Страница 12: ДБН В.2.6-161:2010. Дерев’яні конструкції основні положення (32379)

bef

Для розрізу 1-1 перерізу типу швелера повинні перевірятись ті ж умови, але із заміною 8 Луна 4 hf.

bef

•і И —►

Ьс,е//2|*-*|ЬСіЄ//2 «-* bc,ef/2|*-

'W

Рисунок 14.2 - Балка з тонкими полицями

1. Осьові напруження у полицях на базі відповідної робочої ширини повинні задовольняти наступні умови:

(14Л5)

ст f,t,d ~ /f,t,d >(14.16)

де Of с d - середнє розрахункове напруження полиці стиску;

о j , d - середнє розрахункове напруження полиці розтягу;

/f с d - розрахунковий опір полиці стиску;

ff t j - розрахунковий опір полиці розтягу.

1. Необхідно перевірити, що кожне клеєне зрощування має необхідну міцність.
2. Осьові напруження у стінках повинні задовольняти вирази (14.6), (14.7), визначені у 14.1.1.
3. Балки, з’єднані механічним способом
4. Якщо переріз конструктивного елемента складається з декількох частин, з’єднаних механічними деталями кріплення, необхідно розглядати вплив ковзання у вузлах.
5. Розрахунки повинні виконуватись за умови лінійної залежності між зусиллям і ковзанням.
6. Якщо крок деталей кріплення змінний у поздовжньому напрямку відповідно до зусиль

зсуву smin і smax (< 4smin), може застосовуватись наступний робочий sef крок:

$ef~ 0,75 smjn + 0,25 smax,(14.17)

Примітка. Метод розрахунку несучої здатності балок з механічними з’єднаннями надано у додатку В.

1. Колони з механічним і клеєним з’єднанням елементів
2. Деформації від ковзання у з’єднаннях, зсуву і згину у вузлах, косинках, стрижнях і полицях та осьових сил у решітці повинні враховуватись при перевірці міцності.

Примітка. Метод розрахунку несучої здатності колон двотаврового і коробчастого перерізу, просторові колони і решіткові колони надано у додатку Г.

1. Збірні конструкції
2. Ферми
3. Для ферм, завантажених переважно у вузлах, сумарні напруження від спільної дії згину і осьового стиску, співвідношення, наведене у (11.19) і (11.20) повинне обмежуватись до 0,9.
4. Для Стиснутих елементів робоча довжина елемента для перевірки міцності у площині повинна, як правило, прийматись як відстань між двома прилеглими точками перегину.
5. Для трикутних ферм робоча довжина для стиснутих елементів повинна прийматись як розмір прогону (рисунок 10.1), якщо:

• елементи однопрольотні без жорсткого з’єднання на кінцях;
• елементи нерозрізні на два і більше прольотів і не навантажені із площини.

1. При спрощеному розрахунку трикутних ферм із з’єднанням перфорованими сталевими пластинами відповідно до 10.4.3 допускається приймати наступні фактичні довжини стиснутих елементів (рисунок 14.3):

• для нерозрізних елементів без значних моментів на кінцях і коли напруження згину від поперечного навантаження у крайньому разі дорівнює 40 % напружень стиску:

у зовнішньому прогоні- 0,8 величини прогону;

у внутрішньому прогоні- 0,6 величини прогону;

у вузлі- 0,6 величини більшого прилеглого прогону;

• для нерозрізних елементів із значними моментами на кінцях і коли напруження згину від поперечного навантаження у крайньому разі дорівнює 40 % напружень стиску:

для кінців балок з моментом-0,0 (тобто без впливу поздовжнього згину)

для передостаннього прогону- 1,0 величини прогону;

решти прогонів і вузлів-як визначено вище для нерозрізних балок без

значних моментів на кінцях;

• для всіх інших випадків - 1,0 величини прогону.

Для перевірки міцності стиснутих елементів і з’єднань обчислені осьові зусилля необхідно збільшувати на 10 %.

аб

а - за відсутності моментів на кінцях; б - при значних моментах на кінцях

Рисунок 14.3 - Епюри моментів і фактичні прогони при стиску

1. При спрощеному розрахунку ферм, навантажених у вузлах, співвідношення напружень розтягу та стиску, а також несучу здатність з’єднання необхідно обмежувати 70 % .
2. Необхідно перевіряти стійкість елементів ферм із площини.
3. Несуча здатність з’єднань повинна бути достатньою для сприйняття зусиль при виробництві та монтажі.
4. Несуча здатність всіх з’єднань повинна бути достатньою для сприйняття зусиль Ftj будь-якого напрямку, що діють у площині ферми. Допускається, що Ft d повинні бути короткотривалими в межах експлуатаційного класу 2 величиною:

Ftd =1,0 + 0,11,(14.18)

де Ftid - в кН;

L - загальний проліт ферми, м.

