27.7У проектах нових залізничних ліній, додаткових головних колій і реконструкції,технічному переоснащенні існуючих ліній необхідно передбачати комплексну механізацію таавтоматизацію виробничих процесів, автоматизовану систему управління залізничнимтранспортом, машинізацію колійних та інших лінійних робіт. При цьому слід враховуватистан існуючої організаційної структури, розташування найближчих населених пунктів і на-явність будівель різного призначення на ділянках залізниць, що примикають, та на під'їзнихколіях.
Дистанції колії, дистанції сигналізації і зв'язку, будівельно-монтажні експлуатаційні управління (БМЕУ) та управління будівельно-монтажних робіт цивільних споруд (БУ), дистанції електропостачання, а також їхні лінійні підрозділи рекомендується розміщувати в межах кожної дирекції перевезень (диспетчерських пунктів управління), як правило, у загальних межах з урахуванням можливого об'єднання службово-технічних будинків, підсобних підприємств, гаражів і інших споруд та пристроїв окремих служб.
У гірських районах, схильних до лавинної небезпеки і сильних снігових заметів, у проектах слід передбачати залізничну сніголавинну службу.
27.8Для обслуговування роз'їздів, обгінних пунктів і виробничих об'єктів (насосністанції і т. ін.) або споруд (мостів, тунелів, обвальних місць і т. ін.), які охороняються, розта-шованих на відстані більше 4 км від населених пунктів, необхідно передбачати щоденну абощодобову доставку працюючих до місця роботи і назад протягом 1,0-1,5 год залізничним абоавтомобільним транспортом (залежно від місцевих умов).
Персонал змін на цих об'єктах забезпечується приміщеннями для приготування і прийому гарячої їжі, короткочасного відпочинку і пунктом надання першої медичної допомоги. Площа приміщень встановлюється залежно від чисельності зміни.
Приміщення для персоналу змін на роз'їздах і обгінних пунктах розташовуються, по можливості, біля станційних будівель. Допускається їх розміщення в будівлях, які розташовані окремо.
27.9Для працівників служби колії, сигналізації і зв'язку та електропостачання передба-чаються комплексні стаціонарні пункти обігріву на відстані 3 км один від одного, обладнаніопалювальними приладами. При наявності автомобільної дороги пункти обігріву можутьбути пересувними.
28 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
Загальні вимоги
28.1Вимоги даного розділу не поширюються на залізничні тунелі, шпалопросочувальнізаводи, промивально-пропарювальні станції, а також на об'єкти промислового залізничноготранспорту.
28.2Розміщення і групування в проектах будівель, споруд і пристроїв на територіїзалізничних ліній виконуються з урахуванням пожежної безпеки суміжно розташованихоб'єктів, пануючого напрямку вітрів, рельєфу місцевості і сейсмічності району, а також перс-пективи розвитку території станції (вузла). Величина протипожежних розривів між будівля-ми, спорудами і пристроями встановлюється відповідно до вимог СНиП II-89, ДБН 360 таінших відповідних нормативних документів.
Примітка 1. Відстань від осі крайньої залізничної колії до лісових масивів приймається від 15 м до 25 м залежно від висоти дерев.
Примітка 2. Мінімальна відстань від осі крайньої залізничної колії до будинків і споруд, складів нафти і нафтопродуктів (у тому числі резервуарних парків і зливально-наливних пристроїв) приймається згідно з ВБНВ.2.2-58.1.
Примітка 3. Відстані від крайньої залізничної колії до одноповерхових будівель II ступеня вогнестійкості (гаражів для легкових автомобілів, які належать громадянам) повинна складати не менше 50 м, при цьому не повинно бути віконних прорізів і виходів убік залізничної колії.
С. 108 ДБН В.2.3-19-2008
Кабельні лінії, призначені для живлення систем протипожежного захисту, повинні мати межу вогнестійкості не менше 90 хв згідно з ДСТУ Б В. 1.1-4, а системи оповіщення та управління евакуацією під час пожежі - не менше 15 хв.
28.10Захист від іскроутворення пристроїв зливання, наливання і збереження легкозай-мистих і горючих рідин на електрифікованих ділянках залізниць здійснюється відповідно довимог ВБН В.2.2-58.1 та "Указаний по проектированию защиты от искрообразования на со-оружениях с легковоспламеняющимися и горючими жидкостями при электрификации же-лезных дорог".
Уся система трубопровідних комунікацій та зливно-наливних пристроїв повинна бути надійно заземлена для захисту від ударів блискавок, статичної електрики і вторинних проявів блискавок. Для захисту від іскроутворення, що спричиняється блукаючими струмами та електромагнітним впливом електрифікованих залізничних колій, на під'їзній колії встановлюється не менше двох пар ізолюючих стиків.
Ізолюючі стики встановлюються:
Використання електричної тяги на під'їзних коліях для зливання чи наливання легкозаймистих та пальних рідин не допускається.
