13.2.3.При транспортуванні на далекі відстані, а також для вірусологічних і серологічних досліджень, контейнери з БПА доставляються в сумках-холодильниках (термоконтейнерах). Рідкі матеріали (зразки сироваток) повинні бути у флаконах, пробірках герметично закритих гумовими пробками або у пробірках типу "Епендорф".

13.2.4.Фекалії для досліджень, в тому числі при масових обстеженнях, доставляються в скляному або пластиковому посуді з кришками, що загвинчуються або щільно закриваються, упаковані згідно п. 13.2.2.

13.2.5.Ємкості з матеріалом повинні бути промарковані відповідно до направлення. Направлення на дослідження упаковують окремо. Забороняється обертати їх навкруги ємкості з об'єктом досліджень, вкладати в контейнер або бікс. Направлення зберігаються в лабораторії протягом терміну, визначеного нормативною документацією.

13.2.6.Розпакування матеріалу, що надійшов до лабораторії, проводиться з дотриманням запобіжних заходів. Персонал діагностичних лабораторій повинен використовувати маску та гумові рукавички. Ємкості, що містять матеріал, обробляють дезрозчином, ставлять на металеві підноси або в штативи і переносять в кімнату для реєстрації, сортування і підготовки матеріалу. Контейнери, в яких доставлено зразки, після розвантаження, обробляють дезрозчинами.

13.2.7. Зразки і посуд, в якому надходять зразки для дослідження, поверненню не підлягають.

13.3.Правила роботи при бактеріологічних дослідженнях

13.3.1.Робочі місця в лабораторії повинні постійно бути обладнані необхідним для роботи: спиртівка або газовий пальник, бактеріологічна петля, предметні та покривні скельця, банка з ватою, пінцет, корнцанг, ножиці, скальпель, склянки з дезрозчинами: циліндр 1-2 дм"1 або інший посуд, що забезпечує повне занурення піпеток; склянки (0,5-ідм') для відпрацьованих предметних скелець; невелика склянка з притертою кришкою для покривних скелець; фіксатори для мазків, сірники або запальничка, олівці, маркери для скла, дозатори, гумові груші зі шлангами або інші пристрої для піпетування, 70 ° спирт для обробки рук, пробірки з фізіологічним розчином. Стіл для мікроскопії бажано обладнати окремо.

13.3.2.Для фарбування мазків обладнують спеціальне місце, на якому необхідно мати набір фарб, спирт, пісочні годинники або таймер, промивалку з дистильованою водою, кювет або іншу ємкість з місточком, пінцет та фільтрувальний папір.

13.3.3.При роботі з БПА необхідно виконувати наступні правила:

  • Перед початком роботи предмети на столі необхідно розмістити так, щоб середина стола була вільною. Дезінфікуючі розчини для обробки рук, ємкість для піпеток, банка для відходів повинні знаходитися справа від працівника на відстані, що дозволяє, не встаючи з робочого місця, обробляти руки, занурювати в дезінфікуючий розчин піпетки й інший відпрацьований матеріал.
  • Газовий пальник або спиртівка повинні знаходитись у центрі стола, на відстані 30 см від його краю з боку працюючого. Об'єкти з посівами, незасіяні поживні середовища розташовують з лівого боку на одному рівні з пальником.
  • Культуру з поверхні агару збирають петлею, металевим, скляним або пластиковим шпателем.
  • Бактеріологічна петля повинна бути замкнута в неперервне кільце й мати плече довжиною не менше 6 см.
  • Бактеріологічна петля знезаражується наступним чином: повільно вводять у полум'я (починаючи з петлеутримувача), підсушують залишок матеріалу на ній, потім вводять її в полум'я, прожарюючи до почервоніння по всій довжині. При цьому необхідно слідкувати, щоб не трапилось розбризкування заразного матеріалу. Якщо петлю із залишками заразного матеріалу швидко ввести в полум'я, то він зовні обвуглиться, може відскочити від петлі і впасти на стіл. В середині такого шматочка мікроорганізми повністю зберігаються. В таких випадках необхідно знайти цей шматочок і обробити дезінфікуючим розчином.
  • Засіяні чашки виймають з термостату в положенні паралельно поверхні стола або підлоги. Перевертати їх не можна із-за ризику витікання конденсату.

13.4.Правила роботи при серологічних дослідженнях

13.4.1.Зразки крові, що надходять на дослідження до лабораторії, розглядаються як потенційно-небезпечний матеріал.

13.4.2.При серологічній діагностиці інфекційних захворювань як антигени використовуються суспензії живих або вбитих мікроорганізмів, екстракти або ізольовані хімічні фракції з них, тому потрібно суворо дотримуватись протиепідемічного режиму роботи.

13.4.3.Режим роботи при серологічних дослідженнях повинен забезпечити захист персоналу від патогенних агентів, що знаходяться в крові. Персонал лабораторії повинен дотримуватись усіх запобіжних заходів, що використовуються в мікробіологічних лабораторіях.

13.4.4.Лабораторії, що створюються для проведення імуносерологічних досліджень з метою діагностики інфекційних захворювань, повинні мати дозвіл режимної комісії на проведення цих досліджень, оформлений відповідно до ДСП 9.9.5-064-2000.

