядку ліквідації невибухлого заряду та усунення пошкоджень захисного укриття.
4.2.8.11. Допуск ремонтному персоналу на продовження робіт в районі, де проводяться вибухи, видає керівник підривних робіт після огляду місця вибуху, відбирання проб повітря на вміст токсичних речовин та усунення (в разі потреби) порушень в конструкціях укриття.
4.2.9. Руйнування кладки повітронагрівників.
4.2.9.1. Підготовка і проведення підривних робіт на повітронагрівниках виконуються тільки при наявності дозволу газорятівної служби та в присутності представника від цієї служби, при цьому повинен оформлюватися наряд-допуск на виконання робіт в газонебезпечних місцях у відповідності з додатком 9 HАОП 1.2.10-1.10-86.
4.2.9.2. Hапроти технологічних вікон повинні бути закріплені металеві листи товщиною не менше 3 мм на відстані не менше 0,8 м від вікон. Краї листів повинні виходити за периметр вікна з кожної сторони не менше 0,5 м. Кріплення захисних пристроїв повинно виключати їх обвалення (порушення) від вибуху.
4.2.9.3. Перед початком підривних робіт по руйнуванню насадки повітронагрівника завчасно повинна бути завалена кладка купола.
4.2.9.4. Загальна маса зарядів, що одночасно підриваються, не повинна перевищувати 10 кг.
4.2.9.5. Відстань між кожухом броні повітронагрівника та зарядами повинна бути більше 1 м.
4.2.9.6. Підривання виконують шпуровими зарядами зверху вниз. Допускається використання технологічних комірок. При цьому заряд підвішують в комірці на дроті по її центру.
4.2.9.7. Допускається місце укриття підривників обладнувати за сусіднім повітронагрівником.
4.3. Підривні роботи в сталеплавильних цехах.
4.3.1. В сталеплавильних цехах підривним способом дозволяється виконувати слідуючі роботи: руйнування вогнетривкої кладки і шлака по верхній та нижній будівлі мартенівських печей, футеровки електропечей, міксерів. За допомогою вибуху, в разі необхідності, допускається розтинання "козла" в міксері та електродів в електропечах.
4.3.2. Підривні роботи під час ремонту мартенівських печей.
4.3.2.1. Для запобігання розсіювання осколків під час розпушування кладки верхньої будівлі печі забороняється руйнувати розпірно-підвісне склепіння та демонтувати завалочні вікна до закінчення підривних робіт.
4.3.2.2. При наявності головного склепіння підривання задньої та передньої стінок ванни повинно виконуватись тільки зовні, при заслонених завалочних вікнах. При підриванні поду з заходом у ванну при самовільно обваленій кладці головного склепіння вона повинна бути видалена, а подина очищена від бою цегли.
4.3.2.3. При підриванні вогнетривкої кладки ванни з обваленим склепінням місце вибуху після заряджання та набійки шпурів піском повинно вкриватися металевими листами товщиною не менше 2 мм, з привантаженням згідно проекта , при цьому кількість шпурових зарядів не повинна перевищувати двох.
4.3.2.4. В разі підривання ванни з обваленим склепінням небезпечна зона повинна прийматися із врахуванням розсіювання осколків.
4.3.2.5. Пульти управління печі, що ремонтується, та сусідньої печі повинні бути надійно захищені від пошкоджень згідно проекта; в трубопроводах, що знаходяться в зоні підривних робіт, необхідно знизити тиск до нижніх рівнів, які допускаються технологією виробництва, або зовсім відключати на час вибухів.
4.3.2.6. При розпушуванні шлака в шлаковиках та зашлакованої насадки в регенераторах повинні передбачатися заходи, що виключають розсіювання осколків при підривних роботах.
4.3.2.7. При відсутності склепіння шлаковика або регенератора місце підривних робіт повинно вкриватися металевими листами. При наявності склепіння після кожного вибуху підривник та майстер по ремонту металургійних печей оглядають склепіння. Порушену частину його обвалюють або закріплюють.
4.3.2.8. При розпушуванні шлаку в шлаковиках вертикальні канали повинні перекриватися щільними захисними перекриттями для запобігання падінь цегли та випадкових речей в шлаковик. До перекриття вертикальних каналів вхід до шлаковиків з метою виконання підривних робіт заборонено.
4.3.2.9. Підривні роботи по розпушуванню прошлакованої насадки регенераторів виконуються подібно викладеному в пп.4.2.9.34.2.9.6.
4.3.2.10. Виконання підривних робіт під час випуску плавки або заливки чавуна на сусідній печі забороняється.
4.3.3. Підривні роботи при ремонті електропечей.
4.3.3.1. Місця підривних робіт повинні надійно перекриватися захисними пристроями.
4.3.3.2. Пульти управління електропечі, що ремонтується, та суміжних печей повинні бути надійно захищені щитами.
4.3.3.3. Підривні роботи, як правило, повинні виконуватися до демонтажу верхньої частини печі. Якщо цю умову виконати неможливо, шахта печі повинна бути перекрита, а отвори та прорізи в кожусі печі надійно затулені металевими щитами.
4.3.3.4. Розтинання електродів повинно виконуватись згідно основних положень п.3.2.8 з врахуванням конструктивних особливостей, притаманих електропечам.
4.3.4. Підривні роботи під час ремонта міксера.
4.3.4.1. Проект на виконання підривних робіт при ремонті міксера додатково повинен затверджуватися головним інженером підприємства, у віданні якого знаходиться міксер.
4.3.4.2. Перед початком проведення підривних робіт необхідно:
відключити газ та демонтувати газові горілки підігрівання міксера;
охолодити металевого "козла" до температури нижче 200 град.С;
при необхідності зняти одну чи дві торцеві стінки міксера;
зруйнувати всю вільну від металевого "козла" вогнетривку кладку, що легко піддається ламанню, прибрати цеглу з міксера на нижню площадку;
встановити захисні укриття.
4.3.4.3. Зливний носок, амбразури для горілок і відкриті торцеві прорізи міксера повинні бути затулені міцними металевими щитами. Щити повинні міцно кріпитися до кожуха міксера.
4.3.4.4. Захисні пристрої повинні виступати за периметр затулюваного прорізу на відстань не менше 1 м.
4.3.4.5. Поміж захисним пристроєм та кожухом міксера (де це необхідно) слід залишати прохід для підривників шириною 0,8 м.
4.3.4.6. Забороняється розтинання металевого "козла" без попереднього оконтурювання його на висоту прошарку, що буде підриватися. При оконтурюванні маса кожного заряда не повинна перевищувати 0,5 кг.
4.3.4.7. При розтинанні "козла" звільнена від кладки внутрішня поверхня міксера повинна бути надійно захищена від порушень під час вибухів.
4.3.4.8. При розтинанні "козла" маса зарядів, що підриваються одночасно, не повинна перевищувати 9 кг, а найбільша маса одного заряду 4,5 кг.
4.3.4.9. При розпушуванні вогнетривкої кладки діаметр шпура не повинен перевищувати 45 мм, а його глибина повинна бути такою, щоб між дном шпура і внутрішньою поверхнею кожуха міксера була відстань не менше 0,3 м. Маса зарядів, що підривають одночасно, не повинна перевищувати 2,1 кг, а найбільша маса одного шпурового заряду 0,7 кг.
4.4. Підривні роботи в прокатних, ливарних та інших цехах.
4.4.1. В прокатних, ливарних та інших цехах дозволяється за допомогою вибуха розпушування шлака і вогнетривкої кладки під час ремонтів нагрівальних печей та колодязів.
4.4.2. При виконанні підривних робіт слід керуватися основними положеннями п.3.1. цієї Інструкції.
4.4.3. Метод проведення підривних робіт та спосіб підривання визначаються в кожному випадку проектом (паспортом) з врахуванням п.2.4. даної Інструкції.
