3.1.2. На території АЗС не дозволяється розміщення:
мотелів, кемпінгів, тимчасових об’єктів роздрібної торгівлі, за винятком випадків розміщення їх на АЗС, яка перебуває за межами населених пунктів, та за умов дотримання мінімальних відстаней, наведених у табл. 7.9* ДБН 360-92** та в табл. 4, 9 додатка до Інструкції;
будинків, споруд, приміщень, що не належать до об’єктів АЗС, зазначених у пункті 3.1.1 Інструкції;
котельні АЗС (на території АЗС з наземними резервуарами зберігання рідкого моторного палива);
приміщень категорій А, Б за вибухопожежною небезпекою (за винятком приміщень для обладнання зі СПГ і для перекачування СВГ, що належать до технологічної системи АЗС) та категорії Г за пожежною небезпекою (за винятком котельні АЗС);
будинків, споруд, приміщень із застосуванням відкритого вогню (крім котельні АЗС);
приміщень для проведення вогневих і зварювальних робіт;
підземних приміщень, підпідлогових просторів, а також підземних споруд (тунелі, канали тощо) з наявністю вільного простору в межах вибухонебезпечних зон АЗС.
3.1.3. Будинки (споруди), які розташовані на території АЗС, повинні бути одноповерховими І, ІІ, ІІІ, ІІІа ступенів вогнестійкості. Дозволяється проектувати двоповерхові будинки (крім будинків ІІІа ступеня вогнестійкості) з площею кожного поверху не більш як 150 м2, у яких відсутні складські приміщення для легкозаймистих і горючих рідин.
У будинках ІІІа ступеня вогнестійкості не дозволяється застосовувати незахищені металеві конструкції незалежно від їх фактичної межі вогнестійкості.
3.1.4. Для зовнішнього облицювання огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін) будинків АЗС забороняється застосовувати горючі матеріали груп Г4, В3.
У внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання (утеплення) стін будинків АЗС забороняється застосовувати матеріали групи Г4.
3.1.5. Під будинками АЗС і з боку евакуаційних виходів не дозволяється прокладати трубопроводи з паливом.
3.1.6. Підприємство роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів, яке розташоване на території АЗС з наземними резервуарами для зберігання рідкого моторного палива або на території АГЗС, не повинне мати торговельного залу.
3.1.7. У приміщеннях сервісного обслуговування транспортних засобів не дозволяється передбачати процеси, у яких обертаються горючі гази, горючі рідини (наприклад, фарбування), а також горючий пил.
3.1.8. Приміщення для персоналу АЗС, у тому числі приміщення операторської, дозволяється передбачати в будинках сервісного обслуговування водіїв, пасажирів та їх автотранспортних засобів за умов відокремлення приміщень для персоналу АЗС від приміщень сервісного обслуговування протипожежними перегородками 1-го типу (приміщення операторської — глухою протипожежною перегородкою 1-го типу) і перекриттям 3-го типу.
3.1.9. Рівень підлоги приміщень АЗС повинен бути вище не менше ніж на 0,2 м від планувальних позначок прилеглої території АЗС.
3.1.10. Приміщення сервісного обслуговування автотранспортних засобів (за винятком приміщень механізованої мийки автомобілів, що працюють на рідкому моторному паливі) і приміщення сервісного обслуговування водіїв і пасажирів дозволяється розташовувати в одному будинку за умови відокремлення їх між собою протипожежною перегородкою 1-го типу та перекриттям 3-го типу, а також влаштування самостійних евакуаційних виходів назовні та розміщення не більше двох постів технічного обслуговування.
Не дозволяється поєднувати в одному будинку приміщення підприємства роздрібної торгівлі, у якому передбачено продаж легкозаймистих і горючих рідин, і приміщення громадського харчування.
3.1.11. В окремому будинку сервісного обслуговування транспортних засобів дозволяється передбачати не більше трьох постів технічного обслуговування. Приміщення різного функціонального призначення (пости технічного обслуговування, приміщення механізованої мийки автомобілів, комори тощо) слід розділяти між собою перегородками, виконаними з негорючих матеріалів та з межею вогнестійкості не менше як ЕІ 30 (для будинків І ступеня вогнестійкості), ЕІ 15 (для будинків ІІ, ІІІ, ІІІа ступенів вогнестійкості), а приміщення для транспортних засобів (крім механізованої мийки) слід відокремлювати від інших приміщень перегородками, виконаними з негорючих матеріалів та з межею вогнестійкості не менше як ЕІ 45.
Під час проектування АЗС, призначених для розміщення в населених пунктах, дозволяється передбачати приміщення постів технічного обслуговування тільки легкових автомобілів.
3.1.12. Приміщення категорії В за пожежною небезпекою, а також комору зберігання легкозаймистих і горючих рідин підприємства роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів слід розміщувати біля зовнішніх стін будинків з віконними прорізами.
Змащувальні мастила (у тому числі відпрацьовані) повинні зберігатися в ємкостях загальною місткістю не більш як 1 м3, розташованих під землею, або у спеціальному приміщенні, яке відділено від прилеглих приміщень протипожежними перегородками 1-го типу і має самостійний вихід назовні з будинку.
3.1.13. У разі, якщо вихід із приміщень будинків АЗС влаштовано в бік майданчика для АЦ, ПРК, резервуарів зберігання палива і розташовано на відстані менше 15 м від зазначених споруд (обладнання), то слід передбачати додатковий евакуаційний вихід з приміщень, який розташований на відстані більше ніж 15 м від зазначених вище споруд (обладнання) або в бік, вільний від технологічного обладнання.
3.1.14. Навіси слід виконувати з негорючих матеріалів. У покритті навісів висотою не менше ніж 4 м дозволяється використовувати матеріали групи горючості Г1 (за винятком навісів або частин навісу, розташованих над місцями заправлення вантажних автомобілів).
Влаштування навісів над майданчиками для АЦ і над наземними резервуарами для зберігання рідкого моторного палива не дозволяється.
3.1.15. Покриття проїздів, заправних острівців і майданчиків для АЦ повинно бути стійким до впливу нафтопродуктів.
3.1.16. Висота наземної частини колодязів для інженерних споруд повинна бути не менше як 0,05 м. Конструкція колодязів повинна запобігати потраплянню до них ґрунтових вод.
3.1.17. Майданчик для АЦ з рідким моторним паливом повинен бути обладнаний відповідно до пункту 2.1.1 Інструкції, а також аварійним резервуаром і зливальним трубопроводом, які забезпечують злив палива з майданчика без його переливання на іншу ділянку території АЗС у разі можливої розгерметизації зливального патрубка АЦ.
Аварійний резервуар повинен виконуватися з негорючих матеріалів, що унеможливлюють потрапляння палива в ґрунт. Місткість цього резервуара повинна перевищувати не менш ніж на 10 % сумарну місткість використовуваних на АЗС автоцистерн. Зливальний трубопровід повинен закінчуватися на відстані не більше ніж 0,1 м від дна зазначеного резервуара. Аварійний резервуар оснащується трубопроводом деаерації.
Глибина залягання аварійного резервуара та зливального трубопроводу повинна виключати замерзання в них води в холодний період року.
Зливальний трубопровід і лоток (трубопровід) відводу зливних стоків слід оснащувати запірною арматурою (заглушками, засувами тощо).
3.1.18. Фундаменти для наземних резервуарів зберігання палива повинні виключати накопичення палива під резервуарами. Висота фундаменту повинна бути вище не менше ніж 0,2 м щодо прилеглого майданчика. Розміри фундаменту в плані повинні перевищувати розміри резервуара зберігання палива не менше ніж на 0,5 м в усіх напрямках.
3.1.19. Під час проектування котельні АЗС слід передбачати автоматизовані електричні водонагрівальні котли з температурою теплоносія не вище ніж 80 °С.
Автоматизовані водонагрівальні котли на дизельному паливі повинні бути з температурою спалаху палива понад 45 °С. Котельні з котлами на дизельному паливі слід розміщувати в окремо розташованому одноповерховому будинку або прибудовувати до будинків І, ІІ ступенів вогнестійкості, які призначені для персоналу АЗС або миття транспортних засобів. Прибудовані котельні слід відокремлювати від будинку протипожежною стіною 1-го типу. Відведення димових газів в атмосферу повинно бути передбачено крізь димову шахту, виконану з негорючих матеріалів і розташовану із зовнішнього боку стіни будинку котельні, яка звернена в бік, протилежний паливним резервуарам, ПРК та майданчику для АЦ. Димову шахту слід обладнувати іскрогасником, установленим на виході димових газів. Із зовнішнього боку будинку котельні, що працює на дизельному паливі, на трубопроводі подавання палива до котла слід установлювати запірну арматуру і зворотний клапан, що закривається у разі відключення насоса подавання палива.
Дозволяється для опалення та гарячого водопостачання операторської використовувати електричний або газовий котел потужністю не більше 30 кВт, що розміщується в окремому приміщенні, обладнаному автоматичною пожежною сигналізацією та відокремленому від прилеглих приміщень глухими протипожежними перегородками 1-го типу.
3.1.20. АЗС слід обладнувати блискавкозахистом відповідно до вимог РД 34.21.122-87/Міненерго СРСР “Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений”, але не нижче ІІ категорії.
3.1.21. Система заземлення, електроустановки будинків і споруд АЗС повинна відповідати вимогам ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01 “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок” та ДНАОП 0.00-1.29-97 “Правила захисту від статичної електрики”.
3.1.22. На території АЗС не дозволяється передбачати повітряні лінії електропередач.
3.1.23. АЗС повинні бути обладнані телефонним зв’язком або радіозв’язком, а також системою гучномовного зв’язку.
3.2. Специфічні вимоги до будинків і споруд АГЗС (АГЗП-стаціонарних), АГНКС та БП АЗС
3.2.1. Для опалення та гарячого водопостачання приміщень АГЗС (АГЗП-стаціонарних), АГНКС, БП АЗС дозволяється влаштовувати автоматизовані водонагрівальні котли з використанням палива, яке використовується на зазначених АЗС для заправлення автотранспорту (природний газ, парова фаза СВГ, дизельне паливо). Котельні зазначених АЗС слід розміщувати в окремо розташованих будинках.
3.2.2. Приміщення для технічного обслуговування і миття автомобілів, що працюють на рідкому моторному паливі, СПГ або СВГ, слід передбачати в одному або декількох окремо розташованих будинках.
Приміщення для миття автомобілів дозволяється влаштовувати спільним на декілька автомобілів, а приміщення технічного обслуговування автомобілів, що працюють на СПГ або СВГ, слід проектувати для одного автомобіля і відокремлювати від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу.
3.2.3. У приміщеннях категорій А, Б за вибухопожежною небезпекою слід влаштовувати легкоскидні конструкції, які відповідають вимогам пункту 2.42 СНиП 2.09.02-85* “Производственные здания”.
3.2.4. Скидні труби СПГ слід розташовувати вертикально з направленням викидання газу вгору. Верхній зріз скидного трубопроводу повинен перевищувати висоту будинків і споруд, розташованих у радіусі 5 м від зазначеного трубопроводу, не менш ніж на 1 м. Висота скидного трубопроводу повинна бути на 3 м вище від прилеглого майданчика.
3.2.5. Влаштування навісів з непровітрюваними об’ємами (пазухами, кишенями) над обладнанням зі СПГ, уключаючи загальний навіс над майданчиками заправних острівців, на яких, крім заправлення автомобілів бензином, дизельним паливом або СВГ, здійснюється заправлення стиснутим природним газом, не дозволяється.
3.2.6. Для БП АЗС не дозволяється передбачати спільні майданчики для АЦ з рідким моторним паливом і для АЦ з СВГ.
3.2.7. Дозволяється за погодженням з центральним органом державного пожежного нагляду на території АГНКС або БП АЗС, у складі яких є АГНКС, розміщувати установку для виробництва скрапленого природного газу, до якої висувають ті самі вимоги, що й до обладнання АГНКС.
4. Вимоги щодо обладнання АЗС засобами протипожежного захисту
4.1. Під час проектування АЗС для їх протипожежного захисту слід передбачати:
застосування пересувної пожежної техніки;
зовнішній протипожежний водопровід та/або водойми (резервуари);
установки пожежної сигналізації;
установки пожежогасіння (автоматичні, автономні);
системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;
первинні засоби пожежогасіння.
Вогнегасники, установки пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні мати сертифікати відповідності.
4.2. Проектування та влаштування протипожежного водопостачання для зовнішнього пожежогасіння АЗС слід здійснювати згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 “Водоснабжение. Наружные сети и сооружения” (далі — СНиП 2.04.02-84).
4.3. Зовнішнє пожежогасіння АЗС слід передбачати від водойми (пожежного резервуара) або не менш ніж від двох пожежних гідрантів.
Зазначені водойми (пожежний резервуар), гідранти повинні розташовуватися на відстані не ближче ніж 35 м від резервуарів палива та паливороздавальних колонок.
4.4. Загальна місткість протипожежних водоймищ, резервуарів для АЗС рідкого моторного палива, АГНКС та АГЗП-стаціонарних повинна становити не менше 100 м3. Їх слід розташовувати на відстані не більше ніж 200 м від АЗС.
Для АГЗС та БП АЗС загальна місткість зазначених водоймищ, резервуарів повинна становити не менше 200 м3.
4.5. Максимальний час відновлення об’єму води для зовнішнього пожежогасіння має становити не більше 24 години.
4.6. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння АЗС визначаються розрахунком як сумарні витрати води на пожежогасіння будинків та споруд і на охолодження наземних резервуарів для палива.
Витрати води на пожежогасіння будинків АЗС визначаються згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 (для будинків сервісного обслуговування водіїв і пасажирів, а також будинків для персоналу АЗС — як для громадських будинків, а для будинків сервісного обслуговування транспортних засобів — як для виробничих будинків), але не менше ніж 10 л/с. Загальні витрати води на охолодження наземних резервуарів палива слід приймати не менше ніж 15 л/с.
