- усі обертові частини привода домкрата повинні вільно (без заїдань) обертатись вручну;
- усі частини домкрата, що труться, необхідно періодично змащувати густим мастилом;
- під час піднімання вантажу необхідно слідкувати за його стійкістю;
- у міру піднімання вантажу під нього необхідно укладати підкладки, а у міру його опускання — поступово виймати їх.
6.6.6. Навантаження домкрата не повинно перевищувати його вантажопідйомність, зазначену в паспорті.
6.6.7. Звільняти домкрат з-під піднятого вантажу та переставляти його допускається тільки після надійного закріплення вантажу у піднятому положенні або укладання його на стійкі опори (шпальну кліть).
6.6.8. Не дозволяється застосовувати подовжувачі (труби), що надягаються на рукоятку домкрата, знімати руку з рукоятки домкрата до опускання вантажу на підкладки та залишати вантаж на домкраті під час перерви в роботі, а також приварювати до лап домкратів труби або кутики.
6.6.9. Опорна поверхня головки домкрата повинна бути такою, що запобігає проковзування вантажу, що піднімається домкратом.
6.6.10. Гвинтові та рейкові домкрати повинні мати стопорні пристосування — для запобігання виходу гвинта або рейки у разі перебування штока у верхньому крайньому положенні.
6.6.11. Рейкові домкрати повинні мати:
- автоматичне гвинтове гальмо (безпечну рукоятку) — для запобігання самочинного опускання вантажу;
- пристрій для автоматичного вимкнення двигуна в крайніх (верхньому та нижньому) положеннях штока - домкрати з електричним приводом.
6.6.12. Під час піднімання вантажу рейковим домкратом собачку необхідно накинути на храповик.
6.6.13. Гідравлічні домкрати повинні мати:
- щільні з'єднання — для запобігання витіканню рідини з робочих циліндрів під час піднімання та переміщування вантажів;
- пристосування (зворотні клапани, діафрагму) — для забезпечення повільного та плавного опускання штока або зупинення його у разі-пошкодження трубопроводів, що підводять або відводять рідину;
- герметичні з'єднання гідросистеми (капання та підтікання робочої рідини не допускаються), чисті канали, чисті нарізь та внутрішні поверхні. Запірна голка повинна вільно обертатись за допомогою воротка, а гвинт робочого плунжера — від зусилля руки;
- непогнуті спускні вентилі, масляну ванну без тріщин, зворотний клапан, що не пропускає робочу рідину, справні манжети, плунжер із прозіром між ним та корпусом менше .
Підготовлений до роботи домкрат повинен працювати під повним навантаженням без заїдань.
6.6.14. Робоча рідина, яка застосовується в домкратах, повинна задовольняти таким вимогам:
- робоча рідина повинна бути чистою перед заливанням її в домкрат і профільтрованою через металеву сітку, виготовлену з дроту діаметром не менше та кількістю отворів на 1 см2 від 1200 до 1300;
- робоча рідина повинна заливатись в домкрат до краю його наливного отвору за допомогою мірної посудини (перед заливанням цієї рідини в домкрат запірну голку необхідно відвернути, а плунжери опустити в крайнє положення);
- тиск робочої рідини (який визначається за показами установленого на домкраті манометра) не повинен перевищувати максимальне значення, зазначене в паспорті домкрата;
- за мінусової температури довкілля в домкраті повинна застосовуватись робоча рідина, що не замерзає.
6.6.15. У разі необхідності утримувати гідравлічними домкратами вантаж у піднятому положенні під головку поршня між циліндром та вантажем необхідно підкладати спеціальні сталеві підкладки у вигляді напівкілець — для запобігання раптовому опусканню поршня внаслідок зниження тиску в циліндрі.
У разі необхідності тривало утримувати вантаж у піднятому положенні його необхідно обперти на напівкільця і зняти тиск.
6.6.16. Під час зовнішнього огляду рейкових та гвинтових домкратів необхідно переконатись у:
- задовільному технічному стані корпусу, манжет та прокладок;
- справності зубів, шестерень та рейки, нарізі гвинта, храповика, собачок, тріскачки;
- відсутності тріщин, відламаних частин та задирок на корпусі домкрата та гальмового пристрою — у рейкових домкратах;
- вільному (але без послаблення) обертанні вручну головки гвинта або рейки домкрата;
- задовільному технічному стані насічки на опорних поверхнях головки та лап. Насічка, а також шипи на торцевій поверхні корпусів, що запобігають ковзанню по підкладках, не повинні бути збиті або стерті;
- відповідності вертикального люфту у з'єднанні головки технічним умовам (люфт не повинен перевищувати );
- цілості всіх зубів передавальних механізмів та рейок та неспрацьованості їх (спрацювання зубів не повинно перевищувати 20 % товщини);
- відсутності зігнутості рейки та гвинта (кривизна рейки та гвинта, яка перевіряється прикладанням до них сталевої лінійки, не повинна перевищувати по всій довжині);
- відсутності послаблення рейки в оковках корпусу (відхилення головки рейки у висунутому положенні не повинно перевищувати , спрацювання нарізі гвинта або гайки — 20 %, а діаметр гвинта та спрацювання нарізі повинні визначатись на найбільш спрацьованій ділянці та порівнюватись з розміром на кінці гвинта);
- відсутності "мертвого" ходу тріскачкового механізму;
- досить щільному притисненні собачки до зубів та її надійному закріпленні на осі;
- міцності болтових з'єднань: усі болтові з'єднання повинні затягуватись ключем вручну до відмови;
- достатньо вільному ходу рукоятки (вільний хід рукоятки повинен бути від 3 до 15%).
7. ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ВИСОТІ
7.1. Застосування драбин
7.1.1. Для виконання будівельних, монтажних та ремонтно-експлуатаційних робіт застосовуються драбини таких типів:
- приставні та підвісні одноколійні (малюнок 4, а, б, в);
- приставні розсувні триколійні (триланкові) дерев'яні типу Л-ЗК (малюнок );
-драбини-палки типу ЛП (малюнок 4, д);
- розбірні переносні (семисекційні), що призначені для піднімання працівників на залізобетонні опори з циліндричними та конічними стояками діаметром від 300 до на висоту до (малюнок 4, е);
- стрем'янки (малюнок 5, о, б, в);
- мотузкові.
7.1.2. На кожній з драбин, що перебуває в експлуатації, повинні бути зазначені:
- інвентарний номер;
- дата проведення наступного випробування;
- належність цеху (дільниці тощо).
На дерев'яних та металевих драбинах написи повинні виконуватись на тятивах, а на мотузкових — на закріплених на них бирках.
7.1.3. Щаблі дерев'яних драбин повинні бути виготовлені із відбірної деревини твердих порід (бука, дуба, ясеня) першого сорту згідно з ГОСТ 2695 або хвойних порід (сосни, модрини) відбірного та першого сортів .згідно з ГОСТ 8486 вологістю не більше 15 %. Нахил волокон (косошар) у щаблях та деталях тятив не повинен перевищувати 7 %.
а — приставна дерев'яна; б — підвісна металева (тип ЛІЗ — висота , тип Л 14 — висота , тип Л 15 — висота ); в — приставна металева (тип Л 16 — висота ; тип Л 17 — висота ); г — приставна розсувна типу Л-ЗК; д — драбина-палиця типу ЛП; е — розбірна переносна; 1,3 — робоче положення; 2,4 — транспортне положення; 5 — секції драбини; 6 — хомути кріплення першої, третьої та п'ятої секцій (зверху) до опори; 7 — фіксатори.
Малюнок 4. Драбини для виконання робіт на висоті
а —дерев'яні; б — металеві; в — трап для спускання в котлован; г — металевий гострий наконечник для установлення драбин та стрем'янок на землі; д — гумові башмаки для установлення драбин та стрем'янок на бетонних та інших подібних підлогах.
Малюнок 5. Стрем'янки та пристосування для установлення їх на землі та на гладких поверхнях
7.1.4. Тятиви дерев'яних драбин повинні виготовлятись із сосни відбірного сорту згідно з ГОСТ 8486 абсолютною вологістю не більше 15 %. Не допускаються на зовнішніх поверхнях тятив:
- сучки, що частково зрослись на ребрах і випадають;
- сучки, що розпиляні по осі;
- завитки з виямками, смоляні кишеньки, виявлені під час обробки;
- тріщини, що виходять в отвори для закріплювання щаблів. Не допускаються серцеподібні трубки в перетинах тятив. Допускаються на зовнішніх поверхнях тятив ненаскрізні сучки, що щільно зрослись таких діаметрів:
- до — не більше двох на погонної довжини;
- до 15 мм — один на погонної довжини, — якщо сучок розміщений не ближче ніж на ЗО мм від щабля і на від ребра тятиви;
- до — один на тятиві, — якщо сучок розміщений не нижче ніж на до нижнього щабля і на вище верхнього щабля.
Допускається виготовлення тятив із склеєних окремих планок по довжині; у цьому разі склеєні тятиви не повинні за міцністю поступатись цілим. Стики склейок повинні розміщуватись на відстані не менше від гнізд щаблів.
Не допускається зарівнювання сучків, тріщин та інших дефектів деревини.
7.1.5. Усі деталі дерев'яних драбин повинні мати гладку, обстругану поверхню після чистої машинної або ручної обробки.
7.1.6. Дерев'яні деталі та оковки драбин повинні щільно (без прозіру) прилягати одна до одної.
Не допускається зарівнювання прозірів між деталями.
7.1.7. Дерев'яні деталі драбин повинні підлягати гарячому просочуванню натуральною оліфою з наступним покриванням безколірним лаком.
Забороняється фарбувати драбини фарбами.
7.1.8. Металеві деталі драбин повинні очищатись від іржі, знежирюватись і всі, крім деталей кріплення, фарбуватись у чорний колір. Шайби, головки стяжок та шурупи ловинні покриватись безколірним лаком.
