4.7.5 Водопропускні труби на розрахункові витрати належить, як правило, проектувати для безнапірного режиму роботи. Допускається передбачати напівнапірний і напірний режими роботи водопропускних труб. При цьому під оголовками і ланками треба передбачати фундаменти, а за необхідності також протифільтраційні екрани. Крім того, при напірному режимі треба застосовувати спеціальні вхідні оголовки і забезпечувати водонепроникність швів між торцями ланок і секціями фундаментів, надійне кріплення русла, стійкість насипу проти напору і фільтрації води.
4.7.6 Водопропускні труби слід проектувати з вхідними і вихідними оголовками, форма і розміри яких забезпечують прийняті в розрахунках умови протікання води та стійкість насипу, що оточує трубу.
Сталеві гофровані труби допускається проектувати без улаштування оголовків. При цьому нижня частина труби з незрізаним кінцем має виступати з насипу на рівні його підошви не менше ніж на 0,2 м, а переріз труби зі зрізаним кінцем має виступати з тіла насипу не менше ніж на 0,5 м.
4.7.7 Застосовувати труби не допускається при можливості льодоходу і корчеходу, а також, як правило, в місцях утворення селей і намерзлого льоду.
Для пропуску селевих потоків належить передбачати однопрогонові мости з отворами не менше ніж 4 м або селеспуски з мінімальним стисненням потоку.
4.7.8 При проектуванні нових мостів поблизу існуючих потрібно дотримуватись таких правил:
- вільний проміжок між мостами має бути таким, аби була можливою робота агрегатів при будівництві нового і утриманні існуючого мостів;
- довжини прогонів нового моста мають відповідати довжинам прогонів всього існуючого моста або дорівнювати двом або декільком прогонам;
- нові опори мають бути співвісними до існуючих і паралельними судовому ходу на судноплавних річках.
4.7.9 У конструктивних рішеннях, що приймаються при проектуванні малих залізничних мостів із їздою на баласті, необхідно передбачати можливість підняття колії при їх капітальному ремонті.
5 ГАБАРИТИ
5.1 Габарити наближення конструкцій мостів для пропуску залізничного транспорту мають відповідати вимогам ГОСТ 9238.
Габарити наближення конструкцій мостів для пропуску метрополітенів мають відповідати вимогам ГОСТ 23961.
Габарити наближення конструкцій мостів на автомобільних дорогах загального користування, а також на вулицях та дорогах населених пунктів призначаються згідно з обов'язковим додатком В.
5.2 Ширину тротуарів на автодорожніх, міських та пішохідних мостах, у тунелях, на сходах і пандусах слід приймати в залежності від розрахункової інтенсивності руху пішоходів у годину „пік". Максимальну (середньодобову) пропускну здатність однієї смуги завширшки 1м слід приймати:
- для тунелів – 1000 (750) пішоходів/год;
- для тротуарів і мостів – 2000 (1500) пішоходів/год;
- для сходів – 1500 (1250) та пандусів – 1750 (1350) пішоходів/год.
Ширина пішохідних смуг для споруд тунельного типу має бути не менше ніж 3 м. Для тротуарів мінімальна ширина проходу в просвіті становить 1,25 м, для пішохідних мостів – 2,0 м, а для службових проходів – 0,75 м.
Ухил сходів має не перевищувати 1:2,3 при розмірі сходинок 14 см×32см, кількість сходинок у марші не більше ніж 12. Після кожного маршу обов'язкове влаштування площадки завдовжки не менше ніж 1,5 м.
Уздовж сходів слід обов'язково влаштовувати пандуси для дитячих та інвалідних візків. Пандуси належить влаштовувати на всіх пішохідних переходах завширшки не менше ніж 1 м (додатково до мінімальної ширини сходів).
На автодорожніх мостах поза населеними пунктами мають бути передбачені службові проходи.
Габарити та місце розташування велосипедних доріжок визначаютьсяу завданні на проектування.
5.3 Габарити мостів для прогону худоби слід приймати завширшки не менше ніж 6,0 м, заввишки не менше ніж 2,5 м. Якщо споруди призначено для міграції диких тварин (біопереходи), то їх габарити призначаються за технічними вимогами природоохоронних органів.
5.5 Судноплавні габарити мають прийматись згідно з ДСТУ Б В.2.3-1. Проекти мостових переходів повинні погоджуватися відповідно до вимог 4.17 ДСТУ Б В.2.3-1 у частині вибору створу і розташування руслових опор, підмостових габаритів, визначення відміток розрахункового судноплавного і побутового рівнів води, обладнання навігаційними знаками і організації будівництва.
5.6 Величина перевищення елементів над розрахунковими рівнями води і льодоходу має бути не менше величини, зазначеної в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1
|
Частина або елемент моста |
Перевищення частин або елементів, м |
|||
|
|
над рівнем води при максимальних витратах паводків з урахуванням впливу підпирання і хвилі |
над найвищим рівнем льодоходу |
||
|
|
розрахункових для мостів |
найбільших |
|
|
|
|
на залізницях загальної мережі і автодорогах I-IV категорії та в містах і сільських поселеннях |
на решті залізниць та автомобільних дорогах |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Низ прогонових будов: а) при глибині підпертої води 1 м та менше |
0,50 |
0,50 |
0,25 |
|
|
б) те саме більше за 1 м |
0,75 |
0,50 |
0,25 |
0,75 |
|
в) за можливості на річці заторів криги |
1,00 |
0,75 |
0,75 |
1,00 |
|
г) за можливості корчеходу |
1,50 |
1,00 |
1,00 |
|
|
д) при селевих потоках |
– |
1,00 |
1,00 |
– |
|
Верх площадки для опорних частин |
0,25 |
0,25 |
– |
0,50 |
|
Низ п'ят арок та склепінь |
0,25 |
0,25 |
– |
0,25 |
|
Низ поздовжніх схваток та виступних елементів конструкцій у прогонах дерев'яних мостів. |
0,25 |
|
|
0,75 |
|
Примітка 1. Для малих мостів найменше перевищення низу прогонових будов дозволяється приймати без урахування висоти вітрової хвилі. Примітка 2. При визначенні геометричних параметрів мостових переходів розрахункову витрату повеневих вод та їх рівні слід приймати з імовірністю перевищень максимальних значень за табл. 6.1 і 6.2. Примітка 3. При визначенні рівня верху площадок для встановлення опорних частин рівень води необхідно визначати з урахуванням набігання потоку на опору моста. |
5.7 Перевищення низу прогонових будов над найвищим статичним рівнем водосховища має бути не менше ніж 0,75 висоти розрахункової вітрової хвилі плюс 0,25 м.
5.8 Відстань між опорами у просвіті в разі корчоходу слід призначати з урахуванням розміру корчів, але не менше ніж 20,0 м на автодорогах І, II категорій. В інших випадках – 15,0 м.
5.9 На ділянках річок та водоймищах з особливими режимами експлуатації (сплав лісу, зони: мисливства і рибальства, прикордонні, заповідно-рекреаційні та інші) підмостові габарити слід призначати за спеціальними технічними умовами власників територій або господарств.
5.10 Перевищення найвищої точки внутрішньої поверхні водопропускних труб у будь-якому перерізі над поверхнею води у трубі при розрахунковому паводку у безнапірному режимі роботи має бути у просвіті:
- у круглих та склепінчастих труб заввишки до 3,0 м – не менше ніж 1/4 висоти труби, а вище за 3,0 м – не менше ніж 0,75 м;
- у прямокутних трубах заввишки до 3,0 м – не менше ніж 1/6 висоти труби, вище за 3,0 м – не менше ніж 0,50 м.
6 РОЗРАХУНКИ
6.1 Розрахунок мостів і труб на вплив водного потоку
6.1.1 Розрахунок мостів, труб і заплавних насипів на дію водного потоку належить виконувати, як правило, за гідрографами і водомірними графіками розрахункових паводків. Крім того, мости, труби і заплавні насипи на залізницях загальної мережі необхідно розраховувати за гідрографами і водомірними графіками паводків, умовно названими найбільшими. При цьому ймовірність перевищення розрахункових і найбільших паводків належить приймати відповідно до таблиць 6.1 та 6.2.
За відсутності гідрографів і водомірних графіків, а також в інших обґрунтованих випадках розрахунок споруд на дію водного потоку допускається здійснювати за максимальними витратами і відповідними їм рівнями розрахункових і найбільших паводків.
Таблиця 6.1
|
Залізниці |
|||
|
Споруди |
Категорія доріг (відповідно до ДБН В.2.3-19) |
Ймовірність перевищення максимальних витрат повеней, % |
|
|
|
|
розрахункових |
найбільших |
|
Мости і труби |
І і II загальної мережі |
1 |
0,33 |
|
|
III і IV загальної мережі |
2 |
11) |
|
|
V і VI під'їзні колії |
22) |
– |
|
|
Внутрішні колії промислових підприємств |
2 |
– |
|
1) При розрахунках незатоплюваних брівок земляного полотна регуляційних споруд та огороджувальних дамб блукаючих русел річок для залізниць III категорії ймовірність перевищення максимальних витрат при найбільшому паводку слід приймати 0,33 %. 2) Якщо з технологічних причин підприємств перерва у русі не дозволяється, ймовірність перевищення слід приймати 1 %. |
Таблиця 6.2
|
Автомобільні дороги, міські вулиці і дороги |
|||
|
Споруди |
Категорія доріг (відповідно до ДБН В.2.3-4) та призначення споруд |
Ймовірність перевищення максимальних витрат повеней, % |
|
|
|
|
розрахункових |
найбільших |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Великі і середні мости |
Дороги І і III категорій та міські вулиці і дороги |
1 |
– |
|
|
Мости під метрополітен та суміщені з метрополітеном мости |
1 |
0,33 |
|
|
Дороги IV і V категорій |
2 |
– |
|
Малі мости і труби |
Дороги І категорії та магістральні вулиці |
1 |
– |
|
|
Інші вулиці і дороги |
2 |
– |
У розрахунках належить враховувати досвід водопропускної роботи близько розташованих споруд на тому ж водотоці, вплив водопропускних споруд одна на одну, а також вплив на водопропускну споруду, що проектується, а також на існуючі або майбутні гідротехнічні та інші річкові споруди.
За наявності інженерних споруд, будівель і сільськогосподарських угідь поблизу мостів і труб необхідно перевірити їх безпеку від підтоплення через підпір води перед спорудою.
При проектуванні мостів і труб, розташованих біля гребель, необхідно враховувати можливість прориву цих гребель.
6.1.2 У розрахунках належить приймати максимальні витрати паводків того походження, за яких для заданого значення ймовірності перевищення складаються найбільш несприятливі умови роботи споруд (таблиця 6.2).
Побудова гідрографів і водомірних графіків, визначення максимальних витрат при різних паводках і відповідних їм рівнів води належить виконувати згідно з вимогами СНиП 2.01.14.
6.1.3 Розміри отворів малих мостів і труб допускається визначати за середніми швидкостями течії води, допустимими для ґрунтів русла (в тому числі на вході і виході зі споруди), типів кріплення його конусів. При цьому необхідно дотримуватись вимог, наведених в 5.6, 5.7, 5.10 та 6.1.10.
Для малих мостів і труб у випадку визначення їх отворів за зливовим стоком допускається враховувати акумуляцію води перед спорудою. Зменшення витрат у споруді внаслідок врахування акумуляції допускається не більше ніж у 3 рази.
6.1.4 Розміри отворів великих і середніх мостів, належить визначати з урахуванням підпору, природних деформацій русла (особливо на передгірних ділянках гірських річок), стійкого розширення підмостового русла (зрізки), загального і місцевого розмивів біля опор, конусів і регуляційних споруд. Отвір моста в просвіт не повинен бути меншим від стійкої ширини русла, за винятком річок із русловою багаторукавністю.
Розміри отворів міських мостів належить призначати з урахуванням майбутнього регулювання ріки і вимог упорядкування набережних. Крім того, загальний розмив русла та місцевий розмив біля опор слід оцінювати на основі історичних спостережень за вже побудованими мостами.
6.1.5 Розрахунок загального розмиву під мостами належить виконувати на основі розв'язку рівняння балансу наносів на ділянках русел річок у межах зони впливу мостових переходів при наводках, указаних у 6.1.2. При цьому слід надавати перевагу аналітичному розв'язанню рівняння балансу наносів, методику якого наведено в додатку Г.
Для попередніх розрахунків, а також за відсутності необхідних даних про режим водотоку загальний розмив допускається прогнозувати за його граничною величиною, що відповідає відновленню в руслі природного балансу наносів.
При морфометричній основі розрахунку обчислені максимальні глибини загального розмиву належить збільшити на 15 %.
