Гардероб доцільно розміщувати поряд із приміщенням зі спеціальними камерами схову для зберігання речей відвідувачів, які заборонено проносити до судової установи (7.1.5).
У випадку, коли загальна площа гардеробу та приміщення зі спеціальними камерами схову для зберігання речей відвідувачів, які заборонено проносити до судової установи, не перевищує 15,0 м2, припустимим є варіант об'єднання цих приміщень в єдине, виходячи з розрахунку не менше ніж 0,14 м2 на кожне місце для відвідувачів у залах судових засідань.
У судових установах зі штатною чисельністю суддів 30 і більше осіб та в апеляційних і вищих судах за завданням на проектування може бути передбачена їдальня чи кафе. Число посадочних місць в їдальні чи кафе приймати із розрахунку не більше ніж одне посадочне місце на 5 співробітників суду та одне посадочне місце на 30 місць в залах судових засідань. Крім того, за завданням на проектування додатково може бути передбачений буфет.
Необхідно передбачати окремі зали для приймання їжі: один для суддів, другий - для співробітників та відвідувачів.
Площі залів для приймання їжі, виробничих та допоміжних приміщень буфетів, їдалень та кафе в будинках судів визначаються за розрахунком відповідно до ДБН В.2.2-25.
За браком площі в умовах реконструкції та в судових установах зі штатною чисельністю суддів менше 10 осіб слід передбачати кімнату для приймання їжі. Її площу слід визначати з розрахунку не менше 0,9 м2 на співробітника, але не менше 16,0 м2. Кімната для приймання їжі повинна бути обладнана мийкою, мікрохвильовою піччю, холодильником.
Додатково за завданням на проектування на кожному поверсі для співробітників може бути передбачена кімната площею 8 м2 -12 м2, обладнана мікрохвильовою піччю та устаткуванням для приготування кави та інших напоїв.
У приміщенні слід передбачати звукоізоляцію та освітлення, що регулюється.
У складі приміщень для соціально-психологічної реабілітації (розвантаження) співробітників місцевих судових установ зі штатною чисельністю суддів 30 і більше осіб, в апеляційних та вищих судах доцільно передбачати кімнату для відпочинку співробітників суду та тренажерний зал із роздягальними та душовими. Склад та площі приміщень визначати за завданням на проектування. Тренажерний зал може бути розташований на цокольному чи підвальному поверхах.
У складі приміщень ремонтних майстерень слід передбачати електромеханічну, слюсарну, столярну майстерні, майстерню з ремонту оргтехніки.
У складі комор слід передбачати комори витратних матеріалів та канцтоварів, обладнання та реманенту, комори зберігання інвентарю для прибирання. Комори доцільно розташовувати на цокольному чи підвальному поверхах. Комору прибиральниці для зберігання інвентарю для прибирання, миючих та дезинфікуючих засобів необхідно передбачати на кожному поверсі з розрахунку 3,0 м2 на 1000,0 м2 площі будівлі не менше ніж 2,0 м2 кожна.
У судових установах, кількість суддівського корпусу в яких становить більше п'яти суддів, необхідно передбачати окреме робоче приміщення для завідуючого господарством.
Площу приміщень завгоспа, майстерень та комор визначати залежно від розрахункової площі будинку суду за таблицею 9.
Таблиця 9
Приміщення |
Площа приміщення, м2, при розрахунковій площі будинку, тис. м2 |
||||
|
до 1 |
1,5 |
2-6 |
6-10 |
10 і більше |
Кімната завгоспа |
12 |
12 |
18 |
20 |
24 |
Комори витратних матеріалів та канцтоварів, обладнання та реманенту (сумарно) |
18 |
24 |
36 |
54 |
72 |
Майстерні (сумарно) |
36 |
36 |
48 |
54 |
72 |
7 ВИМОГИ ДО БЕЗПЕКИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДИНКІВ СУДІВ
Розподіл приміщень будинку суду за планувальними зонами (групами приміщень) в залежності від ступенів доступності для відвідувачів і співробітників є визначальним критерієм при
визначенні та проектуванні інженерно-технічних засобів охорони, що застосовуються для їх захисту. При цьому слід враховувати найбільш імовірні напрямки та способи втечі та проникнення, кількість та категорії матеріальних цінностей (у т.ч. судових справ), що знаходяться в приміщеннях, масштаби негативних наслідків можливого нанесення шкоди тощо.
