6.12 Для пожежогасіння робочої будівлі елеватора, а також неопалюваних виробничих корпусів заввишки більше двох поверхів і окремо розташованих силосних корпусів, подачі на їх покрівлю одного пожежного струменя з витратою 5 л/с на сходовій клітці слід установлювати сухотруб діаметром 85 мм із з'єднувальними головками діаметром 66 мм, розташованими внизу сухотруба із зовнішньої сторони будівлі вище рівня планування і зверху на покрівлі, а також з пожежними кранами діаметром 65 мм на всіх поверхах сходової клітки. При цьому сухотруб необхідно з'єднати із зовнішньою протипожежно-господарською водопровідною мережею, якщо пожежогасіння здійснюється від пожежних насосів насосної станції і мережа прийнята високого тиску.
6.13 Автоматичне пожежогасіння слід передбачати для будівель і споруд у відповідності з додатком В.
6.14 При проектуванні внутрішніх водопровідних мереж холодної води, які прокладаються в приміщеннях для зберігання і переробки зерна, слід передбачати термоізоляцію трубопроводів з негорючих матеріалів за розрахунком на невипадання конденсату.
Каналізація
6.15 На підприємствах слід передбачати побутову і виробничу каналізацію у відповідності зі СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.01 і вимогами цього підрозділу.
Примітка 1. На підприємствах, що не мають каналізації, за узгодженням з органами державного санітарного нагляду дозволяється улаштування водонепроникних вигрібних ям, якщо число працюючих на підприємстві складає не більше 25 чоловік у зміну.
Примітка 2. В окремих випадках при відсутності господарсько-побутової каналізації за узгодженням з органами державного санітарного нагляду дозволяється спускання води від душових і умивальників у виробничу каналізацію чи у водонепроникні вигрібні ями.
6.16 Об'єднання мереж внутрішньої побутової і виробничої каналізації в будівлях зернопереробних підприємств не допускається.
6.17 Склад виробничих стічних вод млинів слід приймати за технологічною частиною проекту.
6.18 Прокладання горизонтальних трубопроводів побутової каналізації в приміщеннях для виробництва і зберігання борошна, крупи і комбікормів не допускається.
6.19 Локальне очищення виробничих стічних вод до скидання їх у побутову каналізацію на зерно-переробних підприємствах слід передбачати в залежності від технологічної схеми.
6.20 Дощову каналізацію на підприємствах необхідно передбачати відповідно до вимог нормативних документів з проектування зовнішніх мереж і споруд каналізації.
6.21 При наявності на майданчику системи закритої дощової каналізації слід, як правило, передбачати скидання в неї переливних і спускних вод з піддонів зрошувальних секцій кондиціонерів, градирень зворотної системи охолодження вальцьових станків.
Опалення і вентиляція
6.22 Проектування опалення, вентиляції і кондиціонування повітря виробничих будівель і споруд підприємств, а також викидів вентиляційного повітря в атмосферу слід проводити у відповідності з діючими нормативними документами, СНіП 2.04.05 з урахуванням вимог цього підрозділу.
6.23 Розрахункові параметри повітря в приміщеннях підприємств слід приймати з урахуванням норм технологічного проектування та інших нормативних документів.
6.24 У виробничих будівлях слід передбачати, як правило, влаштування повітряного опалення, суміщеного з припливною вентиляцією у виробничих приміщеннях, і центрального водяного опалення в адміністративних і побутових приміщеннях.
ДБН В.2.2-8-98 С.29
6.25 Як теплоносій у системі опалення і вентиляції підприємств слід застосовувати гарячу воду. Допускається при економічному обгрунтуванні застосовувати пару.
6.26 Не слід передбачати опалення робочих будівель елеваторів і силосних корпусів, складів сировини і готової продукції, зерноскладів.
6.27 Температуру теплоносія в системах опалення з місцевими нагрівальними приладами і теплопостачання вентиляційних установок слід приймати за СНіП 2.04.05.
6.28 Для обігрівання працівників у приміщеннях (кабінах), розташованих на верхніх поверхах робочих будівель елеваторів, допускається передбачати електричне опалення за допомогою стаціонарно встановлених електропечей потужністю до 1 кВт заводського виготовлення в закритому металевому кожусі.
6.29 Очищення зовнішнього припливного повітря від пилу слід передбачати (у відповідності з вимогами технології) в приміщеннях зерноочисних, розмелювальних, вибійних (пакувальних), лущильних цехів (відділень) і комбікормових цехів.
6.30 У приміщеннях електрощитів за необхідності слід передбачати механічну припливну і витяжну вентиляцію, розраховану на видалення лишків тепла.
6.31 Припливне повітря, що подається в приміщення електрощитів і диспетчерської, за необхідності повинно очищуватись в повітряних фільтрах. Вентиляційні камери повинні бути герметичними і мати доступ для обслуговування фільтрів.
Допускається передбачати рециркуляцію повітря в приміщеннях електрощитів у холодний і перехідний періоди року.
6.32 У прохідних тунелях елеваторів і зерноскладів слід передбачати витяжну вентиляцію з однократним повітрообміном.
6.33 Необхідно передбачати використання тепла конденсату від технологічних споживачів пару для приготування води на технологічні і побутові потреби.
6.34 В електрощитових і машинних відділеннях ліфтів необхідно підтримувати температуру не нижче 50С. Для цієї мети в неопалюваних будівлях допускається застосування електропечей потужністю до 1 кВт заводського виготовлення.
7 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ І ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ
7.1 Споживачів електричної енергії всіх підприємств за надійністю електропостачання, як правило, належить відносити до другої категорії.
Категорія електропостачання об'єктів, що мають насосні станції, повинна бути не менше категорії їх надійності; при цьому одно з джерел живлення допускається приймати потужністю, що забезпечує потреби тільки насосної станції, з урахуванням вимог СНіП 2.04.02.
7.2 Електричні установки будинків і споруд слід проектувати з урахуванням умов навколишнього середовища і класифікації приміщень і електроустановок за вибухонебезпекою, пожежонебезпекою та небезпекою ураження людей електричним струмом у відповідності з вимогами ПУЕ, а також норм технологічного проектування, затверджених в установленому порядку.
7.3 Захист від блискавки будівель і споруд слід проектувати з урахуванням вимог РД 34.21.122.
7.4 Розрахунковий коефіцієнт попиту, коефіцієнт потужності і річне число годин використання максимуму силових і освітлювальних електричних навантажень слід приймати у відповідності з таблицею 5.
С.30 ДБН В.2.2-8-98
Таблица 5
|
Підприємства, будівлі, приміщення (цехи чи відділення) і обладнання
|
Коефіцієнти |
Річне число годин використання максимуму електричних силових навантажень |
|
|
|
попиту
|
потужності
|
|
|
Підприємства по виробництву борошна:
|
|
|
|
|
- сортового помелу
|
0,70-0,75
|
0,80
|
7200
|
|
- відпадку
|
0,75-0,80
|
0,80
|
7200
|
|
Підприємства по виробництву крупи
|
0,65-0,70
|
0,80
|
7200
|
|
Підприємства по виробництву комбікормів
|
0,55-0,65
|
0,80
|
7200
|
|
Цехи відходів
|
0,40-0,50
|
0,75
|
3000
|
|
Склади готової продукції
|
0,40-0,50
|
0,75
|
5000
|
|
Зарядні станції
|
0,70-0,75
|
0,80
|
3000-3500
|
|
Елеватори
|
0,45-0,75
|
0,75
|
5000
|
|
Вентиляція сантехнічна
|
0,70
|
0,80
|
4000-5000
|
|
Повітряні компресорні станції
|
0,70-0,80
|
0,80
|
6000
|
|
Ремонтно-механічні майстерні
|
0,25
|
0,75
|
3000
|
|
Склади механізовані
|
0,40-0,50
|
0,75
|
2000
|
|
Котельні і насосні (крім пожежних насосів)
|
0,50-0,60
|
0,75
|
2000
|
Примітка 1. При наявності даних розрахунки слід виконувати за методом коефіцієнтів використання і максимуму.
