Вимоги до фільтрувальних ЗІЗОД, що регламентовані міждержавними стандартами ГОСТ ССБТ, а також у національних стандартах, що гармонізовані з європейськими стандартами, наведені в табл. 1 додатка 3 до Правил.
Деякі фільтрувальні матеріали, що застосовуються у протиаерозольних ЗІЗОД, зменшують свої показники надійності при підвищеній температурі та вологості (наявність опадів) навколишнього середовища. Необхідно використовувати фільтри, у яких застосовуються такі типи матеріалів:ФІШ,
ФПМ і НФП (Елефлен).
Матеріал ФПП - це полотно, що складається з шару ультратонких волокон, осаджених з розчину перхлорвінілової смоли в діхлоретані, які нанесені на марлеву основу в електричному полі.
ФПП має високі фільтрувальні властивості, але не рекомендується використовувати ЗІЗОД, що виготовлені на його основі в умовах, коли температура навколишнього середовища перевищує +28°С. Це пояснюється деструктивними властивостями матеріалу. При нагріванні матеріалу ФПП знижуються фільтрувальні властивості матеріалу і починається активне виділення похідних хлору. Намокання матеріалу також призводить до зниження фільтрувальних властивостей.
Матеріали ФПМ являють собою полотно, що містить шар ультратонких волокон сополімеру стиролу і акрилонітрилу, які нанесені на марлеву або неткану основу в електричному полі.
Рекомендований температурний діапазон експлуатації цього матеріалу становить від мінус 30 до плюс 700С.
Матеріал НФП являє собою полотно, що містить ультратонкі волокна, отримані з розплаву поліпропілену з нанесенням електростатичного заряду.
Рекомендований температурний діапазон експлуатації становить від мінус 30°С до плюс 140°С (придатні для застосування на гарячих роботах).
На відміну від перелічених вище матеріалів, поліпропіленові матеріали мають більш низький опір диханню, фільтрувальні елементи, які виготовлені на його основі, мають більш високі властивості до авторегенерації. Способи утилізації відпрацьованого матеріалу НФП більш доступні й безпечні.
Аналогом матеріалу НФП є матеріал ЕЛЕФЛЕН.
Усі перелічені вище матеріали містять ультратонкі волокна, що призначені для тонкої фільтрації аерозолів. Використання для виготовлення ФЕ ЗІЗОД інших нетканих матеріалів, які не мають необхідних фільтрувальних властивостей, не припускається.
Згідно з вимогами ДСТУ EN 143-2002 «Засоби індивідуального захисту органів дихання. Протиаерозольні фільтри. Вимоги, випробування, маркування» та ДСТУ EN 149-2003 «Засоби індивідуального захисту органів дихання. Півмаски фільтрувальні для захисту від аерозолів. Вимоги, випробування, маркування» випробування ЗІЗОД проводяться після температурного впливу (24 години в умовах сухої атмосфери за температури (70 ± 3)0С та 24 години за температури (-30 ±3)0С). У зв’язку з цим забороняється використання для виготовлення ЗІЗОД та ФЕ до них фільтрувальних матеріалів, які отримані на основі перхлорвінілу або інших речовин, які містять хлор.
З метою підтвердження безпеки для здоров'я людини вони також повинні мати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідно до
Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.10.2000 № 247, та зареєстрованого в Мін’юсті України 10.01.2001 за № 4/5195 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14.03.2006 № 120).
Вироби ЗІЗОД повинні мати маркування, що відповідає вимогам ГОСТ 12.4.115-82 „Система стандартов безопасности труда. Средства индивидуальной защиты работающих. Общие требования к маркировке”, а також національним стандартам, які гармонізовані з європейськими та міжнародними стандартами. Забороняється придбання та використання без цього маркування.
Користувачам не дозволяється вносити будь-які конструктивні зміни (без узгодження з виготовлювачем конкретного ЗІЗОД) або використовувати ЗІЗОД не за призначенням, тобто з порушенням настанови з експлуатації.
При виборі типу і класу ЗІЗОД мають ураховуватись такі критерії (фактори):
6.2.1. Для належного вибору оцінюють об’ємну частку кисню у повітрі робочої зони. Це дає змогу обґрунтовано вибрати тип ЗІЗОД.
