7.2 Опалубні роботи
7.2.1 Вибрана конструкція опалубки повинна давати змогу максимально механізувати опалубні роботи і знизити до мінімуму трудомісткість її встановлення та розбирання.
Тип опалубки для бетонних і залізобетонних споруд і конструкцій призначається відповідно до СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции.
7.2.2 Розбірно-переставна опалубка, риштовання і кріплення, що її підтримують, повинні задовольняти такі вимоги:
— конструкція опалубки має забезпечувати можливість зняття її вертикальних елементів (бокових щитів, балок, стін і колон) та елементів опалубки плит незалежно від видалення днищ коробок, балок, прогонів і підтримуючих конструкцій;
- конструкції, що застосовуються для підтримки опалубки конструктивних елементів багатоярусних будівель і споруд, мають допускати поярусну перестановку в міру бетонування і тверднення бетону;
- кріплення опалубних щитів має виконуватися переважно за допомогою пристроїв, що виключають необхідність обрізання скрутнів і тяжів у період розпалублення.
7.2.3 Підняття ковзної опалубки має, як правило, здійснюватися механізованим способом — за допомогою гідравлічних і електричних домкратів.
7.2.4 Опалубка, якщо вона не типова, розраховується на міцність і стійкість.
7.2.5 Визначаючи в проекті способи транспортування опалубки, транспортні засоби, схеми укладання на транспортні засоби та їх стро-пування, треба керуватися такими положеннями:
- порядок (черговість) доставляння на будівельний майданчик повинен відповідати технологічній послідовності виконання монтажних робіт;
- типи і конструкції транспортних засобів та пристроїв треба вибирати з урахуванням характеру вантажів, якості доріг і місцевих кліматичних умов;
- у схемі укладання елементів опалубки на транспортні засоби необхідно зазначати спосіб їх кріплення, пристрої для кріплення, місця встановлення підкладок і т. ін., а також дотримуватися умов, викладених у таблиці 16.
Таблиця 16
|
ЕЛЕМЄНТИ |
Умови транспортування |
|
Щити стальні, пластмасові, фанерні та з похідними деревини |
У вертикальному положенні в один ярус, у горизонтальному положенні в 10—15 ярусів загальною висотою не більшою 1.5 м |
|
Щити незнімної опалубки і стальної термоактивної |
У горизонтальному положенні в 7—10 ярусів загальною висотою не більшою 1,5 мз установленням дерев'яних прокладок між кожним ярусом на 10 мм вищих від виступаючих анкерів або електророз'ємів |
|
Схватки стальні або деревині; |
Горизонтально в 5—10 ярусів загальною висотою не більшою 1 м з установленням дерев'яних прокладок між ярусами |
|
Розсувані ригелі, ферми робочої підлоги ковзної опалубки, підтримуючі конструкції підвісних риштовань |
У положенні, що відповідає робочому, не більше ніж у 2 яруси з закріпленням від перекидання |
|
Домкратні рами |
У вертикальному положенні |
|
Телескопічні стояки |
У вертикальному або горизонтальному положенні на прокладках |
|
Блок-форми: нерознімні |
У положенні що відповідає рабочому |
|
рознімні й переналагоджувані |
Окремими елементами зі спиранням стулок на транспортний засіб або на спеціальні риштовання |
|
Об'ємно- переставна, котюча і тунельна опалубка |
У складеному або розібраному вигляді в горизонтальному положенні в 3—5 ярусів на прокладках з дерев'яних брусів |
7.2.6 При перевезенні опалубки автотранспортом висота вантажу має бути не більша 3,8 м від поверхні дороги до найвищої точки вантажу, ширина вантажу — не більша 2,5 м, довжина вантажу, навантаженого на автомобіль з будь-яким числом осей, — 12 м, а на автомо-біль з причепом (тягач з напівпричепом) — 20 м.
7.2.7 Якщо опалубка встановюється або розбирається на висоті понад 3 м, у проекті необхідно передбачати способи підняття і спус-кання людей, місця закріплення запобіжних поясів, запобіжних сіток і т. ін.
7.2.8 Для захисту робітників на риштованнях, що встановлені по зовнішньому периметру ковзної опалубки, треба передбачати встанов-лення суцільного козирка, не меншого від ширини риштовань, що знаходяться під ним.
7.2.9 Щоб уникнути захаращення будівельного майданчика, необ-хідно передбачати в проекті місця тимчасового складування опалубки, відходів розпалублення на всіх етапах зведення споруди.
7.2.10 Кріпильні матеріали для опалубки і риштовань, а також конструкції й деталі, до яких здійснюється кріплення, необхідно обо-в'язково розраховувати на міцність і стійкість.
7.2.11 При укладанні каменебетону опалубка не повинна мати внутрішніх кріплень і має бути розрахована на тиск, що перевищує на 15 % тиск звичайної бетонної суміші.
7.2.12 У ПВР повинна зазначатися мінімальна міцність бетону, при якій дозволяється розпалублення бетонних і залізобетонних кон-струкцій.
7.2.13 Використання як опалубки бетонних блоків, залізобетон-них плит-оболонок та інших збірних конструкцій допускається за умови додержання таких вимог:
— має бути забезпечене надійне з'єднання збірних елементів з монолітною частиною споруди і зчеплення їхньої поверхні з монолітним бетоном;
— облицювання, що використовується як опалубка, на момент бетонування повинне мати міцність, жорсткість і стійкість, дос-татні для сприйняття зусиль, що передаються на опалубку;
— елементи облицювання мають бути надійно закріплені, їх стій-кість має бути перевірена перед початком бетонування.
7.2.14 У ПВР мають бути схеми розпалублення із зазначенням послідовності робіт, що забезпечують стійкість і збереження елементів, які лишаються після відокремлення частин опалубки та обладнання,
7.2.15 Демонтаж ковзної опалубки треба виконувати укрупненими блоками відповідно до ПВР.
7.2.16 Відривання від бетону та від'єднання внутрішньої опалубки і щитів зовнішнього контура за відсутності монтажних помостів мають виконуватися після тимчасового закріплення опалубки на несучих конструкціях або вантажопідйомному механізмі.
7.2.17 Проектуючи конструкції, що підтримують опалубку, необхідно виконувати такі вимоги:
— стояки треба встановлювати на основу, що має площу спирання,
достатню для захисту забетонованої конструкції від недопустимих просадок;
- тяжі, стяжки та інші елементи кріплення повинні не перешкоджати бетонуванню;
- кріплення тяжів і розтяжок до раніше забетонованих конструкцій має виконуватися з урахуванням міцності бетону на час передачі на нього навантажень від цих кріплень;
- основа під опалубку має бути вивірена до початку її встановлення.
7.3 Арматурні роботи
7.3.1 Армування залізобетонних конструкцій треба здійснювати укрупненими зварними арматурними каркасами і сітками заводського виготовлення. Виготовлення арматури безпосередньо на будівельному майданчику і армування штучними стержнями допускається для до-бирних частин арматури або для ділянок зв'язку між сітками (каркасами).
7.3.2 Опалубку для перекриттів і колон треба проектувати одночасно не більше ніж на три поверхи.
У разі необхідності спорудження дерев'яної опалубки і будівель-них риштовань більше ніж на три поверхи треба передбачати додатко-ві протипожежні заходи (прокладення тимчасових протипожежних водопроводів і т. ін.).
7.3.3 Місця для захвату великогабаритних арматурних виробів під час підняття і монтажу, їх спирання під час транспортування і складування мають бути зазначені в ПВР відповідно до робочих креслень виробів.
У проекті виконання робіт повинні бути схеми стропування арма-турних каркасів, при цьому каркаси довжиною понад 10 м, що встановлюються краном, мають стропуватися не менше ніж у трьох точках.
7.3.4 Установлювати арматуру прогонів і балок окремими стержнями або плоскими каркасами за відсутності опалубки треба із суцільного настилу шириною не меншою 0,7 м, обгородженого поручнями.
7.3.5 У місцях загального проходу по арматурі необхідно передбачати влаштування мостів шириною не меншою 0,6 м.
Торцеві частини стержнів арматури в місцях загального переходу мають бути закріплені щитами чи аналогічними пристроями.
7.4 Транспортування й укладання бетонної суміші
7.4.1 Транспортування бетонної суміші від місця її приготування до місця укладання має здійснюватися з додержанням таких вимог:
- тара для перевезення бетонної суміші має забезпечувати зручність розвантаження суміші, поступовість спорожнення, зручність очищення і промивання;
— перевезення бетонної суміші в кузовах бортових автомобілів виключається;
— вантажопідйомність транспортних засобів для перевезення бетонної суміші має бути підібрана залежно від об'єму одного замісу бетономішалки. Співвідношення маси одного замісу бетономішалки і вантажопідйомності транспортних засобів повинна виражатися в цілих одиницях.
7.4.2 Транспортування бетонної суміші з бетонного заводу (бетонозмішувальної установки) до місця укладення має виконуватися із застосуванням засобів і механізмів, передбачених ПВР.
7.4.3 Під час розробки ПВР щодо подавання бетонної суміші до місця укладення за допомогою кранів, бетононасосів, підіймачів, транспортерів та інших механізмів, необхідно керуватися вимогами 5.2 цих Методичних вказівок.
7.4.4 У випадку влаштування в тілі бетонної споруди опор естакад для автотранспорту, транспортерів, бетоновозів та інших допоміжних конструкцій, необхідних для подавання бетонної суміші, розміщення опор, їх конструкція, матеріал і спосіб закріплення, а також можливість залишення опор у бетоні мають бути передбачені в проекті.
7.4.5 При будь-якому виді подавання бетонної суміші в армовані конструкції висота вільного скидання повинна не перевищувати 2 м, а при подаванні на перекриття —1м.
Допустима висота скидання бетонної суміші в опалубку колон має бути не більша 5 м.
Допустима висота вільного скидання бетонної суміші в опалубку неармованих конструкцій має не перевищувати 6 м.
7.4.6 При висоті скидання понад 10 м спуск бетонної суміші має здійснюватися ланковими віброхоботами, які обладнані проміжними і нижніми погашувачами швидкості подання суміші.
7.4.7 Застосовуючи хоботи і віброхоботи, верхню ланку хобота роблять у вигляді лійки, поперечник якої має бути в 1,5 раза більший від ширини шару бетонної суміші, що надходить у лійку.
7.4.8 Застосовуючи лотки, треба додержувати таких вимог:
— ширина перерізу лотка має бути не менша 3-3,5 Д і висота не менша 1,5—2 Д, де Д — найбільша крупність заповнювача;
— довжина лотків без погашувачів має бути не більша 5 м.
7.4.9 Якщо бетонна суміш подається автосамоскидами, необхідно передбачати:
— відповідність приймальних бункерів місткості самоскидів;
— відокремлення переходів на пересувних мостах і естакадах від проїзної частини огорожею;
— улаштування відбійних брусів висотою не меншою 0,3 м по обидва боки від проїзної частини і в місці вивантаження автосамоскидів.
7.4.10 Якщо бетонна суміш подається бетононасосами і пгневмонагнітачами, треба передбачати:
— обгородження майданчика навколо бетононасоса і пневмонагні-тача із залишенням проходу не вужчого 1,2 м;
— надійне закріплення бетононасосів;
— освітлення бетоноводів по всій трасі не менш як 5 Лк.
7.4.11 У ПВР має бути застереження, що під час укладення бетонної суміші в конструкцію, яка має уклон понад З0 градусів, робітникам треба користуватися запобіжними поясами.
7.4.12 Для встановлення транспортерів і підвішення хоботів треба влаштовувати загальні помости, використовуючи для цього також несучі конструкції опалубки та армоконструкції.
7.4.13 На магістралях великої довжини транспортерний тракт має бути обладнаний пристроями, що забезпечують у разі випадкової зупинки автоматичне зупинення всіх секцій на тракті до завантажувального вузла.
7.4.14 Магістральні транспортери, що встановлюються поза будівлями і спорудами, мають бути обладнані захисними покриттями, огорожами і майданчиками для їх експлуатації.
7.4.15 Швидкість руху стрічки транспортера, як правило, має не перевищувати 1,0 м/с. Стрічки системи взаємозв'язаних транспортерів повинні рухатися з одинаковою швидкістю.
7.4.16 На трасах бетоноводів мають бути по можливості плавні переходи там, де змінюється напрямок у плані або вертикальний профіль, і якнайменше згинів (колін).
Колін у системі бетоноводів має бути не більше 5—6. По можливості треба уникати укладення колін під кутом 90 градусів; такі коліна рекомендується замінювати двома колінами під кутом 45 градусів з прямою ланкою між ними.
7.4.17 Бетоновод слід розташовувати на козлах, опорах або підвішувати на гаках.
7.4.18 3 кожного боку бетоновода треба передбачати прохід не вужчий 1,2 м.
7.4.19 У ПВР мають бути розроблені типи шляхів сполучення для персоналу та схеми їх прокладення на певних етапах зведення споруд.
7.4.20 На період масових бетонних робіт мають бути запроектовані безпечні вертикальні й горизонтальні шляхи сполучення в споруджуваних блоках, що мають велику різницю в рівнях.
7.4.21 Для вертикальних шляхів сполучення треба передбачати інвентарні переносні металеві сходові клітки, а також металеві драбини з дуговою огорожею.
7.4.22 Шляхи масових проходів на похилих гранях греблі виконуються у вигляді металевих маршових сходнів з проміжними горизонтальними майданчиками.
7.4.23 У період інтенсивних бетонних робіт у блоках треба влаштовувати перехідні містки на консольних випусках уздовж фронту блоків або передбачати в тілі греблі галереї для проходу працівників.
7.5 Електропрогрівання бетону
7.5.1 Для електропрогрівання бетонних і залізобетонних конструкцій треба передбачати напругу не вищу 127 В.
