Громадські будинки та споруди

У будинках заввишки до 26,5 м (від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього) у коридорах без природного освітлення, що призначені для евакуації 50 і більше осіб, повинно бути передбачено димовидаляння.

7.17 Приміщення громадських будинків, до яких за технологічними чи гігієнічними вимогами не допускається пряме проникнення сонячних променів, та приміщення з системами кондиціо-нування повітря повинні бути обладнані сонцезахисними пристроями (за виключенням приміщень, орієнтованих на північ). У будинках І і II ступенів вогнестійкості сонцезахист слід виконувати з негорючих матеріалів.

7.18 При освітленні коридорів природним світлом з одного торця їх довжина не повинна перевищувати 24 м, при освітленні з двох торців - 48 м, якщо довжина коридору більша, слід передбачати світлові розширення (кармани).

Відстань між світловими карманами не повинна перевищувати 24 м, а між світловим карманом і вікном у торці коридору - 36 м. Ширина світлового кармана повинна бути не менше половини його глибини, ширина прилеглого коридору при цьому не враховується.

Захист від шуму і вібрації

7.19 У громадських будинках і комплексах повинен додержуватись шумовий режим згідно з діючими нормативами.

Рівень шуму, що проникає до приміщення від внутрішніх та зовнішніх джерел, не повинен перевищувати встановлених санітарними нормами допустимих рівнів шуму для даної категорії приміщень з врахуванням часу доби (день - ніч) згідно з СанПіН 3077. Рівні вібрації в житлових приміщеннях багатофункціональних будинків регламентуються СанПіН 1304.

7.20 Зниження рівня шуму до нормативного досягається архітектурно-планувальними, буді­вельно-акустичними заходами з урахуванням звукоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій будинків та віконних прорізів згідно з вимогами норм СНіП II-12.

7.21 За наявності вбудованих у житлові будинки закладів громадського призначення належить передбачати конструктивно-планувальні заходи, які враховують санітарно-гігієнічні вимоги щодо допустимих рівнів шуму та вібрації для житлових будинків і вимоги будівельних норм за видами будинків та споруд.

Вимоги радіаційної безпеки

7.22 Заходи щодо радіаційної безпеки передбачаються при розробці проектів громадських будинків і споруд за вимогами територіальних органів державного санітарного нагляду згідно з вимогами норм радіаційної безпеки НРБУ, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01.

Вони повинні забезпечувати виключення або максимальне зниження доз опромінювання, які не повинні перевищувати встановлених меж (регламентів) за рахунок:

- використання будівельних і опоряджувальних матеріалів з мінімальним вмістом природних радіонуклідів з урахуванням 7.2;

- застосування автономних систем вентиляції підвальних приміщень з кратністю повітро­обміну до 5;

- посиленої герметизації перекриттів між підлогою першого поверху і підвалом.

7.23 У будинках, розташованих на ділянках з підвищеним виділенням природного радону, забороняється розміщення у підвальному, цокольному та на першому поверхах приміщень з три­валим перебуванням людей (в першу чергу, дітей) без виконання достатніх заходів, вказаних у 7.22.

Сміттєвидаляння

7.24 Система видаляння сміття, відходів і нечистот у громадських будинках повинна відповідати загальним вимогам до санітарно-гігієнічних приміщень і пристроїв (7.3), при цьому особлива увага приділяється запобіганню загрози забруднення повітря, води, грунтів та можливості розповсюджен­ня паразитуючих комах, гризунів та інших шкідників.

7.25 У громадських будинках належить передбачати системи очищення від сміття та пило-прибирання, тимчасового (в межах санітарних норм) зберігання сміття та можливість його вивозу.

Необхідність влаштування у великих громадських будинках та комплексах пневматичних систем сміттєвидаляння визначається завданням на проектування, виходячи з техніко-економічної доціль­ності їх експлуатації.

7.26 Система видаляння сміття повинна розраховуватись виходячи з регіональних нормативів добового накопичення сміття (з урахуванням ступеня благоустрою будинку).

Засоби видаляння сміття з будинку повинні бути узгоджені з системою очищення населеного пункту.

7.27 Ствол сміттєпроводу не допускається розміщувати на сходових площадках громадських будинків, за винятком площадок службових сходів (за технологічної необхідності) з відповідним збільшенням ширини площадки.

Ствол сміттєпроводу повинен виготовлятися з негорючих матеріалів, а також мати засоби прочищення, промивання і дезинфекції, бути герметичним та звукоізольованим від будівельних конструкцій. Він не повинен прилягати до житлових, а також службових приміщень для постійного перебування людей або до таких, що потребують додержання шумового режиму.

