Страница 4: ДБН В.2.2-9-99. Громадські будинки та споруди (30184)

4.37 У пожежонебезпечних господарських та технічних приміщеннях (коморах для зберігання горючих матеріалів, електрощитових, вентиляційних камерах та ін.) перегородки повинні бути протипожежними 1-го типу, а двері - протипожежними 2-го типу з межею вогнестійкості не менше 0,6 години.

4.38 Застосування горючих легкозаймистих килимових покриттів з високою димоутворюючою здатністю та індексом розповсюдження полум'я по поверхні більше 20 згідно з ГОСТ 12.1.044, високонебезпечних за токсичністю продуктів горіння у громадських будинках не допускається.

В коридорах і холах громадських будинків, за винятком видовищних, клубних, дозвіллєвих, критих спортивних споруд з місцями для глядачів, дитячих дошкільних закладів, спальних корпусів шкіл-інтернатів, дитячих оздоровчих таборів і стаціонарів лікувальних закладів, допускаєтья використовувати килимові покриття з горючих матеріалів з індексом розповсюдження полум'я по поверхні до 20, з помірною димоутворюючою здатністю та помірно небезпечних за токсичністю, а в будинках заввишки 10 поверхів та більше - важкогорючих з індексом розповсюдження полум'я по поверхні до 20, з малою димоутворюючою здатністю та малонебезпечних за токсичністю. Килимові покриття мають бути наклеєні на негорючу основу (крім будинків V ступеня вогнестійкості).

4.39 Опорядження стін і стель залів для глядачів і залів критих спортивних споруд з кількістю місць до 1500, аудиторій (більше 50 місць), конференц-залів, актових залів (крім залів, розташованих в будинках V ступеня вогнестійкості), а також торговельних залів приміщень підприємств роздрібної торгівлі в будинках І, II, III, ІІІа, ІІІб ступенів вогнестійкості слід передбачати з важкогорючих або негорючих матеріалів.

В зазначених залах з кількістю місць більше 1500, у приміщеннях сховищ бібліотек та архівів, а також службових каталогів та описів у архівах - тільки з негорючих матеріалів.

В оперних та музичних театрах опорядження стін та стель повинно бути виконано з важкогорючих матеріалів незалежно від місткості залу.

Додаткові вимоги до проектування будинків заввишки понад 16 поверхів

4.40 Будинки заввишки понад 16 поверхів належить проектувати І ступеня вогнестійкості і розділяти по вертикалі на пожежні відсіки протипожежними перекриттями з межею вогнестійкості не менше 2 год; такий відсік по висоті не повинен перевищувати 8 поверхів. Площа пожежного відсіку для будинків заввишки від 16 поверхів до 25 включно повинна бути не більше 2200 м2, для будинків вище 25 поверхів - не більше 1200 м2.

4.41 Сходові клітки будинків заввишки понад 16 поверхів повинні бути незадимлюваними 1-го та 2-го типу і розділятися на відсіки через кожні 8 поверхів (з урахуванням 4.28) суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу.

Зонуванню підлягають інженерні системи (протипожежний водопровід, вентиляційні системи, сміттєпроводи та ін.).

4.42 У межах нижнього поверху кожного пожежного відсіку по периметру будинку повинні передбачатись евакуаційні балкони або відкриті галереї (з урахуванням 4.10) з виходом на них із незадимлюваних сходових кліток, коридорів та приміщень. Площа таких балконів або відкритих галерей повинна бути розрахована на можливість перебування на них найбільшої кількості людей, які одночасно знаходяться на всіх поверхах пожежного відсіку. У будинках з приміщеннями для сну (готелі та ін.) такі балкони, площадки і галереї слід передбачати на кожному поверсі, починаючи з 17-го.

4.43 Місткість ресторанів та зальних приміщень вище 16-го поверху не повинна перевищувати 100 місць.

4.44 При оснащенні фасадів будинків підйомними пристроями для ремонту і очищення фасадів ці пристрої повинні розраховуватися на використання пожежними підрозділами, в тому числі для рятування людей.

4.45 Опорядження і облицювання стін та стелі на шляхах евакуації та в зальних приміщеннях необхідно передбачати із негорючих матеріалів.

