- перевірити, чи немає в системі охолодження (в з'єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса тощо) течі, а у разі наявності - необхідно її ліквідувати;
- промити систему охолодження чистою гарячою водою.
2.11. Заправку системи охолодження двигуна антифризом і гальмівної системи гальмівною рідиною слід проводити тільки за допомогою спеціально призначеної для цієї мети посудини. Заправна посудина має бути очищена і промита, мати відповідний напис: "тільки для антифризу" або "Тільки для гальмівної рідини".
Під час роботи з цими рідинами необхідно вжити заходів, що унеможливлюють попадання в них нафтопродуктів (бензину, дизельного палива, масла тощо).
2.12. Заливати антифриз у систему охолодження без розширювального бачка, слід не до горловини радіатора, а на 10% менше об'єму системи охолодження.
2.13. Після кожної операції з гальмівною рідиною та антифризом (одержання, видача, заправка автомобіля, перевірка якості) слід ретельно мити руки водою з милом. У разі випадкового заковтування антифризу або гальмівної рідшій потерпілому слід негайно надати медичну допомогу.
2.14. Зчеплення та розчеплення автомобілів з причепами та напівпричепами слід проводити тільки на рівній неслизькій поверхні з твердим покриттям.
2.15. Зчеплення автопоїзда, який складається із автомобіля та причепа, слід проводити трьом особам - водій, робітник-зчіплювач та особа, яка координує їх роботу. При цьому водій подає автомобіль назад самим малим ходом, виконуючи команди особи, яка координує проведення зчеплення.
2.16. Координуюча особа має знаходитися на місці, з якого йому одночасно добре видно водія та робітника-зчіплювача протягом усього періоду проведення зчеплення. Надавати допомогу зчіплювачу, а також покидати йому своє місце до закінчення зчеплення не дозволяється.
2.17. виключних випадках (дальні рейси, перевезення сільськогосподарських продуктів з полів тощо) зчеплення дозволяється проводити одному водію. У цьому випадку він повинен:
загальмувати причіп стоянковим гальмом;
перевірити стан буксирного обладнання;
покласти упорні колодки під задні колеса причепа;
провести зчеплення, включаючи з'єднання гідравлічних, пневматичних та електричних систем автомобіля та причепів, а також кріплення страховочних тросів (ланцюгів) на причепах, що не мають автоматичного обладнання.
2.18. Не дозволяється проводити зчеплення при несправності дишла причепа (відсутність пружин дишла, упора, їх несправності, тощо).
2.19. Перед початком руху заднім ходом слід зафіксувати поворотний круг причепа стопорним пристроєм.
2.20. Водій перед зчепленням напівпричепа повинен оглянути його та переконатись у справності.
2.21. При зчепленні та розчепленні поздовжні осі автомобіля-тягача і напівпричепа слід розташовувати на одній прямій.
Борти напівпричепа під час зчеплення та розчеплення мають бути закриті. Перед зчепленням слід переконатися у тому, що сідельно-зчіпний пристрій та кріплення справні; напівпричіп загальмований стоянковим гальмом; передня частина напівпричепа по висоті розташована так, що під час зчеплення передня кромка опорного листа попадає на полозки або на сідло. У разі необхідності слід підняти або опустити передню частину напівпричепа.
2.22. Перед зчепленням необхідно встановити упорні колодки під колеса напівпричепа.
2.23. Не дозволяється проводити розчеплення з опущеними колодками опорного пристрою, а також нерівномірному завантаженні напівпричепа.
2.24. Сполучні шланги та електропроводи слід підвішувати за допомогою відтяжної пружини на гачок переднього борта напівпричепа, щоб вони не заважали зчепленню, а після зчеплення їх слід приєднати.
2.25. Ручний інструмент (молотки, зубила, пробійники, гайкові ключі тощо) має бути справним.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ
3.1. На лінії під час керування автомобілем водій повинен:
- мати при собі посвідчення з талоном на право керування автомобілем, видане Державтоінспекцією та талон технічного паспорту, подорожній лист та документи на вантаж;
- виконувати вимоги безпеки руху, вказівки регулювальників, світлофорів, та дорожньо-сигнальних знаків.
3.2. Раніше ніж почати рух з місця зупинки (стоянки) або виїхати з гаража, необхідно впевнитись, що це безпечно для робітників та інших осіб, подати попереджувальний сигнал і лише після цього рушати з місця.
Перед подачею автомобіля назад водій повинен переконатися, що його ніхто не об'їжджає і поблизу немає людей та будь-яких перешкод.
3.4. Перед початком руху заднім ходом в умовах недостатнього огляду ззаду (із-за вантажу в кузові, при виїзді із воріт тощо) водій повинен вимагати, а власник зобов'язаний виділяти працівника для організації руху автомобіля.
