Проектування полігони твердих побутових відходів основні положення проектування

Таблиця 3.4 - Рекомендовані строки стабілізації закритих полігонів ТПВ для різних кліматичних зон України

■

Вид рекультивації

Строки, років

Південний регіон

Північний регіон

Сівба багаторічних трав, створення ріллі для технічних культур, газонів

1

2

Садіння чагарників, садженців декоративних дерев

2

2

Садіння дерев для утворення парків тощо

2

2

Створення садів

10

10

Проектом рекультивації земель після закриття полігона ТПВ має бути передбачений один із наступних напрямків: сільськогосподарський, лісогосподарський, будівельний.

Будівельний напрямок здійснюється тільки після вивезення всього звалищного ґрунту і проведення відповідних санітарно-епідемічних досліджень.

3.119 Обов'язковою документацією проекту рекультивації земель після закриття полігона ТПВ є:

вихідний план полігона ТПВ на початок рекультивації;

генплан полігона ТПВ після рекультивації;

вертикальне планування;

схема переміщення звалищного ґрунту;

технологія проведення рекультивації;

пояснювальна записка, в якій подано характеристику звалищного ґрунту на всю глибину; ґрунтів і порід, що завозяться для рекультивації; матеріалів і технічних виробів; застосовуваних у системі дегазації;

якісний і кількісний добір асортименту рослин і добрив;

кошториси на проведення робіт.

3.120 Основними вихідними даними для виконання проекту рекультивації є:

рік закриття полігона ТПВ;

рік відкриття полігона ТПВ; вид відходів (побутові, промислові, будівельні), що складувалися на полігоні ТПВ;

відстань від полігона ТПВ до найближчих містобудівних об'єктів, км;

загальна площа відчуження, га;

площа, зайнята безпосередньо відходами, га;

загальний об'єм накопичення відходів, тис. м³;

об'єм надходження відходів по роках експлуатації, тис. м³;

висота шару відходів, у т.ч. над рівнем землі, м;

верхній шар ізолюючого матеріалу (ґрунт, шлак, будівельні відходи тощо);

товщина верхнього шару ізоляції, м;

місцевість, на якій розташований полігон ТПВ (ліс, поле, яр, кар'єр);

відомча належність прилеглих земель;

передбачене використання даної території надалі;

відстань від місця навантаження рослинного ґрунту до закритого полігона ТПВ, км;

самозаростання полігона ТПВ, %;

вид рослин, чагарників, дерев;

густота травостою, %;

вік дерев, роки.

Рекультивація земель після закриття полігона ТПВ провадиться в два етапи: технічний і біологічний.

До процесів технічного етапу рекультивації відноситься стабілізація, виположування і терасу­вання, спорудження системи дегазації, створення рекультиваційного багатофункціонального покриття, передача ділянки для проведення біологічного етапу рекультивації.

Перелік устаткування, що використовується при проведенні технічного етапу, наведено в додатку Е.

3.123 Нормативний кут укосу встановлюється залежно від цільового використання і має такі зна­чення:

для оброблювання сільськогосподарських культур, у т.ч. у рільництві - не більше 2...3°;

для луків і пасовищ - не більше 5...7°;

для садів - не більше 11°;

для посадки лісу (чагарників і дерев) - не більше 18°.

Щоб уникнути шкідливого впливу біогазу полігонів ТПВ на навколишнє природне середовище, вихід газу з поверхні полігона і розповсюдження його на прилеглій до полігона території необхідно блокувати або зменшити до мінімуму.

Для збирання біогазу за системою пасивної дегазації проектується газовий дренаж, який складається з піщаної постелі, перфорованих дренажних труб діаметром 125...150 мм у обсипці з гравію або щебеню. Дренажний шар зверху перекривається слабопроникним покриттям товщиною 0,5 м із зв'язаних грунтів з коефіцієнтом фільтрації не більше 10^-9 м/с.

Для збільшення площі, з якої збирається біогаз, рекомендується застосовувати комбінацію з вертикальних та горизонтальних дренажних елементів. Горизонтальні дренажні елементи, з'єднані з дренажним шаром з гравію або щебеню, можуть виконувати функцію радіальної дегазації.

