15.5.3 Проводи, підключені до зварювальних апаратів, розподільних щитів та іншого обладнання, а також до місць зварювальних робіт, мають бути надійно ізольовані і в потрібних місцях захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень та хімічних впливів.
У разі проведення електрозварювальних робіт, пов'язаних з частими переміщеннями зварювальних установок, мають використовуватись механічно міцні шлангові кабелі.
15.5.4 Кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин повинні розміщатися від трубопроводів кисню на відстані не менше 0,5 м, а від трубопроводу ацетилену та інших горючих газів - не менше 1 м.
15.5.5 Зворотним провідником, який з'єднує зварювальний виріб із джерелом зварювального струму, можуть служити сталеві або алюмінієві шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі й сама зварювальна конструкція за умови, якщо їх переріз забезпечує безпечне за правилами нагрівання проходження струму.
З'єднання між собою окремих елементів, що використовуються як зворотний провідник, треба виконувати за допомогою болтів, струбцин та затискачів.
15.5.6 Використання в якості зворотного провідника внутрішніх залізничних шляхів, мереж заземлення чи занулення, а також металевих конструкцій будівель, комунікацій та технологічного устаткування забороняється.
15.5.7 При проведенні електрозварювальних робіт у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях зворотним проводом від зварювального виробу до джерела струму може бути лише ізольований провід.
15.5.8 Конструкція електротримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійне затискання та швидку заміну електродів. Держак електротримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного та теплоізоляційного матеріалу.
15.5.9 Електроди, які використовуються під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.
При заміні електродів їхні залишки (недогарки) необхідно класти у спеціальний металевий ящик.
15.5.10 Електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена. Крім заземлення основного зварювального обладнання, у зварювальних установках необхідно заземлювати затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний провідник).
15.5.11 Над переносними і пересувними електрозварювальними установками, які використовуються на відкритому повітрі, слід спорудити навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів.
15.5.12 Температура нагрівання окремих частин зварювального агрегата (трансформатора, щіток, контактів вторинного кола та ін.) не повинна перевищувати 75° C.
15.5.13 Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5 МОм.
15.6 Газозварювальні (газорізальні) роботи. Різання металів з використанням ГР
15.6.1 Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід установлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.
Ацетиленові генератори необхідно огороджувати і розташовувати на відстані не ближче 10 метрів від місць проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрівальних предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не менше 5 м від балонів з киснем та горючими газами.
У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички /плакати/ з написами "Стороннім вхід заборонено", "Вогненебезпечно", "Не проходити з вогнем".
15.6.2 Закріплення газопідвідних шлангів, що приєднуються до ніпелів апаратури, пальників, різаків та редукторів, повинно бути надійним. З цією метою треба використовувати спеціальні хомути.
Дозволяється замість хомутів закріплювати шланги не менше ніж у двох місцях уздовж ніпеля м'яким в'язальним дротом.
На ніпелі водяних затворів шланги повинні надягатися щільно, але не закріплятися.
15.6.3 Після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, який видаляється з генераторів, слід вивантажувати у пристосовану для цієї мети тару та зливати в мулову яму або спеціальний бункер.
Відкриті мулові ями необхідно огороджувати, а закриті ями повинні мати негорючі перекриття і бути обладнані витяжною вентиляцією та люками для видалення мулу.
Паління і використання джерел відкритого вогню в радіусі 10 м від місць зберігання мулу забороняється, на що мають вказувати відповідні написи чи заборонні знаки.
15.6.4 У місцях зберігання і розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняється паління, використання відкритого вогню та використання інструменту, який під час роботи утворює іскри.
15.6.5 Балони з газом під час їхнього зберігання, транспортування та експлуатації повинні бути захищені від сонячних променів та інших джерел тепла.
Балони, що встановлюються у приміщеннях, розташовуються від приладів опалення та печей не менше 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менше 5 м.
Зберігання в одному приміщенні кисневих балонів та балонів з горючими газами, а також карбіду кальцію, фарб, мастил, жирів забороняється.
15.6.6 До місця зварювальних робіт балони з газом доставляються на спеціальних візках, ношах, санчатах.