Фільтрувальні ЗІЗОД застосовують при об’ємній частці кисню у повітрі робочої зони не менше ніж 17 % і при обмеженому та відомому складі шкідливих домішок. При об’ємній частці кисню до 17 %, при роботах у важкодоступних місцях обмеженого об’єму (у цистернах, колодязях, підвалах, трубопроводах і т.п.) застосовують ізолювальні ЗІЗОД.
Фільтрувальні ЗІЗОД не застосовують також, якщо склад шкідливих речовин у повітрі і їх концентрація невідомі, а також коли паро- чи газоподібна шкідлива речовина не має яскраво виявлених ідентифікаційних властивостей, таких як смак або запах. У цих випадках також застосовують ізолювальні ЗІЗОД.
Хімічний склад газоподібних речовин обумовлює марку (тип) протигазового або комбінованого фільтра (патрона або коробки).
Маркування та призначення протигазових фільтрів (коробок) до промислових протигазів, які виготовляються згідно ГОСТ 12.4.122-83 «Система стандартов безопасности труда. Коробки фильтрующе-поглощающие для промышленных противогазов. Технические условия», наведено в табл. 1 додатка 4.
Типи, маркування та призначення протигазових та комбінованих фільтрів, які виготовляються у країнах Євросоюзу, наведено в табл. 2 додатка 4.
Щоб підібрати відповідний клас ефективності ЗІЗОД, треба обчислити необхідний коефіцієнт захисту. Для цього необхідно ідентифікувати шкідливу речовину, що перебуває в повітрі робочої зони, і визначити її середньозмінну концентрацію. Необхідний коефіцієнт захисту (Кзп) обчислюється за формулою
Кзп = П0 / ГДК,(3)
де П0 - концентрація забруднювальної речовини в повітрі робочої зони,
мг/м3;
ГДК - граничнодопустима концентрація шкідливої речовини, мг/м .
Для протиаерозольних респіраторів значення концентрації шкідливої речовини впливає на вибір конструкції, яка обумовлює тривалість часу захисної дії. Для цих ЗІЗОД час захисної дії визначається стійкістю до запилення. Цей параметр характеризує здатність респіратора (або його фільтрувального елемента) створювати комфортні умови для дихання протягом тривалого проміжку часу при великій концентрації забруднювальної речовини.
При концентрації пилу до 100 мг/м використовуються респіратори «фільтрувальна півмаска», понад 100 мг/м - патронні респіратори.
За умов значного запилення вугільних шахт, де має місце швидкий ріст опору диханню, слід застосовувати тільки патронні респіратори зі змінними ФЕ, стійкими до запилювання.
Клас ефективності (ступінь захисту) протиаерозольних респіраторів також потрібно вибирати за відомим дисперсним складом (розмір часток) шкідливих речовин.
Аерозолі можуть бути дрібнодисперсними (з діаметром часток менше 2 мкм), - як правило, це дими та тумани, і грубодисперсними (з діаметром часток більше 2 мкм), у вигляді пилу. Респіратори, які використовують для захисту від дрібнодисперсних аерозолів, повинні мати більш ефективні фільтрувальні властивості, ніж для захисту від грубодисперсних аерозолів.
Для захисту від дрібнодисперсних аерозолів застосовують ЗІЗОД першого та другого ступенів захисту (Р3 і Р2 за європейською класифікацією), для грубодисперсних - третього (відповідно Р1).
Дисперсність часток аерозолів деяких речовин наведена у додатку 5 до Правил.
Для захисту від високотоксичних аерозолів (надзвичайно небезпечних і небезпечних шкідливих речовин) застосовують фільтрувальні ЗІЗОД більш високого класу (ефективності) захисту, ніж ті, які можна було б вибрати, виходячи з дисперсного складу та концентрації аерозолів.
У випадку використання ЗІЗОД з більшим коефіцієнтом захисту, ніж потрібно, необхідно коригувати режим праці.
