Страница 7: НПАОП 35.3-1.02-06. Правила охорони праці у цехах кінцевого складання (32312)

Управління зниженням тиску всередині літального апарата дозволяється

лише у таких випадках:

- при необхідності термінового виходу людей;

• коли дається попередження про неможливість здійснити зниження тиску ззовні;
• коли без попередження ззовні зниження тиску не починається або зненацька припиняється.
• 1. У разі потреби виконання робіт всередині літального апарата під підвищеним тиском працівники повинні бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту та переговорними пристроями. Тиск не повинен перевищувати 0,02 МПа 0,2 кгс/см2.
  2. Час перебування кожного працівника під підвищеним тиском час входу та виходу повинні враховуватись та реєструватися у спеціальному журналі обліку часу роботи всередені літального апарата або його окремих вузлів під підвищеним тиском (додаток 4). Журнал повинен зберігатися у особи, відповідальної за випробування літального апарата на герметичність.
  3. Усередині літального апарата на період усунення дефектів герметизації повинні бути в наявності:
• аптечка з набором медикаментів та перев’язувальних матеріалів для надання першої невідкладної допомоги;
• прилад для контролю тиску всередині літального апарата;
• термометр для контролю температури повітря.

Температура повітря всередині літального апарата повинна бути в

межах 16 ^ 22°С;

• таблиця сигналів для світлової сигналізації;
• первинні засоби пожежогасіння;
• переговорний пристрій для прямого та зворотної зв'язку з пультом випробування (при необхідності).
• 1. Під час усунення дефектів із застосуванням спеціальних герметиків при герметизації літальних апаратів або їх агрегатів, блоків, вузлів повинні виконуватись вимоги Правил безпеки праці при герметизації виробів космічної техніки, затверджених Мінавіапромом від 04.02.91 (далі - ДНАОП 1.4.72-1.36-91), та ДНАОП 0.03-1.47-89. При цьому працівники, які зайняті виконанням робіт з герметиком, повинні застосовувати спеціальні захисні креми та респіратори відповідно до галузевих норм.
  2. На пульті управління випробувального стенда повинні бути: мікрофон і телефон переговорного пристрою для зв’язку з працівниками всередині літального апарата, номери телефону медпункту та пожежної охорони.
  3. Переносні світильники, що застосовуються при виконанні робіт під час усунення дефектів при герметизації, повинні відповідати вимогам пункту

9.4.3.

1. Герметики повинні поставлятися до цеху готовими до використання у чистому дюралюмінієвому посуді зі щільно закритими кришками. До літального апарата герметики повинні заноситися в тарі з кришкою, що закривається, у кількості, необхідній для виконання завдання.
2. 1. Контроль за температурою повітряного середовища в літальному апараті повинен здійснюватися за допомогою термометрів, розміщених у різних місцях літального апарата. Застосування ртутних термометрів не дозволяється.
   2. Контроль герметичності відсіків (кесон-баків, центропланів, фюзеляжів) пневматичним методом із застосуванням індикаторів течі на основі поверхнево-активної речовини (ПАР) повинен виконуватись на окремо виділеній дільниці, що забезпечена:

• стендами (пневмопультами), що забезпечують заповнення виробів повітрям під тиском відповідно до технічних умов на випробування;
• підведенням стисненого повітря з точкою роси згідно з технічними умовами на випробування;
• підведенням напруги не вище 12 В для переносних світильників.
• 1. Випробування з використанням ПАР повинні проводитись обслуговувальним персоналом у кількості не менше двох осіб.

При заповненні виробу повітрям необхідно проводити контроль тиску з

манометром. Не допускати перевищення тиску понад величину, указану в

технічних умовах на випробування виробу.

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПНЕВМОВИПРОБУВАННЯ ПОВІТРЯНО- АРМАТУРНИХ БЛОКІВ (ПАБ), ВУЗЛІВ, АГРЕГАТІВ СПЕЦВИРОБІВ

ВИСОКИМ ТИСКОМ

1. Випробувальні установки
2. 1. Монтаж та виготовлення випробувальних установок повинні здійснюватися лише за проектом, розробленим спеціалізованими проектними організаціями або окремими підприємствами, затвердженим керівництвом цих організацій чи підприємств. Організація, що розробила проект, відповідає за вибір схеми випробувальної установки, системи управління, контролю та регулювання, вибір арматури, розрахунки елементів і вузлів установки на міцність.
   2. 1. Матеріали, що застосовуються для виготовлення установок та їх обладнання, пультів управління тощо, повинні задовольняти вимоги проекту, технічних умов і вибиратися з урахуванням умов їх експлуатації (впливу робочого середовища, тиску тощо).
      2. Кожна випробувальна установка для пневмовипробувань ПАБ, вузлів, агрегатів, спецвиробів літальних апаратів на герметичність повинна бути обладнана системами світлової та звукової сигналізації, які повинні включатися автоматично перед поданням тиску на виріб, що випробується.
      3. Системи випускання газу з виробу, що проходить випробування, повинні бути обладнані глушниками, які знижують шум до рівня, установленого нормами, відповідно до вимог Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від
3. № 37 (ДСН 3.3.6.037-99).
4. 1. Усі посудини, будови, експлуатація яких повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94, повинні бути взяті на облік і на них повинна бути оформлена належна технічна документація.
   2. 1. Монтаж, випробування та експлуатація трубопроводів для проведення пневматичних випробувань повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.13-71, Тимчасових правил будови і безпечної експлуатації повітропроводів і азотопроводів високого тиску (100 - 1000 кг/см2) ПТВД-67/100-1000, затверджених ЦК Профспілки робітників авіаоборонпрому від 08.07.67 (НАОП 1.4.721.28-67), “Технологическое оборудование и технологические трубопроводы”, затверджені постановою Держбуду СРСР від
5. № 72 (СНиП 3.05.05-84).

12.1.7.За вибір схеми трубопроводів, систем управління, контролю та регулювання, прокладки дренажу, кріплень, запірних і запобіжних засобів, матеріалів, за правильність та доцільність конструкції, за правильність розрахунку на міцність, розрахунку діаметрів труб, а також у цілому за проект і відповідність його вимогам безпеки відповідає організація, що розробила проект випробувального стенда та трубопроводів.

1. Використання регулювальних вентилів високого тиску як запірних не дозволяється.
2. Вибір вимірювальних приладів, методика схем вимірювання повинні погоджуватися з енергетичною, метрологічною службами та службою охорони праці підприємства. Класи точності контрольно-вимірювальних приладів повинні визначатися технічними умовами на вузол, агрегат і літальний апарат.
3. На всіх приладах, що перебувають в експлуатації на випробувальній установці, повинно бути тавро з терміном чергових перевірок приладів. Прилади повинні періодично перевірятися у терміни, указані в паспорті на прилад.
4. Манометр, призначений для вимірювання тиску у виробі, що випробовується, повинен дублюватися контрольним манометром.
5. Прилади, що працюють під тиском, повинні бути встановлені всередині бронезахисних пристроїв. На панелях і щитах, де монтуються прилади, що працюють під тиском, повинні бути передбачені отвори для виходу газу при розриванні приладів.
6. Випробувальні установки повинні бути оснащені піднімально- транспортними механізмами та пристроями, що забезпечують транспортування, установлення та знімання оснащення і виробу, що випробовується.
7. При застосуванні балонних батарей із стисненим газом високого тиску для проведення пневмовипробувань балони повинні бути розташовані зовні виробничих приміщень у спеціально обладнаній прибудові відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94.
8. Під час експлуатації необхідно не рідше одного разу на шість місяців проводити контрольну перевірку робочих манометрів контрольними манометрами із занесенням результатів перевірки в журнал.

12.2.Захисні пристрої випробувальних установок

1. Під час пневмовипробувань вузлів, агрегатів літальних апаратів на герметичність високим тиском повинні застосовуватися бронезахисні пристрої, які пройшли випробування відповідно до інструкції, яка передбачає необхідні заходи безпеки. Бронезахисні пристрої повинні пройти випробування розривом виробу, що випробовується на максимально допустимий тиск для цього бронезахисного пристрою.
2. Захисні пристрої повинні розміщуватися на спеціально виділеній дільниці виробничого приміщення. Бронебокси повинні бути розташовані в прибудові до виробничої будівлі або в окремо розташованій будівлі згідно з розміщенням установок для гідравлічних випробувань виробів (додаток 5).

12.2.3.Замки дверей бронезахисних пристроїв повинні бути зблоковані з управлінням випробувальної установки таким чином, щоб при відкритих дверях неможливо було подати тиск до виробу, що випробовується, а в разі відчинення дверей під час випробування - тиск скидався б автоматично.

1. Бронековпаки, що застосовуються для огородження дрібних деталей, вузлів, виробів, повинні надійно кріпитися до верстаків (столів) робочих місць випробувачів. Надійність кріплення повинна бути обґрунтована спецрозрахунками. Пульт управління при цьому може бути як приставним, так і вмонтованим у стіл.
2. Кожен бронезахисний пристрій повинен пройти відповідні випробування, за результатами яких складається Акт приймання в експлуатацію випробувальної установки для пневмовипробувань виробів (додаток 6). Застосовувати захисні пристрої без випробування на міцність не дозволяється.
3. У бронезахисних пристроях повинні бути передбачені дренажні пристрої для виходу газу в разі пошкодження виробу, забезпечення зниження тиску до атмосферного. Дренажні пристрої повинні унеможливлювати викид уламків за межі огородження. Дренаж повітря та технічних газів повинен бути виведений за межі виробничого приміщення спеціальним трубопроводом.
4. На бронезахисних пристроях (бронековпаках, бронекабінах) повинні бути нанесені трафарети з позначенням їх призначення, найменування виробника, року виготовлення, інвентарного номеру та умов застосування в залежності від технічних умов.
5. Проведення пневмовипробувань
6. До пневматичних випробувань на герметичність допускаються тільки вузли, агрегати, вироби, що пройшли гідравлічні випробування на міцність. Випробування на герметичність виробів, що не пройшли гідравлічних випробувань, якщо це спеціально не обумовлено в технічних умовах або технологічному процесі, не дозволяється.
7. Проводити пневматичні випробування дозволяється тільки на технічно справному та прийнятому в експлуатацію обладнанні під керівництвом особи, яка призначена роботодавцем відповідно до технологічної документації, схеми випробувань та вимог технічних умов.
8. Приєднання виробу, що випробовується на герметичність, до штуцерів живлення на стенді повинно проводитись у суворій відповідності до схеми підключення та технологічної документації. Виріб повинен бути встановлений на суворо фіксованому місці випробувального стенда.
9. Технологічне оснащення (заглушки, перехідники, трубопроводи, шланги тощо) повинно відповідати вимогам “ССБТ. Пневмопроводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации”, затверджених постановою Держстандарту СРСР від 10.11.85 № 3559 (ГОСТ 12.3.001-85), і пройти гідравлічні випробування на міцність та мати тавро із зазначенням допустимого тиску. Застосовувати оснащення, яке не має маркування, не передбачене технологічним процесом або виготовлене не за кресленням, не дозволяється.
10. У керівника випробувань повинна бути в наявності така технічна документація:

• програма випробувань;
• порядок подання команд;
• схема зборки та підключення виробу до випробувального пристрою;
• дані щодо граничнодопустимого тиску;
• інша необхідна документація для проведення випробувань виробу.

1. На бронезахисному пристрої перед початком випробувань

повинно бути включено попереджувальне світлове табло “Увага, проводяться випробування!”, перевірений стан пломб на контрольних приладах та правильність показів приладів на пульті після відключення.

1. Під час пневмовипробувань виробу залишати пульт управління без технічного контролю не дозволяється. Згоду на перебування осіб на дільниці випробування виробу, які не беруть безпосередньої участі у випробуваннях (конструктори, замовники, контролери та інші), може дати тільки керівник робіт.
2. Спостереження та огляд виробу під час його випробування на герметичність у бронекабінах, бронековпаках, броневаннах дозволяється тільки через оглядові броневікна або за допомогою телевізійних пристроїв, течешукачів та інших приладів. У разі виникнення вібрації трубопроводів або виробу випробування повинні бути негайно припинені.
3. Роботи на випробувальних установках повинні виконуватися в межах тиску, що вказаний у паспорті та проектній документації. Перевищення тиску понад установлений проектною документацією не дозволяється.
4. Випробування виробів (відсіків) на герметичність високим тиском повинно здійснюватися у бронекабінах або боксах. Не дозволяється проводити випробування виробів (відсіків) на герметичність високим тиском поза захисними пристроями.
5. Управління випробуванням у бронекабінах та броневаннах повинно бути дистанційним, зблокованим зі звуковою сигналізацією та попереджувальними світловими написами.
6. Подача, регулювання та контроль тиску під час випробувань повинно бути автоматизованим або напівавтоматизованим та здійснюватися дистанційно з одного пульта управління.
7. Якщо конструкція вузла, агрегату, виробу дозволяє встановлення заповнювача, то випробування необхідно вести з обов’язковим максимально можливим заповненням внутрішніх порожнин виробу спеціально виготовленими заповнювачами (деревина, пінопласт тощо).
8. При виявленні дефекту у випробувальній установці роботи з пневмовипробування повинні бути припинені, установка відключена від електромережі і вивішено попереджувальний плакат “На обладнанні працювати не дозволяється!”. Усувати дефекти (під’єднувати шланги, підтягувати з’єднан-ня тощо) за наявності тиску в установці та виробі, що випробовується, вище атмосферного не дозволяється.
9. Після закінчення пневмовипробувань усі запірні органи систем стенда, крім запірного органу скидання газу в атмосферу, повинні бути встановлені в положення “Закрито”, а стрілки контрольних манометрів бути на нульовій позначці шкали. Залишати випробувальну установку та виріб під тиском, а також під напругою не дозволяється.
10. Заходи безпеки під час виконання робіт з розчином хромпіку
11. Розчин хромпіку повинен готувати працівник, який пройшов навчання з виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до вимог НПАОП 0.00.4.12-2005 та забезпечений індивідуальними засобами захисту згідно з нормативно-правовими актами з охорони праці.
12. Дільниця, де готується розчин хромпіку, повинна бути обладнана місцевою витяжною вентиляцією.