Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна

6.31 Припливне повітря, що подається в приміщення електрощитів і диспетчерської, за необхідності повинно очищуватись в повітряних фільтрах. Вентиляційні камери повинні бути герметичними і мати доступ для обслуговування фільтрів.

Допускається передбачати рециркуляцію повітря в приміщеннях електрощитів у холодний і пере­хідний періоди року.

6.32 У прохідних тунелях елеваторів і зерноскладів слід передбачати витяжну вентиляцію з одно­кратним повітрообміном.

6.33 Необхідно передбачати використання тепла конденсату від технологічних споживачів пару для приготування води на технологічні і побутові потреби.

6.34 В електрощитових і машинних відділеннях ліфтів необхідно підтримувати температуру не нижче 5⁰С. Для цієї мети в неопалюваних будівлях допускається застосування електропечей потужністю до 1 кВт заводського виготовлення.

7 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ І ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ

7.1 Споживачів електричної енергії всіх підприємств за надійністю електропостачання, як правило, належить відносити до другої категорії.

Категорія електропостачання об'єктів, що мають насосні станції, повинна бути не менше категорії їх надійності; при цьому одно з джерел живлення допускається приймати потужністю, що забезпечує потреби тільки насосної станції, з урахуванням вимог СНіП 2.04.02.

7.2 Електричні установки будинків і споруд слід проектувати з урахуванням умов навколишнього середовища і класифікації приміщень і електроустановок за вибухонебезпекою, пожежонебезпекою та небезпекою ураження людей електричним струмом у відповідності з вимогами ПУЕ, а також норм технологічного проектування, затверджених в установленому порядку.

7.3 Захист від блискавки будівель і споруд слід проектувати з урахуванням вимог РД 34.21.122.

7.4 Розрахунковий коефіцієнт попиту, коефіцієнт потужності і річне число годин використання максимуму силових і освітлювальних електричних навантажень слід приймати у відповідності з таб­лицею 5.

С.30 ДБН В.2.2-8-98

Таблица 5

Підприємства, будівлі, приміщення

(цехи чи відділення)

і обладнання

Коефіцієнти Річне число годин використання

максимуму

електричних силових навантажень

попиту

потужності

Підприємства по виробництву

борошна:

- сортового помелу

0,70-0,75

0,80

7200

- відпадку

0,75-0,80

0,80

7200

Підприємства по виробництву крупи

0,65-0,70

0,80

7200

Підприємства по виробництву комбікормів

0,55-0,65

0,80

7200

Цехи відходів

0,40-0,50

0,75

3000

Склади готової продукції

0,40-0,50

0,75

5000

Зарядні станції

0,70-0,75

0,80

3000-3500

Елеватори

0,45-0,75

0,75

5000

Вентиляція сантехнічна

0,70

0,80

4000-5000

Повітряні компресорні станції

0,70-0,80

0,80

6000

Ремонтно-механічні майстерні

0,25

0,75

3000

Склади механізовані

0,40-0,50

0,75

2000

Котельні і насосні (крім пожежних насосів)

0,50-0,60

0,75

2000

Примітка 1. При наявності даних розрахунки слід виконувати за методом коефіцієнтів використання і максимуму.

Примітка 2. Коефіцієнти попиту наведені для розрахунків потрібної потужності на шинах 0,40 кВ трансформаторних підстанцій.

8 ОСВІТЛЕНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

8.1 Для виробничих і інших приміщень слід передбачати освітленість згідно з вимогами СНіП 11-4. Рекомендується також передбачати суміщене освітлення, а в окремих випадках - тільки штучне.

8.2 При проектуванні освітлення будівель і споруд слід передбачати:

- розряди зорових робіт і освітленість приміщень - згідно з таблицею 6;

- для виробничих приміщень млинів, крупозаводів і диспетчерських приміщень, як правило, - світильники з люмінесцентними лампами;

- для комбікормових заводів та інших будівель і приміщень, як правило, - світильники з лампами розжарювання (допускається застосування розрядних ламп високого тиску);

- для ремонтного освітлення - переносні світильники, установлення штепсельних роз'єд­нувачів і спеціальної мережі напругою до 36 В, підключеної до стаціонарних знижувальних трансформаторів. Для цих цілей допускається застосування акумуляторних ліхтарів.

ДБН В.2.2-8-98 С.31 Таблица 6

Приміщення Розряд зорової

роботи

Освітленість, лк, при лампах

розжарювання

газорозрядних

Елеватори Поверхи головок норій, поверхи сепараторів

VIIIa

30

75

Ваговий поверх

VI

50

100

Решта поверхів робочої будівлі,

надсилосний і підсилосний поверхи,

приймальні пристрої, галереї, сушарка

VIIIб

20

50

Цех відходів

VIIIб

20

50

Млини і крупозаводи

Вибійні відділення

VI

50

100

Приміщення розфасувальних автоматів

у дрібну тару

Va

150

200

Решта приміщень розмелювальних,

шеретувальних і зерноочисних відділень

VI

100

150

Приміщення для лагодження мішків

Vб

100

150

Корпуси готової продукції

VIIIб

20

50

Комбікормові заводи

Поверхи головок ваг багатокомпонентних

дозаторів

Va

100

200

Решта поверхів виробничих корпусів

VIIIa

30

75

Корпуси сировини і готової продукції

VIIIб

20

50

Авто- і залізничні ваги

Va

100

200

Механізовані склади зерна

VIIIa

20

-

Примітка 1. Поверхня, для якої нормується освітленість у виробничих приміщеннях, - 0,8 м від рівня

підлоги.

