Споруди транспорту залізниці коліїї 1520 мм норми проектування

депо, пунктів технічного обслуговування локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу;

екіпірувальних пристроїв, пунктів відстою і екіпірування тягового рухомого складу на стикових станціях;

баз запасу тягового рухомого складу, палива і нафтопродуктів.

17.2 Об'єкти (устаткування) локомотивного господарства необхідно проектувати для по­- їзних і маневрових локомотивів суміщеними, а для обслуговування локомотивів і мотор-ва­- гонного рухомого складу - роздільними. Допускається проектувати об'єкти для локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу суміщеними в разі невеликих обсягів роботи з обслугову­- вання мотор-вагонного рухомого складу.

С. 78 ДБН В.2.3-19-2008

17.3 За родом своєї діяльності депо поділяються на експлуатаційні та експлуатаційно-ре­- монтні.

При цьому експлуатаційними вважаються депо магістральних локомотивів і мотор-ва-гонного рухомого складу, що виконують для приписаного до них парку технічні обслугову­вання ТО-2 і ТО-3, поточний ремонт ПР-1, ТО-4 (обточування колісних пар) і непланові ремонти (HP), тобто роботи з усунення наслідків відмов локомотивів (мотор-вагонного рухо­мого складу) в експлуатації.

В експлуатаційно-ремонтних депо з приписаним до них парком локомотивів (електро- чи дизель-поїздів) додатково до тих видів ТО і ПР, що виконуються в експлуатаційних депо, слід передбачати виконання поточних ремонтів ПР-2, ПР 3 і ПР-ЗП як для потреб самого депо, так і для інших депо залізниці. Спеціалізація конкретних експлуатаційно-ремонтних депо на виз­наченому виді поточного ремонту (ПР-2, ПР-3 або ПР-ЗП) чи на їх комбінації повинна при­значатися на підставі техніко-економічних розрахунків. Ці депо повинні бути базою для задоволення потреб залізниці у виконанні поточних ремонтів ПР-2, ПР-3, ПР-ЗП.

Поточні ремонти ПР-3 та ПР-ЗП електровозів, тепловозів, та мотор-вагонного рухомого складу виконуються тільки у спеціалізованих атестованих депо для кожного виду тяги.

Капітальний ремонт локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу, капітальний ремонт і відновлення великих і складних вузлів і агрегатів (тягових двигунів, дизелів, генера­- торів, допоміжних машин, тягових трансформаторів та ін.), а також ремонт із переформуван­- ням колісних пар виконується на локомотиворемонтних і спеціалізованих заводах, в експлуатаційних депо або залізничних майстернях.

Розташування депо в межах залізниці, номенклатура і програма технічного обслуго-­ вування і поточного ремонту депо, розташування пунктів обороту мотор-вагонного рухомо­- го складу і локомотивів, пунктів технічного обслуговування (ПТО), пристроїв екіпірування і пунктів зміни бригад встановлюються проектом на основі техніко-економічних порівнянь варіантів організацій тягового обслуговування, розроблених із урахуванням показників ро-­ боти усього комплексу залізничних пристроїв у районі, що розглядається.

При цьому загальний обсяг роботи депо при електричній тязі визначається із умови, що пробіг приписаних до депо локомотивів не повинен перевищувати 35 млн. локомотиво-км на рік, при тепловозній тязі - 25 млн. локомотиво-км на рік, для депо з приписаними електропої­здами - 35 млн. секція-км і для депо з дизель-поїздами - 25 млн. секція-км на рік.

Розташування депо на станційній території повинно забезпечувати подачу локомо­- тивів до составів із найменшою витратою часу і з найменшою кількістю пересічень з маршру­- тами прямування організованих поїздів і маневрових переміщень.

У депо і пунктах технічного обслуговування локомотивів (ПТОЛ) необхідно передба­- чати пристрої для введення локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу на ремонтні по-­ зиції. У випадку електричних пристроїв, що працюють на зниженій напрузі (до 65 В, а до реконструкції підприємств допускається до 250 В), а також при використанні для введення електровозів і електропоїздів контактної мережі, ці позиції повинні обладнуватися світловою і звуковою сигналізацією про наявність чи відсутність напруги в контактній мережі та у ме­- режі введення рухомого складу, необхідними блокувальними пристроями, а також достатнім штучним освітленням і припливною вентиляцією з кратністю обміну повітря не менше трьох об'ємів за годину.

