Страница 6: ДБН В.2.3-19-2008. Споруди транспорту залізниці коліїї 1520 мм норми проектування (29895)

Примітка. В гіркових горловинах сортувальних парків криві за хрестовинами останніх стрілочних переводів пучків колій можливо проектувати радіусом не менше 180 м. При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні радіуси цих кривих можуть бути зменшені до 150 м при довжині кривої не більше 20 м, з відповідним посиленням цих кривих.

6 ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО

Загальні положення

6.1Земляне полотно необхідно проектувати і розраховувати під навантаження на вісь чо-тиривісного вантажного вагона 294 кН (30 тс).

6.2Земляне полотно необхідно проектувати на підставі результатів інженерно-гео-логічних, інженерно-геодезичних, інженерно-гідрометеорологічних і гідрологічних вишуку-вань. За необхідності слід додатково виконати гідрогеологічні, інженерно-сейсмологічні йінші види вишукувань, а також натурні визначення деформативних властивостей ґрунтівоснови.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 27

При проектуванні треба забезпечувати заданий рівень надійності щодо міцності, стабільності і стійкості земляного полотна з урахуванням досвіду експлуатації залізниць і вібродинамічного впливу поїздів. При цьому приведені витрати мають бути мінімальні, збереження цінних земель і підтримання екологічної рівноваги максимальним.

Необхідні захисні споруди і засоби (сніго- і піскозахисту, протиобвальні, протилавинні, протисельові засоби, охоронні лісосмуги та ін.) можуть розташовуватися як у смузі відведення залізниці, так і за її межами, у спеціально виділених охоронних зонах.

6.3Грунти, що використовуються для спорудження земляного полотна, класифікуютьсявідповідно до ДСТУ Б В.2.1-2.

Додатково з урахуванням роботи ґрунтів у спорудах вони класифікуються:

• скельні за тріщинуватістю, блочністю та здатністю до вивітрювання підрозділяютьсяна: слабо вивітрювані, вивітрювані та легко вивітрювані. Здатність до вивітрюваннявизначається літологічним складом, лабораторними випробуваннями зразків при бага-торазовому зволоженні-висушуванні;
• великоуламкові і піщані - за ступенем дренування;
• глинисті - за гранулометричним складом, засоленістю, набуханням, схильністю до мо-розного здимання, просіданням і чутливістю до вібродинамічного впливу.

Для спорудження земляного полотна рекомендується використовувати місцеві ґрунти, у тому числі штучні (відходи виробництва, придатні для укладання в земляне полотно).

У разі застосування відходів виробництва, а також специфічних природних ґрунтів, міцність яких різко знижується під впливом кліматичних факторів, необхідно передбачати заходи щодо забезпечення надійності конструкцій (стабільності основної площадки і стійкості укосів).

6.4Конструкції земляного полотна та захисних споруд повинні задовольняти наступнимексплуатаційним вимогам:

• забезпечувати тривалу експлуатацію колії з мінімальними відмовами при пропусканнісучасних і перспективних типів рухомого складу, при максимальних швидкостях рухупоїздів і розрахунковій вантажонапруженості проектної залізниці;
• бути ремонтопридатними;
• бути рівнонадійними на всій довжині незалежно від виду застосованих ґрунтів і при-родного стану основи;
• бути взаємопов'язаними з конструкцією притрасової автомобільної дороги.

Допускається при технікоекономічному обґрунтуванні розміщувати притрасову автомобільну дорогу на бермі насипу залізничної колії, при цьому повинна бути забезпечена цілісність земляного полотна і передбачені заходи щодо забезпечення безпеки руху поїздів.

Глибину сезонного промерзання-відтавання земляного полотна з глинистих ґрунтів для даних кліматичних умов необхідно прогнозувати теплотехнічними розрахунками залежно від загальної товщини шару дренуючих ґрунтів по осі колії.

6.5Для забезпечення надійності конструкцій земляного полотна і розширення сфери за-стосування місцевих ґрунтів слід передбачати:

• ущільнення до нормованої щільності ґрунтів у насипах і, в необхідних випадках, підосновною площадкою у виїмках і на нульових місцях (Додаток Б);
• влаштування захисного шару із дренуючих ґрунтів під баластовою призмою;
• застосування геотекстилю (на основній площадці під захисним шаром, при будівництвідругих колій, у конструкціях укріплення укосів, а також при слабкій основі);

С. 28 ДБН В.2.3-19-2008

• використання теплоізоляційних матеріалів для запобігання морозним деформаціям(пінопласти, шлаки, торф);
• надійне забезпечення відведення поверхневих і ґрунтових вод від конструкцій земляно-го полотна (у тому числі із застосуванням неглибоких дренажів, водовідвідних лотків);
• застосування інженерних засобів захисту укосів насипу (контрбанкети, залізобетонніукріплення, хімічне закріплення поверхневого шару ґрунтів), мокрих виїмок та виїмоку набрякаючих ґрунтах (притулений та траншейний дренажі), скельових виїмок (пнев-монабризк бетону, одягаючі стіни, анкерні кріплення);
• обсипання укосів насипу і виїмок скельним ґрунтом або щебенем у разі відсутності ро-дючого ґрунту для травозасіювання, в обґрунтованих випадках - використання гео-решіток та інших композитних матеріалів для укріплення укосів.