13.4.5.Усі процедури при роботі з біологічними рідинами проводяться в гумових рукавичках за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів.

13.4.6.Сироватки крові доставляються в лабораторію не пізніше 2-3 годин після забору, упаковані й оформлені як вказано в розділі 13.2. цих правил.

13.4.7.Кімнати, де проводять серологічні дослідження повинні мати:

  • лабораторні столи для посуду, що використовується в роботі, апаратури (спектрофотометр, промивач, та ін), та серологічних досліджень;
  • холодильники побутові для зразків сироваток, зберігання тест-систем (окремі) та низькотемпературні холодильники (-20-40°С)
  • термостати.

13.5.Правила роботи з рикетсіями та вірусами

13.5.1.Робота з матеріалом, що містить віруси - зараження культури клітин, курячих ембріонів, лабораторних тварин, серологічні дослідження з живими вірусами, приготування різноманітних ліній культур клітин - виконується в боксах.

13.5.2.Персонал при роботі в боксах повинен одягати натільну білизну, піжаму та панчохи із бавовни.

13.5.3.Всі робочі місця забезпечуються дезрозчинами та засобами екстреної профілактики на випадок аварійних ситуацій під час роботи із БПА.

13.5.4.Сміття, зібране в приміщенні лабораторії, автоклавують або спалюють. Стічні води до випуску в загальну каналізаційну мережу знезаражують.

13.5.5.Всі працівники до і після роботи проходять санітарну обробку в пропускнику, обладнаному для цього індивідуальними шафами для особистих речей, одягу та взуття.

13.5.6.Організація робочих місць повинна передбачати їх доцільне розташування і оснащення в залежності від роботи, що проводиться в функціональному підрозділі (дослідження на респіраторні вірусні інфекції, ентеральні вірусні інфекції, група культури клітин та ін.) і на даному робочому місці.

13.5.7.При культивуванні перещеплюваних лабораторних ліній клітин не можна працювати одночасно з різними типами культур клітин. Робота з кожним типом клітин проводиться окремо з одноденною перервою.

13.5.8.Заборонено працювати з вірусами різних типів одночасно, в одному і тому ж функціональному підрозділі.

13.5.10.При зараженні і розтині тварин (ембріонів птахів), а також при роботі з БПА на культурах клітин, працівники одягають захисні окуляри, маски-респіратори, гумові рукавички, нарукавники і фартухи із клейонки. При роботі за захисним екраном або в настільному боксі одягати захисні окуляри не обов'язково.

13.5.11.Робоче місце на столі застеляють 3-4 шарами марлі або спеціальною серветкою з адсорбуючими властивостями. Необхідні реагенти розміщують зручно в робочій зоні. Руки в гумових рукавичках після закінчення роботи з заразним матеріалом обробляють дезрозчином. Біля столу встановлюють баки для збирання розітнутих трупів тварин та ембріонів птахів, посуду, пробок та ін.

13.5.12.Після закінчення роботи інструменти негайно знезаражують. Марлеву підстилку (серветку) переносять в посудину з дезрозчином. Столи та лабораторні предмети (штативи, кювети і т.ін.) знезаражують дезрозчином або обпалюють змоченим в спирті тампоном. Баки з посудом, трунами тварин і т. ін. закривають кришками, пломбують, обробляють зовні дезрозчином і здають для автоклавування. Халати, респіратори та спецодяг складають в бікси або спеціальні мішки і автоклавують. Окуляри занурюють в 70% спирт на 2 години. Рукавички занурюють в дезрозчин, а потім кип'ятять або автоклавують.

13.5.13.Матраци, флакони, пробірки і т.ін. з ізолятами вірусів або зараженими культурами тканини переносять в інші приміщення тільки в закритих металевих контейнерах з прокладками з адсорбуючого матеріалу.

13.5.14.При зараженні і розтині тварин додатково дотримуються таких правил:

  • зараження і розтин дрібних тварин (мишей та ін.) виконується в захисних настільних боксах при дотриманні правил асептики і попередження можливого розбризкування інфекційного матеріалу;
  • інтраназальне зараження проводять тільки наркотизованим тваринам в настільному боксі або в спеціальному аерозольному апараті;
  • у випадках, коли застосування наркозу неможливе або неприпустиме, користуються спеціальними операційними столиками або пристроями для фіксації дрібних тварин, щоб запобігти покусів персоналу.
  • дрібних тварин, призначених для розтину, умертвляють хлороформом або ефіром в тих же банках, де вони знаходились, після чого проводять розтин;
  • тварин розтинають на спеціальних дошках і лотках відповідних розмірів.

13.5.15.Робота з курячими ембріонами і культурами клітин проводиться в боксі. Пробки матраців, флаконів і пробірок витягують тільки над полум'ям пальника. Заразний матеріал в посудину вводять так, щоб не інфікувати горловину посуду, краї отвору посуду обпалюють над полум'ям пальника і закривають пробкою.

