утворенням нерухомого шару продукту на дні барабана у разі його зупинки, коли через зниження тепловідводу може відбутися прискорення екзотермічної реакції розкладання;
наявністю у теплоносії сажі (внаслідок неповного згоряння природного газу), яка може створювати небезпеку утворення суміші вуглець — окиснювач і сприяти прискоренню процесу термічного розкладання селітри в результаті значного виділення тепла під час окиснювання вуглецю.
9.3.4. У процесі виробництва кальцієвої селітри необхідно передбачати автоматичне припинення подавання інертного газу у разі зупинки апарата БГС.
9.3.5. Усі виробничі приміщення повинні бути обладнані загальнообмінною примусовою вентиляцією, а місця можливого запилення — місцевими відсмоктувачами.
9.3.6. Під час роботи з кальцієвою селітрою слід користуватися засобами індивідуального захисту згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.01-08:
костюми захисні відповідно до вимог «Костюмы мужские для защиты от кислот. Технические условия» (ГОСТ 27652-88), «Костюмы женские для защиты от кислот. Технические условия» (ГОСТ 27654-88);
чоботи спеціальні гумові відповідно до вимог ГОСТ 12.4.072-79;
куртка бавовняна на утеплювальній підкладці (на зовнішніх роботах узимку) відповідно до вимог «Одежда верхняя пальтово-костюмного ассортимента. Общие технические условия» (ДСТУ ГОСТ 25295:2005);
окуляри захисні відповідно до вимог ГОСТ 12.4.013-85;
півмаски фільтрувальні пилозахисні або протигазові та комбіновані фільтри відповідно до вимог ДСТУ EN 149:2003 і ДСТУ EN 14387:2006.
9.4. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри у виробництві рідких мінеральних добрив (КАС)
9.4.1. Аміачну селітру використовують для одержання рідких мінеральних добрив на основі розчинів карбаміду і аміачної селітри (КАС). Залежно від співвідношення вмісту карбаміду і аміачної селітри випускають декілька марок КАС із вмістом азоту від 28 до 34 %.
9.4.2. Розчини КАС мають легку корозійну активність щодо чорних металів, але у присутності інгібітору корозії (фосфат амонію в концентрації 0,1–0,2 % в перерахунку на Р2О5) метал стає стійким до впливу розчинів. У разі зниження температури розчину нижче 18 °С випадають кристалічні солі, які з підвищенням температури знов розчиняються. Температура замерзання розчину становить мінус 26 °С, після розморожування властивості КАС повністю відновлюються.
9.4.3. Зберігання і застосування розчинів КАС повинно бути обмежене весняно-осіннім періодом.
9.4.4. Для зберігання розчинів КАС можуть бути використані ємності, виготовлені із склопластиків і вуглецевої сталі, зі щільно закритим люком.
9.4.5. Не допускається розгерметизація посудин з розчинами КАС і видалення з них води, оскільки можливе утворення твердої суміші карбаміду з аміачною селітрою, взаємодія між якими може призвести до вибуху.
9.4.6. Транспортування розчинів КАС здійснюється усіма видами транспорту згідно з нормативними документами, якими регламентується їх перевезення відповідним видом транспорту.
9.4.7. Транспортування КАС повинно проводитися спеціальними транспортними засобами, оснащеними іскрогасниками, з відрегульованими запобіжно-випускними клапанами, технічно справними запірними пристосуваннями та герметично закритими люками, штуцерами.
9.4.8. Норма заповнення контейнера-цистерни повинна відповідати встановленій стандартом або технічними умовами на продукцію і забезпечувати залишок незаповненого простору, достатній для того, щоб рідина не заповнила увесь внутрішній об’єм тари за температури 55 °С.
9.4.9. Конструкція дорожньо-транспортних засобів, які використовуються для транспортування розчинів КАС, повинна відповідати вимогам нормативних документів на їх виготовлення та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів і вимогам цих Правил.
9.4.10. Дорожньо-транспортні засоби, які використовуються для транспортування розчинів КАС, повинні мати марковання, нанесене відповідно до вимог ДСТУ 4500-5:2005.
9.4.11. Транспортні засоби після закінчення транспортування розчину КАС повинні бути промиті гарячою водою під тиском або парою і залишені відкритими до повного висихання.