7.28 Сміттєзбірну камеру слід розміщувати безпосередньо під стволом сміттєпроводу. Не допускається розташування її під приміщеннями для постійного перебування людей. Сміттєзбірна камера повинна відокремлюватися протипожежними перегородками і перекриттями з ме­жею вогнестійкості не менше 1 год та нульовою межею розповсюдження вогню, відповідати нор­мативним вимогам до внутрішнього водопроводу і каналізації (СНіП 2.04.01).

7.29 Висота камери повинна бути не менше 1,95 м (від підлоги до стелі). Позначка підлоги сміттєзбірної камери повинна бути вище рівня тротуару або прилягаючої частини проходу в межах 0,05-0,1 м, або необхідне влаштування пандуса. Допускається розміщення камер на іншому рівні при забезпеченні механізації сміттєвидаляння. Вхід до сміттєзбірної камери повинен бути відокремленим від входу до будинку суцільною стіною (екраном) з дверима, що відчиняються назовні.

7.30 Централізовану або комбіновану систему вакуумного пилоприбирання слід передбачати у таких будинках:

а) театрах, концертних залах, музеях;

б) читальних та лекційних залах та книгосховищах бібліотек на 200 тисяч одиниць зберігання і більше;

в) магазинах з торговельною площею 6500 м2 і більше;

г) корпусах готелів, санаторіїв, закладів відпочинку і туризму, стаціонарів лікувальних закладів на 500 місць і більше;

д) установах органів управління, науково-дослідних інститутах, проектних та конструкторсь­ких організаціях з чисельністю співробітників 800 і більше;

е) спеціалізованих будинках з підвищеними санітарно-гігієнічними вимогами.

Необхідність проектування централізованої або комбінованої систем вакуумного пилоприби­рання в інших будинках визначається завданням на проектування за умови техніко-економічного обгрунтування.

В разі влаштування комбінованої системи вакуумного пилоприбирання радіус обслуговування одним приймальним клапаном повинен бути не більше 50 м.

7.31 За відсутності централізованої або комбінованої систем пилоприбирання влаштування камери очищення фільтрів пилососів визначається завданням на проектування.

В разі організації пилоприбирання пилососами з тканинною системою фільтрації у громадських будинках заввишки понад 5 поверхів слід влаштовувати камери для очищення фільтрів пилососів на кожні 500 м² площі підлоги, що прибирається, з організацією повітрообміну кратністю не менше 10 за годину. Вимоги щодо камер очищення фільтрів у будинках заввишки до 5 поверхів включно визначаються у завданні на проектування.

Електротехнічні пристрої, зв'язок та сигналізація.

Системи автоматизації і диспетчеризації інженерного обладнання

7.32 У громадських будинках слід передбачати електрообладнання, електроосвітлення, мережі єдиної національної системи зв'язку, телевізійного та проводового мовлення.

7.33 Електротехнічні пристрої належить проектувати згідно з правилами улаштування електро­установок (ПУЕ), ВСН 59, ВСН 60, а також іншими діючими нормативними документами.

7.34 Блискавкозахист громадських будинків повинен виконуватись з урахуванням наявності телевізійних антен і трубостояків слабкострумових мереж згідно з РД 34.21.122.

7.35 У відповідності із завданням на проектування та вимогами спеціальних, відомчих і буді­вельних норм за видами будинків та споруд окремі будинки або окремі приміщення можуть бути обладнані такими засобами, пристроями та системами:

- відомчого зв'язку;

- відомчого телевізійного та проводового мовлення;

- прийому телебачення з штучних супутників Землі (супутникове телебачення);

- звукофікації:

- синхронного перекладу мов;

- сигналізації та регламентації часу:

- комп'ютерних мереж;

- пріоритетного сповіщення, у тому числі сповіщення про пожежу;

- автоматичної пожежної сигналізації;

- охоронної сигналізації;

- сигналізації загазованості, задимлення та затоплення;

- автоматизації і диспетчеризації інженерного обладнання будинків та іншими спеціальними видами пристроїв зв'язку, сигналізації, автоматизації і диспетчеризації.

7.36 Кількість абонентських пристроїв та їх розміщення повинні визначатись згідно з вимогами спеціальних, відомчих і будівельних норм за видами будинків та споруд і завданням на проектування

7.37 Порядок взаємодії засобів відомчого зв'язку з мережами зв'язку загального користування визначається за встановленим порядком.

7.38 Перелік приміщень громадських будинків, для яких повинна бути передбачена автоматична пожежна сигналізація (АПС) та установка автоматичного пожежогасіння, наведені у додатку С.

Газопостачання

7.39 Системи газопостачання громадських будинків повинні відповідані вимогам СНіП 2.04.08.

Встановлення газового обладнання не допускається:

а) у кухнях дитячих дошкільних закладів, буфетах і кафе театрів та кінотеатрів, клубів, цент рів культури і дозвілля;

б) на підприємствах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування та інших підприємствах і установах, що розміщені в житлових будинках.

Встановлення газового обладнання забороняється в громадських будинках та спорудах зав­вишки більше 26,5 м (від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху. крім технічного верхнього), у будинках з атріумами та зальними приміщеннями, у школах, у багатофункціональних будинках з житловими приміщеннями.

У лікувальних і амбулаторно-піоліклінічних закладах допускається передбачати централізоване газопостачання тільки у приміщеннях приготування їжі, центральних заготівельних, лабораторій і стоматологічних поліклінік, які розміщуються в окремо розташованих будинках.

Місця встановлення газових плит повинні бути обладнані місцевими вентиляційними підсосами

7.40 У підвалах, технічних підпідлогових просторах, цокольних та перших поверхах громадських будинків та споруд газифікованих поселень, а також у приміщеннях, зазначених у 7.39 належить передбачати кот роль довибухонебезнечних концентрацій паливного газу в повітрі з виведенням на колективну попереджувальну сигналізацію та об'єднану диспетчерську службу.

Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря

7.41 Системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, у тому числі системи аварійної протидимної вентиляції, повинні проектуватися з додержанням вимог СНіП 2.04.05, а також бу­дівельних норм за видами будинків та споруд. Граничні значення допустимих параметрів внут­рішнього середовища приміщень з постійним перебуванням людей встановлені додатком Н.

Внутрішній водопровід і каналізація

7.42 Системи водопостачання і каналізації, у тому числі системи протипожежного водопоста­чання, повинні проектуватися з додержанням вимог СНіП 2.04.01, а також будівельних норм за видами будинків та споруд.

Вимоги до розташування установок автоматичного пожежогасіння наведені у додатку С.

8 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

8.1 Об'ємно-планувальні і конструктивно-технологічні вирішення громадських будинків, а та­кож системи їх інженерного обладнання повинні забезпечувати оптимальний рівень енерговитрат при будівництві і експлуатації.

8.2 Огороджувальні конструкції будинку повинні проектуватися з теплозахисними властивос­тями, які забезпечують питоме споживання теплової енергії, що витрачається на опалення, в межах встановлених нормативів.

8.3 Площі світлопрозорих огороджень не повинні перевищувати величин, що регламентуються діючими нормами.

8.4 Всі будинки, що підключаються до систем централізованого теплопостачання, повинні бути обладнані пристроями для комерційного обліку теплової енергії, що споживається, встановленими на абонентських вводах.

Пристрої для комерційного обліку та регулювання теплоспоживання в індивідуальних теплових пунктах будинків повинні проектуватися згідно з вимогами діючих норм проектування систем опалення, вентиляції та кондиціонування.

8.5 Системи теплоспоживання будинків тепловою потужністю 50 кВт і більше повинні обладну­ватися пристроями для автоматичного регулювання теплової потужності. Будинки з фіксованою тривалістю робочого дня належить проектувати з регуляторами програмного споживання теплової енергії.

8.6 Системи витяжної вентиляції будинків повинні проектуватися з природним спонуканням, якщо використання вентиляції з механічним спонуканням для окремих приміщень не регламентоване діючими будівельними нормами за видами будинків та споруд.

Встановлення дефлекторів не допускається.

8.7 Системи припливної вентиляції проектують, як правило, низьконапірними і обладнують пристроями автоматичного регулювання теплової потужності. За обгрунтування слід використову­вати теплоутилізатори.

8.8 Індивідуальні джерела теплопостачання будинків від автономних теплогенераторів, які приймаються згідно з діючими нормами, слід проектувати з техніко-економічним обгрунтуван­ням, з використанням джерел енергії, що відновлюються (сонячних колекторів, теплових насосів та ін.).

ДОДАТОК А (рекомендований)

ПЕРЕЛІК

видів громадських будинків та споруд

Будинки дитячих дошкільних закладів

Дитячі дошкільні заклади загального, спеціального та оздоровчого типу.

Будинки дитини та дошкільні дитячі будинки.

Дошкільні заклади, об'єднані з початковою або основною школою.

Будинки навчальних закладів

Загальноосвітні та спеціалізовані школи.

Загальноосвітні, спеціальні та санаторні школи-інтернати.

Міжшкільні навчально-виробничі комбінати.

Позашкільні заклади.

Професійно-технічні навчальні заклади.

Вищі навчальні заклади.

Інститути підвищення кваліфікації спеціалістів.

Будинки та споруди для охорони здоров'я і відпочинку

Лікувально-профілактичні заклади.

Санітарно-профілактичні заклади.

Установи судово-медичної кспертизи.

Аптечні заклади.

Санаторії та санаторії-профілакторії. Заклади відпочинку та туризму.

Будинки та споруди фізкультурно-оздоровчі та спортивні

Відкриті фізкультурно-спортивні споруди.

Будинки та криті споруди.

Фізкультурно-спортивні та фізкультурно-оздоровчі комплекси.