Страница 19: ДБН В.2.2-13-2003. Будинки і споруди спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди (29871)

5.3 Відносну вологість повітря слід приймати:

а) 30-60 % - у спортивних залах без місць для глядачів, приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять і залах для підготовчих занять у басейнах;

б) 50-65 % - у залах ванн басейнів (у тому числі веслувальних).

Нижні межі відносної вологості наведені для холодного періоду року за температур, зазначених у таблиці 23.

При теплотехнічному розрахунку огороджувальних конструкцій залів ванн басейнів відносну вологість повітря слід приймати 67 %, а температуру - плюс 27-30 °С.

С. 62 ДБН В.2.2-13-2003

В разі застосування клеєдерев'яних конструкцій у зоні їх розташування повинна цілодобово і цілорічно забезпечуватися відносна вологість не менше 45 %, температура повітря не повинна перевищувати плюс 35 °С.

5.4 Розрахунок повітрообміну в універсальних залах критих ковзанок із штучним льодом і місцями для глядачів повинен провадитися для таких експлуатаційних режимів:

- за функціонування льоду і місць для глядачів;

- за функціонування місць для глядачів без штучного льоду;

- за функціонування льоду без використання місць для глядачів.

У спортивних залах без штучного льоду та у залах ванн басейнів з місцями для глядачів розрахунок повітрообміну належить провадити для двох режимів - з глядачами і без них.

5.5 Нагрівальні прилади і трубопроводи в спортивних залах, приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять, залах для підготовчих занять і залах басейнів (у тому числі для оздоровчого плавання і навчання плаванню) не повинні виступати з площини стін на висоту до 2 м від підлоги. Крім того, у всіх приміщеннях для перебування людей з оголеним тілом розміщення нагрівальних приладів і трубопроводів опалення повинно виключати можливість отримання опіків. У приміщеннях із вологим і мокрим режимами влаштування ніш у зовнішніх стінах для розміщення нагрівальних приладів не допускається.

5.6 У вогневих зонах критих тирів як нагрівальні прилади слід застосовувати гладенькі труби, розміщуючи їх уздовж нижньої частини бічних стін.

5.7 Самостійні системи припливної та витяжної вентиляції з механічним спонуканням слід передбачати для:

• спортивних залів, залів для підготовчих занять у басейнах і приміщень фізкультурно-оздоровчих занять;
• залів ванн басейнів (у тому числі для оздоровчого плавання та навчання плаванню) і залів веслувальних басейнів;
• душових, роздягалень для осіб, які займаються, масажних і приміщень для відпочинку тих, хто займається у басейнах;
• службових приміщень для адміністративного та інженерно-технічного персоналу, інструкторсько-тренерського складу, побутових приміщень для робітників;
• стрілецьких галерей з вогневими зонами критих тирів і стрілецьких галерей напіввідкритих тирів, що мають стінку з бійницями;
• хлораторних і складів хлору;
• технічних приміщень (насосно-фільтрувальних, бойлерних та ін.).

У приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять, вбудованих у житлові будинки, допускається природна вентиляція з неорганізованим припливом.

Систему витяжної вентиляції із санітарних вузлів і приміщень для куріння допускається об'єднувати з системою витяжної вентиляції із душових.

Видаляння повітря із зальних приміщень, за винятком залів ванн басейнів, слід передбачати витяжними системами з природним спонуканням.

У малих населених пунктах, житлових районах і в сільській місцевості спортивні зали без місць для глядачів або за їх кількості не більше 100 допускається проектувати з природною припливно-витяжною вентиляцією з забезпеченням однократного повітрообміну за годину.

5.8 У системах повітряного опалення зальних приміщень, суміщених з вентиляцією та кондиціонуванням повітря, допускається застосування рециркуляції повітря. При цьому об'єм зовнішнього повітря, яке подається, не повинен бути меншим зазначеного у таблиці 23.

5.9 У спортивних залах місткістю більше 800 глядачів і критих ковзанках з місцями для глядачів слід передбачати самостійні системи повітророзподілу для зони розміщення місць для глядачів і для зони перебування тих, хто займається (змагається).

5.10 Організація повітрообміну в критих і напіввідкритих тирах повинна передбачати подавання припливного повітря у верхню зону стрілецької галереї з боку торцевої стіни (позаду стрілецьких місць) по всій її ширині. Видаляння повітря в критих тирах слід передбачати під стелею вогневої зони

ДБН В.2.2-13-2003 С. 63

(за 4-6 м попереду лінії вогню) в об'ємі 2/3 загальної кількості повітря, що видаляється, і з нижньої зони (із розташуванням витяжних отворів з обох бічних сторін за 2 м від лінії вогню) в об'ємі 1/3.

У напіввідкритих тирах за наявності стіни, що відокремлює стрілецькі місця від вогневої зони, видаляння повітря слід передбачати з верхньої і нижньої зон безпосередньо біля стіни. В разі влаштування проміжних вогневих рубежів витяжка повинна передбачатися перед кожною лінією вогню окремо з забезпеченням можливості переключення зон витяжки.

5.13 Вентиляцію приміщень хлораторних і складів хлору слід передбачати періодичної дії. Видаляння повітря слід здійснювати з двох зон: верхньої - в об'ємі 1/3 і нижньої - 2/3 загального об'єму витяжки.

Вентиляційні агрегати необхідно розміщувати поза цими приміщеннями. Керування агрегатами слід здійснювати дистанційно від пускових пристроїв, які встановлюються безпосередньо біля входу до приміщення.

5.14 Холодопродуктивність холодильних станцій критих ковзанок із штучним льодом слід приймати за літніми навантаженнями з урахуванням параметрів внутрішнього повітря, наведених у таблиці 23.

