3 Класифікація трансформаторів
3.1 Силові трансформатори поділяються:
3.1.1 Для роботи трансформаторів у нормальних умовах необхідні:
При цьому середньодобова температура повітря – не більше 30 °С і середньорічна температура повітря – не більше 20 °С;
– температура охолоджувальної води – не більше 25 °С на вході до охолодника.
3.1.2 Для роботи трансформаторів у спеціальних умовах необхідні:
3.2.1 Умовне позначення трансформаторів має таку структуру:
Для автотрансформаторів класу напруги сторони середньої напруги (далі – СН) або низької напруги (далі – НН) 110 кВ і вище після класу напруги сторони високої напруги (далі – ВН) через риску дробу зазначається клас напруги сторони СН або НН.
3.2.2 Літерна частина позначення:
А – автотрансформатор;
О або Т – однофазний або трифазний трансформатор;
Р – розщеплена обмотка НН;
умовне позначення видів охолодження наведено в 3.2.6;
З – трансформатор з природним масляним охолодженням і з захистом за допомогою азотної подушки без розширника;
Л – трансформатор з литою ізоляцією;
Т – три обмотковий трансформатор.
Примітка 1. Для двообмоткових трансформаторів кількість обмоток в умовному позначенні не зазначається;
Н – трансформатор пристрою РПН;
С – позначення трансформатора власних потреб електростанцій.
3.2.3 У стандартах або технічних умовах на конкретні групи і типи трансформаторів можуть передбачатись додаткові літерні позначення, які розташовуються після літер, перелічених вище, наприклад літера Ф означає: трансформатор з форсованою системою охолодження.
3.2.4 Для трансформаторів з різними класами напруги ВН застосовуються однакові умовні позначення, якщо ці трансформатори відрізняються між собою тільки номінальними напругами. У цьому випадку зазначається найбільший з класів напруги обмотки ВН.
3.2.5 Приклади умовних позначень трансформаторів:
ТСЗ-100/10-УЗ – трифазний сухий трансформатор з природним повітряним охолодженням у захищеному виконанні, двообмотковий, класу напруги 10 кВ, виконання У категорії 3 згідно з ГОСТ 15150-69;
ТМН-2500/110-У1 – трифазний масляний трансформатор з охолодженням при природній циркуляції повітря і масла, двообмотковий, з регулюванням напруги під навантаженням, класу напруги 110 кВ, виконання У категорії 1 згідно з ГОСТ 15150-69;
АТДЦТН-200000/330/110-У1 – автотрансформатор трифазний масляний з охолодженням при примусовій циркуляції повітря і масла з неспрямованим потоком масла, триобмотковий, з регулюванням напруги обмотки СН 110 кВ, виконання У категорії 1 згідно з ГОСТ 15150-69.
3.2.6 Умовні позначення видів систем охолодження трансформаторів
Умовні позначення видів систем охолодження трансформаторів наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Види систем охолодження трансформаторів
|
Вид системи охолодження |
Умовне позначення |
|
Сухі трансформатори: - природне повітряне при відкритому виконанні - природне повітряне при захищеному виконанні - природне повітряне при герметичному виконанні - повітряне із дуттям Масляні трансформатори: - природна циркуляція повітря і масла - природна циркуляція повітря і природна циркуляція масла - природна циркуляція повітря і примусова циркуляція масла з неспрямованим потоком масла - природна циркуляція повітря і примусова циркуляція масла із спрямованим потоком масла - примусова циркуляція повітря і масла з неспрямованим потоком масла - примусова циркуляція повітря і масла із спрямованим потоком масла - примусова циркуляція води і масла з неспрямованим потоком масла - примусова циркуляція води і масла із спрямованим потоком масла |
С СЗ СГ СД
М Д
МЦ
ТМЦ
ДЦ
НДЦ
Ц
НЦ |
Елементи системи охолодження:
4 Загальні вимоги до трансформаторних установок1)
4.1 Параметри трансформаторів (додаток А) повинні відповідати режимам роботи електричної мережі згідно з „Правилами устройства електроустановок”. При цьому повинні бути враховані тривалі навантажувальні режими, короткочасні перевантаження і поштовхоподібні навантаження, а також можливі в експлуатації тривалі перевантаження. Ці вимоги стосуються усіх обмоток багатообмоткових трансформаторів.
4.2 Трансформатори потрібно установлювати так, щоб були забезпечені зручні та безпечні умови для нагляду:
за рівнем масла в масловказівниках,
за значенням тиску на манометрах герметичних вводів і маслонасосів,
за станом приводних механізмів пристроїв РПН без знімання напруги.
Для нагляду за рівнем масла в масловказівниках повинне бути передбачене освітлення масловказівників у темний час доби, якщо загального освітлення недостатньо.
4.3 Для трансформаторів, які мають котки, у фундаментах повинні бути передбачені напрямні. Для закріплення трансформатора на напрямних повинні бути передбачені упори, які встановлюються з обох боків трансформатора.
Трансформатори вагою до 2 т, які не обладнані котками, допускається встановлювати безпосередньо на фундаменті.
На фундаментах трансформаторів повинні бути передбачені місця для установлення домкратів.
4.4 Уздовж колій перекочування, а також біля фундаментів трансформаторів вагою більше 20 т потрібно передбачати анкери, за які закріплюються лебідки, напрямні блоки, поліспасти, що використовуються під час перекочування трансформаторів у обох напрямках на власних котках. У місцях зміни напрямку руху потрібно передбачати ділянки для установлення домкратів.
4.5 На баках трифазних трансформаторів і реакторів і груп однофазних трансформаторів і реакторів зовнішнього установлення потрібно зазначати станційні та підстанційні номери і надані їм єдині диспетчерські найменування. На баки однофазних трансформаторів і реакторів повинно бути нанесено забарвлення фаз. Трансформатори та реактори зовнішнього установлення потрібно фарбувати у світлі тони фарбою без металевих наповнювачів, стійкою до атмосферних впливів і впливів масла.
4.6 За наявності перемикального пристрою для ввімкнення резервної фази кожний роз’єднувач повинен мати виразне забарвлення фаз і літерні позначення початку та кінця обмоток; потрібно вивісити чітку схему з зазначенням усіх перемикань при використанні пристрою.
4.7 При встановленні трансформаторів та реакторів з плоскою кришкою, обладнаних газовим захистом, якщо про це зазначено в заводській документації, необхідно забезпечити нахил бака, при якому кришка і верхня частина бака мали б підйом у напрямку газового реле не менше 1-1,5 %, а маслопровід від бака до розширника – не менше 2 – 4 %. Якщо трансформатор має газовідвідний трубопровід, приєднаний до верхньої частини бака в декількох місцях по довжині бака, то нахил трансформатора по поперечній осі має бути таким, щоб місця приєднання газовідводів опинились у найвищій точці. При напівциліндричній формі верхньої частини бака газовідводи приєднуються до найвищої точки (посередині), і для таких трансформаторів нахил не вимагається. Кран, установлений на маслопроводі між газовим реле і розширником (або автоматичний клапан), під час роботи трансформатора повинен бути відкритий.
4.8 При встановленні розширника на окремій конструкції її потрібно розташовувати так, щоб не перешкоджати викочуванню трансформатора з фундаменту.
1) Під терміном «трансформаторна установка» розуміють трансформатор або реактор з усім допоміжним обладнанням і будівельними спорудами.
У цьому випадку газове реле потрібно розташовувати поблизу трансформатора в межах зручного та безпечного обслуговування з стаціонарної драбини. Для встановлення розширника можна використовувати портал комірки трансформатора.
4.9 Проводи вторинних кіл, приєднані до газового реле, трансформаторів струму та ін., потрібно надійно захищати від роз’їдання маслом і механічних пошкоджень.
Стаціонарні драбини для обслуговування газових реле трансформаторів і реакторів повинні бути в справному стані і забезпечувати доступ до газового реле згідно з вимогами ДНАОП 1.1.10-1.01-97.
Для контролю рівня масла в трансформаторі та реакторі на торцевій стінці розширника біля трубчастих або плоских масловказівників потрібно чітко нанести три контрольні риски, які відповідають рівням масла при усталеній температурі масла в непрацюючому трансформаторі:
мінус 45, 15, 40 °С – для класу виконання У;
мінус 60, 15, 40 °С – для класів виконання ХЛ, УХЛ
4.12 Трансформатори та реактори з масою масла 1000 кг і більше повинні працювати з постійно ввімкненою системою захисту масла від зволоження та окислення (термосифонними або адсорбційними фільтрами), і всі трансформатори повинні бути оснащені повітроосушниками або азотним, плівковим та іншим захистом від навколишнього середовища не залежно від режиму роботи трансформатора та реактора. Маслонаповнені вводи повинні працювати (зберігатись) з постійно ввімкненими пристроями захисту масла від окислення та зволоження.
4.13 Викидна (захисна) труба трансформатора не повинна бути направлена на встановлений поряд трансформатор або апарат, щоб під час викидання масла воно не потрапило на інше обладнання.
У випадку, якщо труба направлена на обладнання, що стоїть поряд, слід установити вогнестійку відбійну стінку або металевий щит між трансформатором та обладнанням.
Не допускається заміна скляної мембрани в трубі на мембрану з іншого матеріалу. Повинна бути забезпечена можливість контролю цілості мембрани при огляді трансформатора.
Повітряна порожнина викидної труби трансформаторів і реакторів, які мають газове реле, повинна мати сполучення з повітряною порожниною розширника.
4.14 Виносні охолоджувальні пристрої або пристрої охолодження системи ДЦ повинні розміщуватись так, щоб не перешкоджати викочуванню трансформатора з фундаменту і допускати проведення їх ремонту при працюючому трансформаторі. Потік повітря від вентиляторів дуття не повинен бути спрямований на бак трансформатора.
4.15 Розташування засувок охолоджувальних пристроїв повинне забезпечувати зручний доступ до них, можливість від’єднання трансформатора від системи охолодження або окремого охолодника від системи і викочування трансформатора без зливання масла з охолодників.
4.16 Охолоджувальні колонки та інше обладнання в системі охолодження Ц потрібно розташовувати в приміщенні, температура в якому має бути не нижче 5 °С.
В усіх випадках тиск масла в порожнині охолодника повинен перевищувати тиск води не менше ніж на 10 кПа (0,1 кг/см2). У необхідних випадках повинне бути передбачене опалення.
4.17 Для запобігання підвищеному нагріванню трансформатора або реактора та викликаного цим прискореного старіння їх ізоляції необхідно стежити, щоб при природній та штучній вентиляції різниця між температурою повітря, яке надходить до трансформаторного приміщення знизу, та повітря, що виходить зверху, неперевищувала 15 °С при їх номінальному завантаженні.
У приміщеннях, де встановлено сухі трансформатори, відносна вологість повітря не повинна бути більше ніж 80 % при 25 °С.
Трансформаторні приміщення повинні утримуватись у повній справності. Через покрівлю, віконні і вентиляційні отвори до приміщень не повинні потрапляти атмосферні опади у вигляді дощу та снігу, а також дрібні тварини та птахи.
4.18 Двері трансформаторних приміщень повинні бути постійно замкнені. На дверях і в трансформаторних приміщеннях повинні бути написи, що зазначають станційні або підстанційні номери і привласнені їм єдині диспетчерські найменування.
На дверях трансформаторного приміщення закріплюються попереджувальні плакати встановленого змісту і форми.
4.19 Нагрівання під час роботи трансформатора і реактора контролюють за температурою верхніх шарів масла, яка вимірюється манометричними термометрами, обладнаними сигнальними контактами.
При встановленні термометрів на трансформатори і реактори зовнішнього установлення необхідно вживати заходів щодо запобігання попаданню вологи в гільзи термометрів і пошкодження гільз при заморожуванні в них вологи.
4.20 Трансформатори із штучним охолодженням потрібно забезпечувати пристроями для автоматичного пуску та зупинки устаткування системи охолодження.
Автоматичний пуск повинен здійснюватись залежно від температури верхніх шарів масла або обмотки і, не залежно від цього – згідно із струмом навантаження трансформатора.
