в кг ·м-3
Хладони |
Двоокис вуглецю |
Інерген (азот (N2) - 52 %, аргон (Аг) - 40 %, двоокис вуглецю (СО2) - 8 %) |
Азот (N2) |
Повітря |
|
125 (С2F5Н) |
227еа (С3F7Н) |
|
|
|
|
5,208 |
7,28 |
1,88 |
1,42 |
1,17 |
1,202 |
Таблиця Д.1.2 - Коефіцієнт, що враховує висоту розташування об'єкта, який захищається, відносно рівня моря
Висота, м |
Поправочний коефіцієнт К3 |
0,0 |
1,0 |
300 |
0,96 |
600 |
0,93 |
900 |
0,89 |
1200 |
0,86 |
1500 |
0,82 |
1800 |
0,78 |
2100 |
0,75 |
Таблиця Д.1.3 - Нормативні об'ємні вогнегасні концентрації
% об.
Горючі матеріали
|
Хладони |
Двоокис вуглецю (СО2)
|
Інерген (азот (N2) - 52%, аргон (Аr) - 40%, двоокис вуглецю (СО2) - 8 %)
|
|
|
125 (С2F5Н) |
227еа (С3 F7Н) |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Рідкі та газоподібні горючі матеріали |
||||
Ацетон |
- |
6,5 |
34,0 |
37,0 |
Бензин |
- |
7,0 |
36,0 |
- |
Етанол |
12,0 |
7,6 |
34,0 |
36,0 |
Етилен |
- |
7,8 |
49,0 |
|
Метан |
- |
8,0 |
37,0 |
|
n-Гептан |
10,0 |
6,6 |
34,0 |
37,0 |
Пропан |
|
|
36,0 |
|
Ацетилен |
|
|
66,0 |
|
Бензол |
|
|
37,0 |
|
Водень |
|
|
74,0 |
|
Дизельне паливо |
|
|
34,0 |
|
Гас |
|
|
34,0 |
|
Мастило для гідроприводів |
|
|
34,0 |
|
Мастило гідроване |
|
|
34,0 |
|
Окис вуглецю |
|
|
64,0 |
|
Окис етилену |
|
|
53,0 |
|
Нафта |
|
|
34,0 |
|
Спирт метиловий |
|
|
54,0 |
|
Спирт етиловий |
|
|
44,0 |
|
Етан |
|
|
40,0 |
|
Етилен хлорид |
|
|
34,0 |
|
Етиловий ефір |
|
|
46,0 |
|
Мастило трансформаторне |
|
|
34,0 |
|
Мастило машинне |
|
|
|
28,0 |
Вакуумне мастило |
10,0 |
|
|
|
Толуол |
|
5,1 |
|
|
Розчинник 647 |
|
7,0 |
|
|
Тверді горючі матеріали |
||||
Матеріали, що містять целюлозу *) |
|
|
62,0 |
|
Пил бурого вугілля *) |
|
|
51,0 |
|
Пил кам'яновугільний *) |
|
|
51,0 |
|
Закінчення таблиці Д.1.3
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Бавовна *) |
|
|
58,0 |
|
Папір, папір гофрований *) |
|
|
62,0 |
|
Порошок пластмас *) |
|
|
58,0 |
|
Пил каучуковий *) |
|
|
51,0 |
|
Пил деревний *) |
|
|
51,0 |
|
Полістирол |
|
|
34,0 |
|
Поліуретан |
|
|
34,0 |
|
Примітка 1. Для всіх горючих матеріалів (речовин) нормативна об'ємна вогнегасна концентрація для двоокису вуглецю не повинна прийматися менше 34 % об. |
||||
Примітка 2. Для горючих речовин, не наведених у таблиці, нормативна об'ємна вогнегасна концентрація може бути визначена як добуток мінімальної об'ємної вогнегасної концентрації при гасінні n-гептана на коефіцієнт безпеки 1,2 для всіх вогнегасних речовин за винятком двоокису вуглецю, для останнього коефіцієнт безпеки дорівнює 1,7. |
||||
*) При гасінні необхідно підтримувати вогнегасну концентрацію парів двоокису вуглецю протягом 20 хв. |
Маса залишку газової вогнегасної речовини у трубопроводах Мтр , кг, визначається тільки для установок, в яких отвори розпилювачів розташовані вище розподільних трубопроводів, за формулою
Мтр = Vтр · ρ , (Д.1.6)
де Vтр - об'єм трубопроводів установки від найближчого до установки розпилювача до кінцевих розпилювачів, м3;
ρ - густина залишку газової вогнегасної речовини при тиску, який є у трубопроводі післязакінчення витоку маси речовини Мр у приміщення, що підлягає захисту, кг·м-3;
Мб · п - добуток залишку газової вогнегасної речовини у балоні, Мб , значення якого приймаєтьсязгідно з технічною документацією на балон, кг, на кількість балонів в установці п.