При електрифікації існуючої залізниці відповідно до діючих положень віднесення на нормативну відстань всього складу легкозаймистих та пальних рідин чи його зливно-наливних колій виконується організаціями та підприємствами, що є їх власниками. При цьому слід виконувати весь комплекс захисту: від іскроутворення, електрохімічний захист мереж і пристроїв та блискавкозахист.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 109
Пожежогасіння
28.11Проектування пожежних депо на залізничних станціях і в селищах, розташування івизначення кількості машин виконується відповідно до вимог ДБН 360, а для виробничоїзони - відповідно до вимог СНиП II 89.
Вид пожежної охорони, кількість і тип пожежних автомобілів і пожежних поїздів на станціях визначається комісією в складі представників замовника, генеральної проектної організації й органів державного пожежного нагляду.
Місце стоянки пожежного поїзда повинно розташовуватися на колії з двостороннім виходом, поблизу основних і пожежонебезпечних об'єктів станції, а також пожежних депо.
При проектуванні пожежної автоматики необхідно керуватися НАПБ Б.06.004, ДБН В.2.5-13 і галузевими стандартами щодо автоматичного пожежогасіння та пожежної сигналізації.
Проектування систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей передбачати згідно з ДБН 1.1-7.
28.12У парках сортувальних, вантажних, дільничних і пасажирських станцій з кількістюколій понад 20 через кожні 300 м на відстані 10 м від пожежних гідрантів установлюються ме-талеві ящики-шафи (висота 1,6 м, ширина 1 м, глибина 0,6 м) для розміщення в них кнопко-вих оповіщувачів пожежної сигналізації і пожежно-технічного устаткування: пожежноїколонки, пожежних рукавів, стволів і розгалуження.
Приймально-контрольні прилади пожежної сигналізації і дистанційна система вмикання пожежних насосів розміщуються в окремих приміщеннях. Розміщення приймально-контрольних приладів у приміщенні чергового по станції допускається у виняткових випадках із дозволу начальника дирекції залізничних перевезень (начальника залізниці).
Територію станції в цілому необхідно обладнати системами оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей.
28.13Дороги, проїзди і під'їзди до пожежних водних джерел (гідрантів, водойм - штуч-них і природних), будівель і споруд, а також залізничних переїздів повинні мати тверде по-криття й у нічний час освітлюватися. Допускається використання для під'їзду спланованихповерхонь.
Улаштування автомобільних доріг на залізничних станціях, технологічних проїздів у робочі парки і переїздів через колії, їхню кількість і ширину, площадок для розвороту пожежних автомобілів, у тому числі і біля водних джерел, передбачається залежно від довжини парків, кількості в них колій з урахуванням вимог СНиП П-89.
28.14На проміжних станціях і невеликих залізничних об'єктах ширина пожежнихпід'їздів повинна бути не менше 3,5 м.
Кількість лотків визначається виходячи з витрати води на зовнішнє пожежогасіння і розміщення в одному лотку двох пожежних рукавів.
На станціях із кількістю колій 10 і більше для подачі вогнегасних речовин від пересувної пожежної техніки або пожежних колонок через кожні 150 м встановлюються відповідні пристрої.
Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння для станцій приймається за максимальними розрахунковими витратами води, необхідними для пожежогасіння будівель, споруд або вагонів.
28.20Протипожежне водопостачання в парках станцій, на яких виконуються розформу-вання, формування, навантажувально-розвантажувальні операції і відстій составів поїздівабо груп вагонів понад 20 одиниць рухомого складу (у тому числі цистерн із ЛЗР і ГР) не-обхідно передбачати з водопроводу, об'єднаного, як правило, з водопроводом станцій абоводопроводом міської мережі.
При кількості одиниць рухомого складу на станції менше 20 протипожежне водопостачання допускається передбачати з пожежних водойм (резервуарів) або природних джерел води.
Примітка. При організації протипожежного водопостачання з пожежних водойм їх відстань до крайньої колії парку станції повинна бути не більше 100 м, а з природних джерел води - не більше 500 м із обов'язковим улаштуванням до них доріг, площадок розміром 18 х 18 м для розвороту пожежної техніки і пірсів для забору води з розміщенням не менше п'яти автомобілів.
28.21Витрата води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) рухомого складу з твер-дими горючими матеріалами і речовинами, які знаходяться в парках дільничної, сортуваль-ної, вантажної чи пасажирської станцій у цілому, встановлюється згідно з таблицею 24.
28.22 При наявності в парку сортувальної, дільничної і вантажної станції до 20 цистерн із ЛЗР і ГР витрати води на пожежогасіння приймаються ПО л/с, до 50 цистерн - 140 л/с, до 100 цистерн - 165 л/с, більше 150 цистерн - 195 л/с незалежно від кількості вагонів із твердими пальними матеріалами.
ДБН В.2.3-19-2008 С. 111
При розрахунку об'єму резервуарів для збереження недоторканого пожежного запасу (НПЗ) води для піноутворення (гасіння піною) необхідно приймати витрати води 80 л/с протягом 10 хв (із урахуванням трикратного запасу), а на охолодження цистерн 30, 60, 85 і 115 л/с протягом 3 год відповідно для 20, 50, 100 і більше 100 цистерн у парку станції.