У депо, де виконують поточний ремонт і технічне обслуговування ТО-3 тягового ру­-
хомого складу, повинні бути передбачені механізовані пристрої для зовнішнього очищення,
обмивання і внутрішнього санітарного прибирання з наступним їх сушінням після
обмивання.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 79

17.9 У всіх експлуатаційних і експлуатаційно-ремонтних депо необхідно передбачати ділянки з відповідним устаткуванням для виконання технічного обслуговування ТО-3, поточ-­ них ремонтів ПР-1 і непланових ремонтів тягового рухомого складу.

Ремонтні позиції, призначені для проведення ТО-3 і ПР-1 локомотивів, оснащуються пристроями для сушіння ізоляції тягових двигунів гарячим повітрям температурою 95-100°С. Ремонтні позиції ПР-1 тепловозних депо оснащуються пристроями для зливання і заправлен­ня тепловозів охолодженою водою й мастилом (у зимовий час - з підігрівом); устаткуванням для промивання водяної і мастильної системи дизелів, у т.ч. холодильників миючими розчи­нами, для доливання дистильованої води в акумуляторні батареї; пристосуваннями для вивішування колісно-моторних блоків.

17.10 Кількість ремонтних позицій, виробничих приміщень і устаткування визначаються розрахунком, виходячи з прийнятого режиму роботи ремонтних підрозділів депо, установле­- ного лінійного пробігу локомотивів, норм їх пробігу між ТО і ПР та простою на них.

При розрахунку кількості ремонтних позицій і основного устаткування, необхідного для виконання технічного обслуговування ТО-2, ТО-3 і поточних ремонтів ПР-1, враховується нерівномірне надходження локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу на ремонт, різни­цю обсягів робіт на кожному ТО і ПР, потребу у виконанні робіт з ліквідації наслідків відмов локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу при експлуатації і з підготовки рухомого складу до сезонної експлуатації.

Для реостатних випробувань дизель-генераторів тепловозів із електричною переда­- чею проектуються споруди, обладнані відповідними пристроями, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища (у т.ч. шумопоглинаючими і димопоглинаючими з урахуванням санітарних норм) і економію паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються при випробуваннях, включаючи повернення електроенергії в мережу.

Технічне обслуговування ТО-2 локомотивів необхідно поєднувати з екіпіруванням і виконувати на закритих позиціях.

Кількість окремих місць екіпірування і технічного обслуговування ТО-2 локомо­- тивів визначається з урахуванням нерівномірності підведення локомотивів, норм часу на екіпірування і технічне обслуговування згідно з нормативно-технічними нормами Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Екіпірувальні пристрої повинні забезпечувати екіпірування одночасно не менше двох ло­комотивів, розміщених на суміжних коліях.

17.14 Екіпірувальні пристрої, як правило, слід передбачати суміщеними для екіпірування поїзних і маневрових локомотивів, що працюють на під'їзних коліях. В обґрунтованих випад­- ках для обслуговування маневрових локомотивів на під'їзних коліях допускається передбача­- ти самостійні екіпірувальні пристрої.

Пристрої для постачання локомотивів піском, паливом, мастильними й обтиральними матеріалами, для приготування і подачі води слід передбачати в пунктах екіпірування. Прис­трої для добору піску і палива, при необхідності, слід передбачати і на приймально-відправ­них коліях.

17.15 Подача піску на локомотиви повинна бути механізована. Зберігання запасів сухого піску для роботи взимку необхідно передбачати в закритих складах місткістю, рівною 6-місячній витраті піску локомотивами.

Потужність піскосушарок встановлюється з розрахунку споживання піску для поточної експлуатаційної роботи і створення зимового запасу сухого піску на складах на весь період припинення роботи кар'єрів - постачальників сирого піску.

У пристроях піскопостачання локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу слід перед­бачати площадки для подачі піску в пісочниці обслуговуючим персоналом. Для електровозів

С. 80 ДБН В.2.3-19-2008

такі площадки необхідно розташовувати на рівні дахів і одночасно використовувати для огляду струмоприймачів і дахового устаткування. Ці площадки повинні мати пристрої для зняття і подачі напруги на секціоновані ділянки контактного проводу з необхідною сиг­налізацією і блокуванням.

Екіпірувальні пристрої для тепловозів і електровозів проектуються з урахуванням можливості повного екіпірування і технічного обслуговування локомотивів з однієї поста-­ новки.

При розміщенні пристроїв для екіпірування електровозів на відкритих площадках або на приймально-відправних коліях станції живлення електроенергією електровозів не­- обхідно передбачати від контактної мережі високої напруги; при цьому ділянка контактного проводу над місцем екіпірування електровозів повинна бути секціонована і обладнана не­- обхідним блокуванням і сигналізацією про зняття і подачу напруги.

