При цьому, установлену теплопродуктивність котельної допускається знижувати, порівняно з розрахунковою, за рахунок застосування залежного регулювання відпуску тепла на опалення та вентиляцію від навантаження гарячого водопостачання (з урахуванням теплоакумулюючої здібності опалювальних приміщень).

  1. При проектуванні доцільно застосовувати обладнання комплектної поставки у вигляді функціонально закінчених зібраних і обв'язаних блоків заводського виготовлення, безфундаментних (натрубних) насосів.
  2. Застосовуване обладнання повинно, як правило, дозволяти транспортування на верхні відмітки будинку, ремонт та заміну без застосування вантажопідйомних механізмів.
  3. В проектах котельних повинні застосовуватися теплогенератори вітчизняного і зарубіжного виробництва, які мають сертифікати відповідності, видані органом по сертифікації відповідного обладнання, та дозволи на застосування, видані Держнаглядохоронпраці України у встановленому порядку.
  4. Кількість циркуляційних та підживлювальних насосів приймається відповідно з п.5.23 СНиП 2.04.07-86 «Тепловые сети». При цьому, в залежності від місцевих умов, резервні насоси можуть бути встановлені безпосередньо в котельній або зберігатися на складі.
  5. При вирішенні питань водопідготовки та воднохімічного режиму роботи котельних крім вимог розділу 10 СНиП ІІ-35-76 «Котельные установки» повинні враховуватися вимоги до водного режиму котлів у відповідності з «Правилами будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кГс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С», а також технічних умов підприємств-виготовлювачів обладнання.

Спосіб обробки води для систем гарячого водопостачання приймається з урахуванням вимог п.п.11.16, 11.17 СНиП 2.04.07-86 «Тепловые сети».

При виборі технології обробки води рекомендується розглядати можливість застосування безстічних схем, у тому числі:

протинакипної обробки підживлювальної води з любою жорсткістю у закритих системах теплопостачання фосфорорганічними комплексонами у відповідності з рекомендаціями РД 204 УССР 231-90;

антикорозійної електролітичної обробки води середньої та підвищеної жорсткості на гаряче водопостачання у відповідності з рекомендаціями Р204 України 243-93;

протикорозійної обробки води систем підживлення теплових мереж за допомогою магнієвих фільтрів у відповідності з рекомендаціями Р204 України 001-96.

3.7. В залежності від місцевих умов, для підживлення, первинного та аварійного заповнення контурів циркуляції котлів та системи опалення, може використовуватися вода, виготовлена сторонніми водопідготовчими установками. При цьому в котельній повинно бути передбачено обладнання заповнення.

При закритій системі теплопостачання котельню рекомендується обладнати баком для зберігання підживлювальної води в кількості до 5% від об'єму системи опалення, але не менше .

3.8. Промивка та очищення систем теплопостачання, підключених до котельної, здійснюється у відповідності з інструкціями по експлуатації внутрішніх систем теплопостачання.

4. ТРУБОПРОВОДИ

  1. Проектування трубопроводів котельних повинно здійснюватися у відповідності з СНиП ІІ-35-76 «Котельные установки».
  2. В місцях перетину огороджувальних конструкцій трубопроводи прокладаються в гільзах з негорючих матеріалів.

Заробку зазорів між гільзою і трубопроводом слід робити негорючими матеріалами, забезпечуючи нормовану межу вогнестійкості огороджувальних конструкцій.

  1. На трубопроводі зворотної мережевої води установлюється грязьовик.
  2. Трубопроводи котельної, які проходять всередині основного будинку, розглядаються як внутрішньобудинкові інженерні мережі.

5. ГАЗОПОСТАЧАННЯ

5.1.Проектування газопостачання котельної, оснащення теплогенераторів автоматикою безпеки та регулювання виконується згідно з вимогами СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение», СНиП ІІ-35-76 «Котельные установки» та «Правил безпеки систем газопостачання України».

  1. Робота котельної передбачається на природному газі тиском до 5 кПа, відповідно до ГОСТ 5542-87 «Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия».
  2. Підключення котельної до розподільних мереж газопроводів середнього (до 0,3 МПа) або високого (до 0,6 МПа) тиску повинно здійснюватися через газорегуляторні пункти (ГРП) або газорегуляторні установки (ГРУ).

Улаштування та розміщення ГРП повинно здійснюватися у відповідності до розділу 5 СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение».

5.4.Ввідний газопровід до котельної прокладається по зовнішніх стінах будинків згідно п.4.22 СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение» та вводиться безпосередньо в приміщення котельної або прокладається до приміщення котельної по покрівлі на висоті не менше від низу газопроводу до покрівлі. Конструкція покрівлі основного будинку на відстані не менше по обидві сторони від газопроводу повинна виконуватися із негорючих матеріалів або захищатися від вигоряння.

Ввідний газопровід повинен бути доступним для обслуговування та ремонту.

Для обслуговування арматури, розміщеної на газопроводі, що прокладається по покриттю будинків, повинні улаштовуватися площадки, при необхідності зі сходами.

Газопроводи не повинні погіршувати умови вентиляції та освітлення основних будинків, що мають на покритті ліхтарі.

  1. Підключення будь-яких інших споживачів (побутових газових приладів та апаратів, лабораторних пальників) до ввідного газопроводу котельної не допускається.
  2. Для прокладання ввідного газопроводу по зовнішніх стінах і покрівлі будинків слід застосовувати труби груп В, Г, виготовлені із спокійної маловуглецевої сталі по ГОСТ 380-88, не нижче другої категорії, сталі марок 08, 10, 15, 20 по ГОСТ 1050-88.
  3. На ввідному газопроводі, в приміщенні котельної, повинен установлюватися швидкодіючий запірний клапан.
  4. Проектування внутрішніх газопроводів котельної (в тому числі продувних) повинно виконуватися з урахуванням вимог викладених у розділі 6 СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение».
  5. Випробування газопроводів на міцність та герметичність повинні проводитися згідно з вимогами розділу 9 СНиП 3.05.02-88 «Газоснабжение».

6. ВІДВЕДЕННЯ ДИМОВИХ ГАЗІВ

  1. При проектуванні газоходів котельних слід керуватися відповідними розділами СНиП ІІ-35-76 «Котельные установки», СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование», СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение».
  2. У котельних з теплогенераторами на основі газових проточних водопідігрівачів, як правило, передбачаються відокремлені газоходи для кожного теплогенеруючого модуля.

Можливість установки одної димової труби для декількох теплогенераторів повинна визначатися відповідним розрахунком.

6.3.Переріз, висота газоходів, необхідність оснащення їх стабілізаторами тяги визначаються згідно технічних умов підприємств-виготовлювачів теплогенераторів, результатами аеродинамічного розрахунку і розрахунку розсіювання викидів шкідливих речовин в атмосферу.

7. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ЧАСТИНА. БЛИСКАВКОЗАХИСТ. ПРОВІДНИКОВІ ЗАСОБИ ЗВ'ЯЗКУ

  1. Електротехнічна частина проектів котельних повинна розроблятися згідно з вимогами СНиП ІІ-35-76 «Котельные установки», «Правил устройства электроустановок» (ПУЭ) та інших діючих нормативних документів.
  2. Категорія надійності електропостачання електроприймачів котельної визначається згідно СНиП ІІ-35-76 «Котельные установки».

При цьому системи сигналізації загазованості, пожежної та охоронної сигналізації повинні постачатися електроенергією по першій категорії.

Для підвищення надійності електропостачання котельної, її окремих систем (сигналізації загазованості, пожежної та охоронної сигналізації та інших) рекомендується застосування автономних пристроїв електропостачання.

7.3.У котельній крім робочого та аварійного електроосвітлення у нормальному виконанні слід передбачати освітлення основних проходів світильниками у виконанні для приміщень із вибухонебезпечною зоною класу В-1a за ПУЕ, яке вмикається при вході в приміщення котельної після перерви в її роботі. Проводка до них повинна відповідати класу вибухонебезпечної зони.

Вимикачі цих світильників виносяться із приміщень котельної назовні та установлюються відповідно до вимог ПУЕ.

7.4.При застосуванні механічного спонукання вентиляції електродвигуни до витяжних вентиляторів, що установлюються в приміщенні котельної, повинні бути у виконанні для приміщення із вибухонебезпечною зоною класу В-1a за ПУЕ.

Проводка до електродвигунів вентиляторів повинна відповідати класу вибухонебезпечної зони. Пускова апаратура цих вентиляторів повинна установлюватися поза приміщенням котельної і бути у виконанні, відповідним до характеристики навколишнього середовища.

В разі необхідності установки пускової апаратури в приміщенні котельної, ця апаратура та обладнання приймаються у виконанні для приміщення із вибухонебезпечною зоною класу В-1a за ПУЕ.

7.5.Освітлення площадок та сходів для проходу до котельної слід передбачати згідно ВСН 59-88 «Электрооборудование жилых и общественных зданий».

  1. Необхідність улаштування автоматичного вмикання резервних (АВР) насосів вирішується відповідно з прийнятою схемою технологічних процесів.
  2. Блискавкозахист котельної слід передбачати по II категорії згідно РД 34.21.122-87 «Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений».

8. АВТОМАТИЗАЦІЯ

  1. Проектування автоматизації технологічного устаткування котельних виконується згідно з СНиП ІІ-35-76 «Котельные установки», СНиП 2.04.08-87 «Газоснабжение», «Правилами безпеки систем газопостачання України».
  2. Котельні повинні бути обладнані пристроями контролю та сигналізації загазованості (при досягненні загазованості приміщення 20% від нижньої межі займистості природнього газу), пожежної та охоронної сигналізації згідно зі СНиП 2.04.09-84 «Пожарная автоматика зданий и сооружений».
  3. У залежності від місцевих умов підживлення системи опалення може здійснюватися автоматично або вручну – обслуговуючим персоналом при огляді котельної.
  4. Проектування захисту теплогенераторів повинно виконуватися з урахуванням вимог технічних умов підприємств-виготовлювачів обладнання.
  5. Система автоматизації теплогенераторів при експлуатації котельної без постійного перебування обслуговуючого персоналу повинна відповідати вимогам п.4.6.28 «Правил безпеки систем газопостачання України».
  6. Автоматичне регулювання котельних, працюючих без постійного перебування обслуговуючого персоналу, повинно передбачати автоматичну роботу основного і допоміжного обладнання котельної у залежності від заданих параметрів роботи та з урахуванням автоматизації теплоспоживаючих установок. Системи автоматизації повинні забезпечувати протиаварійний захист обладнання.

Автоматичне закриття швидкодіючого запірного клапана на вводі газу в котельню повинно бути передбачено при спрацюванні системи сигналізації про загазованість котельної, системи пожежної сигналізації та при відключенні електроенергії.

Запуск котлів при аварійному їх відключенні повинен здійснюватися після усунення несправності вручну.

8.7. Із котельної, працюючої без постійного перебування обслуговуючого персоналу, на диспетчерський пункт або у місце постійного перебування чергового персоналу слід виносити узагальнений сигнал несправності при наступних порушеннях нормального режиму роботи котельної:

несправності обладнання;

порушення електропостачання котельної;

зниження температури в приміщеннях котельної нижче допустимої;

спрацювання сигналізації загазованості приміщень котельної;

спрацювання пожежної сигналізації (у разі необхідності);

спрацювання охоронної сигналізації.

При цьому сигнали про спрацювання сигналізації загазованості, пожежної та охоронної сигналізації необхідно розшифровувати в диспетчерському пункті або в місці постійного перебування чергового персоналу.

8.8.За канали зв'язку можуть використовуватися: контрольні багатожильні кабелі, що прокладаються в землі

або по стінах будинків;

телефонні пари, що виділяються для безпосереднього зв'язку і арендуються в міській телефонній мережі.

8.9.Обладнання котельної приладами комерційного обліку витрати тепла на опалення, гаряче водопостачання, витрати вихідної і підживлювальної води, природного газу (загальна витрата), електроенергії передбачається згідно з умовами розрахунку з постачальниками та споживачами. Прилади можуть установлюватися як у приміщенні котельної, так і в інших приміщеннях. Прилади обліку витрати природного газу розміщуються згідно з вимогами розділу 13 СНиП 2.04.08- 87 «Газоснабжение».

Якщо розрахунки зі споживачами тепла не вимагають розділення кількості тепла, виробленого на опалення та гаряче водопостачання, то допускається не передбачати в котельній відповідні прилади комерційного обліку. При цьому розрахунок витрати теплоти на опалення та гаряче водопостачання допускається проводити виходячи із паспортних даних котельної, витрати природного газу та вихідної води.

9. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ

  1. Опалення та вентиляція в приміщенні котельної проектуються згідно з розділом 16 СНиП ІІ-35-76 «Котельные установки».
  2. Систему опалення приміщення котельної рекомендується передбачати незалежною від системи опалення основного будинку, наприклад, за допомогою газових конвекторів.
  3. Повітрообмін для приміщення котельної повинен передбачатися відповідно до вимог абзацу 1 п.16.9 СНиП ІІ-35- 76 «Котельные установки».

Система вентиляції, як правило, приймається природня.

При улаштуванні механічної вентиляції приміщення котельної вентилятор рекомендується установлювати на припливі.

9.4.Припливне повітря рекомендується подавати в приміщення безпосередньо над підлогою в зону не вище .