3.11. Вантажі, що перевищують габарити автомобіля по довжині на і більше (довгомірні вантажі), слід перевозити на автомобілях із причепами-розпусками, до яких вантажі повинні надійно кріпитися.

Навантаження і розвантаження довгомірних штучних вантажів (труб, рейок, куточків, колод, дощок, арматури тощо), як правило, повинно бути механізоване. Розвантаження вручну вимагає обов'язкового застосування міцного похилу. Ця робота повинна виконуватися не менше, ніж двома вантажниками.

При одночасному перевезенні довгомірних вантажів різної довжини більш короткі вантажі повинні розташовуватися зверху.

3.12. Забороняється:

- перевозити вантажі з кінцями, що виступають за бічні габарити автомобіля;

- загороджувати вантажем двері кабіни водія;

- вантажити довгомірні вантажі вище стійок.

3.13. При навантаженні довгомірних вантажів (труб, рейок, колод тощо) на автомобіль із причепом-розпуском необхідно залишати зазор між щитом, встановленим за кабіною автомобіля і торцями вантажу, для того, щоб на поворотах і розворотах вантаж не чіпляв за щит. Для запобігання переміщення вантажу вперед при гальмуванні і русі під ухил вантаж повинен бути надійно закріплений.

3.14. Під час перевезення вантажів, що перевищують за своїми розмірами ширину платформи автомобіля, звиси повинні бути однаковими по обидва боки.

3.15. Навантаження, транспортування і розвантаження балонів зі стиснутими і зрідженими газами необхідно здійснювати тільки на спеціально обладнаних автомобілях. До цих робіт допускаються спеціально навчені робітники, що мають посвідчення.

3.16. Під час роботи на штабелях заввишки понад 1,5 м слід застосовувати переносні інвентарні драбини, що повинні бути випробувані на міцність (металеві - один раз на 12 міс., дерев'яні - кожні 6 міс.).

3.17. Підкладки і прокладки в штабелях треба розташовувати в одній вертикальній площині. Не допускається застосування круглих прокладок (підкладок).

3.18. Розбирати штабель необхідно зверху вниз уступами. Не допускається висмикувати окремі матеріали із середини штабеля.

3.19. Відстань від складованих матеріалів до брівок котлованів (при кутах природного укосу) повинна бути не менше від бровки чи кріплення котловану.

3.20. Забороняється спирати складовані матеріали на загородження, стіни споруджуваних будинків.

3.21. Не допускається багатоярусне укладання громіздких вантажів неправильної форми, а також вантажів у неміцній тарі, що може не витримати навантаження верхніх рядів.

3.22 Пилоподібні матеріали, щоб уникнути їх розпилення під час навантаження і вивантаження, необхідно зберігати в бункерах та інших закритих ємностях. Завантажувальні отвори повинні закриватися захисними ґратами, а люки затворами.

Бункери й інші ємності глибиною понад для зберігання сипких і пилоподібних матеріалів повинні бути обладнані пристроями для запобігання утворення склепінь і зависань матеріалів чи пристроями для примусового їх обвалення.

3.23. Матеріали, що містять шкідливі чи вибухонебезпечні розчинники, необхідно зберігати в герметично закритій тарі.

3.24. Матеріали при збереженні на будівельному майданчику повинні укладатися в такий спосіб:

- цегла в пакетах на піддонах - не більше, ніж у два яруси, у контейнерах - в один ярус, без контейнерів - заввишки не більше ;

- фундаментні блоки і блоки стін підвалів - у штабель заввишки не більше на підкладках і прокладках:

- стінові панелі - у касети чи піраміди;

- стінові блоки - у штабель у два яруси на підкладках і прокладках;

- плити перекриттів - у штабель заввишки не більше 2,5 м на підкладках і прокладках;

- палі залізобетонні прямокутного перетинання - у штабель заввишки не більше вістрями в один бік на підкладках і прокладках;