9.4.12. Майданчик, на якому розташовані ємності для зберігання КАС, повинен бути огороджений та мати тверде рівне покриття. Місця приймання і видачі КАС повинні мати приямки для збору випадкового або аварійного розливу рідини.
9.4.13. Усі операції щодо заповнення посудин, призначених для зберігання КАС і заправки транспортних засобів, повинні проводитися тільки механізованим способом закритою герметичною системою трубопроводів.
9.4.14. Під час зливу КАС із транспортних цистерн у резервуари зберігання повинен проводитися постійний контроль показників вимірювальних приладів і герметичності системи.
9.4.15. Для запобігання вибухам під час виготовлення розчинів КАС необхідно:
перевіряти посудину перед завантаженням розчинів КАС на відсутність азотної кислоти, оскільки утворення вибухонебезпечного нітрату карбаміду неприпустимо;
промивати водою устаткування перед ремонтом;
періодично контролювати термоізоляцію, оскільки просочена розчином КАС термоізоляція небезпечна і втрачає ізоляційні властивості.
Не можна проводити теплоізоляцію потенційних місць витоку розчинів (фланцеві з’єднання, вентилі). У цих місцях слід використовувати знімальні ізоляційні муфти, які необхідно періодично оглядати.
Не можна застосовувати зварювальну апаратуру під час видалення термоізоляції, слід уникати сильних механічних ударів. Робота буде безпечнішою, якщо термоізоляцію просочити водою.
9.5. Вимоги безпеки під час використання аміачної селітри для виготовлення комплексних мінеральних добрив
9.5.1. Аміачна селітра — важливий компонент комплексних мінеральних добрив, до складу яких входять, як правило, сполуки фосфору і калію. Одним із найважливіших видів таких добрив є нітрофоска. Нітрофоску отримують шляхом змішування хлориду калію, амофосу і аміачної селітри.
9.5.2. Технологічне обладнання для виготовлення комплексних добрив відповідно до вимог ДБН В.2.2-7-98 та цих Правил може встановлюватися на відкритій, захищеній від впливу атмосферних факторів площадці промислового майданчика складу аміачної селітри.
9.5.3. Під час виготовлення комплексного добрива не допускається потрапляння сторонніх металевих предметів у зону перемішування мішалкою.
9.5.4. Необхідно забезпечувати контроль кислотності нітрофоски, не допускати її підвищення і дотримуватися температур, що регламентуються у процесі її виробництва і сушіння, з метою попередження мимовільного розкладання нітрофоски із залповим викидом токсичних газів.
9.5.5. Повинна бути передбачена достатня площа отвору, крізь який відбувається скидання надлишкового тиску, що утворюється під час спалаху аеросуспензії.
9.5.6. Будівля складу комплексних добрив може бути і окремою одноповерховою будівлею, яка належить до II ступеня вогнестійкості відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002. У будівлі складу повинна бути передбачена необхідна кількість евакуаційних виходів із будівлі, але не менше двох.
9.5.7. За ступенем надійності електрозабезпечення виробництво комплексних мінеральних добрив повинно належати до користувачів III категорії. Усі електротехнічні вироби повинні відповідати вимогам «Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды» (ГОСТ 15150-69), вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017, і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).
9.5.8. Для штучного освітлення приміщень повинні застосовуватися газорозрядні лампи з світловіддачею не менше 65 лм/Вт і кольоропередачею не менше 70-75 Ra.
9.5.9. Не можна, щоб металеві частини електроустановок та заземлювальні провідники торкалися міндобрива.
9.5.10. Системи вентиляції повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75 та СНиП 2.04.05-91.
9.5.11. Пожежна сигналізація повинна виконуватися автоматично на базі теплових пожежних сигналізаторів або ручними пристроями для подавання сигналу тривоги в систему пожежної сигналізації на випадок пожежі.
9.5.12. Гасіння осередків займання комплексних мінеральних добрив на основі аміачної селітри повинно проводитися водою.
9.5.13. На промисловому майданчику виробництва комплексних мінеральних добрив повинні бути передбачені підземні резервуари для зберігання розрахункового запасу води для пожежогасіння.