6.6 При проектуванні земляного полотна необхідно приймати рішення відповідно до діючих типових проектів, за винятком наступних видів земляного полотна, які потребують індивідуального проектування:

• насипи висотою понад 12 м із роздроблених скельних ґрунтів, великоуламковихґрунтів, із піску і глинистих ґрунтів твердої і напівтвердої консистенції;
• насипи висотою понад 6 м із глинистих ґрунтів тугопластичної консистенції;
• насипи на слабких основах, а також при виході джерел у межах основи;
• насипи в межах болота І і III типів глибиною більше 4 м і болота II типу глибиноюбільше 3 м, при поперечному ухилі мінерального дна болота І типу крутіше 1:10,II типу - 1:15, III типу - 1:20, а також у межах болота з торфом нестійкої консистенції,яке не піддається класифікації;
• насипи на заплавах рік, на ділянках перетинів водоймищ і водотоків, на ділянках тимча-сового підтоплення, на ділянках земляного полотна, розташованих уздовж водотоків,водойм, водоймищ і морів;
• насипи на косогорах крутіше 1:5, складених скельними ґрунтами; на косогорах крутіше1:3, складених нескельними грунтами; а також на косогорах крутизною від 1:5 до 1:3 привисоті низових укосів понад 12 м;
• виїмки при висоті укосів понад 12 м;
• виїмки в скельних ґрунтах при несприятливих інженерно-геологічних умовах, у томучислі при заляганні шарів гірських порід із нахилом крутіше 1:3 у бік колії;
• виїмки в глинистих перезволожених ґрунтах із показником плинності (I1) вище 0,5;
• виїмки, що розкривають водоносні горизонти;
• виїмки глибиною понад 6 м у глинистих і пилуватих ґрунтах у районах надмірного зво-ложення;
• виїмки в сильнонабухаючих ґрунтах та інших (у тому числі штучних) ґрунтах, які різкознижують стійкість укосу і міцність основної площадки під впливом кліматичних і ди-намічних факторів (глинисті ґрунти з вологістю на межі плинності більше 0,4), а такожнасипи, які проектуються з використанням зазначених ґрунтів;
• земляне полотно на ділянках, здатних до здимання (місця з перемежованими, різно-рідними за своїми здиманними властивостями ґрунтами в зоні промерзання; ділянкиз локальним зволоженням здатних до здимання ґрунтів; кінцеві ділянки скельовихвиїмок);
• земляне полотно в місцях активних схилевих процесів (на ділянках із наявністю абоможливим розвитком зсувів, обвалів, осипів, кам'яних розсипів, снігових лавин,селів, ярів);

ДБН В. 2.3-19-2008 С. 29

• земляне полотно на ділянках з розвитком природних або штучних підземних порож-нин (гірничі виробки, карсти);
• земляне полотно в місцях пересічення його трубопроводами;
• земляне полотно, під час спорудження якого використовується гідромеханізація і ви-бухові способи виконання робіт, а також земляне полотно з елементами геотекстилюу конструкції;
• земляне полотно, яке прибудовується до існуючого при наявності на останньому ба-ластних корит і лож на основній площадці, баластних шлейфів на укосах існуючогонасипу з недренуючих ґрунтів, які не можуть бути усунуті в процесі нарізки уступів, іна ділянках, де спостерігаються чи спостерігалися деформації колії;
• земляне полотно в районах з високою сейсмічністю (7 і більше балів);
• насипи і виїмки на ділянках із ґрунтами, які схильні розріджуватися при динамічнихвпливах.

6.7У разі індивідуального проектування земляного полотна слід приймати навантаженнявід рухомого складу і верхньої будови колії з урахуванням перспективних умов експлуатаціїзалізниці (див. п. 6.1) і в необхідних випадках перевіряти стійкість укосів (Додаток Б), міц-ність ґрунтів основної площадки, основи насипу, їх деформативність (у частині не переви-щення припустимих значень рівномірного морозного здимання і пружних осідань насипу наболотах).

Допустиме значення рівномірного морозного здимання, що установлюється з урахуванням потужності захисного шару, не повинне перевищувати для залізниць:

• швидкісних, І—III категорії - 20 мм;
• IV, V категорій - 25 мм;
• VI, VII категорій - 35 мм.

Розрахункове значення пружних осідань основи насипу по осі колії не повинно перевищувати на лініях швидкісних, I-V категорій - 2 мм, на лініях VI, VII категорій - 3 мм.

Конструкція земляного полотна

6.8Ширину основної площадки земляного полотна нових залізниць на прямих ділянкахколії в межах перегонів слід приймати за нормами, наведеними у таблиці 9.

У разі наявності захисного шару під баластною призмою ширина земляного полотна призначається на 0,4 м меншою зазначеної для глинистих ґрунтів (у третій графі таблиці 9); вона вимірюється на рівні проектної брівки, що перевищує профільну брівку на 0,15 м.

6.9Відстань від осі другої, третьої чи четвертої колій, що укладаються, до брівки земляно-го полотна слід приймати не меншою половини ширини земляного полотна, зазначеної в таб-лиці 9 для І і II категорій магістральних ліній.

Ширину земляного полотна у випадку розташування колії на різних рівнях слід встановлювати за розрахунком.

Мінімальна ширина узбіччя з боку, протилежного розташуванню проектної другої колії, повинна бути не менше 0,5 м. Якщо ця норма не забезпечується, необхідно відповідно збільшувати відстань між існуючою і проектною головними коліями, з подальшою виправкою плану існуючої колії.

Ширину земляного полотна багатоколійних залізниць слід визначати з урахуванням розширеної відстані між осями другої і третьої колії (див. п. 5.25). При відповідному техніко-еко-номічному обґрунтуванні третю і четверту колії допускається проектувати і на окремому земляному полотні.

Ширину земляного полотна на роздільних пунктах треба встановлювати відповідно до проекту колійного розвитку. При цьому відстань від осі крайніх станційних колій до брівки земляного полотна повинна бути не меншою половини ширини, наведеної в таблиці 9.

При розвитку існуючих станцій у випадках, коли застосування зазначених норм викликає зрізання або присипання існуючих укосів земляного полотна, відстань від осі крайньої станційної колії до брівки земляного полотна допускається зменшувати так, щоб ширина узбіччя була не меншою 0,5 м.

6.11 Земляне полотно на підходах до великих мостів повинно бути розширене на 0,5 м в обидва боки на довжині 10 м від задньої грані стояка, а на наступних 25 м поступово зведено до нормальної ширини.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 31

6.12Поперечний обрис основної площадки одноколійного земляного полотна, запроек-тованого з недренуючих ґрунтів без захисного шару, слід призначати із зливною призмою увигляді трапеції шириною зверху 2,3 м, висотою 0,15 м і з основою, рівною ширині земляногополотна, а поперечний обрис верху земляного полотна, яке споруджується відразу під двіколії, - із зливною призмою у вигляді трикутника висотою 0,2 м із основою, рівною шириніземляного полотна.

Верх одноколійного і двоколійного земляного полотна з роздроблених скельних, дренуючих великоуламкових та дренуючих піщаних ґрунтів необхідно проектувати горизонтальним. Також горизонтальним повинен бути запроектований і верх захисного шару із зазначених грунтів.

Колії, що додатково укладаються, розташовуються на односхилому полотні, а при скельних, дренуючих великоуламкових і піщаних ґрунтах - горизонтально.

У разі проектування земляного полотна другої колії з недренуючих ґрунтів необхідно передбачати заходи, що виключають однобічне здимання колії, яка прибудовується, і забезпечують надійне відведення поверхневих вод з існуючого земляного полотна шляхом відсипання верхнього шару земляного полотна другої колії дренуючими ґрунтами. Товщина дренуючого шару під баластною призмою повинна бути не менша товщини захисного шару, який приймається відповідно до п. 6.14. У випадках, коли до насипів, які відсипані глинистими ґрунтами, досипаються насипи з використанням великоуламкових ґрунтів та пісків, необхідно передбачити заходи для запобігання промерзання глинистих ґрунтів існуючого насипу під запроектованою другою колією.

При розширенні існуючого земляного полотна і наявності в ньому дефектів і деформацій треба передбачати заходи щодо їх усунення.

6.13Поперечний обрис основної площадки станційного земляного полотна залежно відкількості колій і виду ґрунту потрібно проектувати односхилим або двосхилим. При значнійширині основної площадки допускається застосовувати пилкоподібний поперечний профільіз спорудженням у міжколійях, де знаходяться нижні точки переломів профілю, закритих по-здовжніх водовідводів (лотків і дренажів) із ухилом не менше 0,002, а при необхідності - зулаштуванням поперечних випусків для відводу води за межі земляного полотна. Поверхнямсхилів основної площадки земляного полотна слід надавати ухил у сторону водовідводів.Значення ухилів приймається залежно від видів ґрунтів земляного полотна, кліматичнихумов і кількості колій, розташованих у межах схилу.