Таблиця 28
|
Виробка
|
Величина перебору, мм, при грунтах з коефіцієнтом міцності
ґрунтах з сі
|
||
|
|
від 1 до 4
|
від 4 до 12
|
від 12 до 20
|
|
Тунель
|
100
|
150
|
200
|
|
Ствол і штольня |
75
|
75 |
100
|
17.125 У нескельних ґрунтах величина переборів ґрунту проти проектного профілю при розробленні виробок механічним способом не повинна перевищувати .
У підошві тунельної виробки без зворотного склепіння і при розробленні лотка під зворотне склепіння у нескельних ґрунтах перебори не дозволяються.
Усі перебори і вивали ґрунту незалежно від їх величини слід фіксувати в маркшейдерській документації.
17.126 Спосіб заповнення пустот, які утворилися від переборів ґрунту проти проектного окреслення поперечного профілю тунелю, повинен установлюватися ПВР.
17.127 Тимчасове кріплення виробок при проходці суцільним забоєм або уступним способом у скельних ґрунтах тріщинуватих міцних та середньої міцності слід виконувати із застосуванням анкерного або набризк-бетонного кріплення або в їх суміщенням, визначених проектом.
ДБН В.2.3-7-2003 С.211
Використання арочного кріплення як тимчасове кріплення дозволяється у надзвичайних випадках, при належному техніко-економічному обгрунтуванні. В цих випадках арочне кріплення слід влаштовувати згідно з 17.133.
17.128 Набризк-бетон без сітки дозволяється застосовувати як тимчасове кріплення при проходці у скельних тріщинуватих ґрунтах, в ких немає відшарувань і вивалів у період до спорудження постійної оправи.
17.129 При проходці виробок у скельних тріщинуватих та вивітрілих ґрунтах, в яких можливі відшарування і вивали, слід застосовувати набризк-бетон, армований металевою сіткою в суміщенні з анкерним кріпленням.
При застосуванні набризк-бетону, окрім правил даного розділу, слід керуватися правилами виконання і прийняття робіт, установленими нормами на бетонні та залізобетонні конструкції монолітні.
Кількість шарів набризк-бетону встановлюється ПВР робіт залежно від інженерно-геологічних умов і встановленої проектом товщини набризк-бетону.
17.130 Анкерне кріплення повинне застосовуватися для тимчасового кріплення виробок на період виконання робіт до спорудження постійної оправи у скельних тріщинуватих ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 4 і вище. Анкери, при цьому, можуть застосовуватися залізобетонні, полімербетонні або металеві. Застосування анкерного кріплення у більш слабких ґрунтах повинно бути обґрунтовано натурними дослідженнями.
17.131 Конструкція анкерів, їх кількість та довжина визначаються проектом залежно від міцності та стану ґрунту.
На анкерне кріплення складається паспорт з урахуванням інженерно-геологічних особливостей кожної дільниці по довжині тунелю.
Паспорт анкерного кріплення повинен містити такі основні дані: типи анкерів та їх довжину, розміщення по контуру виробки, відстань між ними.
С.212 ДБН В.2.3-7-2003
В процесі проходки тунелю паспортні дані повинні перевірятися шляхом установлення дослідних анкерів у конкретних виробничих умовах і при необхідності коригуватися.
17.132 Допустимі відхилення фактичного положення анкерного кріплення від проектного не повинні перевищувати таких величин:
а) відстань між анкерами??10 %;
б) діаметр шпура;
в) кут нахилу шпура10°.
17.133 Арочне і анкерно-арочне кріплення дозволяється застосовувати у тріщинуватих скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності до 8, а також у зонах з тектонічними порушеннями.
Відстань між арками слід приймати за розрахунком, але не більше . Арки слід закріплювати між собою та у ґрунт з одночасною затяжкою покрівлі і бокової, поверхні виробки.
17.134 Поверхню виробки між арками у стійких скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 2 і вище замість установлення затяжки дозволяється закріплювати набризк-бетоном.
17.135 Величина розриву між оправою і забоєм, а також допустима величина відставання тимчасового кріплення від забою встановлюється ПОБ і уточнюється ПВР.
17.136 Змінювання типу кріплення, яке визивається зміною фактичних інженерно-геологічних умов, не врахованих у проекті, повинно погоджуватися із замовником.
17.137 Кріплення штолень у нескельних ґрунтах повинно виконуватися із застосуванням повних дверних окладів або замкненого арочного кріплення.
Тип тимчасового кріплення штолень у скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності від 1,5 і вище встановлюється ПВР залежно від стану і характеру нашарування ґрунтів та інших інженерно-геологічних умов.