Примітка 2. Коефіцієнти попиту наведені для розрахунків потрібної потужності на шинах 0,40 кВ трансформаторних підстанцій.
8 ОСВІТЛЕНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
8.1 Для виробничих і інших приміщень слід передбачати освітленість згідно з вимогами СНіП 11-4. Рекомендується також передбачати суміщене освітлення, а в окремих випадках - тільки штучне.
8.2 При проектуванні освітлення будівель і споруд слід передбачати:
- розряди зорових робіт і освітленість приміщень - згідно з таблицею 6;
- для виробничих приміщень млинів, крупозаводів і диспетчерських приміщень, як правило, - світильники з люмінесцентними лампами;
- для комбікормових заводів та інших будівель і приміщень, як правило, - світильники з лампами розжарювання (допускається застосування розрядних ламп високого тиску);
- для ремонтного освітлення - переносні світильники, установлення штепсельних роз'єднувачів і спеціальної мережі напругою до 36 В, підключеної до стаціонарних знижувальних трансформаторів. Для цих цілей допускається застосування акумуляторних ліхтарів.
ДБН В.2.2-8-98 С.31
Таблица 6
|
Приміщення
|
Розряд зорової роботи
|
Освітленість, лк, при лампах
|
|
|
|
|
розжарювання
|
газорозрядних
|
|
Елеватори |
|||
|
Поверхи головок норій, поверхи сепараторів |
VIIIa
|
30
|
75
|
|
Ваговий поверх |
VI
|
50
|
100
|
|
Решта поверхів робочої будівлі, надсилосний і підсилосний поверхи, приймальні пристрої, галереї, сушарка |
VIIIб
|
20
|
50
|
|
Цех відходів |
VIIIб
|
20
|
50
|
|
Млини і крупозаводи
|
|||
|
Вибійні відділення |
VI
|
50
|
100
|
|
Приміщення розфасувальних автоматів у дрібну тару |
Va
|
150
|
200
|
|
Решта приміщень розмелювальних, шеретувальних і зерноочисних відділень |
VI
|
100
|
150
|
|
Приміщення для лагодження мішків |
Vб
|
100
|
150
|
|
Корпуси готової продукції |
VIIIб
|
20
|
50
|
|
Комбікормові заводи
|
|||
|
Поверхи головок ваг багатокомпонентних дозаторів |
Va
|
100
|
200
|
|
Решта поверхів виробничих корпусів |
VIIIa |
30 |
75 |
|
Корпуси сировини і готової продукції |
VIIIб |
20 |
50 |
|
Авто- і залізничні ваги |
Va |
100 |
200 |
|
Механізовані склади зерна |
VIIIa |
20 |
- |
Примітка 1. Поверхня, для якої нормується освітленість у виробничих приміщеннях, - 0,8 м від рівня
підлоги.
Примітка 2.Коефіцієнт запасу К3 (СНіП II-4) приймається при штучному освітленні і лампах розжарювання для виробничих приміщень 1,5, для решти - 1,3, при газорозрядних лампах -відповідно 2,0 і 1,5.
Примітка 3. При застосуванні промислового телебачення освітленість повинна прийматись 100-150 лк.
9 ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
9.1 До складу передпроектної (ТЕО, ТЕР) чи проектно-кошторисної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння підприємств повинен бути включений розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС), розроблений згідно з ДБН А.2.2-1.
У матеріалах ОВНС повинні бути враховані умови СНіП 1.02.01 до розділу "Охорона навколишнього природного середовища", який при цьому окремо не розробляється.
9.2 Обсяг і зміст матеріалів ОВНС визначається в кожному конкретному випадку замовником і генпроектувальником за участю місцевих органів екологічної безпеки України при складанні Заяви про наміри і представлення в органи місцевої влади.
