1.2.38 На одній вітці розподільного трубопроводу установок, як правило, встановлюють не більше шести зрошувачів з діаметром вихідного отвору до 12 мм включно і не більше чотирьох зрошувачів з діаметром вихідного отвору більше 12 мм.
1.2.39 Діаметр трубопроводу гідравлічної спонукальної системи дренчерної установки повинен бути 25 мм, а пневматичної - 15 мм.
1.2.40 Вузли керування установок пожежогасіння, як правило, розміщують в приміщеннях насосних станцій. Допускається розміщення вузлів керування в приміщеннях, що захищені установками пожежогасіння, за винятком приміщень категорій А і Б або поза ними.
Вузли керування, як правило, розміщують на перших, цокольних і підвальних поверхах згідно з вимогами СНІП 2.04.01-85.
До вузлів керування установок пожежогасіння повинен бути забезпечений вільний доступ обслуговуючого персоналу.
Вузли керування, що розміщені в захищуваних приміщеннях, а також поза захищу ван йми приміщеннями, в приміщеннях з пожежної небезпеки, що відносяться до категорії В, відокремлюються від них протипожежними перегородками І типу і протипожежними перекриттями 3 типу, а ті, що розміщені в приміщеннях категорій Г або Д, - скляними або сітчастими перегородками, які не заважають візуальному контролю за приладами вузла керування.
Температура повітря в приміщеннях вузлів керування повинна бути не нижче 5 °С, з природним або штучним робочим освітленням, що забезпечує на робочих поверхнях освітленість не менше 75 лк і аварійним освітленням - не менше 15 лк.
1.2.41 На вводах або на обвідних трубопроводах пожежних насосів підвищувальних насосних станцій належить передбачати пристрої регулювання тиску при зміні тиску в водопровідній мережі. Тиск в напірних трубопроводах насосних станцій не повинен перевищувати значення 1,0 МПа.
1.2.42 Для забезпечення працездатності установок водяного і пінного пожежогасіння необхідно виконати гідравлічний розрахунок діаметрів трубопроводів за методикою додатка Б.
1.2.43 Трубопроводи установок пожежогасіння, що подають вогнегасну речовину на осередок пожежі, не повинні мати гнучких стикових з'єднань.
1.2.44 Живильні і розподільні трубопроводи повітряних і водоповітряних спринклерних установок слід прокладати з уклоном в бік вузла керування або спускних пристроїв, що дорівнює:
0,01 - для труб з зовнішнім діаметром менше 57 мм;
0,005 - для труб з зовнішнім діаметром 57 мм і більше.
Водопостачання установок
1.2.45 Як джерело водопостачання установок водяного пожежогасіння, як правило, використовують водопроводи різного призначення.
Для установок пінного пожежогасіння, як правило, використовують водопроводи непитного призначення, в яких якість води відповідає технічним вимогам на застосовувані піноутворювачі.
1.2.46 Запас води для установок пожежогасіння допускається зберігати в резервуарах водопроводів різного призначення, обладнаних пристроями, що не допускають витрати вказаного запасу води на інші потреби.
Об'єм води до 1000 м3 повинен зберігатися в одному резервуарі.
1.2.47 При визначенні об'єму резервуара для установки водяного пожежогасіння належить передбачати можливість гарантованого поповнення його водою з мережі водопроводу автоматично, на весь час пожежогасіння.
1.2.48 Тип запірної арматури (засувки) на трубопроводі, що наповнює резервуар вогнегасною речовиною, повинен забезпечувати візуальний контроль (за положенням штока) її стану(відкрито-закрито). Вказану арматуру належить встановлювати в приміщенні насосної станції.
1.2.49 Контрольно-вимірювальне обладнання з мірною рейкою для візуального контролю рівня вогнегасної речовини в резервуарах (ємкостях) належить розміщувати в приміщенні насосної станції. При автоматичному наповненні резервуара вказане обладнання не передбачається.
1.2.50 Для установок пінного пожежогасіння належить передбачати, крім основного об'єму, 100% резервний об'єм піноутворювача.
Резервний об'єм піноутворювача зберігається на складі або в резервуарах установки. Для зберігання основного і резервного об'ємів піноутворювача (розчину піноутворювача), як правило, передбачають два самостійних резервуари. При використанні одного резервуара його ємкість не повинна бути більше 1000 м3.
1.2.51 При визначенні необхідної для пожежогасіння кількості води, піноутворювача, розчину піноутворювача належить враховувати внутрішній об'єм трубопроводів установки пожежогасіння.
1.2.52 Максимальний строк відновлення основного об'єму вогнегасної речовини в резервуарах (ємкостях) установок автоматичного пожежогасіння належить приймати згідно з СНІП 2.04.02-84.
