в) Кнопки (важелі) керування пресом (ходом повзуна) повинні розміщуватися на висоті 700 - 1200 мм від рівня підлоги. Кнопки "Пуск" системи включення преса із зайнятістю обох рук (дворучне управління) повинні розміщуватися на відстані не менше 300, але не більше 600 мм одна від другої.

г) Опорна поверхня педалі преса повинна бути прямою, неслизькою і на відстані 110 - 130 мм від нього та мати упор для носка взуття. Педаль повинна бути захищена міцним кожухом, відкритим тільки з фронту обслуговування, що виключає можливість випадкового її вмикання. Верхній край кожуха повинен бути закругленим з метою виключення можливості поранення ноги при введенні її на педаль. Зусилля на педаль для вмикання преса повинно бути в межах 2,5 - 3,5 кг/с. Опорна поверхня пускової педалі повинна бути встановлена на висоті 80 - 100 мм від рівня підлоги, вмикання преса на робочий хід повинно відбуватися після притискання педалі відповідно на 45 - 70 мм.

ґ) Для виключення можливості травмування рук в небезпечній зоні преси повинні бути обладнані захисними пристроями (нерухома огорожа). Кнопки дворучного управління повинні бути зблоковані між собою так, щоб вмикання преса могло відбуватися тільки при одночасному натисканні на обидві кнопки і щоб виключалась можливість вмикання преса при заклиненні одної з них.

д) Захисні пристрої повинні виключати можливість попадання рук під повзун, що опускається, не заважати роботі та візуальному контролю робочого простору і виключати випадки травмування під час роботи.

Захисні пристрої повинні враховувати особливості конкретного преса та умови роботи на ньому.

е) Вузол регулювання меж штампового простору преса не повинен допускати самочинних змін заданої відстані між столом і повзуном.

є) Засоби безпеки, передбачувані конструкцією штампа, повинні визначатися залежно від умов та характеру виробництва, габаритних розмірів матеріалу, заготовок та призначення самого штампа.

ж) Кріплення штампів на пресах повинно бути надійним.

з) Штампи з висувними матрицями повинні мати надійні упори, що виключають надмірне їх висування та падіння.

и) Видалення застряглих у штампі деталей та відходів необхідно здійснювати тільки за допомогою відповідного інструменту при увімкненому пресі і повній зупинці маховика.

і) При вирубці деталей з довгих смуг матеріалу необхідно користуватися технологічними підставками та автоподачами для смуг.

ї) Механізми автоматичних подач та інші засоби механізації на пресах, якщо їх дія може бути небезпечною для працівників, повинні бути укриті відповідними огородженнями.

й) Робота преса в автоматичному режимі повинна здійснюватися за наявності необхідних засобів захисту рук від травмування, автоматичної або механізованої подачі заготовки у вигляді смуг або стрічки та автоматичного видалення відходів і готових деталей.

к) Під час роботи на пресі не дозволяється:

укладати, поправляти або пересувати заготовку, знімати готову деталь під час ходу повзуна;

проводити будь-які виправлення біля преса або штампа;

тримати ногу на педалі увімкнення при укладанні заготовки і зніманні деталі із штампа.

6. Вимоги до санітарного контролю за вмістом азбестомісткого пилу в повітрі робочої зони

1. Системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря в комплексі з технологічними заходами зі зменшення шкідливих виробничих викидів, з об'ємно-планувальними рішеннями будинків і приміщень повинні забезпечувати метеорологічні умови і вміст шкідливих речовин в робочій зоні виробничих приміщень відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", СП 5809-91 Санітарні правила при роботі з азбестом, затверджені Міністерством охорони здоров'я СРСР 31.07.91, та ДСН 3.3.6.042-99.

2. Необхідні параметри температури, швидкості руху, відносної вологості повітря робочих зон виробничих приміщень повинні забезпечуватись:

подаванням зовнішнього повітря системами припливної вентиляції - у літній час;

подаванням підігрітого зовнішнього або очищеного до санітарних норм зволоженого та іонізованого повітря системами припливної вентиляції, використанням водяного опалення - в зимовий і перехідні періоди року.