13.5.16.По дрібнення органів, інфікованих рикетсіями або вірусами, проводять в настільних боксах, що захищають персонал від крапель, які утворюються при цьому. Розтирання та виготовлення суспензій органів виконують, користуючись гумовими рукавичками, в ступці, банці з намистинками і притертою пробкою або спеціальному подрібнювані (гомогенізаторі) поміщеному в чохол з адсорбуючого матеріалу.

13.5.17.При обробці ефіром чи хлороформом суспензій, що містять рикетсії або віруси обов'язковим є виконання такого режиму:

  • робота проводиться в окремому боксі, що вентилюється;
  • під час обробки ефіром або хлороформом в боксі і в приміщенні, де знаходиться бокс, гасять спиртівки та газові пальники;
  • в приміщенні лабораторії допускається використання тільки вибухобезпечних електроприладів.

13.5.18.Центрифугу для роботи з матеріалом, що містить рикетсії або віруси, встановлюють у передбокснику. Рідину розливають у центрифужні пробірки (флакони) з тугоплавкого скла, плексигласу або металу і обов'язково закривають пробкою (кришкою), що загвинчується.

13.5.19.Перед роботою всі пошкодження шкіри на руках повинні бути закриті лейкопластирем. У випадку значних поранень рук бажано не допускати такого працівника до діагностичних досліджень до повного заживлення ран.

13.5.20.Для захисту обличчя від можливого попадання досліджуваного матеріалу, під час роботи користуються захисними окулярами, екранами або іншими засобами з матеріалу, що підлягає дезінфекції.

13.5.21.При роботі з контейнерами з рідким азотом, користуються прозорим щитком, який захищає обличчя та очі, і міцними рукавичками.

13.6. Правила роботи з матеріалами, що містять пріони

Пріони - "невідомі" агенти" або "повільні віруси" - пов'язані з деякими трансмісивними енцефалопатіями, такими як хвороба Крейтцфельда-Якоба, синдром Герстманна-Штрауслера-Шейнкера і т.п. людей; лишаї овець та кіз; бичача спонгіформна енцефалопатія рогатої худоби; інші трансмісивні енцефалопатії оленів, лосів і норок.

Хоч випадків внутрішньолабораторних заражень хворобою Крейтцфельда-Якоба до цього часу не спостерігалося, вона передається людині, тому необхідно додержуватися суворих запобіжних заходів при роботі з інфікованими або потенційно інф ікованими матеріалами і тваринами.

Оскільки зазначені патогенні агенти не знищуються стандартними лабораторними засобами дезінфекції і стерилізації, робота з подібними матеріалами проводиться в умовах максимального захисту із дотриманням таких запобіжних заходів.

Обов'язковий ретельний захист очей та рук (окуляри, гумові рукавички.)

Проведення всіх маніпуляцій в боксах біологічної безпеки.

Уникнення утворення аерозолів, подряпин і уколів шкіри працюючого.

Фіксовані проби, навіть після тривалого витримування у формаліні, розцінюються як інфекційно небезпечні.

Томограф для готування зрізів тканин не застосовується через складність його дезінфекції. Варто користуватися подрібнювачами і гомогенізаторами.

  • Усі гомогенізатори, подрібнювачі, ємкості для промивання, воскові епілято-ри, інструменти, захисний одяг й ін. підлягають знезараженню.
  • Найбільш ефективним методом знезараження пріонів є автоклавування у 2-молярному (8%) натрію гідроксиді при температурі 121 °С протягом 30 хвилин.

Інструменти, що не підлягають обробці автокла-вуванням, поміщаються в розчин гіпохлориту, 10 г/л, не менше ніж на 18 годин. Поверхні, що підлягають знезараженню, обробляють гіпохлоритом, 10 г/л, не менше 30 хвилин.

13.7.Правила роботи при паразитологічних дослідженнях.

13.7.1.При паразитологічних дослідженнях дотримуються всіх запобіжних заходів, що використовуються в бактеріологічних лабораторіях.

13.7.2.Дослідження на наявність гельмінтів, кишкових найпростіших і паразитів крові проводять у приміщеннях, обладнаних витяжною шафою.

13.7.3.При роботі з фекаліями, сечею та іншими матеріалами, що підозрілі або містять дорослих гельмінтів, стробіли, онкосфери, яйця та личинки гельмінтів, цисти та ооцисти кишкових найпростіших, дотримуються таких правил:

  • підготовка матеріалу виконується у витяжній шафі;
  • банки для дослідження методами збагачення встановлюють в кювети;
  • препарати, підготовані для мікроскопії, поміщають на спеціальні лотки (емальовані або виготовлені з іншого матеріалу, що легко знезаражується);
  • для запобігання зараження рук під предметні скельця з мазками підкладають скло більшого розміру. Після закінчення дослідження дерев'яні палички, папір і т.ін. спалюють, залишки матеріалу заливають дезінфікуючими розчинами згідно НД, після чого виливають у каналізацію;
  • предметні, покривні скельця, пастерівські піпетки, банки та інший скляний посуд знезаражують кип'ятінням або дезінфікують відповідно до вимог НД;
  • лабораторні столи та стіл витяжної шафи знезаражують дезрозчинами або прожарюванням спиртом.