1.2.53 Для забезпечення розрахункового тиску в трубопроводах спринклерних установок і підвідних трубопроводах дренчерних установок, необхідного для спрацювання вузлів керування, належить передбачати імпульсний пристрій (автоматичний водоживильник) - металеву ємкість, що заповнена водою або розчином піноутворювача (не менше 0,5 м3) і стиснутим повітрям.
В спринклерних установках з приєднаними пожежними кранами для будівель заввишки більше ЗО м кількість води або розчину піноутворювача в імпульсному пристрої повинна бути не менше 1 м3.
Як імпульсний пристрій можуть бути використані водопроводи різного призначення з тиском, що дорівнює або більше розрахункового.
1.2.54 В установках пожежогасіння з резервним пожежним насосом, що має місцевий або дистанційний пуск, або привод від двигуна внутрішнього згоряння, який вмикається автоматично, належить передбачати автоматичний водоживильник, що забезпечує роботу установки з розрахунковою витратою вогнегасної речовини протягом 10 хвилин.
1.2.55 Імпульсний пристрій або автоматичний водоживильник в будівлях заввишки більше ЗО м,;
як правило, розташовують на верхніх технічних поверхах будинку.
1.2.56 Автоматичний водоживильник (імпульсний пристрій) повинен автоматично вимикатися при включенні пожежного насоса.
1.2.57 В насосній станції кількість пожежних насосів і насосів-дозаторів повинна бути не менше двох кожного типу (в тому числі один резервний).
1.2.58 Рівень осі насоса належить, як правило, розташовувати так, щоб забезпечити повне і заливання корпуса насоса вогнегасною речовиною. Корпус насоса належить розташовувати під заливанням не менш ніж на 0,5 м від розрахункового рівня вогнегасної речовини у резервуарі установки пожежогасіння.
1.2.59 У резервуарі установки пінного пожежогасіння належить прокладати по внутрішньому периметру перфорований трубопровід на 0,1 м нижче розрахункового рівня води, призначений для подавання та перемішування піноутворювача.
1.2.60 Насосні станції автоматичних установок пожежогасіння по забезпеченню подавання до них води належить відносити до І категорії за СНІП 2.04.02-84.
1.2.61 Насосні станції належить розміщувати в окремому приміщенні будинків на перших, цокольних і підвальних поверхах з урахуванням вимог СНІП 2.04.01-85. Вони повинні мати окремий вихід назовні або на сходову клітку, що має вихід назовні. Насосні станції допускається розміщувати в окремих будинках або прибудовах.
1.2.62 Приміщення насосної станції належить відокремлювати від інших приміщень протипожежними перегородками І типу та перекриттями 3 типу.
Температура повітря у приміщенні насосної станції повинна бути не нижче 5 °С, відносну вологість повітря слід приймати відповідно до категорії робіт І-Б за ГОСТ 12.1.005-88.
Робоче і аварійне освітлення слід приймати згідно з СНіП ІІ-4-79.
Станція повинна бути обладнана телефонним зв'язком з приміщенням пожежного поста або іншим приміщенням з персоналом, що веде цілодобове чергування.
Біля входу в станцію повинно бути світлове табло з написом "Станція пожежогасіння".
1.2.63 Обладнання у приміщенні насосної станції слід розміщувати за СНІП 2.04.02-84.
1.2.64 Насосні станції автоматичних установок пожежогасіння повинні мати патрубки зі з'єднувальними головками діаметром 80 мм, зворотними клапанами і засувками для приєднання рукавів пожежних машин.
Кількість патрубків повинна бути не менше двох і приймається за умови забезпечення подавання в підвідний трубопровід розрахункової кількості вогнегасної речовини.
1.3 Установки газового пожежогасіння
1.3.1 Установки газового пожежогасіння за методом гасіння підрозділяються на установки:
- об'ємного пожежогасіння;
- локального пожежогасіння по об'єму;
- локального пожежогасіння по площі.
За типом обладнання, що застосовується, розрізняють:
- установки з централізованим зберіганням вогнегасної речовини;
- установки з децентралізованим зберіганням вогнегасної речовини.
1.3.2 Пуск установки газового пожежогасіння здійснюється електричним, пневматичним, пнев-моелектричним, механічним (тросовим) або електромеханічним способом.
1-3.3 В ємкостях установки газового пожежогасіння з централізованим зберіганням основного об'єму вогнегасної речовини повинен передбачатися 100 % резервний об'єм вогнегасної речовини.
1.3.4 В установках газового пожежогасіння з децентралізованим зберіганням вогнегасної речовини належить, як правило, використовувати ємкості однакової місткості.
Резервний об'єм вогнегасної речовини для цих установок належить зберігати на складі в заряджених ємкостях, що готові до використання. Резервну кількість заряджених ємкостей належить передбачати на кожний типорозмір.
Належить передбачати таку кількість резервних балонів для заміни:
- спрацьованих балонів кожного типорозміру - з розрахунку кількості балонів установки для захисту приміщення найбільшого об'єму;
- несправних балонів - один резервний балон на кожні вісім балонів даного типорозміру.
1.3.5 Кількість вогнегасної речовини на проведення випробувань установки газового пожежогасіння приймається із умов захисту приміщення найменшого об'єму об'єкта.
Установки об'ємного пожежогасіння
1.3.6 В установках газового пожежогасіння застосовуються такі вогнегасні речовини:
- двоокис вуглецю (СО2) (із зберіганням при низькому тиску в ізотермічних ємкостях і при високому тиску - в балонах батарей);
- хладон 114В2 (тетрафтордіброметан С2F4Вг2);
- хладон 13В 1 (бромтрифторметан CF3Br);
- азот;
- аргон.
Методика розрахунку установок наведена в додатку Д.
Гідравлічний розрахунок установок пожежогасіння при застосуванні як вогнегасної речовини азоту і аргону належить виконувати за спеціальними нормативними документами (рекомендаціями або інструкціями, узгодженими та затвердженими в установленому порядку).
1.3.7 Вогнегасна речовина подається в приміщення за допомогою розпилювачів. Кількість розпилювачів на одній вітці, як правило, не перевищує шести.
Розпилювачі належить розміщати з урахуванням забезпечення ними рівномірного розподілу вогнегасної речовини в захищуваному просторі, при цьому відстань між розпилювачами не повинна перевищувати 4 м, а відстань від розпилювача до стін повинна бути не більше 2 м.
1.3.8 При визначенні розрахункового об'єму приміщення об'єм обладнання, що розміщується в ньому, не слід віднімати від загального об'єму приміщення.
Установки об'ємного пожежогасіння допускається застосовувати для захисту приміщень, що мають площу постійно відкритих прорізів не більш як 10 % від сумарної площі огороджувальних будівельних конструкцій.
1.3.9 Автоматичні установки об'ємного пожежогасіння для захисту приміщень, в яких можливе перебування людей, повинні мати пристрої відключення автоматичного пуску згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009-83*.
Установки локального пожежогасіння
1.3.10 Установки локального пожежогасіння по об'єму застосовуються для гасіння загоряння окремо розташованих станків, агрегатів або іншого обладнання, а також у тих випадках, коли застосування установок об'ємного пожежогасіння технічно неможливе або економічно недоцільне.
1.3.11 Розрахунковий об'єм локального пожежогасінні визначається як добуток площі основи обладнання на його висоту. При цьому габарити обладнання (довжина, ширина, висота) повинні бути умовно збільшені на 1 м.
1.3.12 При локальному пожежогасінні по об'єму належить застосовувати як вогнегасну речо-вину двоокис вуглецю, хладон 114В2.
1.3.13 Нормативна масова вогнегасна концентрація при локальному гасінні по об'єму складає:
- для двоокису вуглецю - 6,00 кг • м-3;
- для хладону 114В2-3,50кг • м-3.
Час випуску вогнегасної речовини не повинен перевищувати ЗО с.
1.3.14 Установки локального пожежогасіння по площі, в яких використовують шланг з розтрубом, належить застосовувати для гасіння окремих осередків займання в приміщеннях 1 групи, що мають об'єм, де створювана концентрація газу не буде шкідлива для здоров'я людей.
Як вогнегасна речовина в установках локального пожежогасіння по площі застосовується двоокис вуглецю.
1.3.15 Установки локального пожежогасіння по площі належить розміщати таким чином, щоб до кожного можливого осередку займання вогнегасна речовина могла подаватися по шлангах від двох самостійних установок.
Трубопроводи установок
1.3.16 Живильні і розподільні трубопроводи установок газового пожежогасіння належить виконувати із сталевих труб за ГОСТ 8732-91 та ГОСТ 8734-91. Діаметри і товщина стінок труб визначаються розрахунком за методикою, що наведена у додатку Д.
1.3.17 Спонукальні трубопроводи установок газового пожежогасіння належить виконувати із сталевих труб за ГОСТ 10704-91. Умовний прохід труб повинен дорівнювати 15 мм.
Трубопроводи та їх з'єднання повинні забезпечувати герметичність і витримувати розрахункові тиски.
Вентиляційні системи приміщень
1.3.18 У вентиляційних системах приміщень, обладнаних пожежною автоматикою, належить передбачати автоматичне відключення вентиляторів, включення заслонок або клапанів за командою установок автоматичного пожежогасіння. При цьому час повного закриття заслонок і клапанів не повинен перевищувати ЗО с.
1.3.19 Витяжна вентиляція газовидалення в цих приміщеннях повинна забезпечувати видалення газу із нижньої зони після закінчення роботи установки. Допускається з цією метою передбачати пересувні вентиляційні установки.
