Довжини сторін аналітичної мережі повинні прийматися від до , величини кутових нев'язок у трикутниках не повинні бути більше ±10".
17.24 Систему реперів, що входять до складу геодезичної розбивної основи, слід створювати шляхом нівелювання І і II класів; при цьому відстань між реперами, відмітки яких визначені нівелюванням II класу, повинна бути не більше .
Наступне згущення системи реперів слід здійснювати шляхом нівелювання III і IV класів, що обпирається на репери вищих класів, із розрахунку забезпечення кожного стволу, порталу або штольні - не менше ніж трьома реперами.
У ходах III класу граничні нев'язки не повинні бути більше ±, а в ходах IV класу - ±, де L - довжина ходу в км.
У ходах IV класу, що нараховують більше 16 станцій на ходу, дозволяється нев'язка ± , де n - кількість станцій у ході.
17.25 У складі геодезичної основи необхідно прокладати підхідну полігонометрію у вигляді системи ходів або замкнутих полігонів із сторонами довжиною від до і загальною довжиною не більше . Підхідна полігонометрія повинна обпиратися на пункти і сторони основної або тунельної полігонометрії.
С.190 ДБН В.2.3-7-2003
При вимірі кутів підхідної полігонометрії розходження їх значень, одержаних із різних прийомів, дозволяється не більше ±15. Відносна похибка при вимірі довжин сторін підхідної полігонометрії отриманої за результатом подвійних вимірів, не повинна перевищувати 1:20000, а за абсолютною величиною повинна бути не більше ±.
17.26 Знаки геодезичної розбивної основи повинні закладатися з урахуванням забезпечення їх збереженості, прямої видимості на найближчі стволи, портали, штольні, а також можливості здійснення зручних і надійних примикань полігонометричних ходів.
17.27 Орієнтування підземних виробок і передачу дирекційного кута та координат із пунктів геодезичної розбивної основи на знаки підземної маркшейдерської основи слід виконувати такими способами:
а) способом гіроскопічного орієнтування;
б) через одну вертикальну шахту за висками;
в) через портали, горизонтальні і похилі виробки шляхом безпосередньої передачі дирекційного кута;
г) через дві вертикальні шахти або свердловини за висками.
Залежно від місцевих умов може застосовуватися сполучення цих способів орієнтування.
Орієнтування, указане в підпунктах "б", "в" даного пункту, виконується не менше трьох разів:
а) перший - коли забій знаходиться від ствола (порталу) на відстані 50-;
б) другий - коли проходка по основній трасі досягне 100-;
в) третій - коли довжина проходки по трасі глухим забоєм досягне .
Гіроскопічне орієнтування слід повторювати не рідше, ніж через кожні проходки.
Величина розходження у значеннях дирекційного кута, одержаного при орієнтуваннях, повинна бути не більше 20".
ДБН В.2.3-7-2003 С.191
Відмітки слід передавати не менше трьох разів із різних початкових реперів на поверхні. Різниця у відмітках підземного репера, одержаних за різними передачами, повинна бути не більше .
При передачі висот у підземні виробки слід приймати відмітки реперів невелювання II класу і опорних ходів III класу.
Передачу відміток у підземні виробки та тунелі рекомендується здійснювати через стволи шахт, вентиляційні свердловини, похилі тунелі і штольні.
17.28 Підземна маркшейдерська основа повинна створюватися у вигляді підземної полігонометрії - робочої і основної.
При проходці тунелів слід прокладати:
а) робочу підземну полігонометрію із сторонами довжиною від до ;
б) основну підземну полігонометрію із сторонами довжиною від до ;
в) головні ходи із сторонами довжиною і більше, використовуючи знаки основної підземної полігонометрії.
У тунелях метрополітенів знаки основної полігонометрії на прямолінійних ділянках слід розташовувати з боку, протилежному контактній рейці.
У тунелях, де передбачено укладання постійної рейкової колії, знаки підземної полігонометрії слід закладати на рівні верху колійного бетону або верху баластної призми.
Знаки і точки підземної полігонометрії одночасно повинні служити і реперами мережі підземного нівелювання.
17.29 Абсолютні величини похибок у виміряних довжинах сторін підземної полігонометрії за різницями подвійних вимірів не повинні перевищувати:
а) - для ліній до ;
б) - для ліній від до ;
в) - для ліній від до .
У лініях довжина яких перевищує , відносна різниця між значеннями вимірів у прямому і зворотному напрямках не повинна перевищувати 1:20000.
При вимірі ліній підземної полігонометрії світлодалекомірами відносна різниця вимірів довжини не повинна перевищувати 1:25000.
С.192 ДБН В.2.3-7-2003
17.30 Кутові та лінійні вимірювання основної полігонометрії слід виконувати "у дві руки" - різними виконавцями, різними приладами і в інший час.
Кутові вимірювання слід повторювати не менше двох разів на рік. Остаточні спостереження та ув'язку підземної полігонометрії слід робити після збійок зустрічних виробок і повторити перед влаштуванням постійної рейкової колії.
17.31 Відмітки знаків підземної полігонометрії слід визначати способом геометричного нівелювання. Допустимі нев'язки у нівелірних полігонах слід обчислювати за формулою:
, (17)
|
де |
n |
- |
кількість станцій у полігоні. |
Нівелювання слід повторювати не рідше двох разів на рік до здачі об'єкту в експлуатацію і не менше трьох разів в останній рік будівництва. Остаточне нівелювання і ув'язку відміток знаків основної підземної полігонометрії слід виконувати після збійок зустрічних виробок і повторити перед влаштуванням постійної рейкової колії.
Нівелювання слід виконувати "у дві руки".
17.32 Знаки і точки підземної маркшейдерської основи залежно від характеру підземної виробки і типу тунельної оправи слід закріплювати:
а) металевими стрижнями із сферичною головкою, у якій висвердлені і зачеканений міддю, бронзою або латунню отвір діаметром 2-. Стрижні слід закласти в бетонний моноліт у лотковій частині споруди або приварити до оголеної арматури тунельної оправи і обетонити;
б) у вигляді точок, висвердлених на площадці, яка запиляна на ребрі жорсткості або борту чавунного тюбінга тунельної оправи.
Точки слід зачеканити способом, указаним в підпункті "а".
Закріплювати знаки у бетонному моноліті лоткової частини тунелю, де буде укладена постійна рейкова колія, слід за межею кінців шпал.
17.33 Розбивні роботи у процесі будівництва (проходки, зведення оправ, улаштування колії та ін.) повинні виконуватися з точністю яка забезпечує винесення в натуру від знаків геодезичної розбивної основи і підземної маркшейдерської основи осей і відміток, що визначають проектне положення споруди і окремих його частин та конструктивних елементів у плані і по висоті з дотриманням габаритів та встановлених даними Нормами допусків.
ДБН В.2.3-7-2003 С.193
17.34 До виконання геодезично-маркшейдерських розбивних робіт слід підготувати геодезичні розбивні дані.
Проектні рішення з виконання геодезичних робіт, включаючи схеми розміщення знаків для виконання геодезичних побудов та вимірювань, а також вказівок необхідної точності та технічних засобів геодезичного контролю виконання будівельно-монтажних робіт повинні бути оформлені відповідно до встановлених ДБН А.3.1-5 порядком видачі документації до виконання робіт.
Усі розбивні роботи слід виконувати не менше двох разів, як правило, різними способами і різними виконавцями.
17.35 В процесі будівництва тунелів слід виконувати щомісячні контрольні виміри об'ємів основних гірничопрохідницьких робіт (довжина проходки гірських виробок, зібраних кілець тунельної оправи, розчеканки швів та ін.).
17.36 На всіх етапах підземного будівництва слід вести спостереження за деформаціями тунельної оправи. Геодезичні вимірювання несучих конструкцій тунелів та їх частин слід виконувати шляхом нівелювання склепіння кожного п'ятого кільця збірної оправи, вимірювання горизонтальних і косих (під кутом 45°) діаметрів в кожному п’ятому кільці оправи із чавунних тюбінгів або залізобетонних блоків. Аналогічні виміри слід виконувати через кожні тунелю в оправі із монолітного бетону (залізобетону).
Порядок і послідовність виконання спостережень і геодезичних вимірів і деформацій оправи тунельних споруд різного призначення та закладання повинні відповідати вимогам, наведених в ВСН 160.
17.37 В процесі будівництва підземних споруд повинні здійснюватися спостереження за деформаціями земної поверхні і спостереження за переміщеннями, зсуваннями і кренами:
С.194 ДБН В.2.3-7-2003
Ширина зони можливих деформацій земної поверхні визначається проектом.
Спостереження полягають у періодичному нівелюванні встановлених на будівлях і спорудах деформаційних реперів.
Періодичність повторних нівелювань визначається ступенем інтенсивності осідання і повинна проводитися не рідше одного разу на півтора місяці. Тривалість повторного нівелювання реперів – до повного згасання осадок і не менше трьох місяців після закінчення гірнично-прохідницьких робіт.