Загальні функціонально-планувальні та конструктивно-технологічні вимоги щодо безпеки експлуатації будинків судів, що не є специфічними для будинків судів, слід враховувати при проектуванні виходячи з положень ДБН В.2.2-9 та ДБН В.2.2-17.
Площу контрольно-пропускного пункту вхідного контролю та охорони слід приймати з розрахунку не менше ніж 8,0 м2 на двох працівників охорони.
Контрольно-пропускні пункти повинні бути пристосовані для пропускання та проведення догляду МГН. Поруч зі стаціонарним металодетектором має бути передбачений контрольований прохід завширшки не менше ніж 0,9 м для проходу інвалідів, які пересуваються в інвалідних візках.
Наявність у складі приміщень вхідного контролю при головному вході в будинок суду кабіни для вибіркового догляду відвідувачів та співробітників слід визначати за завданням на проектування.
Контрольно-пропускні пункти вхідного контролю та охорони слід передбачати на кожному вході до будинку суду.
Відеоконтроль і пристрої дистанційного відмикання замків зовнішніх дверей з посту при головному вході в будинок суду слід передбачати за завданням на проектування.
Площу приміщення чергового підрозділу охорони (диспетчерської) слід визначати з розрахунку 6,0 м2 на чергового, але не менше ніж 18,0 м2 при розміщенні в ньому чергового офіцера, помічника чергового та оперативного чергового. Допускається за завданням на проектування приміщення чергового підрозділу охорони (диспетчерської) поєднувати з приміщенням пожежного посту.
У приміщенні чергового підрозділу охорони (диспетчерської) належить встановлювати пульти централізованого відеонагляду, концентратори та кінцеві пристрої охоронної та тривожної сигналізації; засоби зв'язку та тривожної сигналізації з постами у залах судових засідань, блоком приміщень для утримання підсудних (засуджених) і підрозділом, від якого призначається варта.
Площу кімнати для відпочинку охорони слід визначати за завданням на проектування, але не меншою 12,0 м2. У приміщенні слід передбачати ліжко двоярусне чи куточок для відпочинку. За завданням на проектування кімнату для відпочинку охорони допускається суміщати з приміщенням для приймання їжі.
Площу приміщення для приймання їжі слід визначати з розрахунку не менше ніж 1,5 м2 на чергового співробітника охорони, але не меншою 12,0 м2 Приміщення для приймання їжі повинно бути обладнане мийкою, мікрохвильовою піччю, холодильником.
Площу кімнати для зберігання форми одягу слід визначати з розрахунку не менше 1,5 м2 на одного співробітника. У приміщенні слід передбачати індивідуальні одноярусні закриті шафи для зберігання військової форми, полиці для зберігання спеціального майна та місце для прасування.
Приміщення для керівництва підрозділу охорони слід передбачати в судових установах на 30 і більше суддів, в апеляційних та вищих судах. Площу приміщення належить приймати не меншою ніж 12,0 м2. У приміщенні слід передбачати робочі місця для начальника, заступника та куточок для відпочинку.
Кімнату для зберігання та заряджання-розряджання зброї слід розміщувати поряд з приміщенням чергового підрозділу охорони. Площу кімнати слід приймати 12,0 -18,0 м2. Кімнату необхідно поділяти на дві частини: для зберігання зброї та для заряджання-розряджання зброї. У частині кімнати для заряджання зброї слід передбачати кулеутримувач. Кімнату слід поділяти ґратчастою перегородкою з розсувними ґратчастими дверима, обладнаними віконцем для видачі зброї.
На вікнах приміщень охорони слід передбачати ґрати.
У групі приміщень охорони слід передбачати санвузол.
Металевими ґратами повинні бути захищені віконні отвори приміщень конвою, камер для підсудних.
Доцільно в приміщеннях (незалежно від поверховості будівлі), що виходять у бік пожежних драбин, на балкони, карнизи, дахи різновисоких частин будинку та козирки, з яких можна проникнути до будинку, встановлювати металеві ґрати з внутрішнього боку віконних отворів.