Страница 3: ДСТУ Б А.2.2-8:2010. Проектування розділ "енергоефективність" у складі проектної документації об'єктів (29985)

Продовження таблиці 8

Закінчення таблиці 8

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПРИКЛАД СКЛАДАННЯ РОЗДІЛУ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ"

А.1 Загальні дані

Об'єкт – житлова частина житлового будинку в 5-А мікрорайоні ж/м "Позняки" Дарницького району м. Києва.

Замовник – …...

А.2 Вихідні дані

А.2.1 Загальна характеристика будинку

Двадцятидвоповерховий житловий будинок на основі серії ____________, розробленої _______________________________________________.

Будинок односекційний, трипроменевий, окремо розташований. На першому поверсі розташовані приміщення допоміжного призначення та вбудовані нежитлові приміщення громадського призначення (розділ "Енергоефективність" для даної частини будинку складено окремо).

Схема розташування будинку та орієнтація за сторонами світу наведені на рисунку А.1. По осі А до будинку примикає блок первинного обслуговування, по осі Д – будівля ІТП.

Загальна кількість квартир – 126. Загальна висота будинку – 67,49 м. У будинку передбачено одну сходову клітку та три підйомних ліфти.

A.2.2 Вихідні дані для розрахунків

Будинок збірний великопанельний залізобетонний. Фундаменти пальові.

Конструкція зовнішніх стін першого, типового та горищного поверхів є збірною системою, що складається з залізобетонних панелей завтовшки 160 мм та конструкцій фасадної теплоізоляції з вентильованим повітряним прошарком та індустріальним опорядженням. Як теплоізоляційний шар використовуються мінераловатні плити густиною 90 кг/м3, завтовшки 120 мм. Конструктивне рішення зовнішніх стін наведено на рисунку А.2.

Рисунок А.1 – Схема розташування будинку та орієнтація за сторонами світу

Рисунок А.2 – Принципове конструктивне рішення зовнішніх стін будинку

Зовнішні стіни лоджій виконані з тришарових стінових панелей загальною товщиною 300 мм із теплоізолюючим шаром із пінополістиролу густиною 40 кг/м3.

Горище – холодне, перекриття горища – залізобетонні плити завтовшки 160 мм утеплені мінераловатними плитами густиною від 170 кг/м3 до 190 кг/м3, завтовшки 150 мм та цементно-піщаною стяжкою по теплоізоляційних плитах.

Техпідпілля – з розводкою трубопроводів системи опалення та гарячого водопостачання. Перекриття над техпідпіллям утеплюється мінераловатними плитами густиною від 170 кг/м3 до 190 кг/м3, завтовшки 50 мм. Розрахункова температура в технічному підпіллі становить 5 °С, що забезпечується тепловіддачею трубопроводів систем опалення та гарячого водопостачання.

Світлопрозорі конструкції (вікна, балконні двері) виконані з ПВХ-профілів із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям на внутрішньому склі (4М1-10-4М1-10-4і). Площа світлопрозорих конструкцій відповідає нормам природного освітлення згідно з ДБН В.2.5-28. Інсоляційний режим квартир відповідає вимогам ДСП 173-96. При цьому надходження зайвої сонячної радіації у жаркий період року мінімізоване згідно з ДСТУ-Н Б В.2.2-ХХХ:2010.

У будинку передбачено водяне опалення, гаряче водопостачання, підключення до системи централізованого теплопостачання. Вентиляція в будинку припливно-витяжна з природним спонуканням. Приплив повітря здійснюється через вікна, видалення – через вентиляційні канали.

Використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії не передбачено. Акумулювання енергії у години мінімального енергоспоживання не передбачено.

Облік енергоресурсів:

• теплової енергії для системи опалення – загальний для житлової частини будинку теплолічильником та поквартирний теплолічильниками;
• теплової енергії для системи гарячого водопостачання – загальний для житлової частини будинку теплолічильником та поквартирний лічильниками гарячої води;

- електроенергії – поквартирними лічильниками активної електричної енергії.

Водяна система опалення (відповідно до таблиці 1):

• двотрубна горизонтальна з периметральними поквартирними приладовими вітками; на сходовій клітці – двотрубна вертикальна;
• регулювання теплоносія передбачено в ІТП за погодними умовами;
• повна відповідність системи опалюваній площі будівлі;

- передбачена наладка системи відповідно до гідравлічного розрахунку системи шляхом установки настройок терморегуляторів на радіаторах квартир, настройок ручних клапанів на радіаторах сходової клітки, а також настройок автоматичних балансувальних клапанів на приладових вітках квартир та стояку сходової клітки;