До порожніх балонів з-під кисню і горючих газів вимоги при транспортуванні такі самі, як і до наповнених.
15.6.7 Під час проведення газозварювальних та газорізальних робіт забороняється:
відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами;
допускати стикання кисневих балонів, редукторів та іншого зварювального обладнання з різними маслами, а також промасленим одягом та шматтям;
переносити балони на плечах та руках;
зберігати й транспортувати балони з газом без нагвинчених на їх горловини запобіжних ковпаків;
працювати від одного водяного затвора двом і більше зварювальникам;
завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в горловину апарата за допомогою залізних предметів, а також працювати на карбідному пилові;
здійснювати продування шланга для горючих газів киснем та кисневого шланга горючими газами, а також робити взаємну заміну шлангів під час роботи;
користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт - 40 м (застосування шлангів довжиною більше 40 м дозволяється у виняткових випадках, з письмового дозволу особи, яка видала наряд-допуск на виконання робіт);
перекручувати, заломлювати чи затискати газопідвідні шланги;
переносити генератор при наявності в газозбірнику ацетилену;
форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію;
використовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь - як припій для паяння ацетиленової апаратури та в тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом.
15.6.8 Під час роботи на бензогасорізах робоче місце організовується як і для зварювальних робіт. Особливу увагу слід звертати на запобігання розливанню та правильність зберігання пального, дотримання режиму різання.
15.6.9 Зберігання запасу пального на місці проведення бензогасорізальних робіт дозволяється у кількості не більше змінної потреби. Пальне необхідно зберігати у справній, негорючій, спеціальній тарі, що не б'ється та щільно закривається, на відстані не менше 10 м від місця проведення вогневих робіт.
15.6.10 Бачок для пального повинен бути справним та герметичним. Бачки, не випробувані (щорічно) водою на тиск 1 МПа, які мають витікання горючої суміші та несправний насос чи манометр, до експлуатації не допускаються.
15.6.11 Перед початком робіт необхідно пильно перевіряти справність усієї арматури бензогасоріза, щільність з'єднань шлангів на ніпелях, справність різьби в накидних гайках та головках.
15.6.12 Бачок з пальним повинен бути на відстані не ближче 5 м від балонів з киснем та від джерела відкритого вогню і від робочого місця різальника. При цьому бачок слід розмістити так, щоб на нього не потрапляли полум'я та іскри під час роботи.
15.6.13 При бензогасорізальних роботах забороняється:
проводити різання, якщо тиск повітря у бачку з пальним перевищує робочий тиск кисню в різаку;
перегрівати випарник різака до вишневого кольору, а також підвішувати його вертикально, головкою вгору;
затискати, перекручувати чи заломлювати шланги, які подають кисень або пальне до різака;
використовувати кисневі шланги для підведення бензину чи гасу до різака і навпаки;
використовувати пальне зі сторонніми домішками та водою;
заповнювати бачок пальним більше ніж на 3/4 його об'єму;
розігрівати випарник різака шляхом запалювання налитої на робочому місці ЛЗР та ГР;
перевозити бачок з ЛЗР та ГР разом з кисневим балоном на одному візку.
15.7 Робота з паяльними лампами
15.7.1 Робоче місце в разі проведення робіт з використанням паяльних ламп повинне бути очищене від горючих матеріалів, а конструкції з горючих матеріалів, які містяться на відстані менше 5 м, повинні бути захищені екранами з негорючих матеріалів або политі водою.
15.7.2 Паяльні лампи необхідно утримувати справними та не менше 1 разу на місяць перевіряти їх на міцність та герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того, не менше 1 разу на рік повинні проводитись контрольні гідравлічні випробування паяльних ламп тиском.
15.7.3 Кожна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування та допустимого робочого тиску.
15.7.4 Заправляти паяльні лампи пальним і розпалювати їх слід у спеціально відведених з цією метою місцях.
15.7.5 Щоб уникнути вибуху паяльної лампи забороняється:
застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин чи суміш бензину з гасом;
підвищувати тиск у бачку лампи під час накачування повітря понад допустимий робочий, вказаний у паспорті;
заповнювати лампу пальним більше ніж 3/4 об'єму бачка;
відкручувати повітряний гвинт та наливну пробку, якщо лампа горить або ще не охолола;
ремонтувати лампу, а також виливати з неї чи заправляти її пальним поблизу відкритого вогню.
15.8 Розігрівання (варіння) бітумів та смол
15.8.1 Розігрівання (варіння) бітумів та смол необхідно здійснювати у спеціальних котлах, котрі мають бути справними і забезпеченими кришками з негорючих матеріалів, які щільно закриваються.
Заповнювати котли дозволяється не більше ніж на 3/4 їх об'єму. Завантажуваний у котел наповнювач має бути сухим.
15.8.2 Щоб уникнути виливання мастики в топку та її загорання, котел необхідно встановлювати похило, так, щоб його край, розташований над топкою, був на 50 - 60 мм вище протилежного. Топковий отвір котла повинен бути обладнаний відкидним козирком з негорючого матеріалу.
Топки котлів після закінчення роботи необхідно погасити й залити водою.
15.8.3 Місце розігрівання (варіння) бітумів та смол слід обносити валом або бортиком з негорючого матеріалу не менше 0,3 м заввишки.
15.8.4 Місця розігрівання (варіння) бітуму (смол) необхідно забезпечити ящиками із сухим піском ємністю 0,5 м3, лопатою та не менше ніж двома вогнегасниками.
15.8.5 Під час роботи пересувних котлів на зрідженому газі газові балони в кількості не більше двох повинні розміщуватися у вентильованих шафах з негорючих матеріалів на відстані не менше 20 м від працюючих котлів.
Шафи слід замикати.
15.8.6 При розміщенні бітумного котла просто неба над ним необхідно встановлювати навіс із негорючих матеріалів.
15.8.7 Котли допускаються встановлювати групами, але не більше трьох.
Відстань між групами котлів - не менше 9 м.
15.8.8 Місце розігрівання (варіння) бітумів (смол) має розміщатися на спеціально відведених майданчиках на відстані:
від будівель та споруд IV, IVа, V ступеня вогнестійкості - не менше ніж 30 м;
від будівель та споруд III, IIIа, IIIб ступеня вогнестійкості - не менше ніж 20 м;
від будівель та споруд I та II ступеня вогнестійкості - не менше ніж 10 м.
15.8.9 Категорично забороняється розміщувати бітумні котли на горючих покрівлях будинків та споруд.
15.8.10 Підігрівати бітумні суміші всередині приміщень слід у бачках з електропідігрівом. Забороняється використовувати для підігрівання прилади з відкритим вогнем.
15.8.11 Постачання горючої бітумної мастики на робочі місця має здійснюватися:
у спеціальних металевих бочках, що мають форму конуса, оберненого широкою частиною донизу, з кришками, які щільно закриваються. Кришки повинні мати запірні пристрої, що не допускають відкривання у разі падіння бачка;
насосом по сталевому трубопроводу, закріпленому на вертикальних ділянках до будівельної конструкції; на горизонтальних ділянках дозволяється подавання мастики через термотривкий шланг, у місці з'єднання шланга зі сталевою трубою повинен надягатися запобіжний футляр завдовжки 0,4 - 0,5 м (з брезенту або інших щільних матеріалів).
Після наповнення резервуара установки для нанесення мастики повинно бути проведене відкачування мастики з трубопроводу.
15.8.12 Не дозволяється:
залишати котли без нагляду в процесі розігрівання (варіння);
продовжувати топити котли з бітумами (смолами) при появі витікання.
У цьому разі необхідно негайно припинити опалення, очистити котел та відремонтувати або замінити його.
15.9 Фарбувальні роботи
15.9.1 До роботи з горючими речовинами та матеріалами (рулонними, плитковими, епоксидними смолами, мастиками, що містять вогненебезпечні речовини, тощо) допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).
15.9.2 При використанні імпортних речовин і матеріалів необхідно суворо дотримуватися вказівок та інструкцій, що додаються на виконання робіт.