Біогаз, що збирається за допомогою проміжних і магістральних трубопроводів, слід вико­ристовувати в енергетичних цілях. При неможливості такого використання за умови відповідного тех- ніко-економічного обґрунтування біогаз повинен спалюватися тільки на спеціальній високотемпературній факельній установці.

Захисний екран поверхні полігону ТПВ влаштовується для збирання і відведення поверхневої (чистої) води і зменшення кількості фільтрату, збирання і утилізації біогазу.

Захисний (постійний) екран поверхні полігона ТПВ влаштовується після його закриття і закінчення осідання тіла полігона ТПВ, тобто досягнення ним стабільного стану.

Захисний екран влаштовується зверху технологічного екрана, який був влаштований при експлуатації полігона ТПВ і, як правило, складається з таких шарів (рис. 3.6):

- рекультиваційний шар завтовшки не менше 1 м, що має шар родючого ґрунту завтовшки 30...50 см (табл. 3.5);

дренажний шар завтовшки не менше 30 см;

захисний дрібнопіщаний шар завтовшки не менше 20 см;

шар синтетичної гідроізоляції завтовшки не менше 3 мм, стійкий до хімічної і біологічної агресії та до ушкодження гризунами;

мінеральний гідроізоляційний шар, що складається не менше ніж з двох шарів ущільненої глини, загальної товщиною 1 м. (Загальний коефіцієнт фільтрації гідроізоляційних шарів (синтетичного та мінерального) повинен бути не більше 10^-9 м/с);

вирівнювальний шар і газовий дренаж загальною товщиною не менше 0,5 м.

Таблиця 3.5 - Рекомендоване улаштування верхнього рекультиваційного шару

Вид рекультивації

Висота рекультиваційного шару, см

Підстильний шар, см

Висота насипного шару родючої землі, по регіонах

Південний регіон

Північний регіон

Сівба багаторічних трав

70

30

30

Рілля

50-60

50

40-50

Чагарники

70

30

30

Дерева

70

40-50/30

40-50 / 30

Примітка:

1. У чисельнику - висота шару в посадковій ямі, у знаменнику - висота шару на рекультивованій ділянці.

2. За даними санітарно-епідеміологічного контролю можливим є використання поверхні рекультивованих земель, зайнятих під полігон ТПВ для вирощування інших сільськогосподарських культур.

Для збирання і відведення біогазу по вирівнювальному шару передбачають шар, який здійснює спеціальну функцію газового дренажу. Мінімальна товщина газового дренажу, виконуваного з природ­них мінеральних матеріалів, має бути не менше 30 см. Вміст карбонату кальцію у матеріалі газового дренажу повинен бути не більше 10 % (за масою).

Родючі землі завозяться автотранспортом на закриті полігони ТПВ з місць тимчасового скла­дування ґрунту або інших можливих місць їхнього утворення. Планування поверхні до нормативного ухилу провадиться бульдозером.

Після закінчення технічного етапу рекультивації ділянка передається для проведення біоло­гічного етапу рекультивації земель, зайнятих під полігон ТПВ. Цей етап триває 4 роки і включає такі роботи: добір асортименту багаторічних трав, підготування грунту, сівбу і догляд за посівами.

Через 4 роки після сівби трав територія рекультивованих земель полігона ТПВ передається відповідному відомству для наступного цільового використання у сільськогосподарському, лісогос­подарському або інших напрямах.

Рисунок 3.6 - Принципова схема рекомендованої конструкції захисного екрана поверхні полігона ТПВ

1 - рекультиваційний шар; 2 - дренажний шар; 3 - захисний шар; 4 - синтетична гідроізоляція; 5 - мінеральний гідроізоляційний шар; 6 - вирівнювальний шар, газовий дренаж; 7 - захоронені ТПВ. Ця схема може коригуватися для конкретного полігона залежно від норм осадів.

Охорона праці, протипожежні заходи

Проектом передбачають заходи з пожежної безпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001.

Проектом передбачають проведення комплексу запобіжних заходів проти розповсюдження неприємних запахів (дезодорація), інфекційних мікроорганізмів (дезінфекція), шкідливих комах (дезін­секція) та гризунів (дератизація).

Проектом передбачають можливість освітлення ділянок розвантаження ТПВ (за умови про­ведення робіт у темний час доби), достатню для забезпечення нормальних умов виконання роботи (освітлення не менше 5 люксів).

Полігони ТПВ повинні бути забезпечені первинними засобами гасіння пожежі з розрахунку: на 5 000 м² - один пожежний щит (стенд). Комплектацію щита слід приймати згідно з НАПБ А.01.001.

ДОДАТОК А (обов'язковий)

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відходи сфер споживання - промисловий продукт, непридатний для подальшого використання (споживання).

Тверді побутові відходи (ТПВ) - тверді відходи сфер споживання, які утворюються в процесі життєдіяльності людини у житлових будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах (харчові відходи, макулатура, скло, метали, пластмаси, полімерні матеріали тощо).

Небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні влас­тивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного сере­довища і здоров'я людини, та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Поводження з твердими побутовими відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню ТПВ, їх збирання, транспортування, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронения, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Збирання твердих побутових відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розмі­щенням ТПВ у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою їх подальшої утилізації чи видалення.

Зберігання твердих побутових відходів - тимчасове розміщення ТПВ у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).

Перероблення (оброблення) твердих побутових відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей ТПВ, з метою підготовки їх до екологічно безпечного транспортування, утилізації чи видалення.

Перевезення твердих побутових відходів - транспортування ТПВ від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення.

Утилізація твердих побутових відходів - використання ТПВ як вторинних матеріальних чи енер­гетичних ресурсів.

Знешкодження твердих побутових відходів - зменшення чи усунення небезпечності ТПВ шляхом механічного, фізико-хімічного, термічного чи біологічного оброблення.

Захоронения твердих побутових відходів - остаточне розміщення ТПВ при їх видаленні у спеці­ально відведених місцях чи на об'єктах так, щоб довгостроковий шкідливий вплив ТПВ на навколишнє середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

Об'єкти поводження з твердими побутовими відходами - місця чи об'єкти що використовуються для збирання, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронения ТПВ.

Спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення ТПВ, комплекси, споруди, у тому числі - полігони тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення ТПВ, чи здійснення інших операцій з ТПВ.

Рекультивація - роботи із зняття, складування, збереження та нанесення родючого шару грунту на порушені землі після закриття або ліквідації об'єктів поводження з ТПВ.

Біогаз - суміш газів, що утворюється при анаеробному розкладанні органічної складової ТПВ.

Фільтрат - рідка фаза, що утворюється на полігоні при захороненні ТПВ з вологістю більше 55 % та внаслідок атмосферних опадів, обсяг яких перевищує кількість вологи, що випаровується з поверхні полігона.

ДОДАТОК Б (довідковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ЦИХ НОРМАХ

ДБН А.2.2-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної доку­ментації для будівництва

ДБН А 2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні, будівництві підприємств, будинків, споруд.

ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень

ДБН В 1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва

СНиП 2.01.28-85 Полигоны по обезвреживанию и захоронению токсичных промышленных отходов. Основные положения по проектированию

Пособие по проектированию полигонов по обезвреживанию и захоронению токсичных промыш­ленных отходов (к СНиП 2.01.28-85)

СНиП 2.06.01-86 Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования.

СНиП ІІ-7-81 Строительство в сейсмических районах

СНиП 2.05.07-91. Промышленный транспорт

СНиП ІІІ-4-80* Техника безопасности в строительстве

СНиП 2.04.02-84* Водоснабжение. Наружные сети и сооружения

Санитарные правила устройства и содержания полигонов для твердых бытовых отходов № 2811-83. Затверджено МОЗ СРСР від 16.05.1983 р.

ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та виз­начення їх класу небезпеки для здоров'я населення