3. За неможливості повного укриття пилоутворюючого виробничого обладнання повинна бути створена система аспірації, що перешкоджає розповсюдженню пилу. Потужність аспіраційних установок слід розраховувати на одночасну роботу всіх під'єднаних до них місцевих відсмоктувачів.

4. Усі вентиляційні установки, що вже експлуатуються, так і впроваджувані в експлуатацію після реконструкції або капітального ремонту, повинні пройти випробування з метою визначення їхньої ефективності. За результатами випробувань і налагодження на кожну вентиляційну систему повинен бути складений паспорт.

5. Порядок випробування, регулювання і налагодження вентиляційних установок повинен відповідати вимогам ДСТУ 3191-95 "Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Загальні вимоги безпеки".

6. Опалювальні прилади у виробничих приміщеннях із значним виділенням пилу для зручності очищення повинні мати гладку поверхню.

7. Вимоги до засобів індивідуального захисту

1. Усі працівники, що працюють з технічним азбестом, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08), та НПАОП 25.1-3.01-07.

2. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту виносити за межі підприємства не дозволяється. Їх необхідно зберігати в гардеробних, респіраторних і інших спеціальних приміщеннях, обладнаних відповідно до діючих санітарних норм.

3. Усі працівники, що працюють з технічним азбестом, а також працівники, що працюють на дільницях, де можливе виділення пилу, повинні щоденно після зміни проводити знепилення спецодягу за допомогою пристроїв, що обладнані пиловловлювачами.

4. У міру забруднення або зношення спецодяг повинен піддаватися хімічному чищенню, пранню або ремонту за рахунок підприємства.

5. Не дозволяється обробка і прання забрудненого спецодягу вдома самими працівниками, а також використання для цих цілей вибухопожежонебезпечних речовин.

6. Знепилення спецодягу працівників з технічним азбестом повинно проводитись до його транспортування до місць прання і ремонту за допомогою пристроїв з пиловловлювачами.

7. Транспортування спецодягу, забрудненого азбестомістким пилом, повинно здійснюватись в щільно зав'язаних поліетиленових мішках з попереджувальним написом "Забруднений азбестомістким пилом спецодяг".

8. Працівники, що зайняті укладанням, транспортуванням і пранням (чищенням) спецодягу, забрудненого азбестомістким пилом, повинні пройти спеціальний інструктаж про заходи безпеки при роботі з азбестом і бути забезпечені спецодягом і респіраторами.

9. При вході до робочих приміщень, зон або дільниць робіт, у яких концентрації завислого в повітрі азбестомісткого пилу перевищують або можуть перевищувати встановлені граничнодопустимі концентрації, повинні бути встановлені знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" з пояснювальним написом "Працювати з використанням засобів захисту органів дихання".

10. Використання респіраторів є тимчасовим заходом і не повинно заміняти розроблення і здійснення технічних рішень із забезпечення запилення повітря на робочих місцях до рівня, що нижче за ГДК.

11. Роботодавцем повинні бути визначені типи респіраторів для кожного робочого місця з урахуванням найбільшого рівня концентрації пилу, заміряного на робочому місці, і коефіцієнта затримки пилу, властивого для даного типу респіратора.

12. При навчанні та інструктажі з охорони праці працівників необхідно зазначати, що на робочих місцях, де концентрація завислого в повітрі азбестомісткого пилу перевищує або може перевищувати встановлені ГДК, носіння респіраторів є обов'язковим.

13. Респіраторна повинна бути обладнана установками для очищення фільтрів від пилу і контролю їх опору, пристосуванням для миття, сушіння і дезінфекції напівмасок, догляду за обтюраторами.

14. Перед кожною видачею, але не рідше одного разу на тиждень, повинні проводитися перевірка і очищення респіраторів багаторазового використання.

15. У кожному пожежо- і вибухонебезпечному цеху повинен бути аварійний запас протигазів або саморятівників відповідних марок в кількості, необхідній для рятування людей з урахуванням найбільш чисельної зміни працівників.

16. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99); Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99); ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".

17. У цехах і на дільницях, де рівень шуму перевищує санітарні норми, працівники повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від шуму відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности".