1. Ферми, виготовлені із застосуванням перфорованих сталевих пластин, повинні задовольняти вимоги чинних нормативних документів.
2. Застосовуються вимоги 10.4.1 і 14.2.1.
3. Для трикутних ферм, якщо зосереджена сила (наприклад, навантаження від людини) має перпендикулярну до елемента складову < 1,5 кН,іякщостс d <0,4 fcd і at <0,4/( то вимоги
4. і 11.2.4 можуть бути замінені на:

^S0.75fm4.(14.19)

1. Мінімальне перекривання дерев’яного елемента перфорованою сталевою пластиною повинно становити більшу із величин: не менше 40 мм або третину висоти дерев’яного елемента.
2. Перфоровані сталеві пластини, що застосовуються для зрощення поясів, повинні перекривати відстань у 2/3 від необхідної висоти перерізу пояса.
3. Конструкції покриття та перекриття
4. Загальні положення
5. Цей розділ стосується шарнірно обпертих конструкцій, таких як перекриття і покриття, складених з листових матеріалів на основі деревини, закріплених механічними з’єднувальними елементами до дерев’яної рами.
6. Несуча здатність з’єднувальних елементів на гранях листів може збільшуватись на коефіцієнт 1,2 до значень, наведених у розділі 13.
7. Спрощений розрахунок конструкцій покриття та перекриття
8. Для конструкцій з рівномірно розподіленим навантаженням (рисунок 14.4) спрощений метод розрахунку, який наведено у цьому розділі, може застосовуватись, якщо:

• проліт І має величину між 2b і 6Ь, де b - ширина конструкції;
• умовою настання граничного стану є руйнування елементів з’єднання (але не панелей);
• панелі закріплюються у відповідності з правилами конструювання у 15.8.1.

1 - крайня балка; 2 - переривчасті грані; 3 - розташування панелей

Рисунок 14.4 - Завантаження конструкції та розташування панелей

14.2.3.2.2 Якщо не виконано детальних розрахунків, то грані балок повинні розраховуватись на сприйняття максимального згинального моменту у конструкції.

шшшшш

1. Необхідно допускати зусилля зсуву рівномірно розподіленими вдовж ширини конструкції.
2. Якщо листи розташовано у шаховому порядку (рисунок 14.4), то крок цвяхів вдовж переривчастих граней може збільшуватись на коефіцієнт 1,5 (максимально до 150 мм) без зменшення несучої здатності.
3. Стіни
4. Загальні положення
5. Стіни повинні проектуватись для сприйняття як горизонтальних, так і вертикальних навантажень.
6. Стіни повинні належним чином закріплюватись для запобігання перекиданню та ковзанню.
7. Стіни, призначені для сприйняття поперечної деформації, повинні бути підсилені у площині дощатими матеріалами, діагональними в’язями і жорсткими з’єднаннями.

14Д.4.1.4 Опір поперечній деформації стіни повинен визначатись або випробуваннями згідно з чинними нормативними документами, або розрахунками на основі відповідних аналітичних методів чи розрахункових моделей.

1. При проектуванні стін необхідно враховувати склад матеріалу і геометричну структуру конкретної стіни.
2. Необхідно оцінювати реакцію на дії стіни для забезпечення необхідного запасу в межах експлуатаційної надійності.
3. У 14.2.4.2 і 14.2.4.3 надано два альтернативних спрощених методи розрахунку для стін.

Примітка. Рекомендується для застосування метод А у 14.2.4.2.

1. Спрощений розрахунок стін - метод А
2. Спрощений метод повинен застосовуватись тільки для стін із анкерним закріпленням на кінці у вигляді вертикального елемента, який безпосередньо з’єднаний з нижче розташованою конструкцією.
3. Розрахункова несуча здатність Fv Rd (розрахунковий опір поперечному деформуванню) від сили FvEd , прикладеної зверху, закріпленої від підйому консольної панелі (вертикальним навантаженням або заанкеруванням), повинна визначатись із використанням наведеного нижче спрощеного методу розрахунку для стін, виготовлених з однієї або більше панелей, де кожна стінова панель складається з листів, закріплених до однієї сторони дерев’яної рами, за дотримана умов, що:

• крок з’єднувальних елементів постійний вдовж периметра кожного листа:
• ширина кожного листа складає щонайменше /і/4.

1. Для стін, виготовлених із декількох панелей, розрахункова несуча здатність при поперечній деформації стіни повинна визначатись за формулою:

f,,w =Ї-К,м.<14-2°)

де FivRd - розрахункова несуча здатність при поперечній деформації стіни відповідно до 14.2.4.2.3 і 14.2.4.2.5.

