Відстані між дощеприймальними колодязями повинні прийматися залежно від поздовжнього похилу лотка:
Похил лотка, ‰ до 4 6 10 30 більше 30
Відстань між колодязями, м 50 60 70 80 90
Примітка 1. На розташованих на водорозділах вулицях за наявності внутрішньорайонної (квартальної) водостічної мережі, в лотках доріжок бульварів і скверів та на проїздах зазначені відстані допускається збільшувати в 1,5-2 рази.
Примітки 2. За ширини односхилої проїзної частини вулиці більше , двосхилої - більше , а також наявності дренажів мілкого закладання відстань між дощеприймальними колодязями не повинні перевищувати .
Примітка 3. За поздовжніх похилів вулиць більше 50 ‰ перед перехрестями з боку верхів'я, а також на прямих ділянках вулиць через 300- улаштовуються дощеприймальні колодязі посиленої приймальної здатності (подвійні грати, колодязі спеціальної конструкції).
6.4 Оглядові колодязі залежно від діаметра водостоку, а також з урахуванням можливостей обслуговування повинні розташовуватись один від одного на відстанях:
Діаметр водостоку, м до 0,45 0,5-0,6 0,7- 0,9 1,0-1,4 більше 1,5
Відстань між оглядо-
довими колодязями, м 50 75 100 150 200
6.5 Розміри в плані колодязів дощової каналізації (круглі або прямокутні) необхідно приймати: на трубопроводах діаметром до включно - завдовжки та завширшки ; на трубопроводах діаметром і більше - завдовжки і шириною, що дорівнює діаметру найбільшої труби.
6.6 Діаметр водостічних гілок (труби від дощеприймальних до оглядових колодязів) повинен прийматися таким, що дорівнює , їх похил -20-30 ‰ (найменший - 5 ‰), найбільша довжина гілки .
6.7 На магістральних вулицях і дорогах безперервного руху влаштовується закрита система водовідведення з двостороннім розміщенням дощеприймальних колодязів незалежно від наявності місцевих проїздів.
6.8 Для влаштування водовідвідного лотка слід використовувати збірні або монолітні бортові камені. Висота борту на прямолінійних ділянках вулиці повинна бути не менше , у понижених місцях збору води за великих витрат - можливе її збільшення до . Збір і відведення поверхневих вод можливі лотками прямокутного та трапецієподібного профілю, які перекриваються водоприймальними решітками
6.9 Глибина потоку води в канавах і кюветах дощових мереж, розташованих у межах населеного пункту, не повинна перевищувати . Запас глибини канав над розрахунковим горизонтом води необхідно приймати не менше ніж .
ДБН В.2.3-5-2001 С.33
Канави слід улаштовувати з укріпленням дна та укосів по заповнюваній водою частині або повному периметру. Канави можуть замінюватися лотками прямокутної форми (кам'яними, бетонними або ж із залізобетонних елементів).
6.10 У місцях перетину кюветів і канав із в'їздами в квартали та на перехрестях слід укладати переїзні труби діаметром не менше і, як виняток, діаметром без порушення пропуску розрахункових витрат.
6.11 Найменші розміри кюветів і канав трапецієподібного перерізу необхідно приймати: ширину дна , глибину - .
6.12 Похили відкритої дощової мережі на вулицях і міжмагістральних територіях слід приймати у відповідності з проектними похилами вулиць і проїздів, а найменші похили лотків проїзної частини, кюветів і водовідвідних канав - за таблицею 6.1.
Таблиця 6.1
|
Лотки, кювети, канави |
Мінімальний похил, ‰ |
|
Лотки проїзної частини за покриттів: асфальтобетонне брущате або щебеневе бруківка |
5 (4) 5 (4) 5 |
|
Окремі лотки та кювети |
5 |
|
Водовідвідна канава |
5 (3) |
|
Примітка 1. Мінімальні похили визначаються виходячи з швидкості протікання води не менше 0,6 м/с за витрат з повторністю 3 рази в рік. Примітка 2. У дужках наведені значення для умов реконструкції. |
Найбільш допустимі швидкості води, яка протікає в лотках, канавах і кюветах, а також крутизна їх укосів приймаються згідно з СНіП 2.04.03. За швидкостей води більше допустимих для прийнятих типів укріплення влаштовують перепади і швидкостоки.
6.13 При проектуванні вулиць, доріг і площ слід передбачати можливість проведення заходів з прибирання снігу:
- ширину резервних, розділювальних та технічних смуг визначати з урахуванням розміщення на них снігу;
- на використовуваних для снігосплаву водостоках передбачати ділянкові (районні) снігоприймальні камери;
- за умови сніготанення обігрівальними панелями на магістралях безперервного руху та на під'їздах до вузлів у різних рівнях (тунелі, естакади) обігрів проїзної частини проектувати на всій протяжності пандусів і тунелів (за довжини тунелів до з включенням під'їздів до них на відстані ; при більшій протяжності - на у глибину тунелю з кожного боку); на естакадах - на всій протяжності естакади з включенням під'їздів до них на довжину .
ДБН В.2.3-5-.34
7 ЗОВНІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ
7.1 Зовнішнє освітлення вулиць, доріг і площ з регулярним транспортним рухом слід проектувати згідно з ДСТУ 3587 і СНіП ІІ-4, виходячи з норм середньої яскравості капітальних дорожніх покриттів таблицею 7.1.
Таблиця 7.1
|
Категорія об'єкта освітлення |
Категорія вулиць і доріг, площі
|
Розрахункова інтенсивність руху в обох напрямках, тис. авт./год |
Середня яскравість покриттів, кд/м2, не менше |
|
А
|
Магістральні вулиці та дороги загальноміського значення, площі (головні, вокзальні, транспортні, передмостові, багатофункціональні транспортні вузли)
|
більше 5 від 3 до 5 від 1 до 3 від 0,5 до 1 менше 0,5 |
2,0 1,6 1,2 0,8 0,6 |
|
Б
|
Магістральні вулиці та дороги районного значення, площі перед громадськими будівлями та спорудами (стадіони, театри, виставки, торговельні центри, колгоспні ринки, інші місця масового відвідування) |
більше 2 від 1до 2 від 0,5 до 1 менше 0,5
|
1,0 0,8 0,6 0,4
|
|
В
|
Вулиці та дороги місцевого значення (житлові вулиці, дороги промислових і комунально-складських зон), проїзди, вулиці та дороги сільських населених пунктів (головні вулиці, житлові вулиці, проїзди), площі перед громадськими будівлями та спорудами селищного значення |
0,5 і більше менше 0,5
|
0,4 0,2
|
|
Примітка 1. За інтенсивності руху по магістралі більше 3000 авт./год в обох напрямках і одночас- ній інтенсивності пішохідного руху через цю магістраль 1500-2000 чол./год на магістралі зазначені у таблиці норми яскравості необхідно збільшувати на 10- 20%. Примітка 2. Рівень освітлення проїзної частини вулиць, доріг і площ з полегшеними і перехідними типами покриттів регламентується величиною середньої горизонтальної освітленості, яка для вулиць, доріг і площ категорії Б повинна бути 6 лк, для вулиць і доріг категорії В за полегшеного типу покриттів – 4 лк і за покриттів перехідного типу – 2 лк. Примітка 3. Середня яскравість покриттів тротуарів, які примикають безпосередньо до проїзної частини вулиць, доріг і площ, повинна бути не менше половини наведеної у таблиці середньої яскравості покриттів цих вулиць, доріг і площ. Примітка 4. Перехрестя, наземні пішохідні переходи, посадочні площадки маршрутного транспорту і аварійно-небезпечні ділянки повинні мати середню яскравість дорожнього покриття не менше ніж 1,6 кд/м2. |
7.2 Рівень освітлення об'єктів, наведених у таблиці 7.2, регламентується величиною середньої горизонтальної освітленості.
Таблиця 7.2
|
Освітленість об'єкта
|
Середня освітленість горизонтальної поверхні, лк, не менше ніж |
|
Тротуари, що віддалені від проїзної частини |
4 |
|
Пішохідні містки |
10 |
|
Автостоянки |
4 |
|
Підземні пішохідні переходи |
40 |
|
Пішохідні вулиці |
10 |
|
Пішохідні доріжки бульварів і скверів |
6 |
|
Автозаправні станції (комплекси): зона паливороздавальних колонок решта території, яка має проїзну частину і під'їзди з вулиць (доріг) |
20 10
|
ДБН В.2.3-5-2001 С.35
7.3 Норма середньої яскравості або середньої освітленості покриттів проїзної частини в межах вузлів у двох і більше рівнях повинна відповідати освітленню основної магістралі, на якій вона розташована.
7.4 Середня горизонтальна освітленість відособленого трамвайного полотна повинна бути: на прямих ділянках - 4 лк, на криволінійних ділянках і розворотних пунктах - 6 лк.