Таблиця Д.1.4. - Значення параметра негерметичності в залежності від об'єму приміщення, яке захищається
Параметр негерметичності, не більше, м -1 |
Об'єм приміщення, яке захищається, м3 |
0,044 |
до 10 |
0,033 |
від 10 до 20 |
0,028 |
від 20 до 30 |
0,02 |
від 30 до 50 |
0,018 |
від 50 до 75 |
0,016 |
від 75 до 100 |
0,014 |
від 100 до 150 |
0,012 |
від 150 до 200 |
0,011 |
від 200 до 250 |
0,010 |
від 250 до 300 |
0,009 |
від 300 до 400 |
Закінчення таблиці Д.1.4
Параметр негерметичності, не більше, м-1 |
Об'єм приміщення, яке захищається, м3 |
0,008 |
від 400 до 500 |
0,007 |
від 500 до 750 |
0,006 |
від 750 до 1000 |
0,005 |
від 1000 до 1500 |
0,0045 |
від 1500 до 2000 |
0,0040 |
від 2000 до 2500 |
0,0037 |
від 2500 до 3000 |
0,0033 |
від 3000 до 4000 |
0,0030 |
від 4000 до 5000 |
0,0025 |
від 5000 до 7500 |
0,0022 |
від 7500 до 10000 |
0,001 |
понад 10000* |
* - лише для автоматичних установок газового пожежогасіння. |
Д.2. Розрахунок установок об'ємного хладонового пожежогасіння
(Хладон 114В2)
Д.2.1 Маса М основного запасу хладону 114В2, кг, визначається за формулою
М = V · qn · K + M1 · f + M2 + M3 , (Д.2.1)
де V - об'єм приміщення, яке захищається, м3;
qп - нормативна масова вогнегасна концентрація, яка приймається:
k - коефіцієнт, який враховує втрати хладону за рахунок залишку у трубопроводах та витоку його із приміщення, яке захищається, і приймається:
М1 - залишок хладону у балоні, кг (3 кг для балонів з ємкістю 40 л);
f - число балонів;
М2 - маса залишку хладону у розподільних трубопроводах (тільки для кабельних підпіль), кг;
M3 - маса залишку хладону у колекторі, кг.
Примітка. За наявності постійно відкритих прорізів, площа яких складає від 1 до 10 % площі огороджувальних конструкцій приміщення, належить приймати додаткову витрату хладону, що дорівнює 2 кг на 1 м2 прорізів.
Д.2.2. Розрахунковий час подавання хладону належить приймати для приміщень 2-, 3-, 4-, 6-, 7-ї груп - не більше 60 с, для приміщень 1-ї та 5-ї груп - не більше 120 с.