1. Розрахункова несуча здатність при поперечній деформації кожної стінової панелі Ц v Rd від сили Fj v Rd згідно з рисунком 14.5 повинна визначатись за формулою:

Pf,Rd Ь Сі

Е

i,v,Rd

(14.21)

де FjRd - поперечна несуча здатність окремого елемента з’єднання; bj- ширина стінової панелі:

s- крок елементів з’єднання

(14.22)

Сі

1 для bj > b0 для Ьі < Ь0

Ьо

де b0 =h/2;

h - висота стіни.

Рисунок 14.5 - Сили, що діють на панелі стіни (а); обрамлення (б); лист (в)

1. Для з’єднувальних елементів вдовж кромки окремого листа розрахункова поперечна несуча здатність повинна збільшуватись на коефіцієнт 1,2 до відповідних значень, наведених у розділі 13. При визначенні кроку з’єднувальних елементів згідно з вимогами розділу 13 необхідно приймати умови, що кромки не навантажені.
2. Панелі стін, що мають віконні і дверні прорізи, не повинні враховуватись при визначенні поперечної несучої здатності.
3. Для панелей стін, обшитих листами з обох сторін, застосовуються наступні правила:

• якщо листи й елементи кріплення однакового типу та розмірів, то поперечна несуча здатність стіни повинна прийматись як сума поперечної несучої здатності кожної сторони;
• якщо застосовуються різні типи листів, то може враховуватись 75 % поперечної несучої здатності слабшої сторони, якщо не обґрунтовано іншу величину при використанні елементів кріплення з однаковим модулем ковзання. В інших випадках може враховуватись не більше 50 %.

1. Зовнішні сили FicE(i і FixE^ згідно з рисунком 14.5 повинні визначатись за формулою:

<1423>

де h- висота стіни.

1. Ці зусилля можуть передаватись або на листи прилеглої стінової панелі, або на конструкції, що розташовані вище чи нижче. Якщо зусилля розтягу передаються на нижче розташовані конструкції, панелі повинні бути заанкеровані жорсткими елементами кріплення. Стояки стін повинні перевірятись на поздовжній прогин у відповідності з 11.3.2. Якщо кінці вертикальних елементів обпираються на горизонтальні елементи каркаса, то необхідно оцінити напруження стиску у горизонтальних елементах перпендикулярно до волокон відповідно до 11.1.5.
2. Зусилля, які виникають у стінових панелях із дверними або віконними прорізами, а також у панелях малої ширини (рисунок 14.5), можуть передаватись безпосередньо на вище або нижче розташовані конструкції.

Рисунок 14.6 - Приклад компоновки стіни з включенням панелі з віконним прорізом

та малої ширини

1 - стінова панель нормальної ширини; 2 - стінова панель з віконним прорізом; 3 - стінова панель малої ширини

K.EJ

1. Поздовжнім прогином листів від поперечної сили можна знехтувати у разі

забезпечення умови:<100, де

t

bnet - відстань між стояками у чистоті;

t - товщина листа.

1. Для того, щоб центральний стояк розглядався як опора для листа, крок елементів кріплення у ній не повинен перевищувати більш як у два рази крок кріплення вдовж граней листа.
2. Якщо кожна панель складається із стінових елементів заводського виготовлення, то окремі стінові елементи повинні перевірятись на здатність передавати дію поперечної сили між ними.
3. У зонах контакту між вертикальними стояками і горизонтальними дерев’яними елементами для них необхідно перевіряти величину напружень стиску перпендикулярно до волокна.
4. Спрощений розрахунок стін - метод В
5. Вимоги до конструкції стін і панелей у відповідності зі спрощеним розрахунком
6. Компоновка стіни (рисунок 14.7) виконується із одної або більше стінових панелей, кожна з яких включає одну або декілька чарунок, що виготовляються із листів на основі виробів із

деревини, описаних у 8.5, прикріплених до дерев’яного каркаса.

10 11

1 - стінова панель 1; 2 - стінова панель 2; 3 - стінова панель 3; 4 - стінова панель 4; 5 - стінова панель 5; 6 - стіна 1; 7 - стіна 2; 8 - стіна 3; 9 - компоновка стіни; 10 - лист; 11 - верхня обв’язка; 12 - вікно; 13 - двері

Рисунок 14.7 - Приклад компоновки з декількох стінових панелей

1. Для забезпечення поперечної міцності (в площині) стіни ширина панелі повинна бути не менше 1/4 висоти панелі. Кріплення листів до дерев’яного каркаса повинно здійснюватись цвяхами або шурупами, а крок елементів кріплення повинен бути рівномірним вдовж периметра листа. Елементи кріплення всередині листа повинні бути з кроком, що не перевищує більш ніж вдвічі крок вдовж периметра.
2. У разі наявності прорізу у панелі довжина панелі з кожного боку від прорізу повинна розглядатись як окрема панель.
3. Коли панелі компонуються у стіні, то: