Рекомендується проектувати громадські туалети для покупців у магазинах груп IIIН, IVH із розрахунку один санітарний прилад на 600 м2 торговельної площі, але не менше двох санітарних приладів.
6.4.5Громадські туалети слід проектувати роздільними для чоловіків і жінок.У громадських туалетах слід передбачати:
7 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ
С. 18 ДБН В.2.2-23:2009
У торговельних залах магазинів із штучним освітленням слід передбачати застосування опоряджувальних матеріалів з високим коефіцієнтом відбиття, високоефективних розрядних ламп і систем автоматичного керування освітленням.
7.6У підприємствах торгівлі слід застосовувати будівельні й опоряджувальні матеріали таобладнання, які мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи і відпо-відають вимогам ДГН 6.6.1-6.5.001 (НРБУ), ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01.
Допускається приймати позначку підлоги біля входу до магазину в одному рівні з тротуаром або із заглибленням нижче його позначки за умови захисту вхідних прорізів від попадання поверхневих вод і опадів. У цих випадках над входом слід передбачати козирок.
7.10При проектуванні елементів конструкцій, вузлів їх з'єднань, вікон і дверей, а такожвентиляційних ґрат та елементів інших систем будинків підприємств торгівлі слід враховувативимоги щодо захисту приміщень від проникнення паразитуючих тварин і комах.
ДБН В.2.2-23:2009 С. 19
7.20. Рівні напруженості електричного поля 50 Гц від поверхонь, які огороджують приміщення на відстані 0,2 м, не повинні перевищувати 500 В/м відповідно до вимог ДСанПіН 239.
При обладнанні робочих місць реєстраторів торговельних операцій (контролерів-касирів) комп'ютерами вони повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2-007.
Гранично-допустимі рівні електромагнітних випромінювань від зовнішніх джерел із вбудованих і вбудовано-прибудованих підприємств торгівлі в приміщеннях житлових будинків не повинні перевищувати вимог ДСанПіН 239.
7.23Питома ефективна активність природних радіонуклідів (ПРН) у будівельних матеріалахі сировині, які використовуються в будівництві підприємств торгівлі, не повинна перевищувати370 Бк/кг.
7.24Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гамма-випромінення в приміщенняхпідприємств торгівлі, які здаються в експлуатацію, не повинна перевищувати 73 пГр/с (30 мкР/год),а в експлуатованих - 122 пГр/с (50 мкР/год).
7.25Середньорічна еквівалентна рівноважна активність радону-222 в повітрі приміщень під-приємств торгівлі, що проектуються, заново побудовані та реконструйовані, не повинна пере-вищувати 50 Бк/м3, а в тих, що експлуатуються, - 100 Бк/м3 згідно з вимогами ДГН 6.6.1-6.5.001(НРБУ).
8 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
8.1 Проектування підприємств торгівлі слід здійснювати згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ГОСТ 12.1.004, НАПБ Б.01.005 інших відповідних нормативних документів, а також з урахуванням вимог цього розділу.
Найбільшу площу поверху чи його частини між протипожежними стінами 1-го типу (протипожежного відсіку) залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків підприємств торгівлі слід приймати згідно з таблицею 2.
С.20 ДБН В.2.2-23:2009
Таблиця 2
Ступінь вогнестійкості будинків
|
Найбільша кількість поверхів
|
Найбільша площа поверху чи його частини між протипожежними стінами 1-го типу, м2 |
||
|
|
одноповерхових
|
двоповерхових
|
3-5-поверхових
|
І-ІІ |
5 |
3500 |
3000 |
2500 |
III |
2 |
2000 |
1000 |
- |
ІІІа, ІІІб |
1 |
1000 |
- |
- |
IV, IVа і V |
1 |
500 |
- |
- |
Примітка 1. Найбільшу площу поверху чи його частини між протипожежними стінами будинків І і II ступенів вогнестійкості допускається збільшувати не більше ніж на 100 % за умови облад- нання підприємств торгівлі автоматичними установками пожежогасіння. Примітка 2. Допускається збільшувати висоту будинків магазинів І і II ступенів вогнестійкості на один поверх для розміщення у верхньому поверсі комор, приміщень для готування товарів до продажу, підсобних, службових, побутових і технічних приміщень. |
8.2Для розрахунку шляхів евакуації кількість покупців, що одночасно перебувають в торго-вельній залі, слід визначати із розрахунку на одну людину (включаючи площу, зайняту облад-нанням):
Під час розрахунку евакуації з торговельних залів магазинів слід враховувати майбутнє розширення торговельної зали згідно з 6.1.4 цих Норм.
8.3Із торговельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуацій-них виходів безпосередньо назовні або в сходові клітки типу СК 1, які мають двері з пристроямисамозачинення та ущільнення в притулах. Допускається передбачати евакуаційні виходи на сходитипу С 2 за умови виконання вимог 8.9 цих Норм.
Відстані від найбільш віддаленої точки торговельної зали до найближчого евакуаційного виходу назовні або у сходову клітку слід визначати згідно з таблицею 3, виходячи із об'єму зали та ступеня вогнестійкості будинку.
Таблиця 3
Торговельні зали |
Ступінь вогнестійкості будинку |
Відстань, м, у залах об'ємом, тис. м3 |
||
|
|
до 5 |
більше 5 до 10 |
більше 10 |
Якщо площа основних евакуаційних проходів від площі зали складає: |
|
|
|
|
не менше 25 %; |
I, II |
50 |
65 |
80 |
|
ІІІ, ІІІб, IV |
35 |
45 |
- |
|
ІІІа, IVa, V |
25 |
- |
- |
|
І, II |
25 |
30 |
35 |
|
III, ІІІб, IV |
15 |
20 |
- |
|
Ша, IVa, V |
10 |
- |
- |
Примітка 1. Об'єм торговельної зали визначається виходячи із торговельної площі (6.2.1) та висоти зали від підлоги до низу перекриття (покриття). Примітка 2. Зазначена у таблиці відстань вимірюється по шляху евакуації, у тому числі по основних евакуаційних проходах. |
ДБН В.2.2-23:2009 С. 21
Із неторговельних приміщень з одночасним перебуванням не більше як 50 осіб, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до виходу з цих приміщень не перевищує 25 м, допускається влаштовувати один евакуаційний вихід.
8.6За наявності на шляхах евакуації розсувних (обертових) дверей поряд з ними слідвлаштовувати двері, які відчиняються за напрямом евакуації і відповідають вимогам ДБН В. 1.1-7до евакуаційних виходів.