Примітка 2.Коефіцієнт запасу К₃ (СНіП II-4) приймається при штучному освітленні і лампах розжа­рювання для виробничих приміщень 1,5, для решти - 1,3, при газорозрядних лампах -відповідно 2,0 і 1,5.

Примітка 3. При застосуванні промислового телебачення освітленість повинна прийматись 100-150 лк.

9 ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

9.1 До складу передпроектної (ТЕО, ТЕР) чи проектно-кошторисної документації на нове бу­дівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння підприємств повинен бути включений розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС), розроблений згід­но з ДБН А.2.2-1.

У матеріалах ОВНС повинні бути враховані умови СНіП 1.02.01 до розділу "Охорона навко­лишнього природного середовища", який при цьому окремо не розробляється.

9.2 Обсяг і зміст матеріалів ОВНС визначається в кожному конкретному випадку замовником і генпроектувальником за участю місцевих органів екологічної безпеки України при складанні Заяви про наміри і представлення в органи місцевої влади.

Для видів діяльності і об'єктів, що представляють підвищену екологічну небезпеку (додаток 4 до ДБН А.2.2-1), розділ ОВНС виконується в повному обсязі згідно з розділом 2 ДБН А.2.2-1.

Ступінь екологічної небезпеки підприємств визначається в кожному конкретному випадку орга­нами екологічної безпеки.

C.32 ДБН В.2.2-8-98

9.3 При складанні розділу ОВНС необхідно керуватися законами України "Про охорону навко­лишнього середовища", "Про екологічну експертизу", вимогами земельного законодавства України та іншими законодавчими актами і нормативними документами щодо охорони навколишнього сере­довища і раціонального використання природних ресурсів.

9.4 Вихідні дані для проектування екологічних заходів, в тому числі матеріали інженерних вишуку­вань, повинні враховувати специфіку об'єкта проектування, якісні і кількісні характеристики забрудню­ючих речовин, які виділяються підприємством у процесі експлуатації.

Перелік вихідних даних для розробки розділу ОВНС рекомендується приймати з урахуванням даних додатка 2 "Пособия по составлению раздела проекта" (рабочего проекта) "Охрана окружаю­щей природной среды" до СНіП 1.02.01.

9.5 При розробці проектної документації необхідно враховувати вимоги безпеки середовища перебування. Проектні рішення повинні бути ув'язані з екологічними, соціальними і економічними інтересами суспільства при додержанні вимог екологічних норм, стандартів і лімітів використання природних ресурсів з урахуванням, за необхідності, перспективи розширення об'єкта за рахунок при­леглих територій.

Для запобігання забрудненню навколишнього середовища в розділах проекту необхідно передба­чати заходи щодо очищення, нейтралізації і утилізації відходів виробництва у відповідності з вимогами нормативних документів.

9.6 Розділ ОВНС розробляється на основі узагальнення і аналізу технічних рішень і природоохо­ронних заходів, передбачених у відповідних розділах проектної документації з урахуванням вихідних даних за 9.4.

Обсяг і зміст розділу ОВНС повинні бути достатніми для оцінки природоохоронних заходів, забезпечення раціонального використання природних ресурсів і доведення до мінімуму шкоди від проектованого об'єкта.

10 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

10.1 Організація будівельного виробництва при проектуванні і будівництві нових, а також розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні об'єктів повинна відповідати вимогам ДБН А.3.1-5.

10.2 До складу документації на будівництво об'єктів разом з проектно-кошторисною документацією і робочими кресленнями як невід’ємна частина повинна входити проектно-технологічна документація (ПТД), що включає проект організації будівництва (ПОБ) і проекти виконання робіт (ПВР), що розроб­ляються на основі робочої документації з урахуванням вимог ВБН 193, ДБН А.3.1-2, ДБН А.3.1-3.

Склад і зміст ПТД у залежності від виду будівництва, складності об'єкта та інших особливостей встановлюються в контракті на будівництво на основі положень розділу 3 ДБН А.3.1-5.

10.3 Виробництво, операційний контроль якості і приймання робіт при будівництві і реконструкції об'єктів слід виконувати згідно зі СНіП 3.03.01, державними стандартами, технологічними картами і схемами операційного контролю якості.

10.4 При будівництві будівель і споруд тривалість перебування під атмосферними впливами клей­ових дерев'яних конструкцій, які мають якісне захисне покриття, не повинна перевищувати одного місяця.

10.5 В разі пошкодження захисних покриттів конструкцій у процесі транспортування і монтажу їх цілість повинна бути відновлена до приймання об'єктів в експлуатацію. При цьому роботи слід викону­вати з урахуванням вимог СНіП 3.04.03, СНіП 2.03.11 і технічних умов на конкретні конструкції.

10.6 При організації будівельного виробництва повинні бути враховані закони України "Про охо­рону праці", "Про пожежну безпеку", "Правила пожежної безпеки в Україні", вимоги СНіП III-4, а також умови охорони навколишнього природного середовища і виконання робіт на ділянках існуючої міської забудови.