Норма освітлення трамвайного полотна, яке розташоване на проїзній частині вулиці, приймається за нормою яскравості вулиці.
На перегонах за межами забудованої території освітлення трамвайних ліній дозволяється не передбачувати.
7.5 Освітленість у межах залізничних переїздів повинна бути не менше: на переїздах І категорії - 5 лк, ІІ - категорії - 3 лк, III - 2 лк, IV - 1 лк. На перетинах з автодорогами І і II категорій та магістральними вулицями загальноміського значення повинні бути встановлені світильники на під'їздах до переїзду - на відстані від крайньої рейки.
7.6 Рівень освітлення міських транспортних тунелів повинен прийматися за таблицею 7.3.
Таблиця 7.3
|
Режим освітлення
|
Середня горизонтальна освітленість дорожніх покриттів, лк, не менше, на відстані від початку в'їзного порталу, м, не менше ніж |
|||||
|
|
5 |
25 |
50 |
75 |
100 |
125 і більше |
|
Денний для тунелів довжиною, м до 100 понад 100* |
1000 750-1000 |
750 750-1000 |
500 500-650 |
200 150-350 |
60 75-125 |
- 60 |
|
Вечірній та нічний |
60 |
60 |
60 |
60 |
60 |
60 |
|
* Показники приймаються залежно від орієнтації в’їзного порталу; нижній – для північної, верхній для будь-якої і середній між ними – для південної орієнтації. |
||||||
|
Примітка. Для тунелів завдовжки до з npямолінійною трасою штучне освітлення повинне відповідати нормам вечірнього і нічного режимів освітлення |
7.7 Середня горизонтальна освітленість проїздів під шляхопроводами та мостами в темну пору доби повинна бути не менше 30 лк.
7.8 Для зовнішнього освітлення вулиць, доріг і площ слід застосовувати спеціальні світильники, виконання яких повинне відповідати умовам навколишнього середовища. Застосування прожекторів і відкритих ламп без освітлювальної апаратури не дозволяється.
Для забезпечення середньої яскравості дорожнього покриття 0,4 кд/м2 і більше та середньої освітленості 4 лк і більше слід застосовувати світильники з високоекономічними газорозряд-жувальними джерелами світла: дугові ртутні лампи високого тиску з направленою кольоро-вістю (ДРЛ), натрієві лампи високого тиску (НЛВТ), металогалогенні (ДРІ) лампи.
7.9 На магістральних вулицях і дорогах за інтенсивності руху 2000 авт./год і більше, а також у районах, в яких повітряне середовище вміщує більше 0,5 мг/м3 пилу, диму та кіптю, слід застосовувати закриті пилезахисні світильники, а для освітлення транспортних і пішохідних тунелів - відповідно спеціальні та вандалостійкі світильники.
7.10 Відношення відстані між світильниками до висоти їх підвішування не повинне перевищувати 5:1 на вулицях і дорогах усіх категорій за однобічним, осьовим або прямокутним їх розташуванням і 7:1 - за шаховою схемою розміщення.
За ширини проїзної частини 12- і нормативної яскравості покриттів 0,6 кд/м2 і більше допускається однобічне освітлення проїзної частини. У разі ширини проїзної частини більше в усіх випадках слід передбачати двобічне освітлення.
Якщо тротуар відокремлюється від проїзної частини розділювальною смугою завширшки і більше для його освітлення необхідно передбачати додаткове освітлення.
ДБН В.2.3-5-.36
7.11 Освітлення перехресть, залізничних переїздів і пішохідних переходів у одному рівні повинне забезпечуватися світильниками вуличного освітлення однієї і тієї самої зовнішньої форми, але відрізнятися за можливості кольором від джерел світла на вулицях і дорогах, на яких вони розташовані.
7.12 Опори світильників слід розташовувати за межами проїзної частини з врахуванням категорії вулиці та дороги на відстані від зовнішнього краю бордюру чи запобіжної смуги до поверхні опори не менше, м:
магістральні вулиці і дороги:
безперервного руху 1,5
регульованого руху 1,0
вулиці і дороги місцевого значення 0,75
Примітка 1. В обмежених умовах і при реконструкції, а також у разі використання опор для підвішування контактної мережі на магістральних вулицях і дорогах безперервного та регульованого руху допускається зменшення зазначеної відстані до з підвищенням висоти бордюру до , а на вулицях (дорогах) місцевого значення - до за умови відсутності на них автобусного чи тролейбусного руху, а також руху вантажних автомобілів.