18. Для захисту очей і обличчя від можливого ураження працівники повинні бути забезпечені індивідуальними захисними пристосуваннями (окуляри, щитки, маски), вибір яких залежить від конкретних умов виробничого процесу.

19. Допуск працівників до виконання робіт без необхідного за умовами виробництва спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту і захисних пристосувань не дозволяється.

VI. Вимоги безпеки до технологічних процесів і обладнання для отримання технічного вуглецю

1. При розробці нових технологічних процесів для отримання технічного вуглецю, крім приладів візуального контролю, необхідно передбачати автоматичний запис таких параметрів процесу, як витрати сировини за різновидами первинних матеріалів, граничні регулятори витрат сировини, які не дають змогу форсувати режими понад розрахункові норми.

2. Обдування повітрям ізоляторів електрофільтрів дозволяється застосовувати при дотриманні рівномірного розподілу за ізоляторними коробками підігрітого до 90° C повітря (100 - 110 м3/г на одну коробку). За неможливості забезпечити склад кисню після електрофільтра у межах до 2 % обдування ізоляторів електрофільтрів слід проводити очищеним відхідним газом виробництва технічного вуглецю або іншими інертними газами.

3. У відділенні вловлювання технічного вуглецю повинен бути забезпечений автоматичний контроль вуглецевогазової суміші на присутність кисню на виході з фільтра. При відсутності автоматичних приладів на вміст кисню дозволяється контроль у ручному режимі за графіками, які встановлюються технологічним регламентом виробництва.

4. В електрофільтрах повинен бути встановлений систематичний контроль за тиском. Розрідження в електрофільтрах не дозволяється.

5. Розігрівання технологічної сировини в залізничній цистерні для зливання дозволяється проводити попередньо підігрітою сировиною шляхом циркуляції або за допомогою заглиблених трубчатих нагрівачів.

6. У відділенні вловлювання технічного вуглецю повинен бути забезпечений систематичний контроль повітряного середовища на наявність оксиду вуглецю.

7. Відділення виробництва та вловлювання технічного вуглецю повинні бути обладнані блокувальними пристроями, які забезпечать безпечну зупинку виробництва при відключенні води й електроенергії.

8. Допалювання відхідних газів у допалювальних установках повинно проводитись з обов'язковою підсвіткою відхідним газом або рідким паливом.

9. Уміст кисню у відхідних газах, що направляються на допалювання, не повинен перевищувати 2 %.

10. Температура в передтопку котла або в топці допалювальної установки повинна забезпечувати повноту згоряння відхідного газу.

11. Топка установок для спалювання відхідних газів виробництва технічного вуглецю повинна бути обладнана вибуховими клапанами.

1. Вимоги безпеки до розташування виробничого обладнання та робочих місць

1. Кришки вертикальних апаратів при встановленні на них засувок, люків, фланців та ін. повинні мати площадку в окружності, перила заввишки 1 м та внизу бортівку з листової сталі заввишки 0,15 м.

2. У кожному цеху повинні бути вивішені схеми розміщення і обов'язки апаратів і трубопроводів, виконані в умовних кольорах. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок руху продуктів позначений стрілками. Номер запірного пристрою та інші позначення на схемі повинні відповідати інструкції з обслуговування агрегатів, що діє на підприємстві.

3. Запірна арматура загального призначення та трубопроводи на вуглецевогазовій або вуглецевоповітряній сумішах повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 "ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности".

4. Засувки і вентилі на трубопроводах необхідно систематично прокручувати і змащувати. Не дозволяється застосовувати будь-які важелі для відкривання або закривання засувок і вентилів.

5. Реактори, холодильники, електрофільтри, циклони, а також інше обладнання залежно від кліматичних умов розташовуються як у приміщенні, так і на відкритих площадках.

При встановленні реакторів, холодильників, електрофільтрів, циклонів, а також іншого обладнання поза приміщеннями на відкритому повітрі повинні передбачатися дії, що забезпечують нормальну та безпечну роботу за будь-яких кліматичних умов, можливих у даній місцевості.

6. Керування виробничими процесами повинно бути переважно централізованим та здійснюватись з ізольованих від виробництва приміщень.