5. ПІДРИВHІ РОБОТИ В БРОHЕЯМАХ.
5.1. Загальні положення.
5.1.1. Підривні роботи дозволяється виконувати в бронеямах, що споруджені по спеціальному проекту, який передбачає безпечні умови праці, після прийняття їх в експлуатацію комісією підприємства за участю представників Держнаглядохоронпраці.
5.1.2. Hавколо бронеями повинна бути встановлена на відстані від неї не менше 30 м огорожа (паркан), а на під'їздних шляхах шлагбауми.
5.1.3. Змінний запас ВМ для виконання робіт в бронеямі дозволяється зберігати в зарядному приміщенні (будці), розташованому на обгородженій території бронеями на відстані не менше 30 м від місця підривання. Двері приміщення (будки) повинні бути обладнані міцними надійними замками (не менше двох).
5.1.4. Вибухові речовини та засоби ініціювання повинні зберігатися в окремих ізольованих кімнатах (секціях) будинка підготовки ВР під наглядом підривника або озброєної варти.
5.1.5. При роботах в бронеямах дозволяється використання електричного освітлення з напругою не вище 12 В. Перед початком заряджання електричне освітлення має бути прибраним з ями, а подальша робота повинна виконуватись з вживанням рудничних акумуляторних освітлювачів.
5.1.6. Завантаження та розвантаження бронеями повинно виконуватися тільки кранами.
5.1.7. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт забороняється присутність підривників в бронеямі.
5.1.8. До місця виконання підривних робіт необхідно забезпечити вільний підхід для піднесення ВМ та відходу підривників в безпечне місце.
5.1.9. Контроль за виконанням підривних робіт в бронеямі покладається на майстра дільниці підривних робіт.
5.1.10. Перед початком проведення підривних робіт керівник підривних робіт (майстер) зобов'язаний перевірити бронеяму на придатність її до експлуатації, а саме:
справність звукової та світлової сигналізації;
працездатність систем вентиляції та відкачки води;
справність електроосвітлення, в тому числі акумуляторних ліхтарів;
відсутність тріщин в броневих плитах кришки бронеями і стін та дефектів в їх кріпленнях;
відсутність завислих осколків металу;
пересувний механізм кришки;
справність кранового обладнання (виконується крановщиком).
5.1.11. Проведення підривних робіт в несправній ямі забороняється.
5.1.12. В разі одноразового подрібнення металоконструкцій декількома зарядами підривати їх потрібно тільки з використанням ДШ. При підриванні поодиноких зарядів допускається використання вогневого підривання.
5.1.13. Після кожного вибуху бронеяма повинна бути провітрена. Тривалість провітрювання повинна бути визначена інструкцією по експлуатації бронеями.
5.1.14. Забороняється огляд місця вибуху та виконання робіт в непровітреній від отруйних газів бронеямі.
5.2. Подрібнення металевих масивів.
5.2.1. При підготовці масива до підривних робіт всі шлакові та металеві напливи на ньому від пропалювання рукавів киснем повинні бути зняті.
5.2.2. Завантаження масивів в бронеями допускається тільки після охолодження їх до температури нижче 80 град.С.
5.2.3. Масиви повинні бути стійко встановлені на дно бронеями з вертикальною орієнтацією рукавів, при цьому необхідно забезпечити вільний доступ для заряджання та набійки рукавів. Встановлення масивів проти виходів бронеями не допускається.
5.2.4. Бойовики повинні виготовлятися тільки на місцях проведення підривних робіт.
5.2.5. Відрізки ДШ, що вводяться в рукава, повинні нарізатися одночасно.
5.2.6. При заряджанні рукавів внасип кожна порція ВР не повинна перевищувати 200 г. Ущільнення кожної порції в рукаві треба виконувати підштовхуванням дерев'яного набійника (без ударів).
5.2.7. Заряджання рукавів з драбин повинно виконуватись двома підривниками.
