6 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ 6.1 Загальні вимоги
6.1.1Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будинків і споруд підприємств роздріб-ної торгівлі мають забезпечувати можливість організації торгівлі сучасними методами (само-обслуговування, вільний доступ до товарів, продаж за зразками, з урахуванням застосуваннятари-обладнання тощо) і можливість використання традиційних методів торгівлі, передбачатикомплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт засобами вертикального та гори-зонтального транспорту, а також забезпечувати зручності для покупців і продавців.
Конструктивні рішення будинків слід розробляти згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, СНиП 2.01.01, ДБН В.1.2-2 і ДСТУ Б В.1.2-3, ДБН В.2.1-10, ДБН В.2.6-31. В особливих умовах будівництва (просідаючі ґрунти, підроблювані території, сейсмічні райони) слід керуватися ДБН В.1.1-5 і ДБН В.1.1-12.
С. 10 ДБН В.2.2-23:2009
Торговельні зали повинні бути зручно зв'язані з приміщеннями для готування товарів до продажу, приміщеннями для зберігання товарів.
З торговельних залів, складських приміщень (комор) і приміщень для готування товарів до продажу не повинно бути безпосередніх входів до службових, побутових та технічних приміщень.
Прийомочні, розвантажувальні слід, як правило, розміщувати поблизу від приміщень зберігання товарів.
Всі підсобні, службові та побутові приміщення для персоналу повинні бути ізольовані від приміщень для зберігання харчових продуктів.
6.1.6В універсамах, гіпермаркетах та інших продовольчих магазинах приміщення комор таготування товарів до продажу слід передбачати, як правило, на одному рівні з відповідною заспеціалізацією торговельною залою.
В умовах реконструкції допускається розміщення комор (за винятком комор для легкозаймистих матеріалів і горючих рідин), приміщень для готування товарів до продажу та торговельних залів на різних рівнях у разі забезпечення зв'язку за допомогою підйомників, вантажних ліфтів або інших пристоїв для товарів, а також сходів, пандусів, пасажирських ліфтів для покупців (відвідувачів) і персоналу.
Допускається розміщення в підвальному та цокольному поверхах комор і складських приміщень продовольчих та непродовольчих магазинів, торговельні зали яких розміщені на першому поверсі і вище, а також підсобних приміщень магазинів (у тому числі для приймання скляної тари, зберігання контейнерів, пакувальних матеріалів, прибирального інвентаря тощо), побутових приміщень (гардеробні, вбиральні, умивальні, душові, роздягальні, кабіни особистої гігієни жінок), технічних приміщень систем інженерного обладнання будинків.
6.1.7Торговельні зали, фасувальні, комплектувальні, прасувальні, майстерні й інші примі-щення підприємств роздрібної торгівлі з тривалим перебуванням людей рекомендується забез-печувати, як правило, природним освітленням.
Допускається влаштовувати без природного освітлення торговельні зали, приміщення приймання скляної тари від населення, складські приміщення, підсобні (комори для зберігання тари, контейнерів, інвентаря, у тому числі прибирального), побутові приміщення персоналу і технічні, тобто всі приміщення, які допускається розміщувати у підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9 і для яких може передбачатися лише штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28. У цьому випадку зазначені приміщення мають бути обладнані системою примусового димовидаляння.
6.1.8Висоту поверхів будинків приймають, як правило, 3,3 м (не менше 3,0 м від підлоги достелі).
Допускається за обґрунтування (механізація, обладнання, конструкції) збільшувати висоту поверхів із торговельною залою площею більше 400 м2 до 3,6 м, а більше 1000 м2 - до 4,2 і 4,8 м (за завданням на проектування). Висоту двосвітних торговельних залів допускається приймати 4,8 м за наявності антресолей, а для торговельних залів ринків - у випадках, коли внутрішній об'єм зали дозволяє передбачати природну вентиляцію відповідно до 9.4.5. Висоту поверху із торговельною залою у разі кондиціонування повітря слід приймати не більше 4,2 м.
6.1.9Висоту поверху підприємств торговельною площею до 250 м2, вбудованих у житловібудинки, допускається приймати за висотою поверху житлового будинку, але не менше 2,8 м.
