Страница 5: НПАОП 31.5-1.01-07. Правила охорони праці у виробництві джерел світла та світлотехнічного обладнання (32252)

Відключення і підключення електропроводів повинно виконуватися черговим електриком.

1. Перевірка справності електроінструмента до видачі його в роботу повинна виконуватися згідно з ГОСТ 12.2.013-0-91 та вимогами стандартів або технічними умовами на конкретні види машин.
2. Напруга переносного електроінструмента повинна бути:

не вище 220 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки;

не вище 42 В у приміщеннях підвищеної небезпеки;

не вище 12 В у приміщеннях особливо небезпечних та поза приміщень.

Виконувати роботи електроінструментом напругою 220 В слід з обов'язковим використанням електрозахисних засобів (коврики, калоші, рукавички та інше).

1. Штепсельні з'єднання, які призначені для підключення ручного електроінструмента, повинні бути з недоступними струмоведучими частинами.

Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), які використовуються на напругу до 42 В, за конструктивним виконанням та кольором повинні відрізнятися від звичайних штепсельних з'єднань на напругу 220 В та унеможливлювати включення вилок до 42 В у штепсельні розетки 220 В.

1. Для безпечного виконання робіт в умовах недостатньої освітленості конструкція переносних ручних світильників повинна відповідати таким вимогам:

корпуси та рукоятки ручних світильників повинні бути виконані з

теплостійких і вологостійких ізолювальних матеріалів великої механічної міцності, їх струмоведучі частини повинні бути закриті міцним захисним покриттям від випадкового дотику;

дріт у місцях з'єднання не повинен мати надмірного натягу;

увід дроту повинен бути влаштований так, щоб унеможливлювати його злам у місцях уводу;

металеві захисні сітки, рефлектори, гачки або дужки для підвішування повинні кріпитися на ізолювальних частинах ручних світильників;

конструкція патрона повинна унеможливлювати дотик до струмоведучих частин під час заміни ламп.

1. Переносні ручні світильники та ручний інструмент для електромонтажних робіт повинні проходити перевірку на справність 2 рази на рік.
2. Ручний інструмент, який використовується для електромонтажних робіт (викрутки, плоскогубці, кусачки та інше), повинен мати ізольовані рукоятки.
3. Працівник, який здійснює технологічне обслуговування електроустаткування та працює з електроінструментом, повинен дотримуватися вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за № 616/5807.

На робочих місцях параметри електромагнітних полів повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.096-2002).

1. Вимоги до контрольно-вимірювальних приладів
2. Контрольно-вимірювальні прилади, які використовуються для контролю параметрів технологічних процесів при виробництві джерел світла та світлотехнічного обладнання, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.019-80 “Система стандартов безопасности труда. Испытания и измерения электрические. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.1.006-84 “Система стандартов безопасности труда. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”, НПАОП 40.1-1.21-98 та ДСН 3.3.096-2002.
3. Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути перевіреними відповідними органами стандартизації, метрології та сертифікації.
4. На шкалі контрольно-вимірювальних приладів повинна бути забезпечена чітка видимість поділок.
5. Використання у складі контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за № 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.07.97№ 208 та введених у дію постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 № 62, Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
6. за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).
7. Вимоги до блокування та сигналізації
8. Устаткування, яке працює в різних режимах, повинно мати блокування (електричні, електромеханічні тощо) для унеможливленнядовільного

перемикання режимів з налагоджувального нанапівавтоматичнийабо

автоматичний.

1. Пульти керування повинні бути обладнані світловими сигналами, які показують режим роботи системи керування, та світловим сигналом “Напругу подано”.
2. Вимоги до засобів керування устаткуванням і механізмами
3. Засоби керування устаткуванням і механізмами повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 та ГОСТ 12.4.040-78.
4. Засоби керування устаткуванням і механізмами повинні бути розташовані на висоті 600-1800 мм від рівня підлоги або робочої площадки.
5. Важелі та рукоятки керування повинні бути обладнані надійними фіксаторами, що унеможливлюють довільне або випадкове їх переміщення, а також блокуванням, яке запобігає несумісним рухам.
6. Розташування та обладнання засобів керування (важелів, маховичків та інше) повинні унеможливлювати затискання та наштовхування руки на інші частини устаткування або засоби керування та не вимагати значних переміщень рук працівника.
7. Кнопки дворукого вмикання повинні знаходитися на відстані не менше 300 мм один від одного (щоб унеможливити їх включення однією рукою), але не більше 600 мм. Включення устаткування повинно здійснюватися тільки при одночасному натисканні на обидві кнопки, причому повинно бути блокування, яке відключає устаткування у разі, коли одна з кнопок виявляється заклиненою.
8. Швидкообертові рукоятки, зіркоподібні штурвали, маховички зі спицями та рукоятками, що виступають, під час механізованих переміщень вузлів устаткування не повинні обертатися.
9. Перемикання важелів, рукояток та інших засобів керування повинно виконуватися плавно, без заїдання. Напрямок переміщення засобів керування устаткуванням повинен відповідати вимогам ГОСТ 9146-79 «Органы управления станков».
10. Кнопкову станцію не слід монтувати на частинах устаткування, які часто знімаються.
11. Усі штовхателі кнопок керування за винятком мініатюрних та аварійної кнопки “Стоп” не повинні виступати за рівень фронтального кільця кнопкової станції або лицьової частини пульту, на якому кріпляться кнопки. Аварійна кнопка “Стоп” повинна виступати та мати нормалізовану (грибоподібну) форму та збільшений розмір.
12. Штовхателі кнопок “Стоп” повинні бути виготовлені з матеріалу червоного кольору.
13. Кнопки та інші засоби керування повинні мати пояснювальні надписи або символічні знаки. Надписи та символічні знаки повинні бути виконані гравіруванням, травлінням або опуклими знаками, стійкими до стирання, корозії та роз'їдання мастилом. Текст надписів повинен бути стислим, зрозумілим та без скорочень.
14. Над засобами керування, перемикання яких допускається тільки на низькій швидкості або після зупинки рухомих частин, повинні бути таблички з відповідними попереджувальними написами.
15. Устаткування, яке має засоби керування на висоті більше 1300 мм, слід обладнувати постійними сходами, галереями, містками та стаціонарними площадками завширшки не менше 800 мм для зручного підходу до засобів керування. Висота поруччя площадок повинна бути не менше 800 мм з суцільною обшивкою унизу заввишки не менше 100 мм. Між обшивкою та поруччям на відстані 500-600 мм від настилу площадки необхідно розміщувати додаткову повздовжню огороджувальну смугу; повинні бути також вертикальні стійки з відстанню не більше 400 мм. На площадках повинен бути металевий настил з рифлених листів або гладких листів з навареним рельєфом. Площадки повинні мати таблички із зазначенням максимально допустимого на них загального та зосередженого навантаження. Біля виходу з площадки на сходи повинна бути відкидна перекладка з клямкою, яка відчиняється уверх або всередину (у бік площадки). Сходи повинні бути завширшки не менше 600 мм, а для устаткування невеликих розмірів - не менше 400 мм при відстані між східцями не більше 300 мм. На похилих сходах (з кутом нахилу до 750) повинні бути поруччя заввишки 800 мм і плоскі східці з рифлених або гладких сталевих листів з навареним рельєфом або сходи із стрижнів. На вертикальних і похилих сходах з кутом нахилу більше 750 для устаткування заввишки більше 4,5 м з висоти 3 м необхідно установлювати дугоподібні огородження на відстані не більше 800 мм один від одного, які з'єднані між собою не менше ніж трьома повздожними штабами. Відстань від східця до середини дуги повинна бути 700- 800 мм при радіусі дуги 350-400 мм.
16. Вимоги безпечного виконання робіт під час використання легкозаймистих та горючих рідин
17. Загальні положення
18. 1. Залежно від температури спалаху парів рідини поділяються на легкозаймисті з температурою спалаху парів 450С і нижче (далі - ЛЗР) та горючі з температурою спалаху парів вище 450С (далі - ГР).

Згідно з ГОСТ 12.1.044-89 "Система стандартов безопасности труда. Пожаровзрывобезопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" горючі рідини з температурою спалаху не більше 610С у закритому тиглі або 660С у відкритому тиглі належать до легкозаймистих. Особливо небезпечними називають легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 280С.

1. Виробничі процеси з використанням легкозаймистих та горючих рідин повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ
2. 76, СНиП 2.04.05-91.

Технологічне обладнання , комунікації, ємності повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики за ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83, НПАОП

1. 00-1.29-97 і НПАОП 40.1-1.32-01.

ФФ

1. Відповідно до СНиП 2.09.02-85 і СНиП 2.11.01-85 заводські склади ЛЗР і ГР повинні бути віднесені до категорії А з пожежної небезпеки.
2. 1. Заводські склади ЛЗР і ГР відносяться до другої групи складів (входять до складу промислових підприємств) і повинні бути розташовані в окремих будівлях на безпечній відстані від виробничих будівель (цехів) згідно з ВБН В2-2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа, затвердженими наказом Держнафтогазпрому України від 24.12.99 № 136-а.
   2. Цеховий склад ЛЗР і ГР може бути розташований всередині будівлі цеху в спеціально відведеному окремому приміщенні.
   3. Приміщення заводських і цехових складів повинні відповідати вимогам чинних санітарних норм проектування промислових підприємств і норм та технічних умов проектування складських підприємств та господарств для зберігання ЛЗР і ГР.
   4. Електропроводка, конструкції світильників, увідних та штепсельних пристроїв, заземлення повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97 та НПАОП 40.1-1.32-01.

Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

1. Склади ЛЗР і ГР повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією в вибухозахищеному виконанні.

Виконання робіт з ЛЗР і ГР у приміщеннях, які не обладнані припливно - витяжною вентиляцією, не дозволяється.

Вентиляцію слід включати перед початком роботи; починати роботи з ЛЗР і ГР до повного провітрювання приміщення не дозволяється.

Слід систематично виконувати контроль парів ЛЗР і ГР у робочій зоні шляхом відбору проб.

1. Опалення приміщень складів ЛЗР і ГР, які належать до категорії А з пожежної небезпеки, повинно бути тільки центральним водяним, паровим, пароводяним або пароповітряним відповідно до чинних норм і технічних умов проектування складських підприємств і господарств для зберігання ЛЗР і ГР.
2. 1. Температура в приміщеннях складів ЛЗР і ГР не повинна перевищувати 200С.

У разі підвищення температури понад 200 повинні бути вжиті заходи щодо охолодження приміщення.

1. Перед входом в приміщення складів та усередині них на видних місцях, де зберігаються ЛЗР і ГР або виконуються роботи з вогненебезпечними речовинами, повинні бути вивішені плакати “Не курити”, “Не запалювати вогонь”.
2. 1. У заводських і цехових складах ЛЗР і ГР ремонтні роботи, які пов'язані з використанням газового або електричного зварювання, відкритого вогню, повинні виконуватися з письмового дозволу роботодавця та відповідних органів пожежного нагляду відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 і в присутності відповідальної за склад особи.
   2. Перед початком роботи з ЛЗР і ГР повинні бути підготовлені засоби пожежогасіння: повстина, шерстяна ковдра, відповідний вогнегасник, ящик з піском, совок або лопата та інше.

Визначення потреби в пожежному устаткуванні та первинних засобах пожежогасіння необхідно виконувати згідно з НАПБ А.01.001-2004.

1. До роботи з ЛЗР і ГР допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли навчання і інструктаж з питань охорони праці та перевірку знання цих Правил, Правил пожежної безпеки і відповідних інструкцій з охорони праці.
2. 1. З метою запобігання виникненню пожежі та нещасних випадків у приміщеннях, у яких виконуються роботи з ЛЗР і ГР, повинно знаходитися не менше 2 працівників, один з яких призначається старшим.
   2. Не дозволяється приймати їжу в приміщенні і на робочому місці, де використовуються ЛЗР і ГР. Приймати їжу слід тільки в спеціально відведеному і обладнаному місці.
   3. Виконувати роботи з ЛЗР і ГР в брудному промасленому спецодязі та в одязі із синтетичних волокон не дозволяється.
   4. Постійне або тимчасове зберігання в приміщенні складу ЛЗР і ГР спецодягу, особистих речей, обтирального матеріалу, ганчірок та інших речей, які не стосуються експлуатації складських приміщень, не дозволяється.
   5. Увозити на територію та використовувати в виробництві ЛЗР і ГР (розчинники, фарби, лаки та ін.) та горючі гази, використання яких не передбачено технологічним процесом та не узгоджено з відділом охорони праці і відповідними органами пожежного нагляду, не дозволяється.
   6. Виливати в каналізацію ЛЗР і ГР та їх відходи не дозволяється.
   7. Після закінчення роботи приміщення всіх цехів, виробничих і складських приміщень, у яких зберігаються або використовуються ЛЗР і ГР, повинні бути оглянуті особами, що відповідають за їх протипожежний стан.