17.138 Усі елементи дерев'яного тимчасового кріплення тунелю повинні віддалятися в міру укладання бетонної суміші в оправу.
Залишати елементи дерев'яного кріплення за оправою дозволяється у випадку їх защемлення або можливості вивалів ґрунту у забій.
ДБН В.2.3-7-2003 С.213
17.139 Запас на осідання тимчасового кріплення при проходці верхньої штольні та калоти визначається ПВР залежно від інженерно-геологічних умов. Установлене тимчасове кріплення повинне забезпечувати умови для наступного зведення оправи тунелю у межах проектних габаритів конструкції.
17.140 Улаштування заоправного дренажу на дільницях тунелю, що споруджується в обводнених ґрунтах, рекомендується здійснювати після зведення на цих дільницях тунельної, оправи.
Проходка тунелів відкритим способом робіт
17.141 При відкритому способі робіт спорудження перегінних тунелів, станцій, машинних приміщень, вестибюлів та камер слід виконувати у котлованах з укосами, у котлованах з вертикальними стінками, кріплення яких здійснюється забивним (пальовим, шпунтовим) або пересувним кріпленням (щитами), а також у траншеях способом “стіна в ґрунті” та колодязях (по частинах).
17.142 Порядок виконання земляних робіт при розробленні ґрунту у котлованах, ширина котлованів по низу, крутість укосу, висота уступів та ширина берм повинні встановлюватися ПВР і СНіП 3.02.01.
17.143 Вертикальні стіни котлованів повинні влаштовуватися тоді, коли за
інженерно-геологічними умовами або при існуючій забудові поверхні виключається можливість розроблення котлованів з природними укосами. Глибина забивання паль або шпунту від відмітки дна котловану, відстань між палями, а також конструкція кріплення (затягання забиркою, встановлення поясів, розстрілів, анкерне кріплення котлована) встановлюються проектом, а послідовність виконання робіт - ПВР. Дозволяється застосування льодоґрунтової загороди стін котлованів для запобігання деформацій розташованих поблизу будівель та споруд. Вид кріплення слід приймати з урахуванням максимальної економії металу.
17.144 Для кріплення вертикальних стін котлованів замість кріплення з розстрілами дозволяється застосовувати анкерне кріплення.
17.145 Шпунтове кріплення котлованів слід застосовувати у водоносних ґрунтах пливунного типу у випадку неефективності застосовування водозниження або штучного закріплення, а також при розміщенні на поверхні у межах призми обвалення ґрунту або в
С.214 ДБН В.2.3-7-2003
безпосередній близькості від неї будівель, транспортних магістралей або підземних споруд, що експлуатуються. Глибина забивання шпунтових паль у водоупор визначається розрахунком.
17.146 Металеві палі або шпунти слід витягати після засипки котлована без використання віброударних пристроїв. Залишення паль дозволяється у випадку можливого виникнення деформацій розміщенних поблизу будівель і споруд в результаті витягування палі або шпунту.
17.147 Розроблення ґрунту котлована і траншей слід виконувати з недобором ґрунту у підошві. Величина недоборів повинна відповідати вимогам СНіП 3.02.01. Видалення ґрунту недоборів необхідно виконувати безпосередньо перед укладанням основи під ізоляцію.
При будівництві тунелів в піщаних і супіщаних ґрунтах з рівнем ґрунтових вод вище лоткової частини тунелю необхідно передбачати спеціальні заходи по упередженню можливого осідання тунелю; при рівні ґрунтових вод нижче лоткової частини тунелю вказані ґрунту підлягають віброущільненню.
17.148 Розроблення ґрунту у котловані екскаватором при пальовому кріпленні слід виконувати, залишаючи біля паль шар ґрунту, розроблення якого повинне виконуватися вручну перед наступним встановленням затяжки.
17.149 При розробленні котлованів у водоносних ґрунтах нижче горизонту ґрунтових вод слід застосовувати відкритий водовідлив або штучне водозниження; при цьому повинні забезпечуватися стійкість укосів та збереженість споруд, розташованих у зоні впливу водозниження.
17.150 При спорудженні тунелів за допомогою пересувного кріплення (щитів) до початку спорудження тунелю повинні бути виконані роботи по відкриванню котлована для монтажу пересувного кріплення, монтажу щита, зрізуванні (при необхідності) ґрунту до верху пересувного кріплення на окремих ділянках траси.
17.151 Пазухи між кріпленнями котлованів і конструкцій тунелю, а також нижня частина котлована з укосами повинні заповнюватися піщаним ґрунтом. Засипка в останньому випадку виконується на висоту, необхідну для утворення горизонтальної площадки проходу бульдозерів або котків. В іншій частині котловану засипку слід виконувати місцевим грунтом
ДБН В.2.3-7-2003 С.215
одночасно з обох боків тунелю шарами рівної товщини, ущільнюючи їх до проектної щільності.
На ділянках пересічення котлованів з дорогами, що мають вдосконалені покриття, повинен бути забезпечений коефіцієнт ущільнення ґрунту згідно з нормативними документами по проектуванню автомобільних доріг, у місцях пересічення з комунікаціями слід забезпечувати коефіцієнт ущільнення 0,98, а в інших місцях - 0,95.
17.152 Засипку конструкцій тунелю у котловані слід виконувати після улаштування захисного шару по гідроізоляції стін і перекриттів.
17.153 Рух машин, які здійснюють розрівняння ґрунту дозволяється на відстані не менше від стін тунелю. У стиснених місцях ущільнення піщаних ґрунтів дозволяється здійснювати шляхом зволожування їх водою до насичення.
17.154 Ущільнення ґрунту над перекриттям тунелю слід виконувати за допомогою котків. Товщина першого шару ґрунту, який ущільнюється, повинна бути не менше .
17.155 Спорудження тунелів під будівлями або у безпосередній близькості від них слід виконувати з урахуванням 17.225.
17.156 Спорудження тунелів способом "стіна у ґрунті" слід здійснювати згідно з правилами виконання і прийняття робіт, що встановлені СНіП 3.02.01.
Спорудження несучих оправ тунелів
17.157 При спорудженні збірних залізобетонних оправ тунелів, а також монолітних бетонних і залізобетонних оправ крім правил цього розділу слід виконувати правила, що встановлені СНіП 3.03.01.
17.158 При монтажі збірних тунельних кільцевих оправ елементи оправ слід укладати почергово з кожного боку від лоткового блоку.
При спорудженні тунелів методом продавлювання кільця повинні збиратися у відкритому котловані за змонтованою ділянкою оправи. При цьому складання кільця слід виконувати із укрупнених блоків, попередньо зібраних із окремих елементів на поверхні.
С.216 ДБН В.2.3-7-2003
17.159 Монтаж збірної оправи тунелів із тюбінгів або блоків слід виконувати за допомогою механічних укладальників.
17.160 Збірні оправи тунелів, що споруджуються за допомогою механізованих щитів в глинистих ґрунтах при рівні ґрунтових вод нижче підошви виробки, слід споруджувати з обтисненням у грунт. Дозволяється спорудження оправи з обтисненням у ґрунт при проходці тунелів в сухих піщаних, сухих або слабообводнених напівскельних та скельних ґрунтах.
При проходці без механізованих щитів спорудження збірних оправ з обтисненням у ґрунт дозволяється при умові старанного оконтурювання тунельної виробки.
Спосіб обтиснення і величина цього зусилля встановлюються проектом залежно від інженерно-геологічних умов.
17.161 При спорудженні збірної оправи станцій колонного типу з клинчастими перемичками між колонами одночасно з монтажем кілець повинен виконуватися і монтаж колон у колійних тунелях. При конструкції оправ з перемичками із прогонів монтаж прогонів і колон повинен здійснюватися після складання ділянок кільцевої оправи. Довжина ділянок колійного тунелю станції визначається залежно від розмірів прогону.
17.162 Спорудження збірної оправи станцій односклепінного типу, яка споруджується закритим способом, слід виконувати переважно із обтисненням у ґрунт при розміщенні розпірних пристроїв у шелизі склепіння; при цьому після обтиснення за оправу повинен нагнітатися цементно-піщаний розчин.
При застосуванні для обтиснення плоских гідравлічних домкратів нагнітання у їх площину цементного розчину слід виконувати у дві стадії. У першу стадію виконується попереднє обтиснення стиків оправи при пересуванні блокоукладальника; у другу - виконується обтиснення оправи після нагнітання за оправу розчину. Одностадійне обтиснення оправи у ґрунт дозволяється здійснювати при механізованому обробленні контуру виробки.
Величина зусилля обтиснення у кожній стадії встановлюється проектом.
ДБН В.2.3-7-2003 С.217
17.163 Спорудження опор склепіння односклепінної станції повинне виконуватися з випередженням зведення оправи склепіння не менше як на половину довжини станції.
17.164 Монолітні бетонні і залізобетонні оправи тунелів слід споруджувати окремими ділянками (кільцями) із застосуванням тунельної інвентарної пересувної механізованої або переставної опалубки і комплексу механізмів та устаткування (пневмобетоноукладальники, бетононасоси, механічні перестановники опалубки, крани та ін.). Довжина ділянки бетонування встановлюється з урахуванням інженерно-геологічних умов залежно від прийнятого способу розроблення ґрунту і зведення оправи, а також швидкості просування забою.