ДБН В.2.2-23:2009 С. 11
Входи до комор та інших неторговельних приміщень слід розташовувати з боку виробничих груп приміщень. У підприємствах торговельною площею до 250 м2 допускається передбачати додаткові входи до торговельної зали для подавання товарів із суміжних із торговельною залою комор.
6.2 Торговельні приміщення
6.2.1До складу торговельної площі підприємств торгівлі входить площа торговельних залів іприміщень для додаткового обслуговування відповідно до переліку згідно з додатком Г. Цейперелік не регламентується і визначається відповідно до завдання на проектування.
У торговельну площу магазину не входить площа приміщень для приймання скляної тари, які мають, як правило, окремі входи для відвідувачів.
Мінімальний коефіцієнт установної площі в торговельній залі слід приймати не менше 0,25.
6.2.2Відділи замовлень рекомендується передбачати в продовольчих магазинах з універсаль-ним асортиментом товарів торговельною площею, як правило, 400 м2 і більше (у сільських посе-леннях - торговельною площею 250 м2 і більше).
Допускається передбачати за завданнями на проектування відділи замовлень в інших продовольчих магазинах і за меншої торговельної площі.
Площу приміщень відділу замовлень слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Д.
6.2.3Площу кафетеріїв слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомимипоказниками мінімальної площі згідно з додатком Е.
Площі сокових барів, відділів кулінарії тощо підприємств харчування встановлюються завданнями на проектування згідно з нормами на проектування підприємств громадського харчування (ресторанного господарства) відповідно до вимог ДСТУ 4281, СП 42-123-5777 і СП 5781.
С.12 ДБН В.2.2-23:2009
Для визначення частки площі, зайнятої обладнанням, по відношенню до всієї площі торговельної зали універсаму (супермаркету тощо) рекомендується користуватися такими орієнтовними величинами:
6.2.9У магазинах самообслуговування кількість робочих місць контролерів-касирів слідприймати залежно від площі торговельної зали на одне робоче місце контролера-касира (реєст-ратора розрахункових операцій):
до 100 м2 включно - у продовольчих магазинах;
до 160 м2 включно - в непродовольчих магазинах.
Площа вузла розрахунку повинна прийматися не більше 15 % від площі торговельної зали. У цьому розрахунку не враховується площа торговельної зали, призначена для додаткового обслуговування.
У вітринах належить передбачати заходи для захисту поверхонь охолодження від запітніння та обледеніння, а в разі необхідності - пристрої для захисту від сонячних променів. У продовольчих магазинах, ринках і відділах замовлень вітрини з експозиційними площадками передбачати, як правило, не слід.
ДБН В.2.2-23-2009 С. 13
6.3 Приміщення для приймання, зберігання та готування товарів до продажу
6.3.1Розвантажувальні платформи мають бути, як правило, вище рівня майданчика, де розта-шовані автомобілі, на 1,1 м - 1,2 м.
Для малотоннажних автомобілів за завданнями на проектування допускається приймати висоту розвантажувальної платформи над рівнем майданчика для автомобілів 0,6 м - 0,8 м.
Допускається за завданнями на проектування розміщувати майданчики для автомобілів на одному рівні з розвантажувальною платформою за наявності розвантажувально-підйомних засобів.
Площа розвантажувальної платформи включається до складу розрахункової (нормованої) площі будинку магазину в разі, якщо розвантаження товарів відбувається в опалюваних приміщеннях.
Ширина платформи прямокутної форми має бути 4,0 м - 4,5 м (для розвантаження малотоннажних автомобілів - 3 м); пилоподібної форми - від 2,5 м до 3,5 м у найбільш вузькому місці.
В універсамах (гіпермаркетах тощо) та продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м2 і більше, в універмагах та непродовольчих магазинах (крім меблевих) - 4500 м2 і більше, у меблевих - 1000 м2 і більше, а також у ринках торговельною площею 1500 м2 і більше допускається (за завданнями на проектування) збільшувати ширину платформи до 6,0 м.