Для стоянки готових до роботи локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу необхідно передбачати відповідні колії на території експлуатаційних і експлуатаційно-ремон­- тних депо і пунктів обороту. Колії для відстою тепловозів повинні бути обладнані стаціонар-­ ними пристроями для прогріву масляної і водяної систем у зимовий період, а колії відстою локомотивів - повітроводами з тиском 500 кПа і джерелами енергопостачання для підключен-­ ня до мереж управління електровозів. Колії для відстою мотор-вагонного рухомого складу по­- винні бути обладнані пристроями водопостачання й енергопостачання. Відстані між осями суміжних колій відстою мотор-вагонного рухомого складу повинні дозволяти застосування в міжколійях пересувних транспортних засобів для санітарного очищення мотор-вагонного ру­- хомого складу.

Стрілочні переводи деповських колій повинні бути обладнані пристроями електричної централізації та автоматичного очищення їх від снігу. На деповських коліях необхідно пе­редбачати застосування промислового телебачення.

У необхідних випадках на станціях, у межах яких розташоване депо, необхідно проекту­вати колії для стоянки локомотивів холодного запасу.

17.19 Місткість резервуарів для зберігання дизельного палива й мастил слід визначати з розрахунку зберігання встановленого запасу.

Для зливання дизельного палива і мастил слід проектувати необхідні пристрої і колії для зливу.

Для нафтопродуктів, які застигають при низьких температурах, повинні передбачатися пристрої для їх підігріву в цистернах, резервуарах і трубопроводах.

Склади дизельного палива повинні бути огороджені і мати необхідні пристрої для поже-жегасіння відповідно до вимог ВБН В.2.2-58.1.

Для періодичного розвертання локомотивів і мотор-вагонного рухомого складу з метою забезпечення рівномірного зносу бандажів, а також для розвертання інших спеціаль­- них рухомих одиниць проектуються поворотні пристрої.

При проектуванні пристроїв локомотивного господарства необхідно передбачати обслуговування вивізних маневрових локомотивів, електро- і дизель-поїздів тільки закріпле­- ними бригадами, а електровозів і тепловозів вантажного і пасажирського руху - змінними чи закріпленими бригадами.

Пункти зміни бригад слід розміщувати, виходячи з установленого часу перебування бри­гад на роботі з урахуванням розташування роздільних пунктів.

При роботі бригад з відпочинком у пункті обороту локомотивів чи зміни бригад у зазна­чених пунктах слід передбачати кімнати чи будинки відпочинку локомотивних бригад.

17.22 Локомотивні господарства для під'їзних колій промислових підприємств слід про­- ектувати відповідно до вимог СНиП 2.05.07.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 81

18 ВАГОННЕ ГОСПОДАРСТВО

18.1 Для ремонту і технічного обслуговування вагонів, виходячи з вантажопотоків, забез-­ печеності об'єктами ремонту, трудовими ресурсами на мережі залізниць необхідно передба-­ чати:

вагонні депо, пункти технічного обслуговування вагонів, контрольні пости;

механізовані пункти технічного обслуговування вагонів із відчепленням, пункти випробування автогальм, пункти технічної передачі, пункти перестановки, вагоно- колісні майстерні;

залізничні спеціалізовані дільниці і відділення з ремонту деталей вагонів;

депо і пункти екіпірування, ремонту і технічного обслуговування рефрижераторного рухомого складу;

промивально-пропарювальні станції і пункти очищення цистерн і вагонів для переве­- зення бітуму.

Підприємства вагонного господарства повинні мати необхідний комплекс будівель, спо­руд, пристроїв, механізмів і устаткувань для виконання робіт, передбачених типовими техно­логічними процесами, вказівками, інструкціями і наказами.

18.2 Депо для ремонту вантажних вагонів необхідно проектувати спеціалізованими на ре-­ монті одного-двох типів вагонів габариту Τ з перспективою розширення технічної бази. Програма ремонту обґрунтовується проектом.

Депо для ремонту рефрижераторних вагонів необхідно проектувати на програму депов­ського ремонту, обсяг якої встановлюється замовником.

18.3 Технічне оснащення вагонних депо повинно забезпечувати агрегатно-потоковий ме-­ тод ремонту вагонів та їх вузлів із застосуванням перспективних засобів механізації, автома­- тизації виробничих процесів і засобів діагностики.

Потужність ремонтно-комплектувальних дільниць депо повинна передбачати можли­вість забезпечення запасними частинами також і приписаних до депо пунктів технічного об­слуговування.