- ригелі і колони - у штабель заввишки до на підкладках і прокладках;

- плиткові матеріали (листи азбестоцементні хвилясті і плоскі) - у стопи заввишки до ;

- низькосортний метал - у стелажі заввишки не більше 1,5 м;

- чорні прокатні метали (листова сталь, швелери, двотаврові балки, сортова сталь) - у штабель заввишки до з підкладками і прокладками;

- дріт у бухтах - у штабель заввишки до ;

- арматурна сітка плоска - у штабель заввишки до ;

- металовироби (болти, гайки, шайби, цвяхи) повинні зберігатися в дерев'яних чи фанерних ящиках у штабелях не більше, ніж у 3 яруси;

- труби діаметром до - у штабель заввишки до на підкладках і прокладках з кінцевими упорами проти розкочування;

- труби діаметром понад - у штабель заввишки до і сідло без прокладок. Нижній ряд труб повинен бути покладений на підкладки, укріплені інвентарними металевими башмаками чи кінцевими упорами;

- теплоізоляційні матеріали - у штабель заввишки до 1,2 м зі зберіганням у закритому сухому приміщенні;

- рулонні матеріали (руберойд, толь) - у контейнерах, встановлених в один ярус. Матеріали в контейнерах необхідно розташовувати у вертикальному положенні;

- круглий ліс - у штабель заввишки не більше із прокладками між рядами і встановленням упорів проти розкочування; ширина штабеля менша за його висоту не допускається;

- пиломатеріали - у штабель, висота якого при рядовому укладанні складає не більше половини ширини штабеля, а при укладанні в клітки - не більше ширини штабеля;

- бітум - у щільну тару, що виключає його розтікання, чи в спеціальні ями з улаштуванням їх огородження.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Упорядкувати інструменти і пристосування і здати їх для зберігання.

4.2. Повідомити керівника робіт про всі замічені несправності під час роботи.

4.3. Зняти спецодяг, спецвзуття, упорядкувати їх, скласти в спеціально відведеному місці

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У процесі виконання вантажно-розвантажувальних робіт виробничі аварії і нещасні випадки можуть відбутися у разі:

- складування матеріалів і виробів з порушенням вимог технічних умов і стандартів щодо складування для даного виду матеріалу, виробу, недотримання технологічних проїздів і проходів;

- незастосування засобів індивідуального захисту (спецодягу, спецвзуття, рукавиць, захисної каски тощо);

- непогодженості дій робітників при спільному виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт;

- роботи з несправними інструментами і пристосуваннями;

- перебування робітників попереду вантажу, що скачується чи сковзає по латах або похилах;

- перебування робітників позаду при накочуванні вантажів;

- перебування робітників у кузові автомобіля-самоскида при вивантаженні сипких вантажів;

- паління, виконання робіт з відкритим вогнем чи використання металевого інструмента, що може викликати іскру, при розвантаженні чи складуванні вантажів з пальними речовинами.

5.2. При виникненні пожежі необхідно дотримуватися вимог "Інструкції про заходи пожежної безпеки при проведенні будівельних робіт".

5.3. При аварії чи нещасному випадку необхідно сповістити про це керівника робіт, який організує подання першої медичної допомоги потерпілому і прийме рішення про подальші дії працюючих та можливості провадження робіт.

5.4. Якщо обстановка не загрожує життю і здоров'ю оточуючих працівників і розширенням аварії, необхідно її зберегти такою, якою вона була на момент події.

5.5. Якщо є потерпілі, необхідно їм надати першу медичну допомогу, а при необхідності викликати “швидку медичну допомогу”.

5.6. Надання першої медичної допомоги.

5.6.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.

5.6.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.6.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку зі льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.6.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.

5.6.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі неможна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.6.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку неможна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.7. Виконувати вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

________________________ ________________ _________________

(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

/організації/ - розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Головний технолог ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)