Транспортування рулонів з тканиною від накатувальної машини повинно бути механізоване.

  1. Відварювання тканин
    1. Процес відварювання необхідно проводити при справності основного та допоміжного обладнання, контрольно-вимірювальних приладів, підйомних механізмів (котловий спосіб).

Контрольно-вимірювальні прилади підлягають періодичному технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків.

  1. Джгутові мийно-матеріальні машини повинні мати укриття з нержавіючого матеріалу та витяжку з-під укриття. Конструкція укриття та дверець у ньому повинна унеможливлювати попадання робочого розчину з ванни на підлогу приміщення.
    1. Укладання тканини в ями для лежання повинно бути механізоване. Укладання тканини вище бортів ями не дозволяється.
      1. Борти ями розміщуються на висоті не менше 1 м від рівня підлоги. Верхня частина бортів повинна бути завширшки не менше 0,25 м. Не дозволяється працівникам утоптувати ногами тканини в ями для лежання.
    2. Віджимання, розширення та сушіння тканин
      1. Заправляння тканини в жало валів, клупи ланцюгів проводиться лише при зупиненій машині.
      2. Для обслуговування самокладу та проводки тканин у заправні бруски використовується стійка драбина або спеціальні тести та заправна тасьма.
      3. Заправка тканини на сушильні барабани проводиться за допомогою заправної тасьми зі стаціонарних драбин та майданчиків при відімкненні подачі пари та при мінімальній швидкості обертання барабанів.
      4. Обслуговування комунікацій пароконденсатопроводу організовується за допомогою пересувних драбин на катках із запорами.
    3. Фарбування тканин
      1. Заправка, розподіл та вивантаження оброблюваного матеріалу з ємності повинні бути механізовані та забезпечувати безпеку праці працівників.
      2. Транспортування тканини після фарбування для подальшої її обробки повинно бути механізоване.
      3. Заправляти тканину при обриві в просочувальній ванні необхідно за допомогою спеціальних пристосувань у захисних окулярах і рукавичках при вимкненій лінії і після повної зупинки її робочих органів.
      4. Чищення механізмів лінії проводити тільки при вимкненій лінії і після повної зупинки її робочих органів.
    4. Гравірування друкарських валів
      1. Процеси хромування та травлення друкарських валів проводяться у ваннах, які мають місцеву витяжну вентиляцію.
      2. Шліфування валів проводиться на станках, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
      3. Травлення матриць при фотохімічному гравіруванні проводиться на установці, обладнаній місцевою витяжною вентиляцією.
    5. Друкування та фіксація тканини
      1. Переміщення, піднімання роликів з тканиною, установлення роликів на машину, заміна друкарських валів повинні бути механізовані.
      2. Заправка тканини для друкування та фіксації проводиться за допомогою заправної стрічки та іншими способами, що забезпечують безпеку працівників.
      3. При фіксації тканини необхідно забезпечити її охолодження на виході до 40 оС.
    6. Підготовка шаблонів для вибивання полотна способом фотофільмдруку
      1. Виробничі процеси із застосуванням лаків, до складу яких входять органічні розширники (покриття сітки шаблону лаком), видалення лаку з ділянок сита виконуються в спеціальних укриттях на робочих столах, обладнаних системою місцевої витяжної вентиляції.
      2. Сушіння шаблонів проводиться в спеціальних камерах або сушильних шафах, обладнаних системою витяжної вентиляції.
      3. Процес копіювання малюнка на сітку проводиться на експозиційному столі, обладнаному укриттям і місцевою витяжною вентиляцією, що забезпечує захист працівників від ультрафіолетового випромінювання відповідно до вимог СН 4557-88.
      4. Ремонт обладнання, апаратури та інші роботи в приміщенні приготування шаблонів проводяться інструментом, що не спричиняє іскри, і лише після ретельного провітрювання приміщення.
      5. Транспортування розчинників та розріджувачів повинно здійснюватися в герметично закритій тарі, що унеможливлює розтріскування, розбризкування розчинів, випаровування їх у навколишнє середовище. Видалення випадково пролитого розчину повинно проводитися пожежобезпечними розчинами, слизькість підлоги не допускається.

Використана тара негайно вилучається з робочого приміщення та ретельно промивається водою.