9.5.14. Слід періодично вимірювати температуру мінерального добрива на основі аміачної селітри в бурті. Якщо температура наближається до 50 °С, бурт необхідно негайно перемістити.
X. Навантажувально-розвантажувальні роботи
10.1. Загальні вимоги
10.1.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог «ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности» (далі — ГОСТ 12.3.009-76) та ГОСТ 12.3.002-75 і Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (далі — НПАОП 0.00-1.01-07).
10.1.2. Навантажувально-розвантажувальні роботи з аміачною селітрою насипом необхідно виконувати механізованим способом за допомогою підйомно-транспортного устаткування та засобів малої механізації.
10.1.3. Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути обладнані знаками безпеки відповідно до вимог «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ІSO 6309:1987, ІDT)» (далі — ДСТУ ISO 6309:2007), відповідати вимогам пожежної безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 та техніки безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на транспортно-складських роботах відповідно до вимог чинного законодавства.
10.1.4. Рух транспортних засобів у місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинен бути організований за схемою, затвердженою роботодавцем, з установленням відповідних дорожніх знаків згідно з вимогами «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» (ДСТУ 4100-2002).
10.1.5. У місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт з аміачною селітрою вміст шкідливих речовин і пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88. Розсипи аміачної селітри повинні бути ретельно зібрані.
10.1.6. У разі зміни метеорологічних умов, які негативно впливають на фізико-хімічний стан аміачної селітри, навантажувально-розвантажувальні роботи повинні бути припинені або мають бути вжиті заходи для створення безпечних умов проведення робіт.
10.2. Вимоги безпеки під час використання навантажувально-розвантажувальних механізмів (машин)
10.2.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи із застосуванням конвеєрів повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавства.
10.2.2. Перед початком навантаження аміачної селітри і після її вивантаження всі транспортні засоби відповідно до вимог цих Правил повинні бути ретельно очищені від залишків будь-яких попередніх вантажів, сторонніх речовин і забруднень, промиті і просушені.
10.2.3. Під час навантажувально-розвантажувальних робіт у складах аміачної селітри з твердим і рівним покриттям дозволяється використовувати пересувні механізми з акумуляторними електроприводами та автонавантажувачі з двигунами внутрішнього згоряння з обов’язковим використанням іскрогасників на вихлопних трубах двигунів.
10.3. Вимоги безпеки під час навантаження аміачної селітри
10.3.1. Бурти аміачної селітри повинні мати укоси з нахилом, який відповідає куту природного укосу для вантажів цього виду, або бути огороджені міцними підпірними стінками.
10.3.2. У разі злежування аміачної селітри під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт не слід допускати її відбір шляхом утворення підкопу, щоб уникнути обвалення зводу бурту.
10.3.3. Під час навантаження (розвантаження) ємностей з аміачною селітрою у їхній верхній частині відповідно до вимог чинного законодавства повинні бути передбачені спеціальні пристрої, які виключають падіння працівників усередину.
10.3.4. Під час переміщення по насипу аміачної селітри працівники повинні користуватися запобіжними поясами із страхувальним тросом або слід встановлювати трапи і настили з поручнями по всьому шляху пересування.
10.3.5. Не допускається перебування працівників у ємності, що заповнюється аміачною селітрою.
10.3.6. Виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничних станціях повинно проводитися відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.12.2007 № 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за № 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07), і НАПБ А.01.001-2004.
10.3.7. Підніматися на дах мінераловозів для відкриття і закриття кришок люків слід через спеціальні виходи (двері) люкових майданчиків складу і лише після повної зупинки вагона.
10.3.8. Під час ліквідації зависання у разі злежування аміачної селітри у вагонах-мінераловозах (за допомогою вібраторів і спеціальних пристосувань) перебування працівників безпосередньо під зависаючим вантажем і на його поверхні не допускається.
10.3.9. Перед початком роботи з очищення ємностей (мінераловозів) перевіряється вміст шкідливих і вибухонебезпечних речовин і відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони праці, що регулюють вимоги до виконання таких робіт, працівникам повинен бути виданий наряд-допуск та проведений цільовий інструктаж відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-05 безпосередньо на робочому місці.
