Будинки і споруди спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

Температуру поверхні льоду для розрахунку слід приймати мінус 8 °С за його товщини 50 мм. Різниця температур поверхні льоду в будь-яких точках не повинна перевищувати 0,5 °С.

6 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ

6.1 Будинки та споруди спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів повинні бути обладнані системами електропостачання та електротехнічними системами згідно з вимогами СНіП 3.05.06, СНіП 3.05.07, СНіП 11-4, ДБН В.2.5-23, ВСН 97, ВСН 205/ММСС, ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32, ГОСТ 21.613, РД 34.21.122, ДержСанПіН 239, СанПіН 1757, СанПіН 2152. Штучне освітлення слід передбачати на відкритих ковзанках із штучним льодом, сезонних ковзанках для швидкісного бігу і фігурного катання на ковзанах, хокею, хокею з м'ячем і масового катання на ковзанах, у басейнах з відкритими ваннами цілорічної дії, а також у всіх приміщеннях і на ділянках території спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд, призначених для проходу людей і руху транспорту. На інших відкритих спорудах штучне освітлення передбачається, як правило, за наявності трибун.

6.2 Рівень освітленості спортивних споруд для окремих видів спорту, а також спеціалізованих приміщень і пристроїв у них слід приймати згідно з ДБН В.2.5-23, а території ділянок спортивних споруд і комплексів - згідно зі СНІП 11-4.

На спортивних аренах для футболу, хокею з м'ячем і легкої атлетики (з доріжкою для бігу по колу завдовжки 400 м) із трибунами місткістю понад 40 тис. глядачів, у демонстраційних залах і критих ковзанках із кількістю місць для глядачів понад 5 тис., у критих басейнах, що мають трибуни понад 3 тис. глядачів, а також в інших випадках (визначених у завданні на проектування), коли з демонстраційної спортивної споруди передбачаються передачі кольорового телебачення, освіт­лювальні установки повинні забезпечувати рівень освітленості згідно з таблицею 24.

Проектування цих установок повинно здійснюватися за завданням на проектування, підго­товленим місцевими органами виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення України та узгодженим з центральним органом виконавчої влади України з питань телебачення і радіомов­лення. Освітлювальні установки, необхідні для забезпечення освітленості, яка вимагається під час передач кольорового телебачення, повинні проектуватися стаціонарними. За узгодженням із міс­цевими органами виконавчої влади України з питань телебачення і радіомовлення допускаються напівстаціонарні освітлювальні установки; у цих випадках повинні бути передбачені електричне підключення їх, а також спеціальні елементи кріплення установок на час проведення телевізійних передач.

Рівень середньої горизонтальної освітленості на поверхні льоду сезонних ковзанок для масо­вого катання (у тому числі для осіб, які навчаються катанню) слід приймати не менше 10 лк.

Коефіцієнт нерівномірності електричного освітлення трас для катання на лижах по рівнинній місцевості слід приймати не менше 0,04; трас лижних гонок - не менше 0,1; трас для гірських видів лижного спорту - не менше 0,2; відкритих площинних спортивних споруд для спортивних ігор і місць для легкоатлетичних стрибків, а також трамплінів для стрибків на лижах - не менше 0,33 стрілецьких мішеней - не менше 0,5.

С. 64 ДБН В.2.2-13-2003

Таблиця 24

Об'єкт, що

освітлюється

Найменша освітленість*⁾,

лк

Площина або зона,

у якій нормується освітленість

Спортивна зона

1000

Вертикальна по поздовжній і поперечній осях арени на висоті 1 м.

Горизонтальна**⁾ на рівні поверхні арени

Трибуна***⁾

500****⁾

Вертикальна в напрямку телевізійної камери на висоті 1 м

Дзеркало води ванни басейну

1000

Вертикальна по поздовжній і поперечній осях ванни.

*⁾ Коефіцієнт запасу освітлювальних установок слід приймати 1,2. Джерела світла повинні мати суцільний або близький до суцільного спектр випромінювання з колірною температурою, як правило, 6400 К.

**⁾ Відношення горизонтальної освітленості до вертикальної повинно прийматися не більшим 3:1.

***⁾ Нерівномірність освітленості трибуни (із плавним переходом від одного рівня до іншого) допускається не більше 1:3 у бік зниження від наведеного у таблиці.

****⁾ Освітленість зон показу глядачів крупним планом повинна бути збільшена до 750 лк.

Ці зони визначаються завданням на проектування, але не повинні перевищувати 20 % площі трибуни

6.3 Рівень середньої горизонтальної освітленості трибун спортивних споруд слід приймати 50 лк у критих спорудах, а при відкритих спорудах - не менше 10 % рівня освітленості, передбаченої у ДБН В.2.5-23 для споруд з відповідних видів спорту і з урахуванням місткості трибун.

6.4 Рівень мінімальної горизонтальної освітленості залів і відкритих майданчиків для підготовчих занять у басейнах слід приймати на поверхні підлоги залу і поверхні майданчика 150 і 50 лк відповідно.

Рівень мінімальної горизонтальної освітленості приміщень і відкритих площинних споруд для фізкультурно-оздоровчих занять слід приймати на поверхні підлоги приміщень і поверхні відкритих площинних споруд 150 і 50 лк відповідно.

6.5 Електроприймачі спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд за надійністю електропостачання відносяться до таких категорій:

а) у спортивних залах, ковзанках і критих басейнах без місць для глядачів або за їх місткості менше 300 - III категорії;

б) у спортивних залах, ковзанках і критих басейнах, призначених тільки для занять із дітьми, світильники аварійного та евакуаційного освітлення, електродвигуни пожежних насосів, автоматична пожежна сигналізація і система димовидаляння - І категорії;

в) у відкритих басейнах:

1) за кількості рядів трибун більше 20, а також за місткості стаціонарних трибун 3000 і більше глядачів:

електроосвітлення - II категорії;

решта електроприймачів - III категорії;

2) решта відкритих басейнів: усі електроприймачі - III категорії.

Надійність електропостачання електроприймачів критих спортивних споруд із кількістю місць для глядачів 300 і більше визначається згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.32 та ПУЕ.

Всі електроспоживачі систем протипожежного захисту (приймально-контрольні прилади авто­матичної пожежної сигналізації, автоматичного пожежегасіння, димовидаляння, протипожежного водопроводу, оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією, евакуаційного освітлення, електродвигуни пожежних насосів) повинні бути виконані за І категорією надійності.

6.6 Для освітлення спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд рекомендується застосо­вувати, як правило, газорозрядні лампи; при цьому коефіцієнт пульсації слід приймати згідно з таблицею 25.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 65

За необхідності плавного регулювання світлового потоку, а також у випадках неможливості або техніко-економічної недоцільності застосування газорозрядних джерел світла допускається, а за рівнів освітленості менше 30 лк слід використовувати лампи розжарювання.

Таблиця 25

Вид спорту, для якого призначається споруда

Максимально допустимий коефіцієнт пульсації освітленості, %

Відкриті площинні спортивні споруди

1. Бадмінтон, баскетбол, волейбол, гандбол

15

2. Теніс

10

3. Городки

20

4. Регбі, футбол, хокей на траві, хокей із м'ячем

15

5. Легка атлетика

20

6. Швидкісний біг на ковзанах

20

7. Фігурне катання на ковзанах

20

8. Хокей

10

Спортивні зали і криті ковзанки

9. Бадмінтон, баскетбол, волейбол, гандбол, теніс, футбол

10

10. Теніс настільний

10

11. Акробатика, бокс, боротьба, гімнастика спортивна і художня, фехтування

20

12. Легка атлетика, важка атлетика, швидкісний біг на ковзанах

20

13. Хокей, фігурне катання на ковзанах

10

Басейни

14. Плавання (у тому числі оздоровче, купання, загально-розвиваючі вправи і ігри у воді та навчання плаванню)

15

15.Стрибки у воду

15

16. Водне поло

15

Лижні бази

17. Лижні гонки, гірські види, стрибки на лижах із трампліна

Не нормується

Тири (мішені і спеціалізовані приміщення)

18. Стрільба кульова

10

Веслувальні бази

19.Веслувальні басейни

20

6.7 У будинках спортивних споруд слід передбачати евакуаційне освітлення згідно з вимогами СНіП II-4. При цьому на поверхні води ванн критих, а також відкритих басейнів, обладнаних освітлювальними установками, повинна бути забезпечена освітленість не менше 5 лк.

6.8 На відкритих площинних спорудах, що освітлюються, призначених для спортивних ігор крім городків), слід передбачати верхньобічне освітлення. Освітлювальні прилади верхньобічного освітлення повинні встановлюватися на висоті не менше 10м, забезпечуючи виконання умови, за якої перпендикуляр, опущений з оптичного центра приладу на поздовжню вісь майданчика (поля), складе з її поверхнею кут не менший 27°.

Допускається влаштування верхнього освітлення при висоті підсвічування світильниками не менше:

а) 12м- для волейболу і тенісу;

б) 8 м - для бадмінтону, баскетболу, гандболу;

в) 6 м - для хокею

С. 66 ДБН В.2.2-13-2003

На майданчиках для городків слід передбачати верхнє освітлення "міст" за висоти підвішування світильників не менше 3 м.

Верхнє освітлення належить виконувати світильниками з захисним кутом не менше 30°.

6.9 В разі верхньобічного освітлення зальних приміщень світильниками прямого світла концентрованого світлорозподілу оптична вісь світильника не повинна мати нахил більше 40° до вертикалі.

6.10 Для обмеження сліпучої дії світильників під час освітлення зальних приміщень показник осліпленості не повинен перевищувати 60.

6.11 В разі застосування газорозрядних джерел світла допускається керування освітленням здійснювати трьома-чотирма ступенями.

6.12 Вимоги до систем електропідігріву футбольного поля наведені у додатку Ф.

7 СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ ТА СИГНАЛІЗАЦІЇ

7.1 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди повинні бути обладнані мережами єдиної національної системи зв'язку, телевізійного і проводового мовлення, системами оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією згідно з вимогами ДБН В. 1.1 -7, ДНАОП 0.00-1.32, ПУЕ, ГОСТ 21.603, ВСН 60.

7.2 Будинки та споруди комплексів або окремі спортивні споруди за необхідності можуть бути обладнані мережами та пристроями:

відомчого зв'язку;

відомчого проводового мовлення;

відомчого телебачення;

сигналізації та регламентації часу;

комп'ютерних мереж;

охоронної сигналізації;

інших спеціальних засобів зв'язку, телебачення та сигналізації.

7.3 Будинки та споруди комплексів або окремі спортивні споруди, призначені для змагань загальнодержавного масштабу і вище, слід додатково обладнувати мережами та пристроями:

відомчого зв'язку для суддівської колегії, суддівських бригад, чергового персоналу;

інформаційної та реєструючої апаратури;

системами звукового передавання інформації та звуковідтворення музики на арену спортивної споруди (в разі призначення арени для проведення масових виступів);

радіомовних і телевізійних передач із спортивної споруди.

7.4 У спортивних спорудах, що мають стаціонарні трибуни, слід передбачати системи озвучування або проводового мовлення для глядачів на трибунах, в окремих приміщеннях та спорудах, а також для окремих зон території комплексів відкритих площинних споруд, лижних і веслувальних баз та стрільбищ (у тому числі і перед головним входом на територію споруди, комплексу).

При цьому окремі приміщення, споруди та зони території, які підлягають роздільному озвучуванню, визначаються завданням на проектування.

7.5 Системами озвучування повинні обладнуватися відкриті спортивні арени (за довжини доріжки для бігу по колу 400 м і кількості окремих доріжок на повороті не менше 6) і зали для легкої атлетики з місцями для глядачів.

7.6 Обсяг обладнання, перерахованого в 7.1-7.5, кількість абонентських пристроїв і їх розташування необхідно визначати завданням на проектування згідно з вимогами технологічних розділів, із дотриманням вимог пожежної безпеки.

Проектування пристроїв для радіомовлення та телевізійних передач із спортивної споруди виконується за завданням центрального органу виконавчої влади України з питань телебачення та радіомовлення.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 67

7.7 Взаємодія засобів відомчого зв'язку з мережами зв'язку загального користування визначається проектом у порядку, встановленому чинними нормативними актами.

7.8 На лижних базах швидкісного спуску та слалому-гіганта, на трасах лижних гонок і біат­лону, призначених для проведення змагань, слід передбачати технічні засоби, що дозволяють здійс­нити відомчий телефонний або радіозв'язок між місцями стартів і фінішів, а також проміжними контрольними пунктами, приміщеннями чергового персоналу медичної та гірсько-рятувальної служби, тренерськими трибунами і місцями розташування суддів.

7.9 На стрільбищах необхідно передбачати технічні засоби, що дозволяють здійснити відомчий телефонний зв'язок керівника стрільбища з окремими спорудами, вогневими рубежами та іншими об'єктами. Стрільбища необхідно обладнувати системою озвучування, яка забезпечує передавання команд старшого судді до лінії вогню.

7.10 На веслувальних базах слід передбачати технічні засоби, що дозволяють здійснити відомчий телефонний або радіозв'язок між місцями стартів і фінішем.

В разі призначення баз для проведення змагань загальнодержавного масштабу і вище з академічного веслування слід передбачати радіозв'язок між стартером і стартовими плотами (чов­нами).

7.11 Криті спортивні споруди повинні обладнуватися пристроями автоматичної пожежної сигналізації, їх монтаж слід передбачати у приміщеннях, перелік яких наведений у 3.140 цих Норм та у таблиці С.1 ДБН В.2.2-9.

7.12 Приміщення зберігання зброї та боєприпасів повинні обладнуватися технічними засобами охоронної сигналізації згідно з вимогами відповідної державної служби охорони.

С. 68 ДБН В.2.2-13-2003

ДОДАТОК А

(рекомендований)

Таблиця A.1 - ПЕРЕЛІК ВИДІВ СПОРТИВНИХ І ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ

БУДИНКІВ ТА СПОРУД

Види будинків і споруд

Призначення будинків і споруд

спортивні

фізкультурно-оздоровчі

1

2

3

ВІДКРИТІ СПОРТИВНІ СПОРУДИ

ЛІТНІ

1. Спеціалізовані спортивні і фізкультурно-оздоровчі поля та майданчики для:

- волейболу

+

+

- баскетболу

+

+

- бадмінтону

+

+

- гандболу

+

+

- регбі

+

+

- футболу

+

+

- міні-футболу

+

+

- хокею на траві

+

+

- гольфу

+

+

- тенісу

+

+

- настільного тенісу

+

+

- городків

+

+

- спеціальної та загальної фізичної підготовки (ЗФП)

+

+

- гімнастики

+

+

- легкої атлетики (стрибки, метання, штовхання ядра)

+

+

- кінного спорту