Таблиця 4
|
Сту-пінь вогне- стійко-сті будин-ків |
Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій (у хвилинах) та максимальні межі поширення вогню по них (см) |
||||||||
|
|
стіни |
колони |
сходові площад-ки, ко-соури, сходи, балки, марші сходових кліток |
пере-криття міжпо-верхові (у т. ч. горищні та над підвала-ми) |
елементи суміще-них покриттів |
||||
|
|
несучі та сходо-вих кліток |
само-несучі |
зов-нішні ненесу- чі |
внут-рішні нене-сучі (пере-город-ки) |
|
|
|
плити, настили, прогони |
балки, ферми, арки, рами |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
І |
REI 150 M0 |
REI 75 M0 |
E 30 M0 |
EI 30 M0 |
R 150 M0 |
R 60 M0 |
REI 60 M0 |
RE 30 M0 |
R 30 M0 |
|
ІІ |
REI 120 M0 |
REI 60 M0 |
E15 M0 |
EI 15 M0 |
R 120 M0 |
R 60 M0 |
REI 45 M0 |
RE 15 M0 |
R 30 M0 |
|
ІІІ |
REI 120 M0 |
REI 60 M0 |
E15, M0 E30, M1 |
EI 15 M1 |
R 120 M0 |
R 60 M0 |
REI 45 M1 |
Не нормуються |
|
|
ІІІа |
REI 60 M0 |
REI 30 M0 |
E15 M1 |
EI 15 M1 |
R 15 M0 |
R 60 M0 |
REI 15 M0 |
RE 15 M1 |
R 15 M0 |
|
ІІІб |
REI 60 M1 |
REI 30 M1 |
E15, M0 E30, M1 |
EI 15 M1 |
R 60 M1 |
R 45 M0 |
REI 45 M1 |
RE 15, М0 RE 30, M1 |
R 45 M1 |
|
ІV |
REI 30 M1 |
REI 15 M1 |
E15 M1 |
EI 15 M1 |
R 30 M1 |
R 15 M1 |
REI 15 M1 |
Не нормуються |
|
|
IVa |
REI 30 M1 |
REI 15 M1 |
E15 М2 |
EI 15 M1 |
R 15 M0 |
R 15 M0 |
REI 15 M0 |
RE 15 М2 |
R 15 M0 |
|
V |
Не нормуються |
Примітка. Межі вогнестійкості самонесучих стін, які враховуються у розрахунках жорсткості та стій-кості будинку, приймають як для несучих стін.
2.19. При впровадженні в практику будівництва конструктивних систем будинків, які не можуть бути однозначно класифіковані за певним ступенем вогнестійкості, рішення щодо їх ступеня вогнестійкості слід приймати за результатами проведення натурних вогневих випробувань на фрагментах таких будинків за методиками, затвердженими чи погодженими центральним органом державного пожежного нагляду.
Сходи, сходові клітки та зовнішні пожежні драбини
2.20. Сходи та сходові клітки, призначені для евакуації людей і проведення пожежно-рятувальних робіт, та зовнішні пожежні драбини, призначені для проведення пожежно-рятувальних робіт, класифікують за типами відповідно до таблиці 5.
Таблиця 5
|
Типи |
Планувальні та конструктивні рішення |
|
сходи |
|
|
С1 |
внутрішні, що розміщуються в сходових клітках |
|
С2 |
внутрішні відкриті (без огороджувальних стін) |
|
С3 |
зовнішні відкриті |
|
звичайні сходові клітки |
|
|
СК1 |
з природним освітленням крізь засклені або відкриті прорізи у зовнішніх стінах на кожному поверсі |
|
СК2 |
з природнім освітленням крізь засклені прорізи у покритті |
|
незадимлювані сходові клітки |
|
|
Н1 |
із входом до сходової клітки з кожного надземного поверху через зовнішню повітряну зону по відкритих назовні переходах по балконах, лоджіях, галереях та з природним освітленням на кожному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах |
|
Н2 |
з підпором повітря до сходової клітки в разі пожежі та з природним освітленням на кожному надземному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах |
|
Н3 |
із входом до сходової клітки на кожному надземному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря в разі пожежі та з природним освітленням на кожному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах |
|
Н4 |
без природного освітлення, з підпором повітря до сходової клітки у разі пожежі та із входом до сходової клітки на кожному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря в разі пожежі |
|
зовнішні пожежні драбини |
|
|
П1 |
вертикальна металева, що починається з висоти від рівня землі, має ширину та площадку перед виходом на покрівлю з огородженням висотою не менше . Починаючи з висоти драбина повинна мати дуги через кожні з радіусом заокруглення і з центром, віддаленим від драбини на . |
|
П2 |
маршева металева, що починається з висоти від рівня землі та має ухил маршів не більше за 6:1, ширину , а також площадки не рідше ніж через і поручні |
3 ОБМЕЖЕННЯ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖІ МІЖ БУДИНКАМИ
3.1. Обмеження поширення пожежі між будинками досягається:
- розміщенням вибухопожежонебезпечних виробничих і складських будинків, зовнішніх установок, складів горючих рідин, горючих газів з урахуванням переважаючого напрямку вітру, а також рельєфу місцевості;
- встановленням протипожежних розривів між будинками, зовнішніми установками, а також відкритими майданчиками для зберігання пожежонебезпечних речовин і матеріалів;
- зниженням пожежної небезпечності будівельних матеріалів, що використовуються в зовнішніх огороджувальних конструкціях, у тому числі оздоблення та облицювання фасадів, а також у покриттях;
- застосуванням конструктивних рішень, спрямованих на створення перешкоди поширенню пожежі між будинками.
3.2. Протипожежні розриви встановлюють залежно від призначення, категорії за вибухопожежною і пожежною небезпекою, ступеня вогнестійкості будинків відповідно до вимог ДБН 360, СНиП ІІ-89, ДБН Б.2.4-1, ДБН Б.2.4-3, СНиП 2.11.06, ВБН В.2.2-58.1 та інших НД.
3.3. Визначення величини протипожежного розриву, якщо вона не встановлена НД, може здійснюватися з використанням розрахункових методів, погоджених з центральним органом державного пожежного нагляду.
3.4. У будинках І ступеня вогнестійкості забороняється виконувати зовнішню поверхню облицювання зовнішніх стін будинків з використанням горючих матеріалів. У будинках ІІ, ІІІ ступенів вогнестійкості допускається виконувати зовнішню поверхню облицювання зовнішніх стін будинків з використанням матеріалів групи горючості Г1.
У внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання стін будинків І, ІІ, ІІІ ступенів вогнестійкості можуть використовуватися матеріали груп горючості Г3, Г4 в разі позитивного висновку центрального органу державного пожежного нагляду щодо можливості їх застосування.
3.5. Конструктивними рішеннями, спрямованими на створення перешкод поширенню пожежі між будинками, є влаштування протипожежних стін, обмеження площі віконних та інших прорізів у зовнішніх стінах, використання вогнестійкого скління віконних прорізів та інші.
4 ОБМЕЖЕННЯ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖІ В БУДИНКАХ
4.1 Обмеження поширення пожежі в будинках досягається:
- застосуванням конструктивних та об’ємно-планувальних рішень, спрямованих на створення перешкод поширенню небезпечних факторів пожежі приміщеннями, між приміщеннями, поверхами, протипожежними відсіками та секціями;
- зменшенням пожежної небезпеки будівельних матеріалів і конструкцій, у тому числі оздоблень й облицювань, що застосовуються у приміщеннях і на шляхах евакуації;
- зменшенням вибухопожежної та пожежної небезпеки технологічного процесу, використанням засобів, що перешкоджають розливанню та розтіканню горючих рідин під час пожежі;
- застосуванням засобів пожежогасіння, в тому числі автоматичних установок пожежогасіння, а також інших інженерно-технічних рішень, спрямованих на обмеження поширення небезпечних факторів пожежі.
4.2. Під час проектування будинків визначають їхні частини, які мають бути протипожежними відсіками або протипожежними секціями. Необхідність улаштування таких відсіків і секцій встановлюється відповідними НД.
4.3 Протипожежними відсіками можуть бути частини будинку, які відокремлені від інших його частин:
а) протипожежною стіною 1-го типу по всій висоті та ширині (або довжині) будинку;
б) протипожежним перекриттям 1-го типу по всій довжині та ширині будинку;
в) протипожежними стінами та перекриттям 1, 2, 3 типів, а також протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу.
4.4. Протипожежні стіни 1-го типу, які на всю висоту та ширину (або довжину) будинку відокремлюють одну його частину від іншої, повинні:
а) забезпечувати непоширення пожежі в суміжні частини будинку в разі однобічного обвалення конструкцій, що прилягають до цих стін;
б) спиратися на фундаменти або на фундаментні балки, перетинати всі конструкції та поверхи будинку;
в) перевищувати покрівлю будинку не менше як: на , якщо хоча б один з елементів покриття, за винятком покрівлі, виконано з матеріалів груп горючості Г3 або Г4; на , якщо хоча б один з елементів покриття, за винятком покрівлі, виконано з матеріалів груп горючості Г1 або Г2.
Протипожежні стіни можуть не перевищувати покрівлю, якщо всі елементи покриття, за винятком покрівлі, виконано з негорючих матеріалів.
4.5. Протипожежні стіни допускається встановлювати безпосередньо на конструкції каркаса будинку, які виконані з негорючих матеріалів. При цьому межа вогнестійкості каркаса разом з його заповненням і вузлами кріплень має бути не меншою за нормовану межу вогнестійкості протипожежної стіни відповідного типу.
4.6. Протипожежні стіни всіх типів, що прилягають до зовнішніх стін будинків, мають:
а) при влаштуванні зовнішніх стін з матеріалів груп горючості Г2 – Г4 перетинати ці стіни та виступати за їхню зовнішню площину (з урахуванням облицювання) не менше як на ;
б) при влаштуванні зовнішніх стін з негорючих матеріалів і зі стрічковим заскленням перетинати це засклення. При цьому допускається, щоб протипожежна стіна не виступала за площину зовнішньої стіни.
4.7. У разі поділу будинку на протипожежні відсіки за підпунктом а) пункту 4.3 протипожежною стіною повинна бути стіна вищої та/або ширшої частини будинку.
Допускається у зовнішній частині протипожежної стіни розміщувати вікна, двері, ворота з ненормованими межами вогнестійкості на відстані не менше як по вертикалі над покрівлею і не менше як по горизонталі від стін прилеглої частини будинку.
4.8. У протипожежних стінах будь-якого типу допускається влаштовувати вентиляційні та димові канали таким чином, щоб у місцях їх розташування межа вогнестійкості протипожежної стіни з кожного боку каналу була не менша за нормовану межу вогнестійкості протипожежної стіни, в якій він влаштовується.
4.9. У разі розташування протипожежних стін і протипожежних перегородок у місцях прилягання однієї частини будинку до іншої під кутом необхідно, щоб відстань по горизонталі між найближчими гранями прорізів, розташованих у зовнішніх стінах, була не менша за , а ділянки стін, карнизів і звисів даху, що прилягають до протипожежної стіни або перегородки під кутом, на відстані не менше як були виконані з негорючих матеріалів. При відстані між зазначеними прорізами меншій за вони повинні заповнюватися протипожежними дверима, воротами, вікнами 2-го типу.
4.10. Протипожежні перекриття всіх типів, що прилягають до зовнішніх стін будинку, мають:
а) перетинати зовнішні стіни, виконані з горючих матеріалів;
б) перетинати засклення, розташоване на рівні перекриття;
в) прилягати без проміжку до стін, виконаних із негорючих матеріалів.
4.11.Загальна площа прорізів у протипожежній перешкоді, за винятком огороджувальних конструкцій ліфтових шахт і ліфтових холів, не повинна перевищувати 25% її площі.
Примітка. Загальна площа прорізів визначається окремо для кожної протипожежної перешкоди в межах поверху.
4.12. Для виділення протипожежних секцій у межах протипожежного відсіку повинні застосовуватися огороджувальні конструкції з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них.
4.13. Частини будинків і приміщення різного призначення повинні розділятися між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них.
4.14. Типи протипожежних перешкод і вимоги до огороджувальних конструкцій з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них встановлюються з урахуванням призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, величини пожежного навантаження, площі приміщень, наявності інженерно-технічних засобів захисту від пожежі, ступеня вогнестійкості, висоти (поверховості) будинку.