• коефіцієнт корисної дії застосовуваних насосів з мокрим ротором – 45 %; робоча точка насоса відповідає проектним вимогам – знаходиться у зоні максимальних значень коефіцієнта корисної дії; регулювання швидкості обертання насоса ручне; теплоізоляція насосів передбачена теплоізоляційними кожухами, укомплектованими виробниками насосів;
• відсутнє регулювання періодичності зниження споживання енергії;
• в ІТП застосовані регулятори теплового потоку з моторними електроприводами;
• теплоізоляція відкрито прокладених трубопроводів за межами квартир передбачена; теплоізоляція автоматичних балансувальних клапанів здійснюється теплоізоляційними кожухами, укомплектованими виробниками клапанів

Водяна система опалення (відповідно до таблиці 2):

• регулювання температури повітря в квартирах здійснюється терморегуляторами прямої дії із зоною пропорційності 2 К, установленими на радіаторах; регулювання температури повітря сходової клітки здійснюється центральним якісним регулюванням теплоносія, що надходить у радіатори без автоматичних терморегуляторів;
• температурний напір (при tв = 20 °С) становить 60 К за температури теплоносія 90/70 °С;
• радіатори встановлено біля зовнішньої стіни під вікнами без радіаційного захисту;
• гідравлічне балансування системи передбачене автоматичними балансувальними клапанами для кожної квартири та для сходової клітки. Кількість радіаторів на кожній приладовій вітці квартири та на стояку сходової клітки не перевищує восьми.

Система гарячого водопостачання (відповідно до таблиці 7):

• протяжність трубопроводів в опалюваній частині будівлі – 832,4 м; у неопалюваній – трубопроводи не прокладені;
• трубопроводи теплоізольовані стандартно;

- система з циркуляційними стояками для кожного водорозбірного стояка та з рушникосушарками;

• циркуляційні трубопроводи розташовані в опалюваній частині будівлі;
• регулювання швидкості обертання циркуляційного насоса відсутнє;
• регулювання періодичності зниження споживання енергії системою не застосоване;
• регулювання витоку води ручне;
• на циркуляційних стояках застосовані автоматичні регулятори температури.

Характеристика автоматизації інженерних систем (відповідно до таблиці 8):

системи опалення –

- регулювання надходження теплової енергії до основних приміщень (квартир) – місцеве автоматичне регулювання терморегуляторами на опалювальних приладах приміщення або електронне регулювання;

• регулювання розподілення та температури теплоносія у подавальному або зворотному трубопроводі – за погодних умов;
• регулювання циркуляційних, змішувальних та циркуляційно-змішувальних насосів (в ІТП) відсутнє;
• регулювання періодичності зниження споживання відсутнє;
• система вентиляції природна;

- система освітлення: регулювання за присутності людей у приміщенні ручне Вкл./Викл.;

- локальна система автоматизації та управління будівлею відсутня;

- технічний моніторинг та управління будівлею відсутній.

А.2.3 Розрахункові кліматичні та теплоенергетичні параметри

Згідно з ДБН В.2.6-31 розрахункова температура внутрішнього повітря приймається tв = 20 °С, розрахункова температура зовнішнього повітря для умов м. Києва tз = –22 °С. Розрахункове значення відносної вологості приміщень 55 %, мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні tmin = 10,7 °С.

Розрахункова температура техпідпілля згідно з проектом tц= 5 °С.

Кількість градусо-діб опалювального періоду для І температурної зони – Dd = 3750 °С -діб.

Згідно зі СНиП 2.01.01 тривалість опалювального періоду для м. Києва складає zoп = 187 діб, середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період tоп з = –1,1 °С.

Згідно з ДБН В.2.6-31 нормативне значення приведеного опору теплопередачі Rq min, м2·К/Вт, становить:

• для зовнішніх стін – 2,8 м2·К/Вт;
• для перекриття холодного горища – 3,3 м2·К/Вт;
• для перекриттів над техпідпіллям – 1,0 м2·К/Вт (визначається згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5);

- для світлопрозорих огороджувальних конструкцій – 0,6 м2·К/Вт.

Максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період згідно з ДБН В.2.6-31 становить 73 кВт·год/м2.

А.2.4 Основні об'ємно-планувальні показники:

• опалювана площа будинку Fh = 12612,42 м2, в т.ч. площа квартир житлового будинку Flж = 8788,08 м2;
• розрахункова площа приміщень 1-го поверху Flр = 374,09 м2;
• опалюваний об'єм будинку Vh = 35223,08 м3;

- загальна площа зовнішніх огороджувальних конструкцій – FΣ=9198,8 м2.

А.3 Визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій

А.3.1 Приведений опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій визначається згідно з додатком И ДБН В.2.6-31.

Величини розрахункових теплофізичних параметрів матеріалів, що використовуються, визначені на підставі протоколів випробувань або згідно з додатком Л ДБН В.2.6-31: