Таблиця П.1.4 – Значення коефіцієнта kb
|
|
Значення kb при kE |
||||||
|
|
1 |
2 |
3 |
5 |
10 |
20 |
100 |
|
1 |
1,000 |
1,076 |
1,124 |
1,183 |
1,252 |
1,303 |
1,360 |
|
2 |
1,000 |
1,060 |
1,098 |
1,145 |
1,200 |
1,242 |
1,289 |
|
3 |
1,000 |
1,047 |
1,077 |
1,114 |
1,158 |
1,192 |
1,231 |
|
5 |
1,000 |
1,028 |
1,047 |
1,070 |
1,100 |
1,123 |
1,151 |
|
8 |
1,000 |
1,013 |
1,023 |
1,036 |
1,053 |
1,067 |
1,085 |
|
12 |
1,000 |
1,005 |
1,009 |
1,016 |
1,025 |
1,033 |
1,044 |
|
18 |
1,000 |
1,001 |
1,002 |
1,005 |
1,009 |
1,013 |
1,019 |
|
25 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,001 |
1,002 |
1,004 |
1,007 |
|
36 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
|
Примітка 1. Для > 36 коефіцієнт kb = 1. Примітка 2. Для проміжних значень і kE значення коефіцієнта kb визначають інтерполяцією |
П.1.5 Коефіцієнти умов роботи ґрунтової основи вздовж бічної поверхні палі kf тa під нижнім кінцем палі kp визначають на основі натурних випробувань паль чи через визначення наведених характеристик ґрунту із застосуванням числових методів.
У разі відсутності таких даних коефіцієнти допускається приймати:
а) коефіцієнт умов роботи ґрунтової основи вздовж бічної поверхні палі kf для висячих забив них паль і паль, що занурюються без виймання ґрунту kf1 за таблицею П.1.5; для висячих набивних, бурових і буроін'єкційних паль kf2 – за таблицею П.1.6;
б) коефіцієнт умов роботи ґрунту під нижнім кінцем палі kp1 для висячих забивних паль і паль, що занурюються без виймання ґрунту в піщані ґрунти, за таблицею П.1.7; в глинисті kp2 – за табли цею П.1.8; для висячих набивних, бурових і буроін'єкційних паль kp=1.
Таблиця П.1.5 – Значення коефіцієнта kf1
|
Способи занурення забивних паль і паль-оболонок без виймання ґрунту і види ґрунтів |
Коефіцієнт умов роботи ґрунту на бічній поверхні палі kf1 |
|
1. Занурення суцільних і порожнистих із закритим нижнім кінцем паль механічним (підвісним), пароповітряними і дизельними молотами |
1,4 |
|
2. Занурення забиванням і вдавлюванням у попередньо пробурені лідерні свердловини із заглибленням кінців паль не менше ніж 1 м нижче забою свердловини при її діаметрі: |
|
|
а) що дорівнює стороні квадратної палі; |
0,7 |
|
б) на 0,05 м менше ніж сторона квадратної палі; |
0,9 |
|
в) на 0,15 м менше ніж сторона квадратної чи діаметр палі круглого перерізу (для опор ліній електропередачі) |
1,4 |
|
3. Занурення з підмивом у піщані ґрунти за умови добивання палі на останньому етапі занурення без використання підмиву на 1 м і більше |
1,3 |
|
4. Віброзанурення паль-оболонок, віброзанурення і вібровда-влювання паль у ґрунти: |
|
|
а) піщані середньої щільності: |
1,4 |
|
крупні і середньої крупності, |
1,4 |
|
дрібні, |
1,4 |
|
пилуваті; |
|
|
б) глинисті з показником текучості Il = 0,5: |
1,3 |
|
супіски, |
1,3 |
|
суглинки, |
1,5 |
|
глини; |
1,4 |
|
в) глинисті з показником текучості il ≤ 0 |
|
|
5. Занурення молотами будь-якої конструкції порожнистих залізобетонних паль із відкритим нижнім кінцем: |
|
|
а) при діаметрі порожнини палі 0,4 м і менше; |
1,4 |
|
б) те саме, від 0,4 м до 0,8 м |
1,4 |
|
6. Занурення будь-яким способом порожнистих паль круг-лого перерізу із закритим нижнім кінцем на глибину 10 м і більше з наступним влаштуванням у нижньому кінці палі камуфлетного уши-рення в піщаних ґрунтах середньої щіль-ності і в глинистих ґрунтах із показником текучості il ≤ 0,5 при діаметрі уширення, що дорівнює: |
|
|
а) 1,0 м незалежно від виду ґрунту; |
1,4 |
|
б) 1,5 м у пісках і супісках; |
1,4 |
|
в) 1,5 м у суглинках і глинах |
1,4 |
|
7. Занурення паль вдавлюванням: |
|
|
а) у піски середньої щільності крупні, середньої крупності і дрібні; |
1,4 |
|
б) у піски пилуваті; |
1,1 |
|
в) у глинисті ґрунти з показником текучості IL < 0,5; |
1,4 |
|
г) те саме, il ≥ 0,5 |
1,4 |
Таблиця П.1.6 – Значення коефіцієнта kf2
|
Палі й способи їх влаштування |
Коефіцієнт умов роботи ґрунту kf2 |
|||
|
|
у пісках |
у супісках |
у суглинках |
у глинах |
|
1. Набивні при забиванні інвентарної труби з наконечником |
1,1 |
1,1 |
1,1 |
1,2 |
|
2. Набивні віброштамповані |
1,3 |
1,3 |
1,3 |
1,5 |
|
3. Бурові, зокрема з розширенням, що бетонуються: |
|
|
|
|
|
а) за відсутності води в свердловині (сухим способом), а також при використанні обсадних інвентарних труб і буроін'єкційні палі великих діаметрів, що влаштовують у стійких ґрунтах; |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
б) під водою або під глинистим розчином, а також буроін'єкційні палі великих діаметрів, що влаштовують у нестійких ґрунтах; |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
1 |
|
в) жорсткими бетонними сумішами, що укладають за допомогою глибинної вібрації (сухим способом) |
1,1 |
1,1 |
1,1 |
1,1 |
|
4. Буронабивні, порожнисті круглі, що влашто-вують за відсутності води в свердловині за до-помогою вібросердечника |
1,1 |
1,1 |
1,1 |
1,2 |
|
5. Палі-оболонки, що занурюють вібруванням з вийманням ґрунту |
1,4 |
1,3 |
1 |
1 |
|
6. Палі-стовпи |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
7. Буроін'єкційні, виготовлені під захистом обсадних труб або бентонітового розчину з опресуванням тиском 200-400 кПа |
1,3 |
1,1 |
1,1 |
1,3 |
Таблиця П.1.7 – Значення коефіцієнта kpl
|
Глибина закладання нижнього кінця палі h, м |
Коефіцієнт умов роботи ґрунту під нижній кінцем палі kp1 для піщаних ґрунтів |
||||
|
|
гравелистих |
крупних |
середньої крупності |
дрібних |
пилуватих |
|
3 |
6,0 |
5,9 |
4,1 |
4,9 |
4,3 |
|
4 |
4,8 |
4,8 |
3,3 |
4,1 |
3,6 |
|
5 |
4,1 |
4,0 |
2,9 |
3,5 |
3,1 |
|
7 |
3,3 |
3,2 |
2,3 |
2,9 |
2,6 |
|
10 |
2,6 |
2,4 |
1,9 |
2,4 |
2,2 |
|
12 |
2,3 |
2,1 |
1,7 |
2,2 |
2,0 |
|
15 |
2,0 |
1,8 |
1,5 |
2,0 |
1,8 |
|
18 |
1,8 |
1,6 |
1,3 |
1,8 |
1,6 |
|
20 |
1,7 |
1,5 |
1,2 |
1,7 |
1,5 |
|
25 |
1,5 |
1,2 |
1,1 |
1,5 |
1,3 |
|
30 |
1,3 |
1,1 |
1,0 |
13 |
1,2 |
Таблиця П.1.8 – Значення коефіцієнта kp2
|
Глибина закладання нижнього кінця палі h, м |
Коефіцієнт умов роботи ґрунту kp2 для глинистих ґрунтів з показником текучості IL |
||||||
|
|
0,0 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
|
3 |
11,6 |
8,7 |
6,5 |
5,0 |
4,2 |
3,5 |
2,7 |
|
4 |
10,6 |
8,0 |
6,0 |
4,7 |
3,9 |
3,2 |
2,4 |
|
5 |
9,6 |
7,2 |
5,5 |
4,3 |
3,5 |
2,8 |
2,1 |
|
7 |
8,3 |
6,2 |
4,8 |
3,8 |
3,1 |
2,5 |
1,8 |
|
10 |
7,1 |
5,3 |
4,2 |
3,4 |
2,7 |
2,1 |
1,5 |
|
12 |
6,6 |
4,9 |
4,0 |
3,2 |
2,6 |
2,0 |
1,4 |
|
15 |
5,8 |
4,4 |
3,6 |
3,0 |
2,4 |
1,8 |
1,2 |
|
18 |
5,4 |
4,0 |
3,4 |
2,8 |
2,3 |
1,7 |
1,1 |
|
20 |
5,1 |
3,8 |
3,2 |
2,7 |
2,2 |
1,6 |
1,0 |
|
25 |
4,7 |
3,5 |
3,0 |
2,6 |
2,1 |
– |
– |
|
30 |
4,3 |
3,2 |
2,8 |
2,4 |
1,9 |
– |
– |
П.2 Визначення осідань паль і пальових фундаментів за розрахунковою схемою умовного фундаменту
П.2.1 Розрахунки паль і пальових фундаментів за деформаціями ґрунтової основи в залежності від їх конструктивної схеми і поставленої задачі слід виконувати як для суцільного умовного фундаменту або як для системи умовних фундаментів, що взаємно впливають один на одного.
При розрахунку суцільного умовного фундаменту ростверком об'єднується група паль і отримується одне значення осідання для всього фундаменту і в подальшому одне значення коефіцієнта жорсткості основи.
При розрахунку системи умовних фундаментів отримуються осідання ґрунтової основи для кожної палі або групи паль окремо. У подальшому визначається відповідна кількість коефіцієнтів жорсткості під фундаментом, що дозволяє докладніше враховувати нерівномірні деформації основи та крени фундаменту.
П.2.2 Для фундаментів із висячих забивних паль і паль, що занурюються без виймання ґрунту в піщані та глинисті ґрунти з показником текучості IL ≤ 0,5, розрахунок за деформаціями основ допускається виконувати як для умовного фундаменту на природній основі відповідно до вимог підрозділу 7.6 та додатка П цього ДБН.
П.2.3 Границі умовного фундаменту (рисунок П.2.1) визначають таким чином: знизу – площиною АБ, що проходить через нижні кінці паль;
з боків – вертикальними площинами АВ і БГ, віддаленими від зовнішніх граней крайніх рядів вертикальних паль на відстані h tg (φII, mt /4) (рисунок П.2.1 а), але не більше 2d у випадках, коли під нижніми кінцями паль залягають глинисті ґрунти з показником текучості IL > 0,6 (d – діаметр або сторона поперечного перерізу палі), а за наявності похилих паль – площинами, що проходять через нижні кінці цих паль (рисунок П.2.1б);
зверху – поверхнею планування ґрунту ВГ;
тут φІІ, mt – усереднене розрахункове значення кута внутрішнього тертя ґрунту у межах глибини занурення паль у ґрунтову основу h, яка визначається у відповідності з Е.5 ДБН В.2.1-10.