  1. Апретування та сушіння тканини
    1. Заправка тканини проводиться за допомогою заправних полотен або тасьми, які забезпечують безпеку працівників.
      1. Процес апретування тканин необхідно організовувати так, щоб унеможливити контакт працівників з розчинами та полотном, що оброблюється.
    2. Сушіння та стабілізація тканини
      1. Заправка тканини в обладнання для сушіння та стабілізації проводиться за допомогою заправної стрічки або полотна.
      2. Тканина на виході зі стабілізаційного обладнання повинна бути охолоджена до 40 оС.
      3. Працівники, які обслуговують обладнання, що працює на природному газі повинні пройти спеціальне навчання в УКК за темою: «Безпека робіт в газовому господарстві».
    3. Приготування апретурних, фарбувальних сполук та інших хімічних розчинів
      1. Усі роботи з приготування розчинів та барвників, що супроводжуються виділенням у повітря шкідливих парів та газів, проводяться у реакторах, посудинах або баках, які герметично закриваються кришками з дотриманням вимог пожежної безпеки.
      2. Транспортування бочок та залізних барабанів з барвниками, а також завантаження чанів хімічними матеріалами повинні бути механізовані. Розлив хімічних розчинів проводиться в приміщенні, обладнаному загальною припливною та місцевою витяжною вентиляцією, транспортування кислот та рідин, які легко спалахують, у відрах та іншій відкритій тарі не дозволяється.

Видалення випадково пролитого розчину повинно проводитися пожежобезпечними розчинами, слизькість підлоги не допускається. Тара з-під хімікатів ретельно промивається водою.

  1. Каландрування тканини
    1. Заправка тканини в каландри проводиться при зупиненій машині. Жало валів під час обробки повинно бути закрито запобіжними пристроями. Заправка тканини в заправні пристрої проводиться за допомогою жердини та потравних драбин з гачками та штирями.
      1. Не можна торкатися частин каландра, що рухаються та обертаються, і гарячих поверхонь металевого вала каландра.
      2. Заправляють тканину в жало валів тільки при вимкненому каландрі при розведених валах.
      3. Ліквідувати розриви тканини дозволяється тільки при вимкненому каландрі і після повної зупинки робочих органів обладнання.
      4. Чищення металевого вала каландра проводять при температурі, що не перевищує 40 °С, та при повній зупинці металевого вала.
      5. Обслуговують високо розташовані частини каландра тільки зі стійкої драбини.
      6. Необхідно постійно стежити за приладами контролю тиску мастила в гідросистемі і температури вала, не допускати переходу стрілки вище заданих параметрів по технології.
      7. При будь-яких відхиленнях тиску мастила в гідросистемі або температури вала від заданих показників потрібно вимкнути каландр і повідомити майстра.
      8. Не дозволяється працювати на каландрі, де зазор між валами і огородженням у жалі валів більше 5 мм.
    2. Термічна обробка тканини
      1. Заправка тканини в машини термічної обробки проводиться за допомогою стрічки.
      2. Ліквідація обривів тканини та інші роботи всередині термокамер для попередження перегрівань працівників виконуються при зупиненому обладнанні, припиненні подачі пари, газу та охолодженні робочих органів обладнання до 30 оС, що забезпечує температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог чинного законодавства.
      3. Термообробка на обладнанні, яке працює на газі, проводиться відповідно до вимог Правил безпеки при експлуатації засобів і систем автоматизації та управління в газовій промисловості, затверджених Газпромом СРСР 28 березня 1990 року (НПАОП 11.1-1.07-90).
    3. Механічна усадка тканини

Заправка тканини на машині механічної усадки проводиться за допомогою чохла або заправної стрічки.

  1. Промивка тканини після білення та фарбування
    1. Приготування мийних розчинів для промивки тканин повинно бути централізоване, а подача їх - механізована.
      1. При обслуговуванні промивних машин заправка тканини в жало валів повинна проводитись способом, що забезпечує безпеку працівників.
      2. Вивантаження тканини, знімання і встановлення валів повинні бути механізовані.
    2. Промивка тканини після спеціального просочення
      1. Заправка тканини в процесах промивки проводиться за допомогою заправних полотен або стрічки.
      2. Ліквідація обривів тканини в процесі промивки повинна виконуватися після зупинки обладнання і зливу гарячої агресивної рідини.
      3. Процес промивки тканини після заключної обробки організовується таким чином, щоб концентрація шкідливих речовин у робочій зоні не перевищувала граничнодопустиму.
    3. Стрижка та ворсування тканини
      1. У процесі стрижки та ворсування тканини необхідно передбачити безпечну для працівника заправку тканини в машини.
      2. Знімання, транспортування, установка стригальних апаратів, точіння стригальних ножів повинні бути механізовані.
      3. Транспортування тканини до машин і від машин у процесах стрижки та ворсування повинно бути механізоване.
      4. Чистка ножів стригального апарата повинна виконуватися способом, що забезпечує безпеку працівників. Перенесення ножів для заточування або заміни необхідно здійснювати у спеціальних пристроях.
      5. Не дозволяється торкатися частин ворсувальної машини, що рухаються, і сушильного барабана.
      6. Під час зшивання кінців тканини не можна підводити руки близько до голки, щоб уникнути проколювання пальців рук і опіків.
      7. Перед заправленням тканини в машину потрібно відключити пару й охолодити сушильні барабани.
      8. Заправляють тканину у ворсувальну машину в присутності помічника майстра. Заправляти тканину і ліквідовувати обриви дозволяється тільки при вимкненій машині і після повної зупинки її робочих органів.
      9. Подачу пари проводити повільним відкриванням парових вентилів, щоб унеможливити гідравлічні удари. Під час відкривання парового вентиля необхідно стояти до нього боком на відстані витягнутої руки.
      10. Розправляють тканину і кромку тільки перед направляючими планками, а не перед ворсувальним валиком і сушильними барабанами, щоб уникнути проколювання пальців рук та опіків. Працювати можна тільки при закритому кожусі барабана.
      11. Не дозволяється знімати і відкривати огородження під час роботи машини, а також шунтування електроблокувальних пристроїв.
    4. Промірювання, розбракування, маркування та упакування готових тканин
      1. Контроль, облік, маркування готових тканин проводяться на машинах або столах, обладнаних системами комбінованого освітлення (загального і місцевого) відповідно до вимог чинного законодавства.
      2. Транспортування готової продукції на склад та її складування повинні бути механізовані.
      3. Не дозволяється вмикати бракувальну машину і 3-метровий стіл при відсутності огороджень.
      4. Необхідно бути уважним у зоні руху щілинного конвеєра, візків і транспорту, що рухаються.
  2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОЗМІЩЕННІ, ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ
  3. Загальні вимоги безпеки при розміщенні технологічного обладнання
    1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам» (далі - ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009), Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2010 року № 933, та цих Правил.
    2. Виробниче обладнання розміщується раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували неперервність технологічного процесу.
    3. На все обладнання повинні бути інструкції з їх експлуатації, обслуговування та ремонту. Усі зміни, що вносяться до конструкції обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись у паспорті згідно з вимогами ГОСТ 12.2.003-91.
    4. Усі стаціонарні машини, верстати, апарати й інше устаткування встановлюються так, щоб унеможливити їхній зсув під час роботи.
    5. У місцях проходу через комунікації повинні бути обладнані безпечні переходи або прокладені містки.
    6. Після встановлення нового обладнання, ремонту та модернізації перевіряється його придатність до роботи. Відповідальним за перевірку безпечної експлуатації обладнання є відповідальна особа за охорону праці. Після перевірки складається акт про прийняття обладнання в експлуатацію.
    7. Облаштування й експлуатація електроприводів, пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинні відповідати вимогам НПАОП

40.1-1.21.98.

  1. Усі види обладнання або його частини, що працюють під тиском, повинні мати повірені манометри із зазначенням граничнодопустимого тиску. Манометри повинні мати клеймо про повірку, бути справними і встановлюватись на видному для обслуговувального персоналу та добре освітленому місці. Запобіжні клапани повинні мати запірні кожухи або ковпаки, які унеможливлюють збільшення навантаження клапана, і повинні бути освітлені й доступні.
  2. Вимоги безпеки до організації робочих місць
    1. Під час організації робочих місць слід керуватися ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования» (далі - ГОСТ 12.2.032-78) та ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.2.033-78) та чинними нормами з атестації робочих місць за умовами праці.
    2. Організацію робочого місця, оснащення його інструментами та допоміжними пристроями здійснюють згідно з вимогами типових проектів організації робочого місця відповідної професії та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009.
    3. Загальні вимоги безпеки до органів управління виробничого обладнання повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.2.064-81), їх розміщення під час виконання робіт сидячи - ГОСТ 12.2.032-78, під час виконання робіт стоячи - ГОСТ 12.2.033-78.
    4. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої позиції.
    5. Усі поверхні робочих місць повинні унеможливлювати травмування працівників.
    6. Трапи, приставні східці та інші пристосування для забезпечення безпеки виконання робіт повинні відповідати вимогам чинного законодавства.
    7. Усі великогабаритні частини, що знімаються під час роботи, розміщуються на раніше визначених місцях, міцно та стійко укладаються із застосуванням прокладок.
    8. Під час проведення ремонтних робіт на висоті повинні бути обладнані пристрої, що унеможливлюють падіння деталей та інструменту вниз відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840.
  3. Вимоги безпеки до технологічного обладнання
    1. Машини, апарати та різного роду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные».
    2. Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами повинні бути огороджені.
    3. Огородження робочих органів і механізмів, а також дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що відкриваються, повинні мати надійні електричні, механічні або інші блокування, які забезпечують зупинку машини при зніманні або відкриванні огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного з огороджень.
    4. Огородження, їх кришки і дверцята повинні надійно фіксуватись в закритому положенні, а огородження (кришки), які відкриваються вверх, повинні фіксуватись також у відкритому положенні.