Методи і вимоги до точності геодезичних вимірів деформацій будівель (споруд) – за ГОСТ 24846.
17.38 Спостереження і геодезичні виміри деформацій, наведені в пунктах 17.36 і 17.37, є обов’язком замовника і за його дорученням можуть виконуватися спеціалізованою геомаркшейдерською організацією.
17.39 Всі побудовані (у тому числі і ліквідовані) підземні споруди і виробки повинні бути відображені в кресленнях виконавчої документації, як правило, в масштабі відповідних робочих креслень.
Виконавчі графічні документи (з використанням робочих креслень) слід складати за результатами виконавчих геодезичних зйомок і контрольних геодезично-маркшейдерських вимірювань елементів конструкцій і частин споруд, виконаних і систематизованих на протязі всього періоду будівництва.
17.40 Виконавчі креслення повинні вміщувати такі дані про побудовані об’єкти:
а) характеристику (в координатах і абсолютних відмітках) фактичного просторового розташування побудованих споруд і їх взаємний зв’язок;
б) фактичні і проектні геометричні розміри споруд, їх основних елементів і відхилення цих розмірів від проектних;
в) графічну характеристику матеріалів, із яких виконана оправа споруд і фактичну геологічну структуру грунтів, згідно з 17.14;
ДБН В.2.3-7-2003 С.195
г) виконавчу схему основної підземної полігонометрії та іі примикання до пунктів наземної геодезичної розбивної основи в районі порталів, постійних стволів, а також каталоги координат, дирекційних кутів і відміток підземної полігонометрії.
Графічна інформація про побудовані об'єкти, яка перерахована в “а”, “б”, наноситься на виконавчі плани, профілі, поздовжні розрізи, поперечні перерізи і види, а також групується у зведені таблиці і каталоги фактичних розмірів і відміток.
На виконавчих планах поверхні, поєднаних з планами побудованих споруд, повинні бути вказані вулиці з їх назвами, номери будинків та схеми розміщення інженерних комунікацій в межах технічних зон метрополітену.
Виконавчі креслення повинні бути виконані з урахуванням тривалого зберігання та користування ними.
Спорудження стволів та ескалаторних тунелів
17.41 Вимоги даного підрозділу повинні дотримуватися при спорудженні стволів тунелів глибиною до .
Спорудження стволів глибиною понад повинно здійснюватися згідно з правилами виконання і прийняття робіт, встановленими діючими будівельними нормами з підземних гірських виробок.
17.42 Спорудження стволів слід проводити такими основними способами: звичайним способом з послідовним зведенням кріплення в призабійній частині виробки та способом опускного кріплення з нарощуванням оправи зверху.
Залежно від інженерно-геологічних умов і глибини ствола звичайний спосіб може застосовуватися у сполученні із способом опускного кріплення при проходці окремих частин ствола.
17.43 Звичайний спосіб слід застосовувати при спорудженні стволів в стійких ґрунтах (тобто таких, які дозволяють оголення ґрунту без постановки кріплення вслід за виїмкою): глинистих, гравійно-галечникових, щебеневих та піщаних, розташованих вище рівня капілярного підняття води, а також в стійких скельних ґрунтах з коефіцієнтом міцності (за росіською "коэффициент крепости" за шкалою проф М.М. Протод'яконова, який далі іменується "коефіцієнт міцності"), від 1,5 і вище при припливі води, що очікується в забої до 50 м3/год.
С.196 ДБН В.2.3-7-2003
17.44 Спосіб опускного кріплення спід застосовувати при спорудженні стволів у нестійких (тобто таких, які не дозволяють оголень боків виробки без постановки кріплення) водонасиченних піщаних, супіщаних, суглинистих, лесових, слабких глинистих, пливунних та інших аналогічних ґрунтах без великих включень.
17.45 Застосування опускного кріплення дозволяється тільки при наявності водоупору під водоносним ґрунтом та при відсутності постійних будівель та споруд у зоні можливих деформацій ґрунтів.
17.46 У водонасичених нестійких ґрунтах, що вказані в 17.44, а також у скельних ґрунтах при припливі води, що очікується в забої, більше 50 м3/год проходку стволів слід здійснювати, застосовуючи спеціальні способи: штучного заморожування, хімічного закріплення і тампонажу ґрунтів (цементація, бітумізація, глинизація), водопониження і занурення кріплення в тиксотропній сорочці.
Вибір спеціального способу проходки стволів слід здійснювати на основі порівняння техніко-економічних показників з врахуванням даних таблиці 27.