Для опорядження приміщень будинків, що мають атріум, а також будинків заввишки понад 16 поверхів допускається застосування горючих матеріалів завтовшки не більше 0,4 мм.

4.46 Замість протипожежних стін для вирішення архітектурно-планувальних і функціональних завдань допускається влаштування протипожежної зони згідно з протипожежними вимогами СНіП 2.01.02.

4.47 У будинках заввишки понад 16 поверхів при влаштуванні сміттєпроводу кожний пожежний відсік (див. 4.41) повинен мати окремий ізольований сміттєпровід із завантажувальним люком, орієнтованим назовні.

4.48 Евакуаційне освітлення будинків заввишки понад 16 поверхів повинно бути першої категорії.

5 КОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ

5.1 Конструктивні вирішення, конструкції громадських будинків, споруд та їх частин необхідно проектувати відповідно до їх функціонального призначення та обраним об'ємно-планувальним вирішенням з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов будівництва, а також згідно з нормативними документами: СНіП 2.02.01; СНіП 2.03.01; СНіП 2.03.03; СНіП II-22; СНіП ІІ-23; СНіП 2.03.06; СНіП II-25; СНіП 2.01.09; СНіП II-7; ДБН B.1.1-1; СНіП ІІ-3; СНіП ІІ-12; СТ СЕВ 4867; ГОСТ 27751 (СТ СЕВ 384).

5.2 Для багатоповерхових громадських будинків рекомендуються безкаркасні, каркасні та комбіновані конструктивні системи, а також за належного обгрунтування - блочні.

Для великопрогонових зальних приміщень громадських будинків рекомендуються для застосування: площинні конструкції (балки, рами, ферми різноманітної конфігурації, арки); сітчасті покриття; просторові конструкції (склепіння, куполи, оболонки, вантові покриття). Для балконів трибун спортивних залів рекомендуються похилі консольні балкові та площинні рамні конструкції східчастої форми.

5.3 У громадських будинках передбачаються температурно-усадкові та осадові шви.

Таблиця 3 - Максимальні відстані між температурно-усадковими швами в будинках із збірного залізобетону

Таблиця 4 - Максимальні відстані між температурно-усадковими швами в монолітних і збірно-монолітних будинках

Відстань між температурно-усадковими швами належить визначати розрахунком з урахуванням кліматичних умов будівництва, матеріалу стін і перекриттів, конструктивної схеми будинку.

Допускається призначати відстані між температурно-усадковими швами в будинках із збірних залізобетонних конструкцій за таблицею 3, у будинках із монолітного і збірно-монолітного залізобетону - за таблицею 4, у будинках із кам'яних конструкцій - за таблицею 5.

Таблиця 5 - Максимальні відстані між температурно-усадковими швами в будинках із кам'яних конструкцій

6 БЕЗПЕКА ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДИНКІВ

6.1 При проектуванні громадських будинків необхідно забезпечувати безпечні підходи і під'їзди до будинків, можливість безпечного переміщення відвідувачів усередині будинків, у тому числі інвалідів, осіб з обмеженною рухомістю і дітей (ВСН 62).

Слід передбачати можливість вносити і виносити обладнання, меблі, носилки з хворим тощо.

6.2 У необхідних випадках у будинках можуть бути передбачені захисні пристрої, що виключають можливість несанкціонованого проникнення.

Обсяги застосування та види цих пристроїв обумовлюються у завданні на проектування.

6.3 Висота порогів не повинна перевищувати 0,025 м. Не слід використовувати поодинокі сходинки на шляху руху людей.

6.4 За наявності у приміщенні уступу з перепадом рівнів підлоги 0,25 м і більше на верхньому рівні необхідно передбачати огорожу заввишки 0,9 м або інші пристрої.

6.5 Зовнішні віконні прорізи з висотою підвіконня від рівня підлоги менше 0,6 м повинні мати пристрої безпеки, що захищають від випадкового падіння з будинку, якщо різниця між рівнем підлоги і поверхнею зовні перевищує 1,5 м.

6.6 Перемички, які розташовані у прорізах над пішохідними шляхами, повинні встановлюватись на висоті не менше 2,1 м.

6.7 Для дверей, що не мають обрамлення, а також для внутрішніх засклених дверей, якщо відстань від скла до рівня підлоги менше 0,9 м, повинно застосовуватись безпечне скло (загартоване, армоване та ін.).

6.8 Скляні двері, що не мають обрамлення, необхідно забезпечувати покажчиками, які мають площу не менше 0,02 м2 і розташовуються на висоті 0,7-1,5 м від рівня підлоги. Це саме стосується дверей, що відчиняються на обидва боки.

6.9 Двері на петлях, що гойдаються, та двері-вертушки на шляхах пересування інвалідів передбачати забороняється.

У нижній частині полотен дверей, якими користуються інваліди на колясках, застосовується прозоре засклення, розташоване не вище 0,9 м від рівня підлоги. Для засклення використовується загартоване скло, захищене протиударною смугою на висоту 0,3 м від підлоги; на склі повинен бути покажчик, аналогічний передбаченому у 6.8.

6.10 У будинках з уклоном покрівлі до 12 % включно заввишки від рівня землі до карниза чи до верху зовнішньої стіни (парапету) більше 10 м, а також у будинках з уклоном покрівлі понад 12 % та заввишки від рівня землі до карниза більше 7 м слід передбачати відповідну огорожу на покрівлі.

6.11 Якщо влаштовуються зовнішні водостоки, повинна бути виключена можливість утворення і падіння полою.

6.12 У пішохідних зонах будинків і комплексів для забезпечення захисту пішоходів від дискомфортно'! дії вітрових потоків рекомендується використовувати вітрозахисні стіни та екрани.

6.13 У разі змінення функції будинку необхідно розробляти заходи щодо перепрофілювання будинків і приміщень згідно з діючим законодавством та нормативними вимогами, що відповідають новому призначенню, та узгоджувати їх з державними органами пожежного і санітарного нагляду.

7 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ТА ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДИНКІВ

7.1 У громадських будинках повинні бути забезпечені умови перебування людей згідно з санітарно-гігієнічними параметрами, встановленими у додатках Н та П.

7.2 Конструкції, деталі та обладнання будинків, опорядження стін і стель, покриття підлог всіх приміщень, а також сходів, коридорів тощо слід передбачати із матеріалів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України.

Санітарно-гігієнічні приміщення

7.3 Розміри, розміщення і обладнання санітарно-гігієнічних приміщень повинні задовольняти вимоги зручності користування, прибирання та дезинфекції; запобігання розповсюдженню інфекції, неприємних запахів, надмірної вологості, паразитичної фауни і мікрофлори.

Основою розрахунку площі сангігієнічних приміщень є розрахункова чисельність осіб чоловічої та жіночої статі, що встановлюється завданням на проектування. Пропускна спроможність обладнання визначається за спеціальними нормативними документами.

7.4 Розміри кабін вбиралень та душових, проходів до них і в умивальник, а також відстані між сантехнічними приладами слід приймати за додатком Р.

7.5 Слід забезпечувати можливість використання сангігієнічних приміщень інвалідами, що пересуваються на кріслах-колясках або милицях, згідно з додатком Г та вимогами ВСН 62.

7.6 Приміщення туалетів у громадських будинках і спорудах (крім відкритих спортивних споруд) слід розташовувати на відстані не більше 75 м від найбільш віддаленого місця постійного перебування людей.

7.7 Кількість приміщень або кабін особистої гігієни жінок належить визначати з розрахунку один гігієнічний душ на кожні 100 жінок, які працюють у найбільш численній зміні. Якщо кількість жінок понад 14 до 100, слід передбачати одну кабіну з гігієнічним душем, яку слід розміщувати при жіночій вбиральні і яка повинна мати вхід з умивальні. Розміри приміщення (кабіни) для гігієнічного душу з місцем для роздягання повинні бути в плані не менше 2,4 м х 1,2 м.

7.8 Необхідність медпункту визначається завданням на проектування з урахуванням типового положення про установу. Медпункт повинен мати два приміщення загальною площею не менше 16 м2.

Повітряне середовище, температурний режим

7.9 Розрахункові параметри повітряного середовища (температура, відносна вологість, рухомість повітря) у приміщеннях громадських будинків різного призначення повинні прийматися згідно з будівельними нормами за видами будинків та споруд, нормативами опалення та вентиляції і забезпечуватись роботою відповідних систем.