При виборі ЗІЗОД необхідно враховувати такий важливий показник, як ергономічність ЗІЗОД, тобто ступінь можливого впливу ЗІЗОД на здоров'я, функціональний стан і працездатність людини. Він характеризується величиною аеродинамічного опору ЗІЗОД, об’ємною часткою вуглекислого газу у вдихуваному повітрі, обмеженням видимості, слуху, мовного спілкування тощо, які викликають труднощі в роботі та напругу психофізичних систем організму. Урахування цих властивостей має принципово важливе значення для фізіологічно обґрунтованого вибору конкретного ЗІЗОД відповідно до важкості роботи, що виконується.
Метеорологічні умови впливають на працездатність респіраторів. За низьких температур у респіраторів і протигазів може настати обледеніння клапанної системи та втрата герметичності. При використанні ЗІЗОД з постачанням дихального повітря через дихальний шланг виникає потреба підігріву повітря за допомогою спеціальних пристроїв. З метою запобігання обледенінню респіратори оснащують спеціальними елементами - вкладишами, що поглинають вологу, яка утворюється у процесі дихання.
Високий рівень фізичної напруги, а також підвищена температура повітря, як правило, підсилюють несприятливий вплив ЗІЗОД на людину, підвищуючи опір диханню, збільшуючи потовиділення та підвищуючи навантаження на сердцево-судинну систему. Намокання та забиття пилом фільтрувальних півмасок призводить у процесі дихання до їх деформації і зниження захисних властивостей. У таких умовах використовують патронні респіратори або клапанні респіратори «фільтрувальна півмаска». Наявність клапана значно знижує опір видиху, перешкоджає утворенню конденсату, що виникає внаслідок дихання, і сприяє видаленню з-під півмаски зайвої вологи (поту, слини).
У вугільних шахтах при виконанні важкої праці в умовах високого запилення необхідно використовувати тільки патронні респіратори з двома фільтрами, стійкими до запилювання, та з двома клапанами видиху.
ЗІЗОД виготовляються різних розмірів для більш точного їх прилягання до голови й обличчя. До них належать фільтрувальні патронні респіратори і протигази, а також шлангові дихальні апарати з лицьовими частинами у вигляді шолома-маски, панорамної маски або півмаски декількох розмірів (зростів). Респіратори типу «фільтрувальна півмаска», а також пневмошоломи і пневмомаски є безрозмірними і підбираються тільки примірянням або приладнанням.
Якщо відповідний тип ЗІЗОД не забезпечує необхідного прилягання до обличчя, то цей розмір або тип ЗІЗОД не повинен застосовуватися.
Підбір розмірів лицьових частин респіраторів і протигазів проводять індивідуально на підставі результатів вимірів морфологічної висоти обличчя (у значенні В) і/або довжини кругової лінії голови (у значенні L) або за рекомендаціями виробника (вимірювання кругової лінії голови та морфологічної висоти обличчя подано в додатку 6 до Правил).
Визначення розміру шолома-маски роблять за довжиною кругової лінії голови.
Для підтвердження правильності підбору шолома-маски необхідно надіти протигаз, закрити отвір фільтра, коробки або гофрованої трубки долонею і 3-4 рази зробити спробу глибоко вдихнути. Якщо дихати при цьому неможливо, то шолом-маска підібрана правильно.
Визначення розміру панорамної маски роблять за довжиною кругової лінії голови. Розмір підмасковика визначається за морфологічною висотою обличчя В.
Якщо В менше 110 мм - використовують підмасковик малого розміру, що позначається літерою М.
При В рівних 111-125 мм - використовують підмасковик середнього розміру, що позначається літерою С.
Якщо В більше 125 мм - використовують підмасковик великого розміру, що позначається літерою Б.
Визначення розміру (росту) півмасок проводять за морфологічною висотою обличчя В таким чином. Штангенциркулем із затупленими кінцями або іншим приладом вимірюють відстань від найбільш поглибленої точки спинки носа (перенісся) до найбільш виступної уперед-униз точки підборіддя.
Визначення розміру (зросту) лицьової частини ЗІЗОД визначають за табл. 1 додатка 6.
Остаточне припасування до обличчя виконують за допомогою тасьм головного гарнітура. При правильному приляганні півмаска не повинна відставати від обличчя, а видихуване повітря не повинно виходити через смугу обтюрації при форсованому диханні або нерізкому видиху при закритому долонею клапані видиху.
Використання одного й того самого ЗІЗОД різними особами може призвести до передачі інфекційних захворювань. У зв'язку з цим:
