---

пожежною охороною підприємства (якщо така є на об'єкті) та

укомплектований електричним ліхтарем.

9.10. На пультах керування диспетчерських пунктів (пожежних

постів), на блоках пожежної автоматики, біля кожного вузла

керування мають бути вивішені (установлені) таблички із

зазначенням захищуваних приміщень або технологічного устаткування,

типу та кількості сповіщувачів.

9.11. Переведення установок з автоматичного режиму на ручний

не допускається, за винятком випадків, обумовлених у нормативних

документах.

9.12. Пристрої ручного пуску установок пожежної автоматики

мають бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення

у дію та механічних пошкоджень і встановлюватися поза можливою

зоною горіння, у доступному місці. Їх місце розташування повинно

обладнуватись робочим і аварійним освітленням, а також позначатись

вказівними знаками, що розміщають як усередині, так і поза

приміщенням.

9.13. На період дії гарантії заводів-виробників на прилади

установки пожежної автоматики (або, якщо продукція іноземного

виробництва, то гарантії представників в Україні

заводів-виробників) споживачу не дозволяється знімати пломби.

У разі виходу приладів установки з ладу, у період дії

гарантії на них викликається представник заводу-виробника.

9.14. Експлуатація приладів установки пожежної автоматики

повинна здійснюватися відповідно до вимог інструкцій з

експлуатації, що надаються заводами-виробниками конкретних

приладів.

9.15. У вибухопожежонебезпечних зонах електротехнічні засоби

установок пожежної автоматики повинні мати рівень вибухозахисту

або ступінь захисту оболонок, що відповідають класу

вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони, а також категорії і

групі вибухонебезпечної суміші згідно з вимогами розділів 7.3 і

7.4 ПУЕ.

9.16. Виконання приладів, обладнання та електропроводок, що

входять до складу установок пожежної автоматики, повинні

відповідати категоріям приміщень згідно з "Общесоюзными нормами

технологического проектирования" (далі - ОНТП) ОНТП 24- 86, класам

зон за ПУЕ, вимогам ГОСТ 12.3.046-91 та умовам навколишнього

середовища.

9.17. Звукові сигнали про пожежу повинні відрізнятись за

тональністю від звукових сигналів про несправність установок

пожежної автоматики.

9.18. Елементи та вузли установок пожежної автоматики повинні

бути пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 14202-69, ГОСТ

12.04.026-76, ГОСТ 12.4.009-83.

9.19. Контрольно-вимірювальні прилади мають бути опломбовані

і мати клеймо про метрологічну атестацію або повірку.

9.20. Умови зберігання запасних контрольно-пускових приладів

та пристроїв, а також вогнегасних речовин повинні відповідати

вимогам заводів-виробників.

10. Автоматичні установки пожежної сигналізації

10.1. Пожежні сповіщувачі

10.1.1. У разі встановлення сповіщувачів у місцях, де можливе

їх механічне пошкодження, сповіщувачі мають обладнуватися

захисними пристроями, які не повинні впливати на їх працездатність

та технічні характеристики (зниження чутливості).

10.1.2. Сповіщувачі повинні постійно утримуватися в чистоті.

На період проведення у захищуваних приміщеннях ремонтних робіт

сповіщувачі мають бути захищені від попадання на них штукатурки і

побілки. Після закінчення ремонту пристрої, що захищають

сповіщувачі, необхідно зняти.

10.1.3. Забороняється встановлювати замість непрацездатних

сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також

замикати шлейф у місці встановлення непрацездатного сповіщувача.

10.1.4. До сповіщувачів має бути забезпечений вільний доступ.

Відстань від матеріалів, що зберігаються у приміщенні, та

обладнання, що у ньому розташовано, до сповіщувача має бути не

менше 0,6 м, сповіщувачі не повинні захаращуватись обладнанням,

матеріалами, які можуть перешкоджати вільному поширенню від місць

можливого загорання факторів, що супроводжують пожежу та на які

реагує сповіщувач.

10.1.5. Запас пожежних сповіщувачів на об'єктах повинен

складати не менше 10% від кількості встановлених.

10.1.6. Забороняється встановлювати поблизу теплових пожежних

сповіщувачів джерела тепла, що здатні негативно впливати на їх

роботу (викликати помилкові спрацьовування).

10.1.7. У приміщеннях, де встановлені димові пожежні

сповіщувачі, з метою запобігання помилковим спрацьовуванням

забороняється курити, а також використовувати обладнання, яке може

утворювати пари кислот, лугів, пил у завислому стані.

10.1.8. Димові пожежні сповіщувачі необхідно регулярно, не

менше одного разу на шість місяців, продувати повітрям протягом 1

хв., використовуючи для цього пилосос або компресор з тиском

(0,05-0,2) МПа.

10.1.9. У приміщеннях, де встановлені сповіщувачі пожежні

полум'я, з метою запобігання хибних спрацьовувань, забороняється

використовувати обладнання, яке може утворювати інфрачервоне

випромінювання.

10.1.10. Утилізація радіоізотопних пожежних сповіщувачів,

термін служби яких закінчився, проводиться згідно з інструкцією

заводів-виробників.

10.2. Прилади приймально-контрольні пожежні

10.2.1. На об'єктах у приміщеннях, де розміщені прилади

приймально-контрольні пожежні (далі - ППКП), має бути забезпечено

постійне перебування чергового (оперативного) персоналу. В окремих

випадках допускається експлуатація приймально-контрольних приладів

у приміщеннях без перебування персоналу під час забезпечення

передачі сповіщень про пожежу та несправності на пункти зв'язку

пожежних частин.

10.2.2. Кожного дня перед початком роботи оперативний

(черговий) персонал повинен контролювати положення вимикачів,

перемикачів, тумблерів, а також справність світлових індикаторів,

наявність пломб на ППКП.

10.2.3. Щомісячно обслуговуючий персонал повинен перевіряти:

- справність плавких запобіжників;

- номінальні значення напруги в електричних мережах основного

і резервного джерел живлення, а також у шлейфах сигналізації;

- автоматичне вмикання резервного живлення ППКП у разі

зникнення основного;

- працездатність ППКП у режимах "Пожежа" та "Несправність"

шляхом імітації спрацьовування сповіщувачів та порушень шлейфів

сигналізації. При цьому необхідно контролювати спрацьовування

виносних світлових та звукових індикаторів. Під час проведення

вказаних перевірок необхідно вживати заходів, що виключають

можливість хибного спрацювання установок пожежогасіння, а також

надходження сигналів про пожежу на пульти систем централізованого

спостереження за протипожежним станом об'єктів.

Примітка. Під час перевірки адресних ППКП необхідно

контролювати відповідність номера сповіщувача, від якого надійшов

сигнал про пожежу, номеру сповіщувача, спрацьовування якого

імітувалось.

10.2.4. Щорічно обслуговуючий персонал повинен перевіряти:

- надійність з'єднання всіх доступних випадковому доторканню

металевих неструмопровідних частин ППКП з його зажимом

"заземлення", а також вимірювати значення опору між вказаними

частинами та зажимом "заземлення" на відповідність вимогам

технічних умов на даний прилад;

- надходження сигналів "Пожежа" та "Несправність" на пульти

систем централізованого спостереження за протипожежним станом

об'єктів. Про проведення вказаних перевірок необхідно повідомляти

службу Державної пожежної охорони з метою запобігання хибним

виїздам її підрозділів.

10.2.5. Один раз на три роки обслуговуючий персонал повинен

вимірювати значення електричного опору ізоляції між електрично не

з'єднаними струмопровідними частинами ППКП, а також між ними і

його корпусом на відповідність вимогам технічних умов на цей

прилад.

10.2.6. Інформаційна ємність ППКП повинна бути достатньою для

забезпечення контролю необхідної кількості приміщень і мати запас

резервних працездатних шлейфів не менше 10%.

10.2.7. Корпус ППКП має бути надійно заземлений згідно з

вимогами Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).

10.2.8. Клемні колодки ППКП, що не мають захисних пристроїв,

повинні бути закриті захисними кришками та опломбовані.

10.2.9. Місця підключення ППКП до абонентської телефонної

мережі мають бути обмежені для доступу сторонніх осіб.

10.2.10. Приміщення, в якому встановлюють ППКП, має бути

сухим і добре вентильованим, з достатнім природним та штучним

освітленням. Приміщення, в якому встановлюють ППКП, має бути

обладнано, крім робочого освітлення, аварійним, яке забезпечить

освітленість на робочих поверхнях не менше 10% від відповідних

норм робочого освітлення.

10.3. Лінійна частина (електропроводки)

10.3.1. Траси лінійної частини засобів пожежної сигналізації

не повинні бути заставлені меблями, ящиками та іншими предметами і

бути легкодоступні для огляду.

10.3.2. Прокладені кабелі і дроти не повинні мати вм'ятин,

перекручень, пошкоджень або оголених ділянок ізоляції.

10.3.3. Оперативний (черговий) персонал повинен щоденно

візуально контролювати цілісність труб, що захищають

електропроводки пожежної сигналізації, у місцях перехрещення із

силовими електричними мережами, а також у місцях прокладання крізь

стіни, перегородки тощо.

11. Автоматичні установки пожежогасіння

11.1. Установки водяного і пінного пожежогасіння

11.1.1. Зрошувачі

11.1.1.1. Температура плавлення легкоплавкого замка

зрошувачів повинна відповідати значенню, що вказане в проектній

документації, та не суперечити чинним будівельним нормам і

правилам, що встановлюють вимоги до проектування установок

пожежної автоматики.

11.1.1.2. У місцях, де є небезпека механічного пошкодження,

зрошувачі мають бути захищені надійним огороджуванням, яке не

повинно впливати на їх працездатність та ефективність зрошування.

11.1.1.3. Зрошувачі повинні постійно утримуватися в чистоті.

На період проведення в захищуваних приміщеннях ремонтних робіт

зрошувачі мають бути захищені від попадання на них штукатурки,

фарби і побілки. Після закінчення ремонтних робіт захисні пристрої

необхідно зняти.

11.1.1.4. Кожного дня оперативний (черговий) персонал повинен

проводити зовнішній огляд зрошувачів для перевірки на відсутність

бруду, пилу, фарби, механічних пошкоджень та дотримання

мінімальних відстаней від зрошувачів до матеріалів, що

складуються, які мають становити не менше 0,9 м.

11.1.1.5. Один раз на три місяці оперативний (черговий)

персонал повинен:

- очищати поверхні зрошувачів від бруду, пилу, корозії. При

цьому необхідно, у першу чергу, звертати увагу на чистоту отворів;

- перевіряти надійність закріплення дифузора пінного

зрошувача та відсутність підтікань у місці з'єднання штуцера з

трубопроводом.

11.1.1.6. Забороняється:

- установлювати замість зрошувачів, що спрацювали, пробки або

несправні зрошувачі;

- установлювати в одному захищуваному приміщенні зрошувачі з

різною температурою плавлення замків;

- складувати матеріали на відстані менше 0,9 м від

зрошувачів.

11.1.1.7. Запас зрошувачів на підприємстві має бути не менше

10% від числа зрошувачів, що змонтовані на розподільних

трубопроводах установки пожежогасіння.

11.1.2. Трубопроводи

11.1.2.1. У разі наявності агресивного середовища у

захищуваних приміщеннях трубопроводи мають бути пофарбовані

стійкою кислототривкою фарбою.

Примітка. Фарбування трубопроводів установок пожежогасіння у

клубах, театрах, музеях та інших об'єктах може відповідати

інтер'єру приміщень.

11.1.2.2. Кожного дня оперативний (черговий) персонал повинен

проводити зовнішній огляд трубопроводів. При цьому необхідно, у

першу чергу, звертати увагу на відсутність підтікань.

11.1.2.3. Один раз на три роки обслуговуючий персонал повинен

промивати трубопроводи та проводити їх гідравлічні і пневматичні

випробування.

11.1.2.4. Забороняється:

- використання трубопроводів установок пожежогасіння для

підвішування або закріплення будь-якого обладнання;

- підключення виробничого обладнання і санітарних приладів до

живильних трубопроводів;

- установлення запірної арматури і фланцевих з'єднань на

живильних та розподільних трубопроводах;

- використання внутрішніх пожежних кранів, що встановлені на

спринклерній мережі, для іншої мети, крім гасіння пожеж.

11.1.3. Вузли керування

11.1.3.1. На кожному вузлі керування має бути вивішена

табличка із зазначенням найменувань захищуваних приміщень, типу і

кількості зрошувачів у секції установки пожежогасіння та її

функціональна схема.

Ширина проходів до вузлів керування має бути не менш 0,8 м.

11.1.3.2. Кожного дня оперативний (черговий) персонал повинен

проводити:

- зовнішній огляд вузлів керування для перевірки на

відсутність бруду, пилу та механічних пошкоджень;

- контроль тиску за манометрами над/під клапанами;

- контроль наявності пломб на приладах та обладнанні;

- контроль доступу до вузлів керування і кранів ручного

пуску.

11.1.3.3. Один раз на три місяці оперативний (черговий)

персонал повинен очищати поверхні вузлів керування від бруду,