Температуру поверхні льоду для розрахунку слід приймати мінус 8 °С за його товщини 50 мм. Різниця температур поверхні льоду в будь-яких точках не повинна перевищувати 0,5 °С.

6 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ

6.1 Будинки та споруди спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів повинні бути обладнані системами електропостачання та електротехнічними системами згідно з вимогами СНіП 3.05.06, СНіП 3.05.07, СНіП 11-4, ДБН В.2.5-23, ВСН 97, ВСН 205/ММСС, ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32, ГОСТ 21.613, РД 34.21.122, ДержСанПіН 239, СанПіН 1757, СанПіН 2152. Штучне освітлення слід передбачати на відкритих ковзанках із штучним льодом, сезонних ковзанках для швидкісного бігу і фігурного катання на ковзанах, хокею, хокею з м'ячем і масового катання на ковзанах, у басейнах з відкритими ваннами цілорічної дії, а також у всіх приміщеннях і на ділянках території спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд, призначених для проходу людей і руху транспорту. На інших відкритих спорудах штучне освітлення передбачається, як правило, за наявності трибун.

6.2 Рівень освітленості спортивних споруд для окремих видів спорту, а також спеціалізованих приміщень і пристроїв у них слід приймати згідно з ДБН В.2.5-23, а території ділянок спортивних споруд і комплексів - згідно зі СНІП 11-4.

На спортивних аренах для футболу, хокею з м'ячем і легкої атлетики (з доріжкою для бігу по колу завдовжки 400 м) із трибунами місткістю понад 40 тис. глядачів, у демонстраційних залах і критих ковзанках із кількістю місць для глядачів понад 5 тис., у критих басейнах, що мають трибуни понад 3 тис. глядачів, а також в інших випадках (визначених у завданні на проектування), коли з демонстраційної спортивної споруди передбачаються передачі кольорового телебачення, освітлювальні установки повинні забезпечувати рівень освітленості згідно з таблицею 24.

Проектування цих установок повинно здійснюватися за завданням на проектування, підготовленим місцевими органами виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення України та узгодженим з центральним органом виконавчої влади України з питань телебачення і радіомовлення. Освітлювальні установки, необхідні для забезпечення освітленості, яка вимагається під час передач кольорового телебачення, повинні проектуватися стаціонарними. За узгодженням із місцевими органами виконавчої влади України з питань телебачення і радіомовлення допускаються напівстаціонарні освітлювальні установки; у цих випадках повинні бути передбачені електричне підключення їх, а також спеціальні елементи кріплення установок на час проведення телевізійних передач.

Рівень середньої горизонтальної освітленості на поверхні льоду сезонних ковзанок для масового катання (у тому числі для осіб, які навчаються катанню) слід приймати не менше 10 лк.

Коефіцієнт нерівномірності електричного освітлення трас для катання на лижах по рівнинній місцевості слід приймати не менше 0,04; трас лижних гонок - не менше 0,1; трас для гірських видів лижного спорту - не менше 0,2; відкритих площинних спортивних споруд для спортивних ігор і місць для легкоатлетичних стрибків, а також трамплінів для стрибків на лижах - не менше 0,33 стрілецьких мішеней - не менше 0,5.

С. 64 ДБН В.2.2-13-2003

Таблиця 24

6.3 Рівень середньої горизонтальної освітленості трибун спортивних споруд слід приймати 50 лк у критих спорудах, а при відкритих спорудах - не менше 10 % рівня освітленості, передбаченої у ДБН В.2.5-23 для споруд з відповідних видів спорту і з урахуванням місткості трибун.

6.4 Рівень мінімальної горизонтальної освітленості залів і відкритих майданчиків для підготовчих занять у басейнах слід приймати на поверхні підлоги залу і поверхні майданчика 150 і 50 лк відповідно.

Рівень мінімальної горизонтальної освітленості приміщень і відкритих площинних споруд для фізкультурно-оздоровчих занять слід приймати на поверхні підлоги приміщень і поверхні відкритих площинних споруд 150 і 50 лк відповідно.

6.5 Електроприймачі спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд за надійністю електропостачання відносяться до таких категорій:

а) у спортивних залах, ковзанках і критих басейнах без місць для глядачів або за їх місткості менше 300 - III категорії;

б) у спортивних залах, ковзанках і критих басейнах, призначених тільки для занять із дітьми, світильники аварійного та евакуаційного освітлення, електродвигуни пожежних насосів, автоматична пожежна сигналізація і система димовидаляння - І категорії;

в) у відкритих басейнах:

1) за кількості рядів трибун більше 20, а також за місткості стаціонарних трибун 3000 і більше глядачів:

• електроосвітлення - II категорії;
• решта електроприймачів - III категорії;

2) решта відкритих басейнів: усі електроприймачі - III категорії.

Надійність електропостачання електроприймачів критих спортивних споруд із кількістю місць для глядачів 300 і більше визначається згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.32 та ПУЕ.

Всі електроспоживачі систем протипожежного захисту (приймально-контрольні прилади автоматичної пожежної сигналізації, автоматичного пожежегасіння, димовидаляння, протипожежного водопроводу, оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією, евакуаційного освітлення, електродвигуни пожежних насосів) повинні бути виконані за І категорією надійності.

6.6 Для освітлення спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд рекомендується застосовувати, як правило, газорозрядні лампи; при цьому коефіцієнт пульсації слід приймати згідно з таблицею 25.

ДБН В.2.2-13-2003 С. 65

За необхідності плавного регулювання світлового потоку, а також у випадках неможливості або техніко-економічної недоцільності застосування газорозрядних джерел світла допускається, а за рівнів освітленості менше 30 лк слід використовувати лампи розжарювання.

Таблиця 25