Страница 10: ДБН В.2.1-10-2009. Об'єкти будівництва та промислова продукція будівельного призначення основи та фундаменти будинків і споруд основи та фундаменти споруд основні положення проектування (32374)

• зміни деформаційних властивостей основи з застосуванням вибурювання та (чи) регульованого замочування ґрунтів;
• регулювання висотного положення точок і ділянок конструкцій за допомогою: гідравлічних домкратів, випускання сипкого матеріалу з пісочниць, розплавлення термопластичних елементів.

Спосіб вирівнювання слід вибирати з урахуванням особливостей конструктивного рішення об’єкта, ґрунтів основ, умов будівництва та економічної доцільності.

1. Конструкції фундаментно-підвальних частин об’єктів, що вирівнюються, повинні бути розраховані на сприйняття зусиль, які викликаються перерозподілом реактивних напружень в основі або силовим устаткуванням, мати ряд обов’язкових елементів (розподільні пояси, шов відриву, ніші для розміщення технологічних елементів устаткування для вирівнювання тощо).
2. Проектування в умовах щільної забудови
3. До розташованих в умовах щільної забудови слід відносити об’єкти, в основах яких зони напружень і переміщень (визначені як для незалежних, окремо розташованих об’єктів) перетинаються, а також випадки будівництва багатосекційних будинків, що споруджуються чергами. При цьому зведення кожної черги (секції або кількох секцій) слід розглядати як будівництво нового об’єкта біля існуючого.
4. У проектах фундаментів об’єктів, які розташовані в умовах щільної забудови, необхідно передбачати забезпечення: збереження експлуатаційних якостей існуючих споруд, розташованих поряд та на прилеглій території в зоні впливу нового будівництва; стійкості території в умовах складного рельєфу і наявності інженерно-геологічних особливостей (карст, підтоплення, підземні виробки, зсуви); захисту навколишнього середовища від негативних впливів нового будівництва.

Прийняті проектні рішення (конструктивні і технологічні) повинні відповідати вимогам ДБН В.1.2-12 і унеможливлювати виникнення будь-яких (серед можливих) граничних станів у період будівництва та експлуатації.

Особливості інженерних вишукувань

1. Інженерні вишукування при проектуванні нового будівництва поблизу існуючих об’єктів повинні проводитись згідно з ДБН А.2.1-1, нормативними документами згідно з додатком А та врахуванням особливостей умов будівництва, стану території та оточуючої забудови.

Інженерні вишукування повинні забезпечувати отримання необхідних даних для визначення і перевірки впливу нового будівництва на деформації існуючих об’єктів і території, проектування заходів зменшення впливу нового будівництва, а за необхідності, підсилення основ і фундаментів існуючих об’єктів.

1. До складу інженерних вишукувань на стадії розроблення проектної документації для нового будівництва в умовах існуючої забудови повинні включатись додаткові роботи з урахуванням їх особливостей;

• проведення інженерно-геологічних вишукувань не тільки на ділянці забудови, але і на навколишній території у потенційно можливій зоні впливу будівництва;
• натурне обстеження технічного стану, включаючи стан фундаментів і основи, споруд у зоні впливу нового будівництва;
• геодезичні спостереження існуючих об’єктів, території в зоні впливу нового будівництва, стабільних елементів ситуації;
• обмірні роботи з визначення натурних габаритів споруд, прилеглих до ділянки будівництва, з визначенням відстані між об’єктами.

1. Фіксацію дефектів існуючих об’єктів у зоні впливу нового будівництва проводять з метою: виключення можливості віднесення дефектів, що існували до початку будівництва, до таких, що виникли в результаті несприятливого впливу нового будівництва; вибору типу фундаментів та розроблення проекту і способу виконання робіт, що забезпечать нормальну експлуатацію існуючих об’єктів, а в необхідних випадках розроблення проекту їх підсилення; розроблення (за необхідності) заходів захисту від негативних впливів нового будівництва.
2. Інженерно-геологічні вишукування повинні забезпечувати отримання додаткових даних для перевірки (в разі необхідності) деформацій і стійкості розташованих в зоні впливу будівництва існуючих об’єктів і території.
3. Геодезичні вимірювання виконують із метою виявлення фактичного геометричного положення об’єктів і їх конструктивних елементів (за необхідності): крени, осідання, відхилення від вертикалі, різниця осідань, визначення абсолютних і відносних висотних позначок конструктивних елементів та інших стабільних елементів (ситуації до початку нового будівництва і прп виконанні окремих етапів будівельних робіт).

Конструктивні рішення та заходи захисту

1. Для зниження впливу нового будівництва на існуючі об’єкти слід використовувати заходи щодо зниження додаткових навантажень на основу у зоні впливу:

• улаштування розриву між об’єктами;
• зниження кількості поверхів нового об’єкта, що примикає до існуючого (всього об’єкта або частини в зоні примикання);
• застосування в новому об’єкті конструкцій із полегшених матеріалів;
• улаштування в зоні примикання проїзду заввишки 1-2 поверхи;
• улаштування стрічкових фундаментів нового об’єкта перпендикулярно до фундаментів стін у зоні примикання;
• улаштування огородження котловану у вигляді шпунтової стіни або паль у грунті різних конструкцій;
• застосування консольних фундаментів у зоні примикання;
• улаштування нових фундаментів методом "стіна в грунті";
• виключення заглиблених частин нових об’єктів, підвалів у зоні примикання;
• виключення складної форми примикання;
• улаштування нових фундаментів із паль, що зменшують додаткові навантаження, виключають динамічні впливи (палі, що занурюють через лідерні свердловини, вдавлюють або загвинчують, буронабивні палі в трубі тощо);
• укріплення в зоні примикання нових об’єктів грунтів основи шляхом цементації, силікатизації, смолізацїї, армування геоматеріалами тощо;
• влаштування роз’єднувальної стінки із шпунту або паль тощо.

1. За необхідності захисту, для забезпечення експлуатаційних якостей існуючих об’єктів, поблизу яких планується нове будівництво, у проекті слід передбачати:

• для фундаментів на природній основі - посилення основ, збільшення опорної площі, влаштування перехресних стрічок чи фундаментної плити, зміцнення фундаментної плити, посилення палями різних видів: буроін’єкційними, буронабивними, забивними або вдавлюваними, що складаються з коротких фрагментів до необхідної довжини;

}

• для пальових фундаментів - посилення (ремонт) паль, влаштування додаткових паль із розширенням ростверків, зміна конструкції пальового фундаменту за рахунок передачі навантажень від несучих конструкцій на додаткові палі з більшою несучою здатністю, влаштування перехресних стрічок чи суцільної залізобетонної плити на пальових фундаментах, розширення ростверків, посилення перерізу ростверків;
• улаштування огороджувальних конструкцій (пальові ряди з забіркою, шпунт, "стіна в ґрунті") різних конструкцій і способів виготовлення;
• попереднє закріплення ґрунтів (цементацією, силікатизацією, бурозмішувальпнм методом тощо) у зонах сполучення існуючого і нового об’єктів;
• використання конструктивних рішень, що не створюють додаткових впливів на існуючі конструкції (рішення консольного типу, застосування паль вдавлюваних або загвинчуваних тощо).

Принципи проектування

1. Зону впливу нових фундаментів визначають розрахунком.

Осідання за межами впливаючого фундаменту слід встановлювати згідно з розділами 7, 8.

Напруження в основі за межами впливаючого фундамента визначають згідно з додатком Д.

1. При виконанні розрахунків основ і фундаментів існуючих об’єктів, що піддаються впливу нового будівництва, слід ураховувати: зміну фізико-механічних властивостей ґрунтів і гідрогеологічних умов у процесі сусіднього будівництва; додаткові навантаження і впливи з урахуванням їх найбільш несприятливих сполучень і характеру (послідовності) прикладання.

До складу особливих слід включати суму впливів від навантажень близько розташованих об’єктів, що будуються або реконструюються, змін гідрогеологічного режиму внаслідок зниження або підвищення рівня підземних вод.

1. Розрахунок фундаментів існуючих об’єктів за несучою здатністю основи (перша група граничних станів) в умовах щільної забудови слід виконувати згідно з розділом 7 у випадках:

• улаштування котлованів поблизу об’єктів;
• улаштування виробок і траншей (у тому числі під захистом тиксотропних розчинів) поблизу об’єктів;
• передачі на існуючі фундаменти додаткових навантажень і впливів;
• зниження планувальних позначок поблизу зовнішніх стін об’єктів;
• зміни порових тисків у ґрунтовому масиві при незавершеному будівництві.

Метою розрахунку за першою групою граничних станів є забезпечення міцності і стійкості основи, недопущення зрушення чи перекидання існуючих фундаментів при змінах умов експлуатації.

1. Розрахунок фундаментів існуючих об’єктів за деформаціями основи за другою групою граничних станів виконують у всіх випадках, якщо вони знаходяться в зоні впливу нового будівництва.

Додаткові деформації визначають у залежності від виду впливу у випадках:

• зміни гідрогеологічних умов;
• збільшення навантажень при будівництві нового об’єкта;
• влаштування поблизу об’єкта котловану чи зміни планувальних позначок;
• динамічних впливів.

1. Деформації фундаментів існуючого об’єкта при впливі нового будівництва повинні задовольняти вимоги:

s+sd<sUiC,(11.1)

Sc=s+sd,(11.2)

де s- величина деформації фундаментів існуючого об’єкта, що виникла до початку дії впливів

від нового будівництва;

sd - додаткова (приріст) деформація фундаментів, викликана впливом нового будівництва;

sc - повна деформація фундаментів існуючої будівлі (споруди) з урахуванням впливу нового будівництва та збільшення вертикальних напружень, викликаних сусіднім будівництвом. Повна деформація в загальному випадку характеризується згідно з 7.6.4;

su c - граничне значення повної деформації фундаментів.

Значення деформацій фундаментів s, с, sd, su визначають згідно з 7.6, 8.3 та урахуванням характеристик стану об’єктів і грунтів на період нового будівництва.

1. Граничне значення повної деформації фундаментів su с слід визначати як

5 =у S ,(11.3)

ги, с / с и ’4’

деsu- граничне значення деформації для нового будівництва;

у- коефіцієнт умов роботи, що призначають у залежності від стану будівлі згідно з визна

ченням нормативних документів з питань обстежень і приймають 1,0 - для І і II стану, 0,8 - для III стану.

1. Розрахунок фундаментів за деформаціями основи існуючих об’єктів при підвищенні рівня підземних вод, викликаного новим будівництвом, слід виконувати згідно з підрозділами 7.6, 10.5.

Розрахунок деформацій слід проводити з урахуванням:

• виникнення додаткових ефективних напружень у ґрунті за рахунок підйому рівня підземних

вод;

• зниження величин модуля деформації ґрунту при його водонасиченні;
• змін характеристик грунту за рахунок зважувальної дії води.

1. Деформації фундаментів існуючих об’єктів при тимчасовому чи постійному (дренаж) водозниженні поблизу них слід визначати від впливу виникаючих додаткових ефективних напружень у ґрунтах основи, викликаних зняттям зважувальної дії води.
2. Розрахунок осідань і горизонтальних зрушень існуючих фундаментів, викликаних деформаціями огороджувальних конструкцій при влаштуванні поблизу будинків підкріплених котлованів, для перевірки необхідності вжиття захисних заходів допускається проводити без урахування жорсткості елементів об’єкта.

Для визначення переміщень фундаментів існуючих об’єктів, що попадають у зону впливу, необхідно виконати розрахунок огороджувальних конструкцій згідно з розділом 6 і побудувати епюру їх горизонтальних переміщень.

У випадку, якщо існуючий фундамент попадає в призму активного тиску ґрунту, слід вважати, що його переміщення безпосередньо залежать від величин горизонтальних зсувів огороджуваль- ної конструкції.

1. Допустимість застосування забивних паль чи шпунтових огороджень поблизу існуючих об’єктів повинна бути встановлена згідно з підрозділом 11.1.
2. При проектуванні нового об’єкта впритул до існуючого мінімальну відстань між краями нового й існуючого фундаменту встановлюють при проектуванні в залежності від способу розробки ґрунту і глибини котловану, конструкції фундаментів і розділяючої стінки.

Якщо проектом нового об’єкта не передбачене обпирання його конструкцій на конструкції існуючого об’єкта, слід влаштовувати осадочний шов між новим об’єктом і існуючим.

1. За необхідності використання захисних заходів щодо зниження величин додаткових деформацій фундаментів існуючих об’єктів, викликаних новим будівництвом, ефективність цих заходів повинна оцінюватись шляхом розрахунків на основі математичного моделювання ситуаційного розташування об’єктів на ділянці будівництва.
2. У випадку влаштування тимчасового анкерного кріплення огородження котловану споруджуваного об’єкта слід ураховувати можливість його впливу на деформації фундаментів поруч розташованих існуючих об’єктів за рахунок: технології виконання бурових робіт, додаткових зусиль, переданих на основу при натягу анкерів, а також за рахунок повзучості коренів анкерів у процесі екскавації котловану.

Величини додаткових деформацій фундаментів існуючих об’єктів при розташуванні коренів анкерів у межах стисливої товщі їх основи, а також у випадку можливості передачі на фундаменти

додаткових горизонтальних складових навантажень повинні оцінюватись розрахунками з використанням методів математичного моделювання.

1. Конструкції, розміри і взаємне розміщення фундаментів нових об’єктів, призначених для зведення поблизу існуючих, повинні призначатись згідно з 11.3.10, 11.3.14 і 11.3.15 та урахуванням можливих додаткових нерівномірних деформацій фундаментів і перекосів несучих конструкцій існуючих об’єктів, викликаних додатковим осіданням.
2. За необхідності закладання фундаментів нового об’єкта в непідкріпленому котловані нижче позначки закладання існуючих фундаментів допустиму різницю позначок закладання Ah визначають виходячи з умови забезпечення стійкості укосу.