5.3. Улаштування фундаментів і опор мостів із паль
5.3.1. Улаштування фундаментів і опор мостів із паль і опускних колодязів проводиться відповідно до вимог СНиП 3.02.01-87, СНиП III-4-80* і цих Правил.
5.3.2. Забивання паль та шпунта, віброзанурювання паль, шпунта і паль-оболонок, буріння свердловин у грунтах чи скельних породах, заповнення бетонною сумішшю оболонок і свердловин проводиться з попередньо підготовлених з урахуванням ГОСТ 24258-88 площадок чи риштувань.
5.3.3. Не допускається застосування підмиву паль і паль-оболонок існуючих споруд і залізничних насипів, а також розробка випереджувальних (нижче оболонки) свердловин понад глибину, передбачену ПВР.
5.3.4. Пробурені свердловини, занурені в грунт палі-оболонки, отвори в риштуваннях закриваються щитами, які знімаються.
5.3.5. На час огляду водолазами підводної частини котловану, паль, паль-оболонок зупиняються всі види робіт з будівництва фундаменту і вживаються заходи для запобігання обрушенню чи напливу грунту в котлован (свердловину).
5.3.6. Спускання працівників в осушену порожнину палі-оболонки допускається з внутрішнім діаметром палі-оболонки не менше 1,2 м і наявністю бетонної або грунтової пробки завтовшки не менше двох діаметрів оболонки, тільки на спеціально обладнаних інвентарних люльках з дотриманням вимог безпеки під час проведення робіт у гірничих виробках (шурфах, колодязях). Працівник забезпечується каскою і запобіжним поясом із страхувальним канатом.
5.3.7. Під час зрубування верхньої частини палі працівники користуються захисними окулярами, передбачаються запобіжні заходи проти падіння зрубленої частини палі.
Не дозволяється особам, які не беруть участі у зрізуванні палі, знаходитись у небезпечній зоні, радіус якої визначається залежно від довжини частини палі, яка виступає над землею (водою) згідно з вимогами СНиП III-4-80*.
5.3.8. Для підтягування паль лебідкою канат пропускається через блок, закріплений біля основи стріли копра. Не допускається підтягування канатом, що пропущений через закріплений зверху копра блок.
5.3.9. На час тривалих перерв у роботі молот опускається на палю або закріплюється в нижньому положенні.
5.3.10. У разі раптового зупинення робіт палі, не забиті до проектної позначки, закріплюються в стійкому положенні.
5.3.11. Пересування, розвороти і установлення копра виконуються з опущеним молотом.
5.3.12. Одночасне підіймання молота і палі не допускається.
5.3.13. Паля (шпунтина) утримується від розгойдування за допомогою відтяжок.
5.3.14. Віброзанурення паль, шпунта і паль-оболонок проводиться із використанням спеціальних направляючих пристроїв або кондукторів, які забезпечують стійке положення елемента на початку занурення.
5.3.15. Стропування палі або шпунтини і заправлення її у стрілу копра проводиться у відповідності з ПВР. Не допускається проводити стропування конструкцій, які знаходяться в нестійкому положенні.
5.3.16. Занурення паль проводиться з використанням наголовників, які відповідають поперечному перерізу палі.
5.3.17. Не допускається застосовувати наголовник із шпаринами. Під час руйнування наголовника або голови палі її занурення припиняється.
5.3.18. Віброзанурювач кріпиться до шпунта, паль і паль-оболонок за допомогою самозакріплюючих наголовників або наголовників з гідравлічними захоплювачами.
5.3.19. Установлення віброзанурювача на палю-оболонку здійснюється з приєднаним до нього силовим кабелем, який відключений від електромережі.
5.3.20. Посадка фланця наголовника на болти проводиться за допомогою напрямних оправок завдовжки не менше 200 мм.
5.3.21. На першому етапі роботи, до занурення оболонки на 2–3 м, не допускається знаходитись біля оболонки в радіусі небезпечної зони.
Небезпечна зона визначається висотою, яка виступає над настилом, частини оболонки разом з віброзанурювачем плюс 5 м.
5.3.22. Під час нарощування паль-оболонок на місці їх занурення перевіряється справність фланців. У разі зварної конструкції стику оболонки, що стикуються, закріплюються в кондукторі або на період зварювальних робіт верхня частина оболонки підтримується краном. Під час нарощування паль-оболонок працівники знаходяться на площадці, яка прикріплена до нижньої секції палі-оболонки, якщо відстань між зрощуваними оболонками не перевищує 20 см.
5.3.23. До початку робіт і не менше двох разів за зміну проводиться зовнішній огляд стану болтових з’єднань електродвигуна, приводу, шарнірних підвісок, наголовника, кінцевих з’єднань силового кабелю віброзанурювача. Не допускається занурювати конструкції з нещільним з’єднанням віброзанурювача з наголовником і наявністю бокових коливань чи стуку.
5.3.24. Віброзанурювач з ослабленими підтримуючими поліспастами і тросами включається в роботу після закріплення його на конструкції, що занурюється. Ослаблений стан поліспастів і тросів зберігається протягом всього періоду роботи віброзанурювача.
5.3.25. Керування роботою віброзанурювача здійснюється дистанційно з пульта управління, який з’єднаний з віброзанурювачем гнучким кабелем.
5.3.26. Доступ працівників на інвентарну площадку для прикріплення наголовника віброзанурювача до палі-оболонки дозволяється з відстанню між наголовником і верхом палі-оболонки не більше 30 см.
5.3.27. Для підіймання працівників на підвісну площадку застосовуються містики чи штормтрапи, які підвішуються до площадки заздалегідь.
Штормтрапи допускається використовувати у випадках, коли жорстким трапом користуватися неможливо. Справність штормтрапів підтверджується актом про випробування. Періодичність випробувань не повинна перевищувати 12 місяців.
До підіймання штормтрапом допускаються працівники, які навчені цим операціям і мають допуск для роботи на висоті. Спускатися і підніматися дозволяється поодинці, тримаючись за канати.
5.3.28. Включати віброзанурювач і починати занурення палі-оболонки дозволяється після того, як працівники покинуть інвентарну площадку і вийдуть з небезпечної зони, що встановлюється згідно з вимогами СНиП III-4-80*.
Під час роботи віброзанурювача на площадці не дозволяється залишати предмети та інструменти.
5.3.29. Занурення палі-оболонки припиняється після наближення інвентарної площадки до робочого настилу напрямного кондуктора чи каркаса на 0,5 м.
5.3.30. Для запобігання руйнуванню паль-оболонок припиняється їх занурення перед початком ударного режиму роботи вібросистеми, який характеризується різким збільшенням амплітуди вертикальних коливань оболонок понад 2 см і збільшенням горизонтальних коливань верху палі-оболонки більше 2 см.
5.3.31. Верх заглибленої палі-оболонки, якщо він виступає на величину менше 1 м над робочим настилом риштувань, закривається міцним щитом.
5.3.32. Зрубування голів залізобетонних паль-оболонок, залізобетонного і стального шпунта проводиться механізованим способом.
5.3.33. Зрубування голів паль і паль-оболонок відбійними молотками проводиться з дотриманням вимог безпеки згідно з СНиП III-4-80* та ГОСТ 12.2.010-75*. Під час роботи слід не допускати перегини (переломи) шланга, по якому подається повітря, та пересічення з електричним кабелем або із шлангами газорізальних апаратів.
5.3.34. Під час зрубування голів паль, які виступають над настилом на висоту більше 1 м, для підмащування застосовуються інвентарні металеві столики. Столики заввишки більше 1,3 м огороджуються згідно з ГОСТ 12.4.059-89.
5.3.35. У разі великої висоти зрубуваної частини палі верхня частина палі стропується вище центра ваги її зрубуваної частини.
Стропи і вантажні троси крана натягуються. Небезпечною зоною під час зрубування голів паль (зрубування шпунта) приймається кругова зона поблизу зрубуваної палі (шпунта), радіус якої призначається залежно від довжини виступаючої над землею (водою) частини палі (шпунта) відповідно до вимог СНиП III-4-80* і ПВР.
5.3.36. Палі-оболонки, в порожнині яких проводиться ударно-канатне буріння свердловин, закриваються двома напівкруглими щитами з прорізом для проходу інструментального каната. Кожний щит прикріплюється до фланця палі-оболонки не менше ніж двома болтами. Видалення щитів проводиться під час опускання долота (желонки) в палю-оболонку або його підняття.
5.3.37. Одночасне зрубування двох сусідніх паль не допускається.
5.3.38. Буріння свердловин виконується під керівництвом відповідальної особи, яка зобов’язана контролювати правильність установлення верстата над свердловиною, справний стан обладнання та інструментів, відповідність положення і розмірів свердловини проекту фундаменту, виконання ПВР, дотримання працівниками вимог безпеки.
5.3.39. Запуск турбобурів виконується після їх заведення в порожнину палі-оболонки.
Витягування турбобура із свердловини проводиться після припинення подачі води і повного його зупинення.
5.3.40. Якщо буріння свердловин проводиться під надмірним тиском води чи глиняного розчину, устя їх кріпиться інвентарним патрубком завдовжки не менше 2 м. У разі перерв у роботі патрубок закривається щитом.
5.3.41. До виконання робіт щодо усунення неполадків в силовому електрообладнанні бурових верстатів допускаються машиністи, які мають групу по електробезпеці не нижче III.
5.3.42. Якщо через неполадки верстата буровий інструмент неможливо витягнути на робочу площадку, його опускають на вибій свердловини. У випадку тривалої перерви інструмент витягують і встановлюють на площадку за допомогою крана.
5.3.43. Витягування із свердловини бурового інструменту, який примерз до грунту чи засипаний обваленим грунтом, допускається після вжиття необхідних заходів (розмерзання, розмивання грунту).
5.3.44. Ударно-канатні верстати переміщуються зі знятим буровим інструментом.
Рівною горизонтальною площадкою допускається переміщувати верстат із щоглою, яка знаходиться у робочому стані. Під час переміщення верстата нерівною площадкою з нахилом не більше 15° його щогла приводиться в горизонтальне положення, з нахилом більше 15° – переміщення верстатів не допускається.
5.3.45. Силовий кабель, який живить верстат, укладається на дерев’яні або сталеві козли з електроізольованими опорами.
У разі прокладання кабелю через під’їзні дороги його прокладають в трубах або накривають металевим жолобом, чи занурюють у грунт (в трубах).
5.3.46. У разі застосування електронагрівальних приладів (електрокип’ятильник) для підігріву води, яка використовується для буріння свердловин, необхідно дотримуватися загальних вимог безпеки під час виконання робіт в діючих електроустановках відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98.
5.3.47. Під час підіймання та опускання бурового інструменту, розширювача, грейфера або переміщення їх (для розвантаження грунту, заміни або ремонту інструменту) не допускається знаходження працівників в радіусі менше 3 м від робочого органу, який переміщається над поверхнею грунту. Якщо буровий інструмент або розширювач обертаються, персоналу не дозволяється наближатися до них на відстань менше 2 м.
5.3.48. Підіймання та установлення арматурних каркасів проводиться згідно з ПВР.
5.3.49. Під час переміщення каркаса краном працівники знаходяться за межами небезпечної зони. Підхід працівників до свердловини дозволяється після того, як низ каркаса буде знаходитися над обсадною трубою (або палею-оболонкою) на висоті 0,1–0,2 м від її верхнього кінця.
5.3.50. Під час опускання каркаса в свердловину зачеплення його за обсадну трубу не допускається.
5.3.51. Біля приймального бункера влаштовується площадка з перилами для розміщення працівників, які приймають бетонну суміш.
5.3.52. Стропування, укорочення і витягування бетонолітної труби, її початкове заповнення бетонною сумішшю проводиться під керівництвом відповідальної особи.
5.3.53. Способи витягування шпунта з грунту розроблюються ПВР.
5.3.54. Перед витягуванням шпунта встановлюється небезпечна зона, яка визначається в залежності від довжини шпунта з шпунтовисмикувачем згідно з вимогами СНиП III-4-80*.
5.3.55. Шпунтовисмикувач, підвішений на гак підіймального крана або на стрілу копра, повинен мати спеціальний амортизатор, який захищає кранову установку від вібрації.
5.3.56. Робота шпунтовисмикувача дозволяється після закріплення його на шпунтині. У разі перерв у роботі перевіряються затягування та шплінтування болтів і гайок дебалансів, надійність кріплення шпунтовисмикувача.
5.3.57. Спорудження фундаментів на опускних колодязях виконується згідно з вимогами СНиП 3.02.01-87.
5.3.58. Крани і обладнання біля опускних колодязів розміщуються з урахуванням осідання грунту і забезпечення їх стійкості в процесі опускання колодязя.
5.3.59. Транспортування на плаву колодязів дозволяється після перевірки їх стійкості з висотою надводного борту не менше 1 м (з урахуванням висоти хвилі і можливого крену).
Дно акваторії в місці установки колодязя повинно бути сплановано.
5.3.60. Анкерні закріплення і розчалки колодязів установлюються з урахуванням режиму річки і умов судноплавства. На період транспортування і опускання колодязів передбачаються заходи проти навалювання на них плаваючих засобів.
5.3.61. Вилучення підкладок з-під ножа колодязя, послідовність розробки в ньому грунту і заглиблення проводиться відповідно до ПВР.
Знімання колодязів з підкладок проводиться з дотриманням вимог:
– не дозволяється прохід людей під ножем через підкоп під час знімання з підкладок;
– не дозволяється прохід між шахтами через щілину під низом внутрішніх стінок колодязя під час його знімання з підкладок і опускання.
5.3.62. Опускання колодязів з відкритим водовідливом не допускається:
– на ділянках з пливунними грунтами;
– у разі наявності в межах призми обвалення грунту навколо колодязя постійних споруд і комунікацій;
– у разі застосування тиксотропної сорочки в піщаних водоносних грунтах.
5.3.63. Роботи щодо опускання колодязів ведуться під наглядом відповідальної особи.