7.1.9. Щаблі дерев'яних драбин повинні врізуватись в тятиви і через кожні скріплюватись стяжними болтами діаметром не менше .
Не дозволяється застосовувати драбини, що збиті цвяхами, без скріплювання тятив болтами та врізування щаблів у тятиви.
Відстань між щаблями драбин повинна бути від 300 до (крім розсувних триколійних, у яких вона повинна бути ), а відстань від першого щабля до рівня установлення (підлоги, землі тощо) — не більше .
7.1.10. Приставні дерев'яні драбини та стрем'янки завдовжки більше З м повинні мати 2 і більше металевих стяжних болтів, установлених під нижнім та верхнім щаблями.
Загальна довжина приставної дерев'яної драбини не повинна перевищувати .
7.1.11. Тятиви та щаблі дерев'яних драбин повинні складатись на вологостійкому клею.
Не допускається розклинювання шипів щаблів. Шипи щаблів повинні щільно (без прозірів) входити в гнізда тятив.
7.1.12. Місця сполучення дерев'яних деталей з металевими (оковками, стяжками, шайбами, головками стяжок та болтів тощо) повинні покриватись шаром натуральної оліфи як по дереву, так і по металу.
Закріплення металевих деталей до дерев'яних повинно виконуватись заклепками або болтовими з'єднаннями. Застосовувати шурупи допускається для закріплення оковок.
7.1.13. Тятиви приставних драбин та стрем'янок повинні розходитись до низу - для забезпечення стійкості. Ширина приставної драбини та стрем'янки за осями тятив повинна бути не менше угорі і внизу.
7.1.14. Приставні драбини та стрем'янки повинні бути обладнані пристроєм, що запобігає перевертанню та зсуванню їх під час виконання робіт.
На нижніх кінцях приставних драбин та стрем'янок повинні бути оковки з гострими наконечниками — у тому разі, якщо вони установлюються на землі згідно з малюнком , а у разі використання драбин на гладких поверхнях (паркеті, металі, плитці, бетоні) на них повинні надягатись башмаки з гуми або іншого нековзкого матеріалу згідно з малюнком 5, д.
7.1.15. Верхні кінці драбин, якщо їх приставляють до труб або проводів, повинні бути обладнані спеціальними гаками-захватами — для запобігання падінню драбин від дії вітру або випадкових поштовхів.
Підвісні драбини, які застосовуються для виконання робіт на конструкціях та проводах, повинні бути обладнані спеціальними пристосуваннями, що забезпечують міцне закріплювання їх.
7.1.16. Забороняється працювати з приставної драбини стоячи на щаблі, розташованому на відстані менше від верхнього кінця драбини.
7.1.17. Допускається зрощувати не більше двох дерев'яних приставних драбин шляхом міцного з'єднання їх металевими хомутами, накладками з болтами тощо з обов'язковим проведенням наступного випробування зрощених драбин відповідно до вимог пункту 7.1.39 цих Правил.
7.1.18. Забороняється у разі недостатньої довжини драбини створювати додаткові опорні споруди з ящиків, бочок тощо.
7.1.19. Приставна драбина повинна установлюватись під кутом нахилу до горизонтальної площини не менше 45° і не більше 60°: у разі установлення драбини під кутом нахилу менше 60° додаткове закріплення верхньої частини драбини не вимагається.
7.1.20. Забороняється установлювати драбину на східці маршів сходової клітки. У разі необхідності на сходових клітках повинен споруджуватись поміст.
7.1.21. Стрем'янки повинні бути оснащені пристосуваннями (гаками, ланцюгами) — для запобігання самочинному розсуванню їх під час виконання робіт. Нахил стрем'янок повинен бути не більше 1 : 3.
7.1.22. Не дозволяється виконувати роботу з двох верхніх щаблів стрем'янок, які не мають поручнів або упорів.
Перебування на щаблях приставної драбини або стрем'янки дозволяється тільки одному працівнику.
7.1.23. Не дозволяється піднімати або опускати вантаж по приставній драбині та залишати на ній інструмент.
7.1.24. Забороняється на приставних драбинах та стрем'янках:
- працювати біля обертових механізмів, працюючих машин, транспортерів тощо та над ними;
- виконувати роботу із застосуванням електричного та пневматичного інструмента, будівельно-монтажних пістолетів;
- виконувати газо- та електрозварювальні роботи;
- натягувати проводи та підтримувати на висоті важкі деталі. Для виконання таких робіт повинні застосовуватись риштування або стрем'янки з верхніми площадками, обгородженими поручнями.
7.1.25. Під час виконання робіт з приставної драбини в місцях з пожвавленим рухом транспортних засобів або людей для запобігання падінню її від випадкових поштовхів (незалежно від наявності або відсутності на кінцях драбини наконечників) місце її установлення необхідно обгородити або охороняти драбину від падіння. У тому разі, коли під час установлення драбини на гладкій плиточній підлозі її неможливо закріпити, тоді біля основи драбини повинен стояти працівник в касці і утримувати її в стійкому положенні. В інших випадках підтримувати драбину знизу руками забороняється.