3.5. Вибирати швидкість руху необхідно з урахуванням шляхових умов, оглядовості та видимості, інтенсивності та характеру руху транспортних засобів та пішоходів, особливостей і стану автомобіля та вантажу що перевозиться.
3.6. Під час зупинки (стоянки) автомобіля водій, залишаючи транспортний засіб, повинен вжити всіх заходів проти самовільного його руху: зупинити двигун, встановити важеля перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом.
3.7.Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному уклоні, слід додатково підставити під колеса упорні колодки.
3.8. На спусках та підйомах, де спосіб постановки не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби слід ставити під кутом до краю проїжджої частини так, щоб виключити можливість їх самовільного руху.
3.9. Виходячи з кабіни автомобіля, водій повинен попередньо переконатися у стані поверхні (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо)-, а при виході на проїжджу частину дороги - ще і у відсутності руху як у попутному, так і зустрічному напрямках.
3.10. Під час постановки транспортних засобів під вантажно-розвантажувальні роботи слід вжиті заходів, що попереджують самовільний їх рух,
3.11. Під час завантаження кузова автомобіля навалочним вантажем, він не може підійматися над бортами кузова (стандартними або нарощеними) і має розташовуватися рівномірно по всій площині кузова.
3.12. Штучні вантажі, що підіймаються над бортами кузова, необхідно зв'язувати міцним справним такелажем (канатами, мотузками). Не дозволяється користуватися металевими канатами та дротом.
3.13. Ящиковий, катно-бочковий та інший штучний вантаж слід укладати так, щоб під час руху (зрушенні з місця на крутих поворотах, різкому гальмуванні) він не міг перемішуватися по підлозі кузова. У разі наявності зазорів між окремими місцями вантажу слід вставляти між ними міцні дерев'яні прокладки і розпірки.
Бочки з рідинним вантажем установлюють пробкою догори.
3.14. Скляну тару з рідинами слід перевозити тільки в спеціальній упаковці, її необхідно встановлювати вертикально (пробкою догори). Не дозволяється встановлювати вантаж у скляній тарі один на інший (у два ряди) без відповідних прокладок, що захищають нижній шар від розбивання під час руху.
3.15.Пильні вантажі слід перевозити у закритих кузовах, при цьому слід вжити заходів, що виключають їх розпилювання під час руху.
3.16. Водії та робітники, які зайняті на перевезенні, навантаженні та розвантаженні пильних вантажів або отруйних речовин, повинні бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту.
3.17. Вантажі, що перевищують довжину транспортного засобу на 2 м і більше (довгомірі вантажі), перевозять на автомобілях з причепами -розпусками, до яких вантажі слід надійно кріпити.
У разі одночасного перевезення довгомірних вантажів різної довжини більш короткі вантажі слід розміщувати зверху.
3.18. Не дозволяється:
перевозити вантажі, що виступають за бокові габарити автомобіля;
загороджувати вантажем двері кабіни водія;
навантажувати довгомірі вантажі вище стояків причепа.
3.19.Під час навантаження довгомірних вантажів, (труб, рейок, деревини тощо) на автомобіль з причепом-розпуском слід залишати зазор між щитом, який встановлено за кабіною автомобіля, і торцями вантажу для того, щоб на поворотах та розворотах вантаж не чіпляв за щит. Вантаж слід надійно кріпити.
3.20. Напівпричепи слід завантажувати, починаючи з передньої частини, а розвантажувати - із задньої частини.
3.21. Вантажно-розвантажувальні роботи в охоронних зонах повітряних ліній електропередач слід виконувати тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряд-допуску, який видається організацією, відповідальною за виконання робіт.
3.22. Кузов автомобіля перед подачею до місця навантаження контейнерів має бути очищений від сторонніх предметів, а також снігу, льоду, сміття тощо. Покрівля контейнерів також має бути очищена вантажовідправником (вантажеприймачем) від снігу, сміття та інших предметів.
3.23. Водій зобов'язаний оглянути навантажені контейнери з метою визначення правильності навантаження, справності, а також надійності кріплення контейнерів на спеціалізованих напівпричепах або універсальних автопоїздах.
3.24. Проїзд людей в кузові автомобіля, де встановлені контейнери, і в самих контейнерах не дозволяється.
3.25. Під час транспортування контейнерів водій зобов'язаний додержуватись таких заходів:
різко не гальмувати;
знижувати швидкість перед поворотом, закругленнями та нерівностями дороги;
звертати особливу увагу на висоту воріт, мостів, контактних мереж, дерев тощо;
вантажно-розвантажувальні площадки мають бути розмірів, що забезпечують необхідний фронт робіт для встановленої кількості автомобілів і працюючих.
Розвантажувальні площадки біля відкосів, ярів, силосних ям тощо слід улаштовувати надійними колесовідбійними брусами висотою не менше 0,7 м для обмеження руху автомобілів заднім ходом.
3.28. Відповідальність за стан під'їзних шляхів і вантажно-розвантажувальних площадок несуть власники підприємств, які їх експлуатують.
3.29. Під час розміщення автомобілів на вантажно-розвантажувальних площадках відстань між автомобілями, що стоять один за одним (у глибину), має бути не менше 1 м, а між автомобілями, що стоять поряд (по фронту), не менше 1,5 м.
3.30. Якщо автомобілі встановлюють для навантаження або розвантаження поблизу будівлі, то слід передбачати відстань між будівлею і задньою частиною автомобіля не менше 0,8 м.
3.31. Відстань між автомобілем і штабелем вантажу має бути не менше 1 м.
3.32. Під час навантаження (розвантаження) вантажів з естакади, платформи, рампи, висота яких дорівнює висоті підлоги кузова, автомобіль може під'їхати щільно до них.
3.33. У разі різної висоти підлоги кузова автомобіля і платформи, рампи, естакади необхідно використовувати трапи, перекладки тощо.
3.34. Естакади, платформи, рампи для проведення вантажно-розвантажувальних робіт із заїздом на них автомобілів слід обладнувати огородженням, покажчиками допустимої вантажопідйомності і колесовідбійними пристроями. У разі їх відсутності в'їзд на естакади, платформи, рампи не дозволяється.
3.35. Не дозволяється водіям, вантажникам та іншим особам під час стоянки, відпочивати або спати в кабіні, салоні автомобіля з працюючим двигуном.
3.36. Проїзд у кузовах вантажних автомобілів, які не обладнані для перевезення пасажирів, дозволяється тільки особам, які супроводжують (отримують) вантажі за умови, що вони забезпечені місцем для сидіння, розташованим нижче рівня бортів.
3.37. Не дозволяється:
перевезення людей на без бортових платформах, на вантажі, розміщеному на рівні чи вище бортів кузова, на довгомірі вантажі і поряд з ним, на цистернах, причепах та напівпричепах усіх типів, у кузовах автомобілів-самоскидів і спеціалізованих автомобілів;
перевезення у кабіні, кузові більшої кількості людей, ніж обладнано місць для сидіння або вказано у паспорті заводу-виготовлювача;
рух автомобіля з відкритими дверима і при перебуванні людей на підніжках;
вистрибувати із кабіни чи кузова автомобіля.
3.38. Особи, які знаходяться в автомобілі, зобов'язані виконувати вимоги водія з питань безпеки.
3.39. Роботу на будівельних майданчиках, території промислових підприємств, в кар'єрах тощо водій починає тільки з дозволу відповідальних осіб вказаних об'єктів та після одержання інструктажу у відповідності з чинними нормативними актами з охорони праці, що діють на цих об'єктах.
3.40. Навантаження і розвантаження вантажів, кріплення їх і тентів на транспортних засобах, а також відкривання та закривання бортів автомобілів, напівпричепів та причепів слід здійснювати силами і засобами вантажовідправників, вантажоодержувачів або сцеціалізованих організацій.
3.41. Навантаження і розвантаження вантажів на автомобілях, обладнаних підіймально-транспортними механізмами, здійснюється водієм.
3.42. Водій зобов'язаний перевірити відповідність складання, розміщення та надійність кріплення вантажів і тентів на транспортному засобі вимогам безпеки, а у разі виявлення порушень - вимагати від особи, відповідальної за навантажувальні роботи, ліквідувати їх.
3.43. Вантаж має бути розміщений, а при необхідності закріплений на транспортному засобі так, щоб він:
не створював небезпеки водію та оточуючим;
не обмежував водію оглядовість;
не порушував стійкість транспортного засобу;
не закривав світлові та сигнальні прилади, а також номерні знаки.
3.44. Маневрування транспортних засобів з вантажем після зняття з них кріплення не допускається.
3.45. Водіям автомобілів дозволяється, за їх згодою, виконувати роботи з навантаження і розвантаження вантажів масою (одне місце) не більше 20 кг для чоловіків і 7 кг для жінок.
При цьому відповідальність за організацію і безпечне проведення водіями цих робіт покладається на вантажовідправника і вантажоодержувача, що слід обумовлювати договором.
3.46. Водію не дозволяється виконання будь-яких роботи з обслуговування та ремонту транспортних засобів на відстані ближче 5 м від зони дії вантажно-розвантажувальних машин.
