---

Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника,

поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну

процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з

якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі

встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із

застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку

змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити

розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу

протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права

змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку

змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

5. Індекс, що використовується у формулі визначення

змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше

одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації

або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела

інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело

інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах

фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість

кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною

установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових

послуг.

6. У разі застосування змінюваної процентної ставки у

кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір

збільшення процентної ставки.

( Кодекс доповнено статтею 1056-1 згідно із Законом N 661-VI

( 661-17 ) від 12.12.2008; із змінами, внесеними згідно із

Законами N 1822-VI ( 1822-17 ) від 21.01.2010, N 3795-VI

( 3795-17 ) від 22.09.2011 )

Стаття 1057. Комерційний кредит

1. Договором, виконання якого пов'язане з переданням у

власність другій стороні грошових коштів або речей, які

визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту

як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення

оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше

не встановлено законом.

2. До комерційного кредиту застосовуються положення статей

1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про

договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить

суті такого зобов'язання.

Параграф 3. Банківський вклад

Стаття 1058. Договір банківського вкладу

1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона

(банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї

грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати

вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі

на умовах та в порядку, встановлених договором.

2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична

особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який

внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського

рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією

главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Стаття 1059. Форма договору банківського вкладу

1. Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається

додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором

банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи

іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом,

іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності

(банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

2. У разі недодержання письмової форми договору банківського

вкладу цей договір є нікчемним.

Стаття 1060. Види банківських вкладів

1. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі

вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення

вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий

вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на

інших умовах її повернення.

2. За договором банківського вкладу незалежно від його виду

банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу

вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших

умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на

першу вимогу є нікчемною.

3. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад

повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до

настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим

вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу,

якщо договором не встановлений більш високий процент.

4. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу

зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу,

або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення,

після настання визначених договором обставин договір вважається

продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено

договором.

Стаття 1061. Проценти на банківський вклад

1. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в

розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк

зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки

Національного банку України.

2. Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються

на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу

новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до

повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного

місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не

встановлено договором.

3. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад

або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання

визначених договором обставин, не може бути односторонньо

зменшений банком, якщо інше не встановлено законом.

4. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів

на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною.

( Статтю 1061 доповнено частиною згідно із Законом N 661-VI

( 661-17 ) від 12.12.2008 )

5. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня,

наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує

його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з

інших підстав.

6. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на

його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а

невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку

нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором

банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього

моменту проценти.

Стаття 1062. Внесення грошових коштів на рахунок вкладника

іншою особою

1. На рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові

кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи,

якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому

вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від

іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

2. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника,

підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

Стаття 1063. Договір банківського вкладу на користь третьої

особи

1. Фізична або юридична особа може укласти договір

банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця

особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку

першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею

іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої зроблений банківський

вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Визначення імені фізичної особи (стаття 28 цього Кодексу) або

найменування юридичної особи (стаття 90 цього Кодексу), на користь

якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банківського

вкладу.

2. Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, відмовилася

від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на

користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або

перевести його на своє ім'я.

Стаття 1064. Ощадна книжка

1. Укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і

внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються

ощадною книжкою.

В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження

банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові

суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок

грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у

банк.

2. Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою

для розрахунків за вкладом між банком і вкладником.

3. Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і

виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів

з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі

пред'явлення ощадної книжки.

Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для

пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну

книжку.

Стаття 1065. Ощадний (депозитний) сертифікат

1. Ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу,

внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на

одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та

процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

2. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного)

сертифіката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти,

які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката

не встановлений інший розмір процентів.

Глава 72

БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК

Стаття 1066. Договір банківського рахунка

1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується

приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові

(володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять,

виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу

відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за

рахунком.

2. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку

клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими

коштами.

3. Банк не має права визначати та контролювати напрями

використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не

передбачені договором або законом, обмеження його права

розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

4. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових

установ при укладенні ними договору банківського рахунка

відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до

кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не

встановлено законом.

Стаття 1067. Укладення договору банківського рахунка

1. Договір банківського рахунка укладається для відкриття

клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах,

погоджених сторонами.

2. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з

клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на

оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським

правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення

відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими

документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли

банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або

якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору

банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до

цього Кодексу.

Стаття 1068. Операції за рахунком, що виконуються банком

1. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які

передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими

правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено

договором банківського рахунка.

2. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на

рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного

розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений

договором банківського рахунка або законом.

3. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або

перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до

банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не

передбачений договором банківського рахунка або законом.

4. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком

операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.