Д.2.3. Витрата хладону через розпилювач Q, м3 · с-1, визначається за формулою
Q = μ · A ·, (Д.2.2)
де μ - коефіцієнт витрати розпилювача (для двохструмного розпилювача μ = 0,6);
А - сумарна площа випускних отворів розпилювача, м2;
g - прискорення сили тяжіння, м · с-2 ;
H - напір у розпилювача, м (у найбільш віддаленого від станції розпилювача у кінці роботи установки H = 15 м).
Д.2.4. Втрати напору на ділянці трубопроводу ΔH, м, визначаються за формулою
ΔH = , (Д.2.3)
де λ - коефіцієнт опору тертю, визначається за формулою (Д.2.5);
l - довжина трубопроводу, м;
υ - швидкість потоку хладону, м · с-1, визначається за формулою (Д.2.4);d - внутрішній діаметр трубопроводу, м.
Д.2.5. Швидкість потоку хладону υ, м/с, визначається за формулою
υ = , (Д.2.4)
де Q - витрата хладону, м3 · с-1;
S - площа перерізу трубопроводу, м2.
Д.2.6. Коефіцієнт опору тертю λ визначається за формулою
λ = 0,11(n1 / d + 68 / Re) 0,25 , (Д.2.5)
де п1 - еквівалентна абсолютна шорсткість, м, яка приймається 2 · 10-4 для трубопроводів і 3 · 10-6 - для сифонних трубок балонів;
Re - число Рейнольдса.
Д.2.7. Мінімальний напір Нтіп , м, у балоні з хладоном у кінці роботи установки визначається за формулою
Нтіп = ΔH · Н1 + Н2 + Н3 + H , (Д.2.6)
де ΔH - втрати напору у трубопроводі, м;
Н1 - втрати напору у фасонних частинах трубопроводу приймаються 20 % від ΔH, м;
Н2 - місцеві втрати у запірній арматурі обладнання, м, визначають за формулою
Н2 = , (Д.2.7)
де ε - коефіцієнт опору, який дорівнює:
ν - швидкість потоку хладону, м · с-1;
Н3 - різниці геометричних відміток між відміткою, на якій встановлений балон, та найбільш високо розташованим розпилювачем, м;
Н - вільний напір у найбільш віддаленого розпилювача, м.
Д.2.8. Мінімальний тиск рmin , МПа, у балоні у кінці витікання хладону визначається за формулою
ртіп = Нтіп · γ · 10-6 , (Д.2.8)
де γ - питома вага хладону, Н · м3.
Д.2.9. Абсолютний максимальний тиск осушеного стиснутого повітря (азоту згідно з ГОСТ 9293) ртах, МПа, в балонах установки визначається за формулою
ртах = ртin · , (Д.2.9)
де Vmin - об'єм повітря (азоту) у балонах на початку витікання хладону, м3;
Vmax - об'єм балонів і трубопроводів до найближчого до станції розпилювача, м3;
Д.2.10. Розрахунковий час t подачі хладону, с, визначається за формулою
, (Д.2.10)
де k1 - коефіцієнт провідності, визначається за формулою
,
де qmin - витрати хладону в кінці роботи установки (р = pmin), л · с-1;
р0 - початковий (робочий) тиск абсолютний, кгс · см-2 (максимальний нормативний тиск в балонах при 20 °С становить 11,7 МПа);
V0 - об'єм стиснутого газу в балонах, л;
ртin - тиск у кінці роботи установки (абсолютний), кгс · см-2;
A = ;
B = C0,21 ;
C = .
Д.3. Методика гідравлічного розрахунку установки вуглекислотного пожежогасіння
Послідовність розрахунку
Д.3.1 Середній (за час подачі двоокису вуглецю) тиск у ізотермічному резервуарі рт, МПа, визначається за формулою
рт = 0,5 · (p1 + p2) , (Д.3.1)
де р1 - тиск у резервуарі при зберіганні двоокису вуглецю, МПа;
р2 - тиск у резервуарі у кінці випуску розрахункової кількості двоокису вуглецю, МПа, визначається за